Версiя для друку Обговорити в форумi

ПРОВЕЛА МИНУЛОЇ СУБОТИ СВОЇХ ВИПУСКНИКІВ СІМФЕРОПОЛЬСЬКА ШКОЛА-ГІМНАЗІЯ № 25

Прощай, школо...

Хоча й напустився звідкись  несподіваний теплий травневий дощик, він не зіпсував свята останнього дзвоника, яке відбулося минулої суботи в НВК "Школа-гімназія № 25" у Сімферополі. "Головний режисер" цього пам'ятного для уже вчорашніх одинадцяти-класників, їхніх вчителів та батьків заходу - завуч школи Лілія Таїрівна Еннанова разом з колегами-педагогами та учнівськими зірочками-талантами порадували присутніх вміло організованим спектаклем, у фіналі якого - це коли знялися у небо надувні кульки із словами прощання на плакаті - не просльозився хіба лиш той, хто ніде й ніколи не вчився.
Як випускникам важко прощатися зі своєю другою домівкою, так і школі непросто відривати від себе таких різних, але однаково рідних їй вихованців. До того ж,  як відзначила директор школи-гімназії № 25, заслужений працівник освіти України Раїса Іванівна Маслюк у своєму виступі, цей випуск взагалі унікальний, талановитий, співаючий, танцюючий, перемагаючий у численних олімпіадах, фестивалях, конкурсах. "Нам вас дуже не вистачатиме, не забувайте нас!" - говорила директор. І справді, хіба ж можна забути те, що не повторюється, що навічно закарбувалося в пам'яті: першу учительку, перше несміливе кохання - і останній вальс на шкільному подвір'ї?
...Під звуки нестаріючого вальсу і акомпанемент травневого дощику 25-та школа прощалася минулої суботи зі своїми вихованцями. Ні, не прощалася, а казала їм: "До побачення!". Бо де б ми не були, ким би не стали - ми все одно, хоч би в думках,  завжди повер-татимемося до шкільного порога, за яким вічно бринітиме безтурботний дитячий сміх.
Бо всі ми з нього, із дитинства, родом...

На фото В. РУДЕНСЬКОГО:
що там, за шкільним вікном-порогом?..

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #23 за 04.06.2004 > Тема "З потоку життя"