"Кримська Свiтлиця" > #16 за 18.04.2008 > Тема "З потоку життя"
#16 за 18.04.2008
НАПОВНЕННЯ БАГАТЬОХ УКРА╥НСЬКИХ ЗМ╤ ╢ ЗАГРОЗОЮ НАЦ╤ОНАЛЬН╤Й БЕЗПЕЦ╤
В СВО╥Й ХАТ╤ - СВОЯ ПРАВДА?
Зм╕стовне наповнення багатьох укра╖нських засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ ╓ загрозою нац╕ональн╕й безпец╕ нашо╖ держави. На цьому наголосив п╕д час «круглого столу» на тему: «Державн╕ ЗМ╤ в Укра╖н╕: сусп╕льн╕ м╕сце, роль ╕ в╕дпов╕дальн╕сть», що в╕дбувся в УКР╤НФОРМ╕, президент Нац╕онально╖ рад╕окомпан╕╖ Укра╖ни В╕ктор Набруско. «Зм╕стовну частину я розглядаю як загрозу нац╕ональн╕й безпец╕ Укра╖ни», - сказав В. Набруско. На думку президента НРКУ, ця проблема виникла з дек╕лькох причин. Одн╕╓ю з них ╓ те, що б╕льш╕сть в╕тчизняних журнал╕ст╕в не ╓ фах╕вцями сво╓╖ справи. «Вже ╓ 20 ╕нститут╕в журнал╕стики, 50 факультет╕в, а в будь-яких виданнях чи електронних засобах масово╖ ╕нформац╕╖ працюють буквально одиниц╕ фах╕вц╕в, профес╕онал╕в», - зазначив в╕н. Кр╕м того, за його словами, серйозною проблемою ╓ те, що сучасн╕ ЗМ╤ працюють «п╕д так званий рейтинг, п╕д якийсь вигаданий формат, ╕ п╕д цей формат, п╕д цей рейтинг ми скоро д╕йдемо до якихось ф╕з╕олог╕чних речей, як╕ будемо транслювати, прим╕тизувати нац╕ю». В╕ктор Набруско нав╕в ще один фактор, який негативно вплива╓ на зм╕стовн╕сть укра╖нських ЗМ╤. Це цифрове мовлення, яке дода╓ нашим глядачам 50 телев╕з╕йних канал╕в. «Що ми зможемо ╕з нашими можливостями сьогодн╕ покласти в цей пакет, у телев╕з╕йних п’ятдесят ╕ сотню рад╕оканал╕в? Надзвичайно серйозна проблема. Це питання ╕нформац╕йних загроз, це питання втрати ╕нформац╕йного суверен╕тету», - наголосив в╕н.
МА╢ ПЕРЕВАЖАТИ НАЦ╤ОНАЛЬНИЙ ╤НФОРМАЦ╤ЙНИЙ ПРОДУКТ! Центральн╕ укра╖нськ╕ телеканали сьогодн╕ - «це ╕нформац╕я, яка повн╕стю висв╕тлю╓ позиц╕ю Печерських пагорб╕в, де, за великим рахунком, нема╓ конкретно╖ людини». Таку думку висловив п╕д час зас╕дання «круглого столу» на тему: «Державн╕ ЗМ╤ в Укра╖н╕: сусп╕льн╕ м╕сце, роль ╕ в╕дпов╕дальн╕сть» генеральний директор Черкасько╖ обласно╖ державно╖ телерад╕окомпан╕╖ Михайло Кал╕н╕ченко. М. Кал╕н╕ченко також акцентував на тому, що на центральних телеканалах «╓ американськ╕ та рос╕йськ╕ ф╕льми, але нема╓ укра╖нських», переважають суц╕льн╕ розважальн╕ програми. «Чому ми не ставимо питання про те, чи не вихолощують укра╖нство як таке центральн╕ канали, чи присутня патр╕отична складова в ╖хн╕й робот╕?» - запитав кер╕вник облтелерад╕окомпан╕╖. Для розвитку сусп╕льства, переконаний Михайло Кал╕н╕ченко, сьогодн╕ потр╕бн╕ ╕нш╕ програми - дитяч╕, культуролог╕чн╕, патр╕отичн╕ тощо. Роль Нац╕онально╖ ради з питань телебачення ╕ рад╕омовлення в цьому питанн╕ ма╓ бути надзвичайно вимогливою ╕ принциповою, коли мова заходить про виробництво нац╕онального ╕нформац╕йного продукту, переконаний в╕н. Тому Михайло Кал╕н╕ченко велик╕ над╕╖ поклада╓ на те, що в нових законопроектах, як╕ перебувають нин╕ на розгляд╕ у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни, буде ч╕тко прописано, ск╕льки часу в с╕тках мовлення буде в╕дведено для нац╕онального ╕нформац╕йного продукту.
