Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3656)
З потоку життя (6876)
Душі криниця (3699)
Українці мої... (1507)
Резонанс (1600)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1755)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ФЕОДОРА ОС╤НЬ П╤ДТИНА╢...
24 вересня — свято преподобно╖ Феодори.


ХОВАЙ ВИЛА НА ВАВИЛА!...
Наш╕ традиц╕╖


ЗАП╤ЗН╤Л╤ ЛАСТ╤ВКИ
З фенолог╕чного щоденника


СТРОГИЙ П╤СНИЙ ДЕНЬ
11 вересня — Ус╕кновення Голови пророка, Предтеч╕ та Хрестителя Господнього ╤вана.


ПОДАРУНОК ╤З КРИМУ
╤м’я нашого земляка, прекрасного поета-л╕рика, перекладача, журнал╕ста Данила Кононенка...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 04.07.2014 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 04.07.2014
МИЛУ╢ З╤Р ╤З КОСМАЧА УЗ╤Р

Джерела

— Що таке, мамо, Космач?
Ск╕льки прис╕лк╕в у нього?
— Сину, це материн плач.
В не╖ нема╓ н╕кого.
— Хто його, мамо, з╕ткав?
Зв╕дки восков╕╖ плити?
— Сину, це з жовтих отав.
Бог не вел╕в ╖х косити.
Василь Герасим’юк

