|
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 29.07.2005 > Тема ""Будьмо!""
#31 за 29.07.2005
"Девушки, вы что, иностранки?!"
Алла БІДЮК.
Нарешті спливли останні хвилини нашого перебування в жаркому вагоні. Ми, стомлені, брудні, нещасні студенти-практиканти, вийшли в незнайоме нам місто, про яке ми нічогісінько не знали. Але тим не менше... Згодом поїхали до нашого тимчасового місця проживання - це був гуртожиток ПТУ № 15. Зайшовши до кімнат, ми побачили "батальйон" тарганів - страшне видовище... Умови - жахливі: про таке диво цивілізації, як гаряча вода, а тим більше, душ - ми й мріяти перестали. Комендантська година розпочиналася з 21.00. Згодом, о 22.00, закривалася кухня, і близько 23.00 біля дверей чатували вахтери, підслуховуючи розмови дівчат, а потім, по черзі, вони ділилися враженнями між собою, які в них склалися про львів'янок. Досить неприємна ситуація, але що поробиш. Дякувати Богу, що хоча б дах над головою є.
Відпочивши з дороги, ми пішли на екскурсію у ваше місто. Нас приємно вразили сімферопольські маршрутки. Виявляється, у вас немає стоячих місць, а ми ж так звикли їздити у переповнених львівських "пижиках" так, що на склі вимальовується кольорова мозаїка облич пасажирів.
Другою екзотикою для нас став пам'ятник у центрі міста В. І. Леніну, мабуть, так ви вшановуєте своїх національних героїв. У мене є пропозиція: чому б не поставити замість Леніна пам'ятник великому синові України - Т. Г. Шевченку, який справді заслуговує на вашу увагу.
Вражень багато, але більшість з них негативні. Нас і нашу манеру спілкування (українською мовою) сприйняли на сміх, ніби ми з іншої планети. А фраза: "Девушки, вы что, иностранки?!" - нас приголомшила. Перепрошую, а ви де живете? Не в Україні? Україна для вас це що, нереальна країна? Я запитую: як можна бути такими безсердечними, черствими, егоїстичними і самолюбними? Так принижувати нас лише за те, що ми українці і любимо свою Україну?
Далеко від дому починаєш цінувати все, що ти мав, що тобі рідне. Так хотілося б поділитися теплом з вами, та ви не сприйняли цього, не схотіли слухати, не відкрили свого серця. Та Бог з вами...
Часточку рідного і щирого визнання в Сімферополі нам подарував редактор "Кримської світлиці" Віктор Володимирович Качула. З першого погляду помітним стало те, що він справжній патріот, він - борець, йому болить, він переймається долею українського народу. Так хочеться, щоб у вашому місті було побільше таких відданих людей. Жити буде набагато легше.
Можливо, я дещо скептично ставлюся до подій, які ми пережили, але я завжди пишу те, що думаю, що наболіло.
Нам залишається гостювати у вас ще декілька днів, вони спливуть дуже швидко. Не знаю, які враження ми візьмемо з собою до Львова. Буде видно. Сподіваюся, що найкращі. Але боляче визнавати те, що наш "десант" поки що нічого не змінив. Мабуть, не все відразу... Але так хотілося б знати, що ви з цього щось взяли. Принаймні, задумались, для чого ми приїхали зі Львова до Криму. Та все ж таки: "Очі не бачать, серце не болить". Будемо сподіватися на краще, на краще майбутнє для всіх нас - для українців!
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 29.07.2005 > Тема ""Будьмо!""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3206
|
У ЦЕНТР╤ НЬЮ-ЙОРКА П╤ДНЯЛИ УКРА╥НСЬКИЙ ПРАПОР ДО Р╤ЧНИЦ╤ НЕЗАЛЕЖНОСТ╤
СОЛ╤ДАРН╤ З УКРА╥НОЮ
СЕРЕД ПОВЕРНЕНИХ ╤З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ ЗАХИСНИК╤В МАР╤УПОЛЯ ╢ ДВО╢ КРИМЧАН
УКРА╥НА ПОВЕРНУЛА З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ 215 ЛЮДЕЙ, ЗОКРЕМА Й ЗАХИСНИК╤В «АЗОВСТАЛ╤»
