"Кримська Свiтлиця" > #10 за 10.03.2007 > Тема "Крим - наш дім"
#10 за 10.03.2007
КОТЕДЖ╤ В КРИМСЬКИХ ЗАПОВ╤ДНИКАХ
В╕ктор ХОМЕНКО.
УКРА╥НСЬКИЙ парламент прийняв закон про крим╕нальну в╕дпов╕дальн╕сть за самов╕льне займання земельно╖ д╕лянки. Цей закон актуальний для Криму, оск╕льки, за даними прокуратури автоном╕╖, Представництва Президента на п╕востров╕ й м╕сцевого Рескомзему, нал╕чу╓ться близько 15 000 захоплених земельних д╕лянок. На понад 1300 гектарах привласнено╖ самочинно земл╕ зводиться 8030 будинк╕в. Ран╕ше в раз╕ самочинного захоплення земл╕ люди були адм╕н╕стративними порушниками, яким загрожували м╕зерн╕ штрафи в╕д 17 до 255 гривень, а в╕дтепер самозахопники стануть ще й крим╕нальними порушниками. Адже новий закон передбача╓, що самов╕льне захоплення земл╕ каратиметься штрафом в╕д 3 400 до 5 100 гривень або арештом на строк до 6 м╕сяц╕в. Якщо захоплення вчинене повторно чи групою ос╕б або зд╕йснено на земельн╕й д╕лянц╕, в╕днесен╕й до категор╕╖ особливо ц╕нних земель, то це каратиметься обмеженням вол╕ на строк в╕д 2 до 4 рок╕в або позбавленням вол╕ до 2 рок╕в. Нарешт╕, за самов╕льне зведення будинк╕в або споруд на захоплен╕й земл╕, чим завдано значно╖ шкоди ╖╖ законному власнику, введене покарання у вигляд╕ штрафу в╕д 300 до 500 неоподатковуваних м╕н╕мум╕в доход╕в громадян або арешту на строк до 6 м╕сяц╕в, або обмеження вол╕ до 3 рок╕в. Окр╕м того, внесено зм╕ни до Крим╕нально-процесуального кодексу, як╕ передбачають, що досудове сл╕дство у випадках самочинного захоплення земл╕ повинн╕ проводити органи внутр╕шн╕х справ. Не з'ясовано лише, хто визначатиме, чи належать захоплен╕ земл╕ до особливо ц╕нних. Що вважати "повторними д╕ями" й кого "групою ос╕б", якщо самозахоплення у Криму вже давно перетворилися на масовий прибутковий б╕знес без нац╕онально╖ ознаки в ус╕х (!) селищах, передм╕стях ╕ м╕стах п╕вострова. ...Пошесть землезахоплень заполонила вс╕ куточки п╕вострова, разом ╕з "воротами Криму". В С╕мферопол╕ дос╕ без "прикордонних" документ╕в ус╕ парки ╕ сквери. Хаотична, несанкц╕онована забудова м╕ста об'╓ктами, що як гриби-скоросп╕лки виростають зазвичай нав╕ть без дозв╕льних документ╕в, реально пог╕ршуючи побут населення ╕ кал╕чачи м╕ську ╕нфраструктуру, не припиня╓ться. М╕ська влада не контролю╓ виконання нав╕ть застар╕лого генплану м╕ста, нехту╓ думкою арх╕тектор╕в, каже донедавна головний арх╕тектор С╕мферополя Степан Лапичак, котрий на знак протесту проти ц╕╓╖ забудовно╖ вакханал╕╖ зв╕льнився за власним бажанням. Розпов╕да╓: коли йдеться про буд╕вництво нав╕ть важливих об'╓кт╕в, як правило, р╕шення ухвалю╓ на певному етап╕ кер╕вництво м╕ста, пот╕м воно п╕дкр╕плю╓ться депутатською проф╕льною ком╕с╕╓ю, а арх╕тектор потр╕бен лише як механ╕зм, щоб поставити п╕дпис ╕ печатку. В╕н учасник масовки, яка спричиня╓ хаотичну забудову. Причина й - в╕дсутн╕сть генплану С╕мферополя, котрий м╕ська влада, як на мене, прийняти не посп╕ша╓. Так буде важче розпоряджатися м╕ською землею. ...П╕вденний берег як комплексний курорт уже втрачено: все забудовано. Б╕льше хаотичного зацементування узбережжя допустити не можна. Необх╕дно терм╕ново рятувати т╕ рег╕они, як╕ ще можна врятувати. П╕востр╕в Тарханкут у Чорноморському район╕ - перший на черз╕. Та створення тут Тарханкутського запов╕дника затяглося на 12 рок╕в ╕ на останньому етап╕ наштовхнулося на глухий оп╕р м╕сцевих орган╕в влади. Звикл╕ за ц╕ роки освоювати кримське узбережжя на св╕й розсуд селищн╕ ради не згодн╕ жити в режим╕ запов╕дно╖ територ╕╖. Сп╕вроб╕тники державних орган╕в, в╕дпов╕дальних за створення запов╕дника, п╕шли ╖м назустр╕ч, запропонували орган╕зувати на цих територ╕ях нац╕ональний парк, де обмежено, та все-таки дозволено людську д╕яльн╕сть. Проте й ця пропозиц╕я не виклика╓ ентуз╕азму в м╕сцевих чиновник╕в, як╕ знову зустр╕ли ╖╖ в багнети. Попри те, що нац╕ональн╕ парки ╕ запов╕дники популярн╕ й виг╕дн╕ в усьому св╕т╕. Бо саме вони приваблюють масу турист╕в, а отже, грош╕. Чому вперто в╕двертаються в╕д них органи м╕сцево╖ влади? ...Тим часом котедж╕ скоробагатьк╕в дедал╕ стр╕мк╕ше й брутальн╕ше наступають уже нав╕ть на кримськ╕ запов╕дники ╕ парки. Протягом року органи прокуратури Криму скасували понад п╕втисяч╕ (!) р╕шень, що стосуються розпорядження землею. За останн╕й р╕к виявлено 320 (!) факт╕в незаконного використання л╕с╕в. За ш╕сть рок╕в на п╕востров╕ не визначено кордон╕в ╕ п'ято╖ частини природно-запов╕дного фонду, який на п╕востров╕ нал╕чу╓ 149 об'╓кт╕в площею 129 гектар╕в ╕ 43 загальнодержавн╕ заказники, пам'ятки природи й садово-паркового мистецтва площею майже 64 гектари. ...За Президента Кучми продали 360 гектар╕в Ялтинського запов╕дника, як╕ за Ющенка довелося повернути держав╕. У М╕схор-ського парку в╕др╕зали 23 гектари за ц╕ною 25 тисяч долар╕в за сотку. Брутально зменшили парк-пам'ятку "Верхня Ореанда", де, за нашою ╕нформац╕╓ю, через суди не вда╓ться повернути земельн╕ д╕лянки, передан╕ селищною радою Л╕вад╕╖ двом приватним ф╕рмам. Дос╕ н╕як не вир╕шу╓ться й повернення Н╕к╕тському ботан╕чному саду 3 гектар╕в розар╕ю, на територ╕╖ якого змуровано дек╕лька ел╕тних приватних котедж╕в. Бородою заросла й ╕стор╕я з продажем запов╕дного парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва - Карасансько╜о парку з дозволу уряду автоном╕╖. Не до рел╕ктових рослин ╕ кущ╕в, коли 18 гектар╕в земл╕ п╕д ними коштують 360 м╕льйон╕в долар╕в (це за державними ц╕нами). Справа ця мандру╓ прокуратурами й судами дос╕. Уже зник повн╕стю осп╕ваний у л╕ричних романсах "парк Ча╖р, де розпускаються троянди". Не ухвалено дотепер р╕шення по к╕лькох котеджах, ресторану, шашличн╕й, альтанках, п╕дсобних прим╕щеннях, зведених б╕ля джерела Хаста-Баш в Ялтинському г╕рсько-л╕совому запов╕днику. Дос╕ питанням з багатьма нев╕домими залиша╓ться й феномен зменшення на 200 гектар╕в самого Ялтинського запов╕дника в реальност╕, н╕ж на папер╕ п╕сля винесення в натуру. ...Не втомлюючись роками твердити, що головне багатство Криму - його земля, чиновники автоном╕╖ традиц╕йно не посп╕шають його оц╕нювати. За даними податк╕вц╕в, лише 7 в╕дсотк╕в населених пункт╕в п╕вострова зд╕йснили грошову оц╕нку земель, необх╕дну для наповнення м╕сцевих бюджет╕в за рахунок в╕дпов╕дного податку. Зусилля еколог╕в ╕ громади невт╕шн╕. Гектар за гектаром зникають на очах ун╕кальн╕ в╕ков╕ насадження П╕вденнобережжя. Зам╕сть них серед протиправних вирубок ун╕кальних ошатних дерев у зонах, що належать до охоронних територ╕й з╕ статусом загальнонац╕онального скарбу, з'являються м╕льйоннодоларов╕, закрит╕ величезними парканами "приватн╕" територ╕╖. Заклики кримчан до влади безрезультатн╕. Кордони запов╕дник╕в документально не закр╕плен╕, тож замуровувати зелен╕ зони можна практично скр╕зь. Перел╕к зловживань вража╓. "Шагреневою шк╕рою" називають фах╕вц╕ основний ресурс Криму - чар╕вну природу, приваблив╕ для в╕дпочинку зелен╕ зони, як╕ "освоюються", на жаль, дедал╕ част╕ше бездумно. Це з огляду на те, що п╕востр╕в за так званою л╕сист╕стю в╕дста╓ нав╕ть в Укра╖н╕, не кажучи вже про ╢вропу. У Криму всього 11 в╕дсотк╕в територ╕╖ вкрито л╕сами, в ╕нших рег╕онах кра╖ни - 18, а, прим╕ром, в Н╕меччин╕ - 20 в╕дсотк╕в. Саме до цих показник╕в, стверджують спец╕ал╕сти, й потр╕бно прагнути. В╕домо ж бо: що б╕льше л╕су, то кращий кл╕мат, чист╕ш╕ пов╕тря й вода, в╕дпов╕дно - ╕ як╕сть життя. За останн╕ роки чимало ошатних парк╕в з ун╕кальними колекц╕ями р╕дк╕сних теплолюбних дерев ╕ кущ╕в скоротилося до розм╕р╕в сквер╕в, а деяк╕ зникли назавжди. А все тому, що ╖хн╕ кордони, як╕ були ран╕ше, нин╕ вважаються нед╕йсними, сьогодн╕ ╖х просто не ╕сну╓, а нову ╕нвентаризац╕ю н╕хто не проводить. Чому органи м╕сцево╖ влади не бажають встановлювати кордони м╕сцевих запов╕дник╕в, на мою думку, зрозум╕ло: з появою меж, винесених в натуру, ц╕ земл╕ здобудуть належну ╖м категор╕ю ц╕нно╖ значущост╕. Щоб розпоряджатися цим скарбом самов╕льно ╕ здобувати з них грош╕, чиновникам ц╕ кордони не потр╕бн╕, переконан╕ актив╕сти кримських еколог╕чних орган╕зац╕й ╕ м╕сцевих громад, як╕ борються проти буд╕вництва в паркових зонах будинк╕в, ресторан╕в ╕ ринк╕в. Та зазвичай програють вс╕ суди лише тому, що ц╕ зелен╕ оази-ун╕куми не мають оф╕ц╕йних кордон╕в. Н╕кому боротися з корупц╕╓ю?
("Голос Укра╖ни").
ТИМ ЧАСОМ... ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНОМУ САНАТОР╤Ю ПОВЕРНУЛИ ГЕКТАР ЗЕМЛ╤ Прокуратура Криму опротестувала незаконне вид╕лення комерц╕йн╕й ф╕рм╕ д╕лянки ╕з земель кл╕матичного протитуберкульозного санатор╕ю "Долоси" в Ялт╕. Як насл╕док - Севастопольський апеляц╕йний господарський суд визнав незаконним р╕шення Господарського суду автоном╕╖, за яким Масандр╕вська селищна рада вид╕лила комерц╕йн╕й структур╕ один гектар ╕з земель санатор╕ю. Масандр╕вська селищна рада не мала права розпоряджатися землями, як╕ належать санатор╕ю, прокоментували в прес-служб╕ кримсько╖ прокуратури. Суд врахував ╕ те, що на територ╕╖ л╕кувально-оздоровчих заклад╕в встановлюються зони сан╕тарно╖ охорони й на них забороня╓ться д╕яльн╕сть, що суперечить ц╕льовому призначенню.
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 10.03.2007 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4567
|