"Кримська Свiтлиця" > #37 за 14.09.2007 > Тема "З потоку життя"
#37 за 14.09.2007
МАЛИ Б СОВ╤СТЬ!
МОВА ПРО МОВУ ╢ДИНА УКРА╥НСЬКА Г╤МНАЗ╤Я У С╤МФЕРОПОЛ╤ МУЛЯ╢ ОЧ╤ УКРА╥НОФОБАМ У Криму пророс╕йськ╕ актив╕сти вимагають закриття ╓дино╖ у С╕мферопол╕ укра╖нсько╖ г╕мназ╕╖. Минулого тижня вони намагалися з╕рвати у н╕й навчальний процес. Вт╕м, учасник╕в акц╕╖ виявилося утрич╕ менше, ан╕ж правоохоронц╕в ╕ вони в╕дмовилися в╕д ц╕╓╖ зат╕╖. Два десятки актив╕ст╕в пророс╕йських орган╕зац╕й п╕д ст╕нами ╓дино╖ в С╕мферопол╕ укра╖номовно╖ г╕мназ╕╖ ╕ п╕всотн╕ м╕л╕ц╕онер╕в в автобус╕ на автостоянц╕ поруч - не в╕двол╕кли г╕мназист╕в в╕д занять. Т╕льки група п’ятикласник╕в, проходячи з ф╕зкультури ╕ побачивши рос╕йський триколор, обсвистала п╕кетувальник╕в. Останн╕х хоч ╕ не багато, але налаштован╕ вони агресивно. Учасники п╕кетування закликали закрити укра╖нську г╕мназ╕ю, а в ╖╖ прим╕щеннях в╕дкрити "музей бандер╕всько╖ окупац╕╖ Криму та Севастополя". У резолюц╕╖ п╕кету ╖╖ автори заявили, що альтернативи народно-визвольно╖ боротьби рос╕йського народу Криму не ╕сну╓. За п╕вгодини п╕сля початку акц╕╖ ╖╖ учасники роз╕йшлися. У дирекц╕╖ г╕мназ╕╖ сказали, що п╕кет навчальному процесов╕ не зашкодив. Водночас голова громадсько╖ орган╕зац╕╖ "Укра╖нський д╕м" Андр╕й Щекун вважа╓, що нин╕шн╓ п╕кетування ╕з вимогою закрити укра╖нську г╕мназ╕ю у С╕мферопол╕ загрожу╓ рег╕ональн╕й безпец╕, ╕ це - лише одна ланка небезпечно╖ тенденц╕╖. Андр╕й Щекун пов╕домив, що Рада м╕н╕стр╕в АРК ухвалила р╕шення кошти в сум╕ 400 тисяч гривень, вид╕лен╕ ╕з Державного бюджету Укра╖ни на буд╕вництво ╓дино╖ на П╕вденному узбережж╕ Криму укра╖номовно╖ школи, перекинути на ремонт одн╕╓╖ з багатьох рос╕йськомовних шк╕л у Судацькому рег╕он╕. Оск╕льки на Судак вид╕лялися кошти ╕з республ╕канського бюджету АРК, то представники 8 громадських орган╕зац╕й автоном╕╖ зап╕дозрили кримський уряд у створенн╕ корупц╕йно╖ схеми ╕ звернулися до Прокуратури Криму з проханням перев╕рити правом╕рн╕сть використання кошт╕в, вид╕лених Держбюджетом Укра╖ни на буд╕вництво саме укра╖нсько╖ школи в Ялт╕. У прес-служб╕ кримського уряду п╕дтвердили нам╕ри урядовц╕в зм╕нити призначення бюджетних 400 тисяч, але пояснити ╕ прокоментувати ситуац╕ю пооб╕цяли п╕зн╕ше. "Злочином проти мешканц╕в Ялти" назвала низка громадських орган╕зац╕й Криму нам╕ри уряду автоном╕╖ припинити буд╕вництво ╓дино╖ на П╕вденному узбережж╕ Криму укра╖нсько╖ г╕мназ╕╖. У заяв╕ восьми громадських орган╕зац╕й п╕вострова до Прокуратури автоном╕╖ мовиться, що уряд Криму "неправом╕рно" плану╓ використати кошти, надан╕ Державним бюджетом Укра╖ни на буд╕вництво саме укра╖нсько╖ школи в Ялт╕. Бюджетн╕ 400 тисяч гривень урядовц╕ вир╕шили направити на ремонт одн╕╓╖ ╕з рос╕йськомовних шк╕л Судацького рег╕ону. Оск╕льки на це ж надають кошти ╕ з бюджету АРК, то представники громадськост╕ зап╕дозрили кримський уряд у створенн╕ корупц╕йно╖ схеми. Заяву також п╕дтримав Представник Президента Укра╖ни в Криму Володимир Хоменко, який наголосив, що так╕ д╕╖ уряду автоном╕╖ "не сприяють розвитков╕ державно╖ пол╕тики у сфер╕ укра╖нсько╖ осв╕ти в Криму", пов╕домля╓ кореспондент Рад╕о Свобода.