╢ВРОПА СКЕПТИЧНО СТАВИТЬСЯ ДО НАМ╤РУ РОЗДЕРЖАВЛЕННЯ ЗМ╤ В УКРА╥Н╤ П╕д час зустр╕ч╕ з кер╕вниками укра╖нських ЗМ╤, що в╕дбулася в Рад╕ ╢вропи, ╖╖ Генеральний секретар Терр╕ Дев╕с скептично поставився до ╕нформац╕╖ про роздержавлення мас-мед╕а в Укра╖н╕. Навряд чи виключення орган╕в влади з числа засновник╕в преси принесе т╕ результати, на як╕ розраховують ╕н╕ц╕атори цього процесу, сказав Генеральний секретар Ради ╢вропи. «Якщо газета, теле- або рад╕окомпан╕я не державн╕, це зовс╕м не означа╓, що вони незалежн╕, бо у будь-якому випадку вони матимуть власник╕в, як╕ ╕ почнуть визначати ╖х редакц╕йну пол╕тику», - п╕дкреслив Т. Дев╕с. При цьому Генеральний секретар Ради ╢вропи послався на практику, що ма╓ м╕сце у Великобритан╕╖ та ╕нших ╓вропейських кра╖нах. «Кожна газета спов╕ду╓ ту пол╕тику, яку ╖й дикту╓ той, хто нею волод╕╓ або ╖╖ контролю╓», - в╕дзначив Терр╕ Дев╕с.
КОМУ НАЛЕЖАТЬ УКРА╥НСЬК╤ МЕД╤А? Зробити публ╕чною ╕нформац╕ю про власник╕в загальнонац╕ональних ЗМ╤, чого пост╕йно вимагають оглядач╕ та громадськ╕сть, нова влада так ╕ не вт╕лила в життя. Популярна ╕дея створення телерад╕оканалу Громадського мовлення також не стала д╕йсн╕стю. Вт╕м, завдяки «еволюц╕╖» в╕тчизняних мед╕а та бажанню ╖хн╕х власник╕в виходити з т╕н╕, щоб розм╕щувати сво╖ акц╕╖ на м╕жнародних б╕ржах (IPO) – ситуац╕я ста╓ прозор╕шою. Б╕льш╕сть укра╖нських телеканал╕в належить в╕тчизняним ╕ рос╕йським ол╕гархам – так╕ дан╕ опубл╕кувала вл╕тку 2006 року асоц╕ац╕я сусп╕льних правозахисних орган╕зац╕й Укра╖нський Гельс╕нський союз. Нин╕ вона готу╓ новий зв╕т. ╤ як каже представник орган╕зац╕╖ Володимир Яворський, ця ситуац╕я не зм╕нилася. Кр╕м ╓вропейсько╖ компан╕╖ CME (Central European Media Enterprises), що волод╕╓ акц╕ями другого за рейтингами телеканалу Укра╖ни «Студ╕я 1+1», решта власник╕в укра╖нського та рос╕йського походження. ╤ноземних ╕нвестор╕в в укра╖нських мед╕а практично нема╓. «Рос╕йськ╕ та укра╖нськ╕ ол╕гархи перекуповують ЗМ╤ один в одного з певними зм╕нами пол╕тично╖ ситуац╕╖. Але фактично нац╕ональн╕сть власник╕в не зм╕ню╓ться», – стверджу╓ пан Яворський. Вт╕м, здобути реальн╕ ╕мена реальних власник╕в телеканал╕в вкрай важко, каже Володимир Яворський. У л╕ценз╕ях зазначаються ТОВ «Пегас Телебачення», п╕дпри╓мство з ╕ноземними ╕нвестиц╕ями «Royal Capital», «Cocoa and Sugar International» або компан╕я «Шачар Enterprises ╕нк.» та ╕нш╕ у б╕льшост╕ офшорного розташування компан╕╖. ╤мен В╕ктора