Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4268)
З потоку життя (7286)
Душі криниця (3926)
Українці мої... (1572)
Резонанс (1844)
Урок української (1001)
"Білі плями" історії (1805)
Крим - наш дім (585)
"Будьмо!" (265)
Ми єсть народ? (239)
Бути чи не бути? (121)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (118)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МЕДОВИЙ СПАС
Наш╕ традиц╕╖


Галина ЛИТОВЧЕНКО: РОНДЕЛ╤ З КРИМСЬКИХ ОБ╤ЙСТЬ
«У вирвах стогне мирний наш квартал, жахн╕ ру╖ни на п╕дмогу кличуть…»


НЕСПАЛИМА. З ГЛИБИНИ СТОЛ╤ТТЯ. НЕЗБОРИМА
У столиц╕ в╕дкрилася художня виставка ╕сторично╖ картини.


ПЕРШИЙ КОРОВАЙ
Наш╕ традиц╕╖


СКУЛЬПТУРА ╤ КРИМСЬК╤ ПЕЙЗАЖ╤
Нин╕ козацьк╕ нащадки захищають Укра╖ну в╕д орди. Як ╕ предки колись…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 25.10.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 25.10.2013
ПРИСТРАСТ╤, ЩО ЗВ’ЯЗУЮТЬ В╤КИ