З сиво╖ давнини бере св╕й початок укра╖нська народна вишивка. ╤ нав╕ть зараз, коли окрем╕ види народного мистецтва зазнають занепаду, укра╖нська вишивка продовжу╓ бути популярною. Нею займалося чимало талановитих майстр╕в, як╕ створили р╕зн╕ техн╕ки, окрем╕ з яких побутують т╕льки в Укра╖н╕. Г╕дний внесок у розвиток та популяризац╕ю вишивання зробили народн╕ майстри Фрозина Гулей, Стефан╕я Кульчицька, Ра╖са Чех╕вська, В╕ра Ро╖к, Алла В╕льхова, Олександра Великодня, ╤рина Завадович, Мар╕я Калиняк, Михайлина Сабадаш, Михайло Б╕лас, Дмитро Блажейовський, Петро Ткачук… Проте якщо латв╕йська, литовська, словенська, македонська, чеська, польська, болгарська вишивки мають багато ц╕нних монограф╕й, то укра╖нську вишивку досл╕джено ще замало. Найб╕льше до ц╕╓╖ справи долучилися Михайло Сел╕вачов з Ки╓ва, Ра╖са Захарчук-Чугай з╕ Львова, ╢вдок╕я Сороханюк ╕з США, Павло Маркович ╕з Словаччини… Окрем╕ розв╕дки на сьогодн╕ ма╓мо про вишивку Космацько╖ Гуцульщини, адже ╖╖ вивчали ╤гор Боднар та Давид Гоберман, Володимир Война та Василь Скурат╕вський… Проте дос╕ залиша╓ться найб╕льш престижним досл╕дження Григор╕я Смольського «Космацьк╕ вуставки», яке аж через десятки л╕т вийшло з друку окремою монограф╕╓ю уже п╕сля в╕дходу у засв╕ти видатного Маестро. Ус╕ вчен╕ в╕дштовхуються саме в╕д ц╕╓╖ прац╕.
Як зазнача╓ науковець Христина Саноцька, колорит Г. Смольського означа╓ рад╕сну, см╕ливу гру дзв╕нких теплих кольор╕в, що виклика╓ в уяв╕ улюблен╕ художником ос╕нн╕ гори та щедр╕ барвами народн╕ вишивки Космаччини. Саме такий конкретизований колорит надавав мажорно╖ романтичност╕, нав╕ть експрес╕он╕стично╖ п╕днесеност╕ його творам, що завдяки кольору почали сприйматися, звертати на себе увагу. Колорит картин Г. Смольського базу╓ться на щедр╕й гам╕ народно╖ рег╕онально╖ колористики Космаччини, найц╕кав╕шого з етнограф╕чного боку рег╕ону Карпат.
Григор╕й Смольський на сво╖х картинах найяскрав╕ше в╕дтворював життя ╕ побут космацьких гуцул╕в, ╖хн╕ звича╖ та обряди. На значн╕й частин╕ його полотен бачимо гуцул╕в та гуцулок у космацьких вишиванках, а на окремих – виразно в╕дтворено той чи ╕нший космацький уз╕р.
Космацька вишивка в╕ддавна мала сво╖х шанувальник╕в. Проте моду збирати космацьк╕ узори започаткував таки Григор╕й Смольський, який попросив космацьку вишивальницю Ксеню Микола╖вну Дедерчук, 1900 року народження, аби та вишила для нього к╕лька десятк╕в космацьких вуставок, як╕ в╕н замалював у Космач╕ ╕з ж╕ночих сорочок. Ц╕ вишивки збер╕гаються зараз у Нац╕ональному музе╖ у Львов╕. Але варто п╕дкреслити, що коли Ксеня Дедерчук вишивала ц╕ узори для Смольського, ╖╖ нав╕стив космацький кушн╕р Лукин Никорак ╕, замилувавшись вишивкою, попросив Ксеню вишити ц╕ узори для нього на кавалков╕ полотна, а в╕н ╖й за це траву покосить та ще й плоти погородить. Однак цього виявилось замало, бо Ксеня захот╕ла, аби Лукин пошив для не╖ ще й капсльований кептар. ╤ т╕льки тод╕ — Ксеня вишила. Це була перша зб╕рка космацьких узор╕в, яка зосталася в Космач╕. Сьогодн╕ вже нема╓ серед нас Лукина Никорака, а його узори мандрують ╕ дос╕ Космачем. Под╕бну зб╕рку космацьких узор╕в вигаптувала ╕ льв╕вська вишивальниця ╤рина Завадович. Будучи тяжко хворою, вона в церкв╕ на кол╕нах в╕дмальовувала узори з ж╕ночих сорочок, а в╕дтак вишила ╖х у Львов╕ ╕ залишила у спадщину сво╓му синов╕ Олесю. Це було до в╕йни. П╕сля в╕йни сотн╕ космачан опинилися в концтаборах Рос╕╖. А серед них ╕ зв’язкова УПА Мар╕я Олекс╕╖вна Попович, 1914 року народження, яка на чорн╕й тканин╕ вишила альбом космацьких вуставок. ╥х вона в╕дшивала в космацьких полонянок ╕з сорочок, в яких вони при╖хали ╕з Космача. Це була дуже ц╕нна зб╕рка, м╕сце знаходження яко╖ сьогодн╕ нев╕доме.
