Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БАЙДЕН П╤ДПИСАВ ЗАКОН ╤З ДОПОМОГОЮ УКРА╥Н╤
В╕н п╕дкреслив, що це посилить безпеку Америки ╕ св╕ту, а також п╕дтвердить глобальне л╕дерство...


СЕНАТ США УХВАЛИВ ЗАКОНОПРО╢КТ ╤З ДОПОМОГОЮ УКРА╥Н╤, ╤ЗРА╥ЛЮ Й ТАЙВАНЮ
Документ п╕дтримала переважна б╕льш╕сть американських законодавц╕в…


ПАР╢ ВИЗНАЛА НЕЛЕГ╤ТИМНИМ ПРЕЗИДЕНТА РФ ПУТ╤НА, А РПЦ – ╤НСТРУМЕНТОМ ПРОПАГАНДИ
Асамблея вкотре п╕дтвердила, що за пут╕на рф перетворилася на фактичну диктатуру…


ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
За резолюц╕ю ПАР╢ проголосували 134 учасники зас╕дання, проти – жоден…


ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 26.10.2018 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 26.10.2018
КРИМСЬКА ОС╤НЬ

Курчат по осен╕ рахують
(Народна мудр╕сть)

Коли в╕три облудно╖ весни,
Зд╕йнявши куряву над╕й в слабеньких м╕зках
на те, що вже халява дуже близько,
заплуталися в кримськ╕ полини,
Як об╕цянок курява вляглась
╤ всохла на губах тягуча слина
В останнього на╖вного кретина,
Чия чекалка краю вже сягла -
Аж отод╕ з запалених очей
Сповзати стала скр╓пная полуда
╤ нав╕ть найзапекл╕шим ╕удам
Щось там, де у людей душа, пече.
А може й н╕. На те вони й ╕уди,
╥х сов╕сть куплено за тридцять ср╕бняк╕в,
Тож ск╕льки б весен не минуло чи в╕к╕в,
Вони все т╕ ж, бо що ╖м т╕╖ люди...
Що ╖м той тлум лукавих хитрун╕в,
Який лиш за об╕цяну морквину
Св╕й зрадив св╕т, продав в соб╕ людину -
Що ╖м все те! Хай не болить мен╕
Кротяча сл╕пота совкових дурн╕в,
А все ж, шкода зашкварених отих,
Кого здали мов в╕вц╕в, чий лиш гр╕х -
╥х крайньохата ялова бездумн╕сть.
Але найб╕льше — до кривавих сл╕з,
До спазм╕в в горл╕, до надриву серця
Пече недоля тих, кого без герцю,
Наклепом, п╕дло взято до зал╕з.
Сьогодн╕ ос╕нь. Кажуть, що рахують
По н╕й курчат. ╤ то напевно так.
Та повесн╕, шукаючи п'ятак,
Спалив хтось свою клуню золотую.
Спалили св╕т св╕й. А в чуж╕м - чуж╕,
Бо ж лиш в сво╓му своя правда й воля.
╤ нав╕ть не поскаржитесь на долю,
Бо в час випробувань не вс╕ були муж╕...
Моя над╕я — батько Трамонтан,
Що розганя нав╕ян╕ тумани,
Вив╕трю╓ з гол╕в пуст╕ дурмани,
Нагаду╓, що й з вимушених плавань
Вертають корабл╕ у р╕дну гавань,
Знайшовся б лиш порядний кап╕тан...

Ос╕нь наводить на роздуми. Така ╖╖ природа. З давн╕х-давен це час п╕дбиття п╕дсумк╕в, час озирнутися назад, сп╕вставити оч╕куване з отриманим. В╕д холодно╖ “кримсько╖ весни” минуло вже достатньо часу, аби п╕двести, бодай поб╕жно, сухий бухгалтерський п╕драхунок. Для кого? У всякому раз╕, не для тих, хто ц╕ результати знав ще тод╕. Вони для тих, хто беззаперечно в╕рив, що корпорац╕╖ зелених марс╕ян, за потреби, н╕чого не варто налагодити хоч би й поставку яблук з Марсу.
Отож, апологети “ново╖ гаван╕” (дал╕- “нг”) в “плюс” записують:
уникнення помсти з боку “ки╖всько╖ хунти”, з ╖╖ б╓ндеровцам╕ ╕ правос╓кам╕,
уникнення в╕йни,
Кримський м╕ст,
трасу “Таврида”,
новий аеропорт ”С╕мферополь”,
вищ╕, ан╕ж в стар╕й гаван╕ зарплати бюджетник╕в,
в три-чотири рази вищ╕ пенс╕╖,
медичне страхування, краще медичне обслуговування,
дешевий (за потреби, безкоштовний) газ,
масове паломництво турист╕в з несяжних простор╕в “нг” (за потреби, з Марсу), перетворення Криму на фешенебельний курорт для европейц╕в.
Список можна продовжувати, бо насправд╕, все що було об╕цяно мешканцям Нових Кримських Васюк╕в в т╕ веснян╕ дн╕, навряд чи зм╕г би розм╕стити на стор╕нках цього випуску. Тож, приношу сво╖ вибачення, якщо випустив щось сутт╓ве ╕, з дозволу читача, проанал╕зую коротко вищезаявлен╕ пункти.
Помсти страшних бенд╓ровцев ╕ правос╓коф вдалося щасливо уникнути, але н╕як не через введення зелених марс╕ян. Це сталося виключно через те, що а) б╓ндеровцев з час╕в зак╕нчення Друго╖ св╕тово╖ в природ╕ вже не ╕снувало; б) тому що на╖вн╕ правос╓к╕ нав╕ть не здогадувались, що мають комусь там в Криму перер╕зати горлянки.
Уникнення в╕йни. Цей пункт належить ц╕лковито до в╕дпов╕дальност╕ того, хто в╕йну розв'язав, вв╕вши в╕йська на суверенну територ╕ю сус╕да. Чи варто й казати, що не будь в╕йна розв'язана, а Крим анексованим войовничим Марсом, не було б ╕ жодних можливостей виставляти себе гарантом його безпеки?
Кримський м╕ст. Д╕йсно, попри сумн╕ви вс╕х скептик╕в, збудований. Цьогор╕ч введено в д╕ю його автомаг╕стральна складова. Чи ма╓ те присоромити скептик╕в? ╤ так, ╕ н╕. Так, бо все, до чого серйозно докладаються руки (╕ кап╕тали!), може бути створене, збудоване. Н╕, бо м╕ст функц╕ону╓ надто короткий час, тож не п╕дпадав ще п╕д д╕ю серйозних геолог╕чних вплив╕в.
Чи став в╕н ключовим чинником наповнення Криму туристами? Аж н╕як. В╕н позбавив бажаючих потрапити на в╕дпочинок до Криму незручностей, пов'язаних з виснажливим оч╕куванням в чергах на поромн╕й переправ╕, але н╕як не зб╕льшив число бажаючих в╕дпочивати саме в Криму. За визначенням, не м╕г. Зрештою, туристи в його, як люблять нин╕ казати, ц╕лепокладанн╕, були аж н╕як не основним мотивом.
Окр╕м того, м╕ст, потягнув за собою непрорахован╕ ще н╕ким еколог╕чн╕ збитки. Заяви кримських еколог╕в неодноразово пробивались нав╕ть через густу зав╕су всьопутьомност╕, яка пану╓ нин╕ в етер╕ п╕вострова. Скандали з видобуванням грав╕ю, хижацьке висмоктування п╕ску з морського дна, яке вже потягнуло за собою нищення небагатьох п╕щаних пляж╕в П╕вн╕чно-Зах╕дного Криму — все те так чи ╕накше пов'язане з Мостом.
Траса “Таврида” (Керч-С╕мферополь). Стратег╕чний об'╓кт, як ╕ Кримський м╕ст. Саме тому, н╕кого не хвилюють ан╕ розпачлив╕ крики археолог╕в, як╕ просто не встигають за темпом роб╕т (треба розум╕ти, що Крим ╓ ледь не суц╕льним об'╓ктом ╕нтересу археолог╕╖), н╕ крики ╕ невдоволення тих, чи╖ будинки, котедж╕, села, опинилися на ╖╖ шляху ╕ п╕длягають знесенню, н╕ застереження еколог╕в (та ж невситима потреба в п╕ску, грав╕ю).
Аеропорт майже готовий ╕ в╕н справд╕ гарний. Чи треба казати, що значно розширене поле аеродрому також належить до стратег╕чних об'╓кт╕в?
З вищими зарплатами ╕ пенс╕ями не все так просто. Базова складова зарплат, насправд╕, невелика. Дал╕ йдуть надбавки, як╕ значним чином узалежнюють прац╕вника в╕д адм╕н╕страц╕╖ (хто застав ще часи есересер╕╖, зна╓, про що йде мова. Нин╕, як кажуть, в цьому сенс╕ все ще б╕льш вдосконалене). Окр╕м того, б╕льш╕сть зарплат зовс╕м невелик╕. Так, зарплата в 8-9 тисяч рубл╕в зовс╕м не р╕дк╕сть. Техпрац╕вниця в школ╕ отриму╓ в середньому лише 7,5 тисяч.
Пенс╕╖, як╕ в 2014 роц╕ були одним з яблук спокуси для Криму, були вищими н╕ж т╕, як╕ отримували пенс╕онери в б╕льшост╕ рег╕он╕в Москов╕╖. Пам'ятаю обурення петербуржц╕в, як╕ повесн╕ казали, що 11-12 тисяч для кримчан — то занадто розк╕шно, оск╕льки б╕льш╕сть пенс╕онер╕в друго╖ столиц╕ отримують лише 8 тисяч.
Окр╕м усього, треба розум╕ти, що через б╕льш╕ ц╕ни на продукти, товари, реальний р╕вень достатку кримчан далеко не вражаючий. Сакраментальне м╓дв╓д╓вське “Денег нет, но вы держитесь там” - найпоказов╕ше п╕дтвердження того факту.
Медичне страхування. Покращене медичне обслуговування. М╕й товариш, користуючись сво╓ю медичною страховкою, зробив операц╕╖ з приводу видалення катаракти. Безкоштовно. Але таке можливо лише раз на р╕к. Загалом же, кримчани масово скаржаться на пог╕ршення медичного обслуговування. Потрапити на прийом до л╕каря можливо лише за попередн╕м записом. Черги в пол╕кл╕н╕ках стали звичним явищем. Багато м╕сцевих л╕кар╕в ви╖хали з Криму, а от квал╕ф╕кац╕ю тих, хто зам╕ня╓ ╖х в районних л╕карнях, вже не раз ставили п╕д сумн╕в. З ╕ншого боку, в С╕мферопол╕ створено гарно обладнаний перинатальний центр з висококвал╕ф╕кованим, як кажуть, персоналом.
Природний газ в Криму, безперечно, дешевший за дарований нам в╕д щедрот пана Гройсмана. Тим не менш, в мо╖й квартир╕, скаж╕мо, ми практику╓мо в╕дключення його на день, аби вкластися в рамки субсид╕╖. Власне, Марс м╕г би без жодного напруження забезпечити Крим виключно газом власного видобутку, але, певно, синдром собаки на с╕н╕ не дозволя╓ облишити укра╖нськ╕ родовища на шельф╕, попри те, що видобутий там газ значно дорожчий за добутий на суш╕. З ╕ншого боку, безлика пол╕тика держави Укра╖на в цьому питанн╕ н╕як не ╓ перепоною для тако╖ повед╕нки марс╕ян.
З перетворенням Криму на нове Монако Европи взагал╕ сумна ╕стор╕я. Крим, який за час╕в нашо╖ гаван╕ був справжн╕м магн╕том, який притягував до себе хай ╕ не найбагатшого, проте масового туриста не лише з власних терен╕в, але й з Б╕лорус╕, Москов╕╖, Молдови, значно деградував. Якщо ран╕ше в нашому маленькому селищ╕ окр╕м громадян названих кра╖н, якими воно було буквально запруджене, можна було зустр╕ти н╕мц╕в, поляк╕в, румун╕в, турк╕в, чех╕в (щороку привозили св╕й Луна-Парк), то нин╕ все далеко скромн╕ше. Щоправда, щор╕чно проводяться м╕жнародн╕ фольклорн╕ фестивал╕, але в реал╕ях вс╕ т╕ народи не щось ╕нше, як представники великого тайожно-марс╕янського союзу. Кримчани, як╕ п╕днялись на туризм╕, як╕ в Укра╖н╕ небезп╕дставно пов'язували його з╕ сво╖ми перспективами, з╕ сво╖м благополуччям, нин╕ надсилу утримують на р╕вн╕ невеликих збитк╕в, в кращому раз╕, на р╕вн╕ самоокупност╕ сво╖ готел╕. Дехто, розчарований, нав╕ть не в╕дкрива╓ ╖х в сезон╕. Масово виставлен╕ на продаж готел╕, магазини Севастополя ╕ не лише його — вирок туристичн╕й принадност╕ сьогодн╕шнього Криму.
Ще г╕рше з б╕знесом. Закони ново╖ гаван╕ в ц╕й царин╕ розчарували кримських п╕дпри╓мц╕в з перших дн╕в. За минул╕ чотири з половиною роки ситуац╕я тут аж н╕як не покращилася.
Шокуюче безправ'я, пол╕тичн╕ репрес╕╖, найперше, щодо кримц╕в, психоз шпигуноман╕╖, полювання за примарними терористами з хапанням та засаджуванням за грати ос╕б явно непричетних: чи ж дивно, що та нездорова атмосфера розрядилась нещодавн╕м масовим кровопролиттям в Керч╕ — под╕╓ю, яка шокувала нас вс╕х.
Тож, як можемо бачити, не так багато з цв╕р╕нькаючих весняних курчат дотягнули до осен╕ в наших кримських реал╕ях. Та й т╕, що вижили, як╕сь хвороблив╕. Що то буде з ними дал╕?

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 26.10.2018 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20511

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков