Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕРБНА НЕД╤ЛЯ
Наш╕ традиц╕╖


ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 16.08.2013 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 16.08.2013
В УН╤СОН НАСТРО╢НА ХВИЛЯ

На дерево ╕ глину як чудов╕ матер╕али для свого житла люди звернули увагу ще в древн╕ часи. ╤снувало нав╕ть пов╕р’я, що глина ╓ зв’язуючою ланкою м╕ж землею ╕ сонцем, а дерево – м╕ж сонцем ╕ людиною. Щоб ╖й тепл╕ше жилося в цьому св╕т╕, новонароджених немовлят ростили в дерев’яних колисках, дерев’яними меблями облаштовували побут, а п╕сля смерт╕ проводжали в св╕т ╕нший у дерев’ян╕й домовин╕. Цей принцип синерг╕╖ з навколишньою природою ╕ всесв╕том об’╓днав у творч╕й сп╕впрац╕ двох майстр╕в декоративно-прикладного мистецтва: художника з обробки дерева Андр╕я Бра╖лова ╕ керам╕ста Юл╕ю Андре╓ву.
В ╖хн╕й сп╕льн╕й експозиц╕╖ з б╕льш як п’ятдесяти вироб╕в: картин, композиц╕й зм╕шано╖ техн╕ки ╕ малих скульптурних форм, розгорнут╕й у виставков╕й зал╕ Всеукра╖нського ╕нформац╕йно-культурного центру, розкрива╓ться д╕алог автор╕в з природним матер╕алом. Продовжений мистецтвознавцями ╕ глядачами, в╕н зазвучав пол╕голоссям високих та одухотворених почутт╕в.
— Пейзажн╕ композиц╕╖ з дерева просякнут╕ такою особливою енерг╕╓ю ╕ пром╕нням сонця, що в них хочеться зайти, зачерпнути рукою води з р╕чки Кача, — сказав на в╕дкритт╕ виставки генеральний директор В╤КЦ Микола Кузьм╕н. — А об’╓днан╕ в коло замкнутого житт╓вого циклу символи на керам╕ц╕ випром╕нюють св╕тло, що упод╕бню╓ ╖╖ з в╕тражами.

ПРО ЩО РОЗПОВ╤ДАЮТЬ ДЕРЕВА?

Андр╕й Бра╖лов з дитинства дивився, як працював з деревиною д╕дусь ╕ тато. Це було справжн╓ диво — запах л╕сово╖ св╕жост╕ та смоли в м╕ськ╕й осел╕ С╕мферополя. Однак сам узяв у руки шматки дерева як матер╕ал для обробки набагато п╕зн╕ше, коли в╕н, механ╕к харчово╖ промисловост╕, випробував себе за спец╕альн╕стю, був ╕ кондитером, ╕ лицювальником, ц╕кавився психолог╕╓ю т╕лесно╖ ор╕╓нтац╕╖. Цей профес╕йний ╕ житт╓вий досв╕д з появою в його с╕м’╖ власних маленьких д╕тей повернув ╕ його самого до дитячих спогад╕в та д╕дусево╖ науки. Це був ц╕лий св╕т про деревину, ╖╖ сорти, щ╕льн╕сть, структуру, методи шл╕фування. Вигадлив╕ форми окремих шматк╕в давали поштовх його фантаз╕╖, викликали в уяв╕ образи казкових персонаж╕в. Так, наприклад, ╕з к╕лькох дощок р╕зно╖ деревини виникла композиц╕я «Пробудження Котигорошка», дух якого, на думку майстра, живе в кожному хлопчиков╕. Внизу картини – абрикосова деревина, зверху — гор╕хова, а рама зроблена з платана. В одному вироб╕ по╓дну╓ до десяти вид╕в дерев.
— Б╕льше просто нема╓ необх╕дност╕, — говорить А. Бра╖лов.
Всього ж в╕н використову╓ ╖х для р╕зних вироб╕в близько тридцяти. Найулюблен╕ш╕ – лимон, волоський гор╕х ╕ ял╕вець, який нагаду╓ йому л╕с, а найб╕льш примхлива в обробц╕ — тополя. Коли ж фрагмент бузку, одного з небагатьох вид╕в деревини, що ма╓ ф╕олетовий в╕дт╕нок, на одн╕й ╕з картин п╕сля демонстрування на дискотеках потьмян╕в, майстер п╕дправив його фарбами. Використову╓ ╖х зр╕дка ╕ в ╕нших композиц╕ях, наприклад, для виразн╕шого в╕дтворення палаючого багаття, яке символ╕зу╓ життя, чи голубизни неба.
Бува╓, одна робота – як спалах, створю╓ться ним за один-два дн╕, а над ╕ншою працю╓ м╕сяцями. Прим╕ром, композиц╕я «Тиша» – кам╕нь в обрамленн╕ улюбленого ял╕вцю, за словами майстра, була створена за к╕лька дн╕в до в╕дкриття виставки в результат╕ щиросердного поруху в╕д ознайомлення з творч╕стю кримськотатарських майстр╕в декоративно-прикладного мистецтва.
А. Бра╖лов вчиться знаходити велике в малому, ╕ це сприйняття св╕ту його очима, вт╕лене авторською зм╕шаною техн╕кою у незвичайних, об’╓мно╖ форми композиц╕ях, глядач╕ могли побачити на виставках у Кримськ╕й обсерватор╕╖ в смт. Научному, Музе╖ ╕стор╕╖ м╕ста С╕мферополь, Алуштинському кра╓знавчому музе╖.
— В Криму художньою обробкою дерева, матер╕алу дуже тонкого, займа╓ться мало майстр╕в, — сказала мистецтвознавець Людмила Л╕н╕ченко, яка багато рок╕в працювала в С╕мферопольському художньому музе╖. – Я бачила моза╖ку з дерев, а ц╕л╕ картини з глибиною зображуваного простору ╕ ф╕лософсько╖ думки бачу вперше.