Згодом за вишивання уже великого альбому космацьких узор╕в, як╕ побутують на чолов╕чих та ж╕ночих сорочках, взялася ще одна космацька вишивальниця Гаф╕я Чорняк. Коли вона вишила альбом, то його забрав до свого приватного музею Олекси Довбуша космацький гуцул Михайло Д╕дишин, де в╕н перебува╓ й зараз. Розчарована Гаф╕я почала вишивати другий альбом, який завершила напровесн╕ 2014 року ╕ в╕н не ма╓ аналог╕в у св╕тов╕й вишивц╕. Гаф╕я Чорняк надихнула сво╓ю працею космацького священика Василя Гунчака ╕ в╕н замовив, аби йому вишила великий альбом космацьких вишивок хрестиком славетна майстриня Ганна Дмитр╕вна Арсенич. До цього альбому два аркуш╕ узор╕в вишила Ганна Микола╖вна Коб’юк низинкою.
Починаючи з 1973 року, я взявся вишивати два велик╕ панно космацьких орнамент╕в на «бамбуковому» полотн╕. Але тепер це робити складн╕ше, бо в Космач╕ ╕снувала традиц╕я: як народиться дитина зг╕дно з нормами етикету треба було ╖╖ охрестити в церкв╕ у вишиван╕й сорочечц╕ на б╕л╕й крижм╕ (полотн╕), а як дитина виросте ╕ буде готуватися до вес╕лля, то з то╖ б╕ло╖ крижми вишивали ╖й вес╕льну сорочку найдорожчими французькими нитками ДМС та допасовували найвишукан╕ший космацький уз╕р. П╕сля в╕нчання цю сорочку годилося було одягати лише на Великдень ╕ Р╕здво. А коли вже людина доживала старост╕, то етикет зобов’язував космацьких гуцул╕в хоронити сво╖х предк╕в акурат у тих сорочках, в яких вони в╕нчалися. Таким чином, дуже багато ун╕кальних космацьких взор╕в було втрачено.
А як т╕льки в Космач╕ почали проводитись м╕жнародн╕ фестивал╕ «Великдень у Космач╕», до Космача впродовж п’яти рок╕в почали на╖здити туристи з усього св╕ту ╕ кожен бажав купити соб╕ космацьку вишиванку. Таким чином, космацьк╕ взори роз╕йшлися по далеких ╕ близьких краях. А пом╕ж тих ус╕х гостей все част╕ше космачани почали звертати увагу на поважну ж╕нку, яка, як Григор╕й Сковорода, мандрувала космацькими прис╕лками ╕ довколишн╕ми селами, збираючи народн╕ скарби – космацьк╕ взори. Н╕хто не м╕г здогадатися, що ця поважна пан╕ за фахом — х╕рург, за покликанням – досл╕дник укра╖нсько╖ вишивки, тепер уже знана в Укра╖н╕ ╤рина Свйонтек. Пригадую, одного разу мало в Космач╕ бути гуцульське вес╕лля на конях. Я поставив соб╕ за мету зробити дек╕лька св╕тлин молодят б╕ля церкви. Але тут почалась гроза, став пер╕щити град. А небавом в центр села в’╖хало змокле до ниточки вес╕лля. Я поквапився фотографувати, аж тут почув голос: «Пане Дмитре, краще вам стати з цього боку!». Озирнувся ╕ побачив перемоклу ╕ струджену ╤рину Свйонтек. Вона не охотилася за славою, вона не писала сво╖ книги про вишивку в б╕бл╕отеках, а була пом╕ж людьми на вс╕х с╕льських д╕йствах ╕ забавах.
╤рина Свйонтек зна╓ у Космач╕ кожну вишивальницю, кожний прис╕лок. Вона зн╕ма╓ стар╕ космацьк╕ взори ╕ тепер╕шн╕, а в╕дтак знаходить ╖хн╕ в╕дпов╕дники у фондах музе╖в Коломи╖, ╤вано-Франк╕вська, Львова. Скрупульозно вивча╓ символ╕ку космацько╖ вишивки, кольористику, а ╕з старих зразк╕в – в╕дшива╓ нов╕. Пильно вдивля╓ться, як вигляда╓ той чи ╕нший уз╕р на чолов╕ч╕й або ж╕ноч╕й сорочц╕, на рушнику чи скатерт╕, серветц╕ чи хоругв╕.
Однак перед тим, як зосередити свою увагу на космацьк╕й вишивц╕, ╤рина Свйонтек досконало вивчила вишивку довколишн╕х с╕л Гуцульщини ╕ Покуття, Бойк╕вщини ╕ Оп╕лля, з╕брала узори з тих кра╖в ╕ видала монограф╕╖: «Гуцульськ╕ вишивки Карпат. Мистецтво геометричного орнаменту ╕ колориту», «Покутськ╕ вишивки Прикарпаття. Мистецтво геометричного орнаменту ╕ колориту», «Вишивки Гуцульщини. Мистецтво геометричного орнаменту ╕ колориту»…
Врешт╕-решт досл╕дниця в╕дшукала в тих краях також космацьк╕ узори, але уже в ╕нш╕й колористиц╕, на що ╤рина Свйонтек зверта╓ увагу у сво╖й останн╕й прац╕, що ма╓ назву «Вишивки села Космач Кос╕вського району». Це — перша книга. Ма╓ бути ще друга. Реценз╕ю на альбом написала доктор мистецтвознавства, професор Ра╖са Захарчук-Чугай, в як╕й привертають увагу дв╕ тези:
1. Вишивки в сел╕ Космач – загальновизнане високомистецьке явище у св╕тов╕й народн╕й культур╕.
2. Сердечно рекомендую Свйонтек ╤. В. на присудження ╖й Шевченк╕всько╖ прем╕╖. Вона цього давно заслугову╓, бо ж таких зразкових п’ятьох книг Свйонтек ╤. В. про народн╕ укра╖нськ╕ вишивки нема╓ в усьому св╕т╕.
╤ справд╕, подвижницька праця народно╖ професорки ╤рини Свйонтек заслугову╓ найвищо╖ оц╕нки. Лише в останньому альбом╕ «Космацьк╕ вишивки Кос╕вщини» зам╕щено 84 таблиц╕, 388 фото╕люстрац╕й узор╕в вишивок ╕ типаж╕в гуцул╕в Космаччини. Описова частина склада╓ться ╕з розд╕л╕в: «Вишивки села Космач», «Локальн╕ особливост╕ вишивок села Космач», «Техн╕ка вишивки», «Нитки ╕ полотно», «Мистецтво колориту», «Мистецтво геометричного орнаменту», «Сучасний стан вишивок Космача»… В альбом╕ авторка пода╓ 43 назви космацьких узор╕в, як╕ вона з╕брала пом╕ж людей, та 36 назв, як╕ з╕брала космацька вишивальниця Гаф╕я Чорняк.
Оп╕сля ╤рина Свйонтек пода╓ ╕нформац╕ю про будову вуставок ж╕ночих сорочок, вивча╓ будову пазух чолов╕чих сорочок, посила╓ться на респондент╕в, а серед них ╕ на художника Григор╕я Смольського та видавця ╤вана Тиктора. Останн╕й першим з╕брав космацьк╕ узори та видав ╖х окремими таблицями в 1938 роц╕ у Львов╕.
Ц╕кавими ╓ в альбом╕ «Космацьк╕ вишивки Кос╕вщини» пор╕вняльн╕ таблиц╕ космацьких узор╕в у Космач╕ ╕ космацьких узор╕в уже в ╕нш╕й колористиц╕ в селах Буковинсько╖, Закарпатсько╖ та Галицько╖ Гуцульщини.
Як потрапили туди космацьк╕ вишивки? На це запитання ╓ проста в╕дпов╕дь: космацьк╕ ж╕нки носили продавати сво╖ вишивки в Микуличин, Ворохту, Яблуницю… Проте в цих селах побуту╓ в╕дм╕нний в╕д жовтогарячого космацького колориту стиль, що характеризу╓ться стриманою гамою барв. ╤ тод╕ космацьк╕ ж╕нки Явдоха Васил╕вна Рошканюк, Мар╕я ╤ван╕вна Головчук, Мар╕я Васил╕вна Петрованчук, Полагна Дмитр╕вна Клапцуняк почали вишивати космацьк╕ узори в кольорах, характерних для тих с╕л, в яких вони ╖х продавали.
Григор╕й Смольський у сво╖й прац╕ «Космацьк╕ вуставки» п╕дкреслював, що «Космацька вуставка – це не дозв╕льний витв╕р чи вигадка одинак╕в, як╕ позак╕нчували ╕нститути та училища декоративно-вжиткового мистецтва ╕ прагнуть скомпонувати щось таке, «в народному дус╕». Н╕, космацька вуставка це – мистецький витв╕р самого народу впродовж його, нехай локально╖, «космацько╖», але ж ╕стор╕╖, витв╕р, зроджений могутньою, сп╕льною для вс╕х, потребою прекрасного у житт╕. ╥х спородив ╕ спороджу╓ (╕ буде спороджувати!) повсякчасний г╕мн до краси, несмертний художн╕й порив Людини». Ма╓мо зазначити, що ╤рина Свйонтек ретельно вивчила працю Григор╕я Смольського, переглянула зразки вишивок, але до сво╓╖ книги ╖х не взяла, а шукала в народ╕. Так само переглянула досл╕дниця ╕ альбом вишивок Гаф╕╖ Чорняк, ╕ в сво╖й прац╕ перерахувала ус╕ назви космацьких узор╕в, як╕ пода╓ вишивальниця, а вт╕м, ╕ ╖х не використала у сво╓му альбом╕, мовляв, прийде час ╕ Чорнячка ще видасть св╕й альбом вишивок.
Хочу п╕дкреслити, що новий альбом ╤рини Свйонтек «Космацьк╕ вишивки Кос╕вщини» видало льв╕вське видавництво «Апр╕ор╕». Наклад м╕зерний – 1000 прим╕рник╕в. Тому-то альбом ╕ розходиться швидко серед шанувальник╕в укра╖нсько╖ народно╖ вишивки. Розходиться по вс╕й Укра╖н╕ ╕ ма╓ велику популярн╕сть.
А вт╕м, як Григор╕й Смольський, так ╕ ╤рина Свйонтек зосередили свою увагу при досл╕дженн╕ космацького шитва в основному на вишивц╕, виконан╕й хрестиком, ╕ поминули ╕нш╕ техн╕ки гаптування на космацьких хустках ╕ перем╕тках, гачах ╕ портках, кожухах, кептарях, сардаках, не класиф╕кували вишивку Космаччини за геометричними, рослинними, тваринними орнаментами та мало уваги надали прочитанню символ╕в на тому чи ╕ншому взор╕.
З тваринних мотив╕в ╓ найб╕льш поширеними на вуставках ж╕ночих сорочок, рушниках та подушках так╕, як «зайц╕», «олен╕», «кон╕». Ще в минулому стол╕тт╕ льв╕вська вишивальниця О. Возниця за космацькими мотивами вишила чудову подушку, яку назвала «Космацьк╕ олен╕». Пом╕ж оленями вишивальниц╕ вставляють символ «дерево життя» ╕ орнамент вигляда╓ завершеним. «Дерево життя» символ╕зу╓ вершини ╕ низини, силу ╕ слабк╕сть, сучасне ╕ минуле, молод╕сть ╕ стар╕сть, з’╓дну╓ ╖х. На жаль, б╕льш╕сть ╕з символ╕в на сьогодн╕ н╕хто не зна╓ ╕ не вм╕╓ ╖х прочитати. Якнайкраще на символ╕ц╕ зналася сестра-студитка Дар╕я з Канадського монастиря Свято╖ Покрови та заслужений майстер народно╖ творчост╕ Укра╖ни Одарка Онищук з Канади, яка свого часу видала прекрасний альбом «Символ╕ка укра╖нсько╖ писанки», адже одн╕ ╕ т╕ ж символи зустр╕ча╓мо ╕ на укра╖нських вишивках, ╕ на укра╖нських писанках, ╕ на укра╖нськ╕й керам╕ц╕ та р╕зьбленн╕. «Олень» належить до сонячних знак╕в, бо його роги символ╕зують промен╕ сходячого сонця. А в Космач╕ так багато жовтогарячих барв ╕ л╕нгв╕сти тлумачать саме слово «Космач» як «кел╕я сонця». Зрештою, ╕ «к╕нь» на вишиванц╕ ╓ символом невтомного руху сонця, а в арха╖чн╕й м╕фолог╕╖ Бог-Сонце ╖де через небо на вогняних конях.
Окрему групу становлять космацьк╕ взори, як╕ мають географ╕чне походження, щонайперше, так╕, як «р╕цк╕», «микуличинск╕», «рожн╕вск╕»… На них звернув свою увагу досл╕дник Григор╕й Смольський. Багато космацьких вишивок мають рослинн╕ назви, для прикладу — «сливов╕», «соснов╕», «черешнов╕», «дубовий лист»… Якщо розглянути глибше орнамент «дубовий лист», то треба зробити акцент, що «дубовий лист ╕ жолудь» чи просто «дубовий лист» ╓ символом сили бог╕в погоди. А у «Святому Письм╕» «дуб» ╓ знаком Божо╖ справедливост╕.
На вишивках Космацько╖ Гуцульщини переважають символи «сварги», «хреста», «колеса», «штерна» (зор╕), «безконечника» (укра╖нського меандра), «трирога» тощо. Як-от, знак «сварга» ╓ символом вогню й сонця, «хрест» символ╕зу╓ чотири пори року, чотири сторони св╕ту, а значить, – в╕н ╓ символом Всесв╕ту. Наша церква усе хрестом почина╓ ╕ усе хрестом зак╕нчу╓. Таким чином «хрест» ╓ символом в╕дкуплення гр╕х╕в. «Штерн» (зоря) — чи не найпопулярн╕ший у Космач╕ символ. В╕н ╓ символом визначення порядку небесних св╕тил.
У Космач╕ все ма╓ сво╓ м╕сце, зна╓ сво╖ норми. Якщо, для прикладу, починають писати писанку, то яйце ставлять у фарбу в той спос╕б, що поступово покривають св╕тл╕ш╕ фарби темн╕шими, а починають в╕д жовто╖. У вишивц╕ – навпаки: починають вишивати вишневим або чорним кольором, а зак╕нчують жовтим. ╤ барви у Космач╕ мають сво╖ назви: «б╕л╓ва» — жовта, «трекинка» — оранжева, «червон╓ва» — морковна, «цв╕тна» — червона, «темна червона» — вишнева…
Минають роки, стол╕ття, а вишивка Космача активно розвива╓ться, збагачу╓ться новими аспектами ф╕лософсько-естетичного звучання, зм╕стовна краса ╖╖ художньо╖ мови сьогодн╕ необх╕дна нашому сучаснику. Космацьк╕ узори яскраво пломен╕ють жовтогарячою барвою у в╕нку нашо╖ укра╖нсько╖ ╕ св╕тово╖ культури.

Дмитро ПОЖОДЖУК,
заслужений майстер народно╖ творчост╕ Укра╖ни

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 04.07.2014 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=13542

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков