Версiя для друку Обговорити в форумi

Найстрашніше -
це коли герої безсилі.
Найсумніше, коли рятівники
не рятують.
Боже, врятуй хоч Ти...
Якщо це тільки входить
у Твої наміри...
Юрій Андрухович.

De jure вже п'ятнадцятий рік існуватиме незалежна держава Україна, de facto - лише півроку як її народ усвідомив себе нацією. De jure усе в цій державі мислиться як українське: нація - українська, громадянство - українське, культура з усіма її складниками (наука, мистецтво, релігія) - українська. Та й мова, без сумніву, теж. Саме за таким принципом в ідеалі ми мали б розвиватися (не лише формально). Адже кістяк нашої української нації становить понад 78%. Отож маємо "святе право" творити саме Українську державу. Саме так побудовані найбільш розвинуті країни світу: у Франції - французька, а не англійська, у Польщі - польська, а не німецька. Доля переважаючого етносу цих країн складає понад 50%, що дає право вважати себе моноетнічними. Звичайно, права нацменшин в Україні захищені відповідним законом і Конституцією, де передбачено задоволення їхніх культурних потреб та розвиток.
Але маємо те, що маємо. Антиукраїнські сили в нашому суспільстві "не дремлют": вони не можуть змиритися з появою на світовій арені п'ятдесятимільйонної держави в центрі Європи. Найяскравіше ці рухи розвиваються в АР Крим. Саме тут кримське керівництво мало б продемонструвати державну мудрість та патріотизм. Проте для цього треба його мати, отой патріотизм. Ex nigilo nigil fit. З нічого ніщо не виникає.
Але не варто довго копирсатися в тому, хто винен. Спробуймо дати відповідь на питання: "Що робити?" З'являється надія на тих, кого ще не зачепив вірус шовінізму, - на молодь. Аби молода Українська держава могла впевнено дивитися в своє "завтра", мусимо вже сьогодні готувати молоду нацеліту. Люди, які при владі, терпіти не можуть українського, тож щастя нашому народові не принесуть.
Дякувати Богові, на десятому році нашого "вилами-по-воді-писання" провідні європейські держави поділилися з нами досвідом залучення до поступу свідомих людей. Завдяки проведеним семінарам вже у 2003 році в 17 областях сформувалася ініціативна група переважно з молоді. Незабаром добровольці взялися за активну працю зі створення громадської організації, основна мета якої - побудова громадянського суспільства. Наприкінці 2004 року офіційно почала діяти молодіжна кампанія "Пора", принципами якої стали: ненасильницький опір, безлідерна (горизонтальна) структура, політична і фінансова незалежність.
В Криму, як ніде, потрібні патріоти, які б поширювали українську ідею. Що ж, люди є, ідеї є, та от реалізація їх натикається на різкий опір проросійських сил в образі вищих гілок влади. Хоча цих активістів-студентів трохи більше десятка, вона (влада) таки боїться. І в своєму страхові керується принципом "Найкращий захист - наступ".
Великою мірою завдяки незаангажованості "Пори" люди змогли почути правду, відчути до себе повагу та відстояти свої право на виборах.
Бентежить, що в Криму, на відміну від інших регіонів України, після перемоги демократії "Пора" досі виживає. І це ті люди, які відстоювали нас на Майдані, які боролися за правду, незважаючи на ризик бути зацькованими місцевим зомбованим натовпом. Хоч і до сьогодні не всі проблеми вирішені, "Пора" намагається проводити всілякі акції, залучати до співпраці  більше активної молоді, займається просвітницькою діяльністю на тлі тутешньої байдужості.
Однією зі спроб популяризувати себе, заявити про власну активність було проведення круглого столу "Після Майдану". Метою якого була побудова конструктивного діалогу між суспільно-політичними силами Криму як необхідної умови для створення відкритого громадянського соціуму. Розмова була досить насиченою за кількістю висловлених думок та пропозицій. Зокрема, було дано оцінку політичним, економічним та соціальним наслідкам подій, що отримали назву "Помаранчева революція". Який висновок? Роботи - непочатий край, але спільними зусиллями ми побудуємо Українську державу в кримській республіці. "Майдан - героїчне минуле нашої країни. Його активність продовжується й досі і живе в наших серцях. Україна для нас - це засіб для гідного життя і поступу народу, тож - пора до співпраці!", - закликав координатор "Пори" Ілля Ромм.
Нові часи потребують нових героїв. Сподіваємося, що активісти кампанії "Пора" будуть одними із них, побудувавши місток між владою та народом.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #31 за 29.07.2005 > Тема ""Будьмо!""