П╕нчука, Валер╕я Хорошковського, Рината Ахметова чи Петра Порошенка серед цих красивих назв не розглед╕ти. Однак, кому який канал належить, ста╓ видн╕ше через еволюц╕йн╕ процеси, каже мед╕а-експерт ╕ телекритик Натал╕я Л╕гачова. З одного боку, ╓ певний тиск громадськост╕. Кр╕м того, б╕знесмени починають розум╕ти, що ╖м треба реструктуризувати свою власн╕сть, робити ╖╖ публ╕чною, розм╕щувати акц╕╖ на IPO (прим., м╕жнародн╕ б╕рж╕), щоб п╕двищувати кап╕тал╕зац╕ю. Л╕дером укра╖нського телепростору ╓ найприбутков╕ший телеканал «╤нтер» (та група канал╕в, об’╓днаних ╕з ним, – К-1, К-2, «Мегаспорт» ╕ в╕днедавна НТН). Останн╕ роки серед власник╕в «╤нтера» називали президента рос╕йсько╖ сталеварно╖ компан╕╖ «╢враз Груп», в╕н же голова Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни Валер╕й Хорошковський. Про нин╕шню ситуац╕ю ╕з власником л╕дера ринку мало що в╕домо, каже Наталя Л╕гачова. Валер╕й Хорошковський заявля╓, що в╕н ╓ мажоритарним власником. Але оск╕льки зараз перебува╓ на державн╕й служб╕, то передав права сво╖й дружин╕. Але як на телеканал╕, так серед експерт╕в подейкують, що тут все ж таки присутн╕ ╕нтереси Дмитра Ф╕рташа, власника компан╕╖ «РосУкрЕнерго». Якщо з «╤нтером» справи неясн╕, то видн╕ше з власником телекомпан╕╖ «Студ╕я 1+1» (╕ канал╕в-супутник╕в «С╕т╕» та «К╕но»). Олександр Роднянський ╕ Борис Фуксман продали сво╖ активи. ╤ нещодавно оголосили, що управляючим партнером телеканалу ста╓ CME (Central European Media Enterprises). Чи не найактивн╕ше розкривати карти свого мед╕а-б╕знесу став укра╖нський ол╕гарх В╕ктор П╕нчук. В╕н публ╕чно оголосив про реструктуризац╕ю канал╕в у сво╓му холдингу. Таким чином, набула публ╕чност╕ ╕ яко╖сь оф╕ц╕йност╕ ╕нформац╕я про те, що в╕н волод╕╓ Новим каналом, СТБ, ICTV. 90% акц╕й телеканалу «Укра╖на», який, за оц╕нками експерт╕в, нин╕ найб╕льш динам╕чно розвива╓ться, належать «System Capital Management» – компан╕╖ ╕ншого укра╖нського ол╕гарха Рината Ахметова. Прозор╕сть у питанн╕, кому належать укра╖нськ╕ мед╕а, ╓ важливою для розум╕ння – яку ╕нформац╕ю, чому ╕ як пода╓ той чи ╕нший телеканал або газета. Адже, як твердить професор Валер╕й ╤ванов, президент Академ╕╖ укра╖нсько╖ преси: «Для б╕льшост╕ власник╕в мед╕а вони служать не для отримання прибутку, а як зас╕б формування виг╕дно╖ громадсько╖ думки». (RadioSvoboda.Ua)
"Кримська Свiтлиця" > #16 за 18.04.2008 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5792
|