Дипломом за ориг╕нальну режисуру та лицед╕йство у моновистав╕ «╤. К. Карпенко-Карий (Тоб╕левич), ми, я та сьогодення...» був в╕дзначений ╖╖ автор, режисер ╕ виконавець, заслужений прац╕вник культури Автономно╖ Республ╕ки Крим Юр╕й Хропаченко (Людмилов) на фестивал╕, що в╕дбувся з 25 до 29 вересня в К╕ровоградському академ╕чному обласному музично-драматичному театр╕ ╕м. М. Кропивницького в рамках Всеукра╖нського свята театрального мистецтва «Вереснев╕ самоцв╕ти».
— Хто ще брав у цьому фестивал╕ участь? – запитала я Юр╕я Хропаченка п╕сля його повернення в С╕мферополь.
— У К╕ровоград при╖хали мистецьк╕ колективи з Ки╓ва, Микола╓ва, Черкас. Всього м╕сцев╕ глядач╕ побачили на сцен╕ п’╓си ╤. Карпенка-Карого в постановках семи театр╕в. Наприклад, у вистав╕ «Сто тисяч» режисера Ки╖вського академ╕чного театру на Подол╕, народного артиста Укра╖ни В╕тал╕я Малахова грав народний артист Укра╖ни Богдан Бенюк.
В╕дкрили фестиваль господар╕ показом 25 вересня на велик╕й сцен╕ вистави «Хазя╖н», постановку яко╖ зд╕йснив головний режисер театру ╢вген Курман. А наступного дня мен╕ дов╕рили в╕дкрити малу сцену театру сво╓ю моновиставою. Мен╕ при╓мно, що ╖╖ зняла К╕ровоградська телекомпан╕я ╕ згодом показала по обласному телебаченню.
К╕ровоградський театр ще називають театром корифе╖в. Це перший профес╕йний укра╖нський реал╕стичний театр. В╕н створений у 1882 роц╕ Марком Кропивницьким — людиною могутнього таланту: блискучим актором, режисером-новатором, поетом, композитором, реформатором укра╖нсько╖ сцени. Минулого року до свого 130-р╕ччя його трупа отримала змогу в╕дчути колишню атмосферу залу з трьома ярусами балкон╕в у в╕дновленому за первинним арх╕тектурним проектом прим╕щенн╕. У в╕дродженому старому-новому театр╕, який очолю╓ заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни Володимир ╢ф╕мов, кожне слово Карпенка-Карого звучало так, н╕би написане сьогодн╕.
— Юр╕ю В╕кторовичу, а про що йдеться у ваш╕й моновистав╕?
— Я створив ╖╖ спец╕ально для цього фестивалю, присвяченого творчост╕ ╤. Карпенка-Карого, за мотивами п’╓с «Житейське море», «Хазя╖н» ╕ «Сто тисяч». Почина╓ться вистава, тривал╕сть яко╖ 1 година 5 хвилин, з прологу-╕мпров╕зац╕╖ на сцен╕, де з рекв╕зит╕в знаходяться гримувальний столик, зал╕зна в╕шалка з укра╖нською вишитою сорочкою ╕ свиткою. Поряд лежить м╕шок з гр╕шми ╕ м╕крофон. А м╕й головний персонаж – артист ╤ван з «Житейського моря», переодягаючись, перевт╕лю╓ться в д╕йових ос╕б з ╕нших п’╓с ╤. Карпенка-Карого, фрагменти яких пов’язан╕ м╕ж собою так, що звучать як один суц╕льний монолог.
«╤деш один день. Чия земля? – Калитчина. ╤деш другий – Калитчина, ╕деш трет╕й – Калитчина. Серце зупиня╓ться», — говорить Герасим Калитка ╕з п’╓си «Сто тисяч».
Сказане ним продовжу╓ Пузир ╕з п’╓си «Хазя╖н»: «Я не буду панувать. Як ╖в борщ та кашу – так ╕ ╖стиму, як мазав чоботи дьогтем – так ╕ мазатиму, але всю земельку навколо я скуплю».
Завершуються ц╕ два монологи трет╕м – артиста ╤вана: «Так жалкую, що я не залишився землю святу оброблять, але вже п╕зно, занадто п╕зно. Роки артистично╖ д╕яльност╕ зробили з мене штучну людину. Але я знаю порятунок: т╕кать треба зв╕дс╕ля в справжню житт╓ву пристань, де стеля – небо, а д╕л – земля... земля... земля...».
Протягом вистави фрагментами звучить п╕сня Богдана Лепкого «Журавл╕» у виконанн╕ американсько╖ укра╖нсько╖ сп╕вачки Кв╕тки Ц╕сик, а в к╕нц╕ – моя авторська п╕сня «Земле моя р╕дна».
— Що ви як автор хочете сказати глядачев╕ ╕нсцен╕зац╕╓ю саме цих твор╕в ╤. Карпенка-Карого?
— Не можна жити сьогодн╕ лише матер╕альними ц╕нностями, гривнею, доларом, рос╕йським рублем. Це призведе до загибел╕ не лише душ╕, а й т╕ла. Духовн╕сть – найц╕нн╕ший подарунок людин╕ на ц╕й земл╕.
— У моновистав╕ автор уособлю╓ в соб╕ театр одного актора. Як ви прийшли до цього жанру, де потр╕бно бути ун╕версалом?
— Я в сво╓му житт╕ пройшов велику театральну школу. Навчався на акторському факультет╕ в театр╕-студ╕╖ Ки╖вського театру оперети, зак╕нчив режисерський факультет Ки╖вського ╕нституту театрального мистецтва ╕м. ╤. Карпенка-Карого. Працював артистом та асистентом режисера в К╕ровоградському музично-драматичному театр╕, головним режисером Льв╕вського музично-драматичного театру в Дрогобич╕, режисером-постановником у Луганському музично-драматичному театр╕ ╕ художн╕м кер╕вником театру-студ╕╖ «Лицед╕╖». З 1982 року — в Криму: двадцять рок╕в був режисером л╕тературно-драматичних ╕ художн╕х програм у ДТРК «Крим», створив чотири театральн╕ студ╕╖, випускники яких нин╕ працюють у всьому св╕т╕.
У 1999 роц╕ вийшла друком моя книга в╕рш╕в ╕ п╕сень укра╖нською та рос╕йською мовами «Той, що проходить планетою Земля». Тод╕ я ╕ створив свою першу моновиставу п╕д такою ж назвою. Пот╕м – ще дв╕ за власними в╕ршами ╕ п╕снями «Рядовий кра╖ни...» ╕ «Все почина╓ться з любов╕».
В оснащенн╕ ╖х сучасними технолог╕ями ╕з зображенням на екран╕ мен╕ допомага╓ в╕деооператор Олекс╕й Гус╓в. Творчо сп╕впрацюють з╕ мною: з Ки╓ва – артист нац╕онального театру музично╖ комед╕╖ Серг╕й Мельниченко, з Луганська – художн╕й кер╕вник музично-драматичного театру Михайло Голубович, з К╕ровограда – артист ╕ м╕й духовний побратим, колишн╕й однокурсник Микола Ярошенко, письменниця Антон╕на Кор╕нь, тележурнал╕стка ╤рина Науменко, з Криму – артист укра╖нського академ╕чного музичного театру Микола Бондаревський.
— Ви поставили ╤. Карпенка-Карого. А як╕ ваш╕ улюблен╕ письменники?
— Леся Укра╖нка, Тарас Шевченко, Василь Стус. Зачитуюся романами сучасного укра╖нського проза╖ка Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон», «Ключ».
— ╤нсцен╕зувати ╖х будете?
— Мо╖ найближч╕ плани пов’язан╕ з моновиставою за п’╓сами Карпенка-Карого. В листопад╕ ╖╖ прем’╓ра в╕дбудеться в Криму, а пот╕м хочу зд╕йснити з нею гастрольну подорож по Укра╖н╕ в м╕ста Дрогобич, Льв╕в, Коломию ╤вано-Франк╕всько╖ област╕, Луганськ, Харк╕в, Одесу.
Минулого року створив новий театр-студ╕ю «Людмила» в пам’ять про дружину, актрису укра╖нського театру, яка р╕к тому п╕шла з життя. Нин╕ там працю╓ дочка Олена. ╤ це зобов’язу╓ мене бути корисним не лише близьким людям: д╕тям, онукам, а вс╕м, хто мене оточу╓, сусп╕льству.

Я нап’юся чисто╖ водиц╕
З тих джерел, що сили в соб╕ мають.
Господи! Ти збережи криниц╕ —
Т╕, що нас в дитинство повертають.
 
Валентина НАСТ╤НА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 25.10.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12470

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков