Версiя для друку Обговорити в форумi

Як скандальні вибори у Приморському краї Росії можуть створити «ефект доміно» для російського диктаторського режиму…

Власне, «єдиний день голосування», що був у Росії 9 вересня, приніс несподіванки не з Владивостока – куди цікавішими були дані з Хабаровського краю, де висуванець ЛДПР Сергій Фургал на «півноса» випередив чинного губернатора-«єдинороса» Вячеслава Шпорта, у Хакасії, де 30-річний комуніст Валентин Коновалов випереджав представника влади Віктора Зіміна більш ніж на 10%. У Владивостоці ж теж мала місце ситуація із необхідністю другого тура – т.в.о. губернатора, кілька місяців тому призначений Путіним, Андрій Тарасенко набрав 46,6%, його суперником у другому турі мав стати висуванець КПРФ Андрій Іщенко з 24%. Здавалося б – розрив великий, несподіванок не буде. Але повторне голосування 16 вересня, а точніше – обставини підрахунку голосів в ніч на 17-е збурили спочатку увесь регіон, а потім – і усю до того «міцно сплячу» політичну «тусовку» РФ. І почалося…
Спіймай мене, якщо зможеш! – Спіймали!
Українцям подібна історія добре відома. Ще 2004 року, у квітні у закарпатському Мукачевому відбулися дострокові вибори мера. Кандидатом від влади був Ернест Нусер (якого підтримувала тоді сильна СДПУ(о)), опозицію з лав «Нашої України» представляв нардеп, колишній мер міста та екс-губернатор Закарпаття Віктор Балога. За екзіт-полом, Балога переміг більш, ніж впевнено – 62% з хвостиком відсотків, а Нусер – усього 30 %. Але вночі, під час підрахунку голосів – чого тільки не бачило старовинне місто: за всіма законами містики у виборчкомах гасло світло, мішки із бюлетенями кудись вивозилися міцними хлопцями у спортивних штанях, у приміщеннях дільниць «закладали вибухівку», а рятувальники МНС у формі пожежників евакуювали усіх з приміщень. Ну і звісно – тоді вперше країна побачила тих, кого потім прозвали «тітушками» - напівбандитів, які били усіх на кого їм вкажуть – від звичайних містян до народних депутатів. Ну, «переможцем» оголосили Нусера, однак, дуже скоро він сам подав у відставку. А вже у листопаді почалася Помаранчева революція, яка змінила владу в країні…
У російському Примор’ї чотирнадцять років потому історія повторилася майже дзеркально: було усе – і неполадки із електроенергією, і «космонавти» МНС, і свавілля виборчкому…
Дійсно, інакше як «дивом» назвати зміни відомостей протягом ночі з 16 на 17 вересня не можна. При обробці даних з 95 % дільниць кандидат-комуніст Іщенко набирав більше 52% при 45% відсотках у «єдинороса» Тарасенка, але… при «обробці» 100% протоколів Тарасенко вже вигравав із 49 з лишком відсотків проти 48 у Іщенка. Суто математично та за наукою такого бути не могло в принципі – але сталося, більше того – кількість голосів у Іщенка зовсім «не відомо як» (хоча відомо – у електронну систему просто стали вводити переписані протоколи) зменшилася на 5 (п’ять!) голосів. Ну, зрозуміло відсотки змінитися можуть, але як голоси можуть зникати?
Комуністи не змовчали – та почали акції протесту у Владивостоку одразу зранку понеділка. Галас в інтернеті був піднятий усіма – від КПРФ до «Яблука», Собчак та Навального. Голову всеросійської ЦВК Еллу Памфілову, яка мала хоч й афільований із Адміністрацією Путіна імідж, але вважалася людиною із гідністю – закликали до відповіді. Загалом, влада розгубилася та не знала що робити. Грубість та неякісність звичної «роботи» із фальсифікації голосування була настільки очевидною, що обурення приймало загальнодержавний масштаб.
І головне – що з’ясувалося. Між першим і другим туром підтримати Тарасенка до Владивостока приїзжав сам Путін – саме тоді відбувся його епічний діалог із робітниками одного із оборонних підприємств про зарплату у нібито 90 тисяч рублів, коли ВВП це сказав – робітники його одразу поправили – ну що ви, 30-40 тисяч. Чи варто говорити, що запис цієї бесіди протримався на сайті Кремля тільки 3 години і був прибраний?
Так ось – підтримка Путіна не допомогла, Приморський край, що ще з 90-х є одним із головних соціально напружених регіонів РФ, проголосував протестно – передусім проти пенсійної реформи та Путіна, який її відкрито підтримав.
«Балаган» із сумним кінцем
І що почалося: «Єдина Росія» оцінила ситуацію та почала пропонувати і в Примор’ї, і в Хабаровському краї, і в Хакасії суперникам… посади перших заступників (як це схоже на історію у Мукачево – Нусер там швидко опинився в обладміністрації при Вікторі Балозі-губернаторі вже 2005 року, він і зараз – депутат облради від балогівського «Єдиного центру») – тільки б вони не наполягали на своєму обранні. У Хабаровську це спрацювало – ЛДПРівець Фургал погодився – та скоріш за все другий тур тут буде формальністю. Кажуть, що голові ЛДПР Володимиру Жириновському запропонували за це «пряник» у вигляді поста губернатора Курської області для його фаворита Михайла Дегтярьова, тому схема може спрацювати.
Є, звісно, й суто конспірологічна версія – що голосування вирішили брутально сфальшувати навмисно: було очевидно, що Іщенко перемагає із великим відривом (до 10 % і більше) – і тому, якщо фальшувати, то треба «намалювати» не менше ніж 15 % – і це був би взагалі повний треш. А тому простіше зірвати підрахунок, створити скандал та призвести до відміни виборів та перенесення їх на три місяці. А там – утрамбуємо якось.
Які висновки тут можна зробити? По-перше, цікаво як вся ця мерзотна ситуація вплине на голосування у Хакасії та Володимирській області. У першій – старий