ТАК КУДИ Ж П╤ДУТЬ КОШТИ? Пост╕йний Представник Президента Укра╖ни в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим Володимир Хоменко не п╕дтриму╓ д╕╖ уряду автоном╕╖ щодо виключення з перел╕ку ф╕нансування об’╓кту "Буд╕вництво укра╖нсько╖ школи ╤ - ╤╤╤ ступен╕в у м. Ялта" у сум╕ 400 тис. грн. В╕н також зазначив, що ще п╕д час в╕зиту в Крим наприк╕нц╕ кв╕тня голови Наглядово╖ ради М╕жнародного благод╕йного фонду "Укра╖на-3000" пан╕ Катерини Ющенко укра╖нською громадою м╕ста Ялти було порушено питання буд╕вництва школи з укра╖нською мовою навчання. П╕д час сп╕лкування, де були присутн╕ голова Верховно╖ Ради АР Крим Анатол╕й Гриценко та голова Ради м╕н╕стр╕в В╕ктор Плак╕да, останн╕ погодились та п╕дтримали клопотання Ялтинського м╕ського голови щодо буд╕вництва зазначеного навчального закладу та запевнили в його позитивному вир╕шенн╕. В свою чергу Президент Укра╖ни 10 травня направив листа Прем’╓р-м╕н╕стру Укра╖ни В╕ктору Януковичу, в якому звернув увагу на актуальн╕сть буд╕вництва в Ялт╕ ново╖ укра╖нсько╖ школи та запропонував вид╕лити в╕дпов╕дн╕ бюджетн╕ кошти на буд╕вництво в порядку компенсац╕╖ витрат м╕ського бюджету через передачу комунального майна до державно╖ власност╕. Питання було вир╕шено, ╕ наказом М╕н╕стерства рег╕онального розвитку та буд╕вництва Укра╖ни в╕д 23.05.2007 р. № 20 вид╕лено кошти в сум╕ 400 тис. грн. на "Буд╕вництво укра╖нсько╖ школи ╤ - ╤╤╤ ступен╕в у м╕ст╕ Ялта". Але зам╕сть виконання зазначеного р╕шення уряд Криму сво╖м листом за п╕дписом В╕ктора Плак╕ди звернувся до кер╕вництва Укра╖ни з проханням внести зм╕ни до цього наказу, а саме: виключити з перел╕ку ф╕нансування об’╓кту "Буд╕вництво укра╖нсько╖ школи ╤ - ╤╤╤ ступен╕в у м. Ялта" у сум╕ 400 тис. грн. На думку Пост╕йного Представника Президента Укра╖ни в АР Крим Володимира Хоменка, такий крок кер╕вництва республ╕ки ╓ незрозум╕лим. Якщо проект буд╕вництва укра╖нсько╖ школи п╕дтримано на державному р╕вн╕ - главою держави та урядом Укра╖ни, кошти вид╕лено, чому вони не використан╕ за ц╕льовим призначенням? На вир╕шення яких проблем та на як╕ ц╕л╕ уряд Криму плану╓ направити дан╕ кошти з державного бюджету? Володимир Хоменко вважа╓, що вищезазначен╕ д╕╖ не сприяють розвитку державно╖ пол╕тики в сфер╕ укра╖нсько╖ осв╕ти в Криму, вносять напругу у в╕дношення м╕ж республ╕канською владою та територ╕альною громадою м╕ста Ялти. Пост╕йний Представник глави держави зверта╓ться до голови Ради м╕н╕стр╕в АР Крим В. Плак╕ди в╕дзв╕тувати через засоби масово╖ ╕нформац╕╖ перед громадськ╕стю, куди кримський уряд плану╓ направити кошти, що передбачались для буд╕вництва укра╖нсько╖ школи.
Представництво Президента Укра╖ни в АРК.
ЛАТВ╤ЙСЬКИЙ СЕЙМ В╤ДХИЛИВ ЗАКОН ПРО РОС╤ЙСЬКУ МОВУ Парламент Латв╕╖ в╕дхилив поправки до закону "Про державну мову", в╕дпов╕дно до яких мовам нац╕ональних меншин (у тому числ╕ рос╕йськ╕й) пропонувалося надати оф╕ц╕йний статус у тих м╕сцях, де компактно проживають ╖хн╕ нос╕╖. Законопроект, представлений опозиц╕йним об’╓днанням "За права людини в ╓дин╕й Латв╕╖", п╕дтримали т╕льки 22 депутати, а 64 проголосували проти. Представляючи документ, л╕дер опозиц╕йно╖ фракц╕╖ Як╕в Пл╕нер заявив, що рос╕йська мова в Латв╕╖ "протиприродним чином" оголошена ╕ноземною, хоча ╓ р╕дною для сорока в╕дсотк╕в населення республ╕ки. Представник правлячо╖ коал╕ц╕╖ Юр╕с Добел╕с в╕дпов╕в, що в Латв╕╖ "не буде ╕ншо╖ державно╖ або оф╕ц╕йно╖ мови, кр╕м латисько╖". Ран╕ше опозиц╕я неодноразово виступала з под╕бною ╕н╕ц╕ативою, однак парламентська б╕льш╕сть ╖╖ блокувала. * * * Громадське телебачення В╕рмен╕╖ прийняло р╕шення припинити трансляц╕ю програм рос╕йською мовою. Виконавчий директор Громадського телебачення В╕рмен╕╖ Армен Арзуманян на прес-конференц╕╖ в ╢реван╕ заявив, що "н╕якого повернення до рос╕йсько╖ мови в телееф╕р╕ не буде".
У РОС╤ЙСЬКОМОВНИХ ШКОЛАХ ЕСТОН╤╥ ВИКЛАДАТИМУТЬ ЕСТОНСЬКОЮ Новий осв╕тн╕й закон набрав чинност╕ в Естон╕╖. В╕дтепер у рос╕йськомовних школах мають викладати естонською мовою бодай один ╕з п’яти основних предмет╕в. Це частина ново╖ державно╖ програми, мета яко╖ - поширити використання державно╖ мови серед м╕сцевих нац╕ональних меншин. За ╖╖ граф╕ком вже за чотири роки б╕льше половини урок╕в у старших класах м╕сцевих шк╕л мають вести естонською мовою. В Естон╕╖ знання державно╖ мови ╓ неодм╕нною умовою для роботи в державних установах та найб╕льших приватних компан╕ях. Найб╕льше нова осв╕тня програма обурила саме рос╕йське населення кра╖ни, яке становить приблизно чверть населення Естон╕╖. За словами викладач╕в рос╕йських шк╕л, насправд╕ Талл╕нн прагне знищити рос╕йську меншину. Майя Браг╕на, директор рос╕йсько╖ школи, зокрема, сказала: "Наш╕ випускники чудово знають естонську мову. Вс╕ вони складали випускн╕ екзамени, ╕ жоден не отримав нижче в╕с╕мдесяти двох бал╕в". observer.sd.org.ua
МОСКОВСЬКА ЦЕРКВА УКРА╥НСЬКОЮ НЕ ПРАВИТИМЕ Митрополит Ки╖вський УПЦ МП Володимир заявив, що Укра╖нська православна церква Московського патр╕архату не буде перекладати служби ╕з церковнослов’янсько╖ на укра╖нську мову. За його словами, у такому переклад╕ нема╓ сенсу: "Мова, що ус╕м зрозум╕ла, м╕ня╓ться стр╕мко, за нею не вженешся. Ви можете уявити соб╕ богослуж╕ння мовою нашого телебачення, парламентських батал╕й, ╕нтернету або молод╕жного сленгу?" - зазначив глава УПЦ МП. В╕н визнав, що в деяких храмах УПЦ МП читання ╢вангел╕я або пропов╕д╕ проходять укра╖нською мовою на прохання параф╕ян, однак служби однаково ведуться й будуть вестися церковнослов’янською мовою.
У ВАРШАВ╤ ПОЧАЛА РОБОТУ УКРА╥НСЬКА ШКОЛА Мр╕╖ варшавських укра╖нц╕в зд╕йснились завдяки актив╕стам громадських орган╕зац╕й. А допомагало ╖м Посольство Укра╖ни в РП. ╤ ось вже близько сотн╕ укра╖нських д╕тей р╕зного в╕ку мали на минул╕ вих╕дн╕ св╕й перший урок р╕дно╖ мови. ╤забела Крашевська, директор школи № 158, в як╕й почали навчатися укра╖нськ╕ д╕ти, розпов╕ла Рад╕о Свобода: "Укра╖нська школа працюватиме у суботу та нед╕лю. Ми вид╕лили для укра╖нських д╕тей п’ять навчальних клас╕в. Можливо, що ╖х знадобиться б╕льше. Це тому, що приходять ще нов╕ д╕ти. Вчительки укра╖нсько╖ мови - штатн╕ прац╕вники нашо╖ школи. Д╕ти у нас вивчатимуть укра╖нську л╕тературу, мистецтво, музику, п╕знаватимуть укра╖нську культуру". "Власне взялася ╕дея в╕д батьк╕в, - розпов╕да╓ другий секретар Посольства Укра╖ни у Польщ╕ Людмила Бублик. - Батьки просто вимагали, батьки домагалися укра╖нсько╖ школи. Оф╕ц╕йно нам в╕дкрили с╕м груп для д╕тей в╕ком в╕д 6 до 12 рок╕в. Але д╕ти у нас ╓ в╕д 2 - 3 рок╕в ╕ до 16 - 17 рок╕в. Ми не можемо н╕кого в╕дкинути. Ми повинн╕ вс╕х охопити укра╖нською осв╕тою".
╤Н╤Ц╤АТИВА ПАРТ╤╥ РЕГ╤ОН╤В "СТАНОВИТЬ ЗАГРОЗУ ДЕРЖАВНОСТ╤ КРА╥НИ" М╕н╕стр закордонних справ Укра╖ни, кандидат в народн╕ депутати в╕д виборчого блоку пол╕тичних парт╕й "Наша Укра╖на - Народна самооборона" Арсен╕й Яценюк вважа╓, що ╕н╕ц╕атива Парт╕╖ рег╕он╕в про проведення референдуму з питань рос╕йсько╖ мови ╕ НАТО становить "загрозу державност╕ кра╖ни". Про це в╕н заявив п╕д час зустр╕ч╕ у Севастопол╕ з представниками мас-мед╕а. За його словами, якщо рег╕онали експлуатуватимуть так╕ теми, то "ми так далеко за╖демо". Яценюк не заперечу╓, що питання захисту мови "може обговорюватися", однак не бачить, "в╕д кого захищати" треба рос╕йську мову. Под╕бне робиться з пол╕тичною метою, переконаний м╕н╕стр. В╕н вважа╓, що доречн╕ше було б обговорювати, "як зм╕нити кра╖ну, як провести економ╕чну реформу, як провести соц╕альн╕ реформи" ╕ застер╕га╓, що "грати на найб╕льш радикальних настроях електорату - просто неприпустимо".
"Кримська Свiтлиця" > #37 за 14.09.2007 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5102
|