Версiя для друку Обговорити в форумi

27 жовтня – вшановуємо преподобного Нестора Літописця, монаха Києво-Печерського монастиря. Також відзначаємо День української писемності та мови.

Нестор Літописець народився 1056 року у Києві. (Отож, цьогоріч 970 років від дня його народження). Ще дитиною, слухаючи церковні Богослужіння, натхненний проповідями отців, вирішив стати на чернечи шлях. Коли йому виповнилося 17 років, прийняв чернече постриження у Києво-Печерському монастирі, а через деякий час був висвячений на ієродиякона. Відзначався ретельним виконанням чернечих обітниць, зокрема ревною молитвою, строгим постом, смиренням. 1091 року у сані диякона відкрив мощу преподобного Феодосія Печерського – одного із насновників Києво-Печерського монастиря.

Преподобний Нестор був одним з найосвіченішх людей свого часу. Крім грунтовного опанування богословською наукою, був обізнаний в історії та літературі, досконало знав грецьку мову. Сам преподобний Нестор мав великий літературний талант, хист до писання. До сьогодні збереглися такі його відомі літературні твори, як опис життя та мучеництва Святих князів-страстотерпців Бориса і Гліба, опис життя Феодосія Печерського.

Йому приписується багатьма вченими «Повість временних літ». Це літописний збірник, в основу якого були покладені літописні зводи Феопемпта (1039 р.), Никона Великого (1069-1073 рр.) і Початковий звід (1112 р.). Укладання її (початок ХІІ ст.) пов’язане з іменем Нестора. Збірник починався так: «це повість временних літ, звідки було пішла руська земля, хто в Києві почав спершу княжити і звідки земля руська стала».

Відомо три редакції безцінного твору. У «Повісті временних літ» висвітлено історію східних слов’ян, політичні тенденції кількох феодальних центрів. Розповідь починається від історії Ноєвих синів і розселення народів після зруйнування Вавілонської вежі. Потім автор дає опис звичаїв слов’янських племен. (Ідеться про окремі племена, а не «три братні народи» за московською версією). Історія Київської держави описується з 862 року. (Тож московія, про яку тоді взагалі не йшлося, намарно намагається привласнити її собі). Найважливіша частина літопису – хрещення Київської Русі за часів Володимира Великого. Найдавніші збірники, в яких зберігся літопис – Лаврентіївський (1377 р.) та Іпатіївський (початок XV ст.). Твір пройнято високою ідеєю служіння рідній землі.

Утім, деякі вчені (М. Грушевський, О. Шахматов) вважали, деякі науковці і тепер вважають, що автором цього твору був преподобний Никон.

Так чи інакше, але над «Повістю временних літ» Нестор Літописець працював близько двадцяти років, закінчивши її у 1113 році. Доведений літопис до 1110 року. Це надзвичайно цінне історичне джерело стародавніх часів, насамперед для української історії, культури, мови та літератури.

Помер преподобний Нестор 1114 року. Його мощі покояться у Ближніх (Антонієвих) печерах Києво-Печерського монастиря.

Бережімо своє! Не віддаваймо чужинцям і зайдам!

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #43 за 23.10.2026 > Тема ""Білі плями" історії"