ОДУХОТВОРЕНА КЕРАМ╤КА

Про ж╕нок зазвичай кажуть, що вони, як ум╕л╕ господин╕, чаклують на кухн╕ з╕ стравами. А Юл╕я Андре╓ва, яка народилася в мальовничому б╕лоруському м╕ст╕ Речниця, немов л╕сова красуня Олеся з однойменно╖ пов╕ст╕ Олександра Купр╕на, чарод╕йством наповню╓ увесь ╖╖ прост╕р ╕ нав╕ть пов╕тря. Б╕олог за профес╕╓ю, вона десять рок╕в тому, захопившись психолог╕╓ю, на трен╕нгу-сем╕нар╕ «Я ╕ природа» вперше спробувала використати глину як матер╕ал для психотерап╕╖.
— Глина да╓ можлив╕сть виразити сво╖ почуття, — говорить Ю. Андре╓ва, — всотати тривожн╕ думки, страх, гн╕в.
Ж╕ноч╕ в╕дчуття, на ╖╖ думку, покояться на риб╕, ╕ цю символ╕ку в по╓днанн╕ з сухоцв╕том вона матер╕ал╕зувала в р╕зних видах ваз, декоративних тар╕лках ╕ п╕дставках для паперу, ф╕гурках зв╕р╕в ╕ птах╕в. А нин╕ одухотворенням наповню╓ посуд: чайники ╕ чайн╕ набори, глечики ╕ ложки... Окрем╕ ╖╖ вироби виконан╕ техн╕кою викладання джгутами, яка застосовувалася ще до появи гончарного кола. Використову╓ й ╕нш╕ стародавн╕ прийоми гончарства, прим╕ром, запарювання керам╕ки молоком.
— Вил╕пити вир╕б можна й за один день, — розпов╕да╓ про специф╕ку роботи з глиною. – Наступний етап – суш╕ння — займа╓ також один день. ╤ ще один потр╕бен для випалювання. Отже, всього три дн╕.
Однак, як правило, вона цими строками не обмежу╓ться, а скрупульозно працю╓ над кожним ╕з сво╖х твор╕нь в середньому близько двох тижн╕в, перетворюючи тонк╕, ф╕л╕гранн╕ нитки суц╕льного, безперервного потоку глини та орнаменту в ажурну в’язь визначено╖ форми. П╕сля зустр╕ч╕ в мистецьких колах Юл╕╖ з Андр╕╓м вони об’╓днали сво╖ робоч╕ матер╕али для створення сп╕льних композиц╕й «Чаша», «Древо насичення» та ╕нших. А через деякий час до ╖хнього творчого дуету при╓днався з мармуровими доповненнями ще один майстер декоративно-прикладного мистецтва — Олекс╕й Гуз╓в. ╤ сьогодн╕ наст╕нн╕ панно та зм╕шан╕ скульптурн╕ композиц╕╖ в стил╕ ART NAIV ╖хнього тр╕о вже мають сво╖х шанувальник╕в ╕ споживач╕в. Мистецтвознавець В╤КЦ Ельм╕ра Черкезова вважа╓, що вони можуть бути чудовим декоративним оформленням у сучасних ╕нтер’╓рах адм╕н╕стративних ╕ курортних споруд.
— Вироби зац╕кавлюють ориг╕нальн╕стю авторсько╖ техн╕ки, — сказав п╕сля огляду експозиц╕╖ голова Республ╕канського ком╕тету АРК з ╕нформац╕╖ Вадим Волченко. — Вони – як ковток св╕жого пов╕тря в середин╕ робочого дня.
╤ хочеться, за словами письменника Василя Шукшина, жити на так╕й в ун╕сон настро╓н╕й хвил╕.

Валентина НАСТ╤НА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 16.08.2013 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=12171

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков