Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗНАМЕНО ВОЛ╤!
Укра╖нський календар


У ЦЕНТР╤ НЬЮ-ЙОРКА П╤ДНЯЛИ УКРА╥НСЬКИЙ ПРАПОР ДО Р╤ЧНИЦ╤ НЕЗАЛЕЖНОСТ╤
М╕сто Нью-Йорк завжди п╕дтриму╓ громаду укра╖нц╕в ╕ стоятиме з ними до завершення ц╕╓╖...


СОЛ╤ДАРН╤ З УКРА╥НОЮ
Пошти св╕ту презентують поштов╕ випуски, зокрема благод╕йн╕, на п╕дтримку укра╖нц╕в…


СЕРЕД ПОВЕРНЕНИХ ╤З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ ЗАХИСНИК╤В МАР╤УПОЛЯ ╢ ДВО╢ КРИМЧАН
Серед захисник╕в, яких внасл╕док обм╕ну повернули з рос╕йського полону, ╓ дво╓ кримчан.


УКРА╥НА ПОВЕРНУЛА З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ 215 ЛЮДЕЙ, ЗОКРЕМА Й ЗАХИСНИК╤В «АЗОВСТАЛ╤»
«Це найпотужн╕ший результат у питанн╕ зв╕льнення полонених за весь час повномасштабного...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 11.08.2006 > Тема ""Будьмо!""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 11.08.2006
Що таке щастя?

 Зда╓ться, що н╕де сонце не св╕тить так яскраво, як в Укра╖н╕. Зор╕, що м╕льйони рок╕в сходили над землею, сяють тут якось особливо, натхненно.
 Мен╕ всього 17 рок╕в, а я навчилася не лише спостер╕гати, а й анал╕зувати, передбачати, мислити. Я не раз бачила, як розбиваються людськ╕ мр╕╖, як тане те, до чого людина йшла все сво╓ життя. В очах людей я бачила страх ╕ б╕ль, над╕ю ╕ розчарування, рад╕сть ╕ сум, огиду ╕ пристрасть. Я спостер╕гала, якою непотр╕бною ста╓ людська душа, як знец╕нюються г╕дн╕сть ╕ сов╕сть, як утопту╓ться у бруд ╕стор╕я ╕ мова мого народу. Я бачила, як розбива╓ться тенд╕тне сердечко, готове в╕рити у мр╕╖, а зам╕сть нього з’явля╓ться кам’яна скеля. Я в╕дчувала горд╕сть ╕ сум, рад╕сть ╕ печаль. Я знаю, що таке сльози в╕дчаю ╕ зради. Я все бачила...
 А ще я бачила степ... Безмежний жовтий степ п╕д блакитним райським небом. Я бачила над╕ю - в очах сво╖х друз╕в. Я в╕рю в них. Я знаю, що вони - майбутн╓ мо╓╖ кра╖ни. У мо╓му житт╕ було безл╕ч облич - знайомих ╕ давно забутих. Проте найближчими мен╕ людьми завжди залишалися мо╖ однокласники. З цими людьми я пройшла разом одинадцять рок╕в! Як кажуть, були на кон╕ ╕ п╕д конем. Ми пронесли свою дружбу через роки, ╕ я спод╕ваюся, що вона н╕коли не зак╕нчиться. Я пишаюсь сво╖ми друзями. Я вдячна ╖м за те, що у будь-який момент, у будь-як╕й ситуац╕╖ вони поруч з╕ мною.
╤ ми ╕нколи знаходимось у р╕зних м╕стах, р╕зних кра╖нах, вони завжди поруч з╕ мною, хай нав╕ть ╕ подумки. ╤ я знаю, що десь там, у мо╖й р╕дн╕й кра╖н╕, на мене хтось чека╓ ╕ хоче, щоб я повернулася.
 Тепер я розум╕ю, що таке щастя. Це коли друг трима╓ тебе за руку, ╕ ви йдете пл╕ч-о-пл╕ч кр╕зь терени життя. Це коли плачеш лише в╕д щастя, а см╕╓шся разом ╕з товаришем. Це коли поряд ╓ над╕йне плече друга.
 Ми любимо свою Вкра╖ну. Н╕що не може бути нам у св╕т╕ таким дорогим, як земля, на як╕й ми народилися. Ми не прийма╓мо ╕ напевне н╕коли не приймемо под╕л Укра╖ни на Зах╕дну ╕ Сх╕дну, на Правобережну ╕ Л╕вобережну, на укра╖номовну ╕ рос╕йськомовну. Нашою руш╕йною силою ╓ не чи╖сь заклики, а наше серце. Воно н╕коли не п╕дкаже неправильного шляху ╕ н╕коли не запод╕╓ кривди ╕ншому.
 Я не знаю, ск╕льки рок╕в продовжуватиметься наша дружба, не люблю загадувати. Я знаю лише одне: до останнього подиху, до останнього стуку серця, до останнього слова ми будемо думати про Укра╖ну! Адже саме тут ми зустр╕лися, тут стали майже р╕дними. Вс╕м сво╖м молодим серцем, вс╕ма сво╖ми думками ╕ д╕ями ми прагнемо в╕дродити нову, справд╕ незалежну, омр╕яну Вкра╖ну.
 Я щаслива! Я щаслива в╕д того, що у мо╓╖ держави таке прекрасне майбутн╓ - мо╖ друз╕! Я знаю, що таке щастя!
Оксана КВ╤ТКА,
учениця 11-го класу ДСГШ № 65.
* * *
 Донецька спец╕ал╕зована гуман╕тарна школа (ДСГШ) № 65 - це перша школа з укра╖нською мовою викладання. Вона ровесниця Незалежност╕ Укра╖ни, в╕дсвяткувала 15 рок╕в ╕снування. Школа ма╓ велике майбутн╓. Шкода, що на 167 шк╕л Донецька ╓ лише к╕лька укра╖номовних.
 Оксана, ця д╕вчина, котра у сво╖ 17 рок╕в зустр╕лась в╕ч-на-в╕ч з долею Укра╖ни ╕ укра╖нського народу, ╖х гараздами ╕ недол╕ками, вже зараз вир╕шу╓ свою долю. Вона плану╓ продовжувати навчатися у «Могилянц╕» в Ки╓в╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 11.08.2006 > Тема ""Будьмо!""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4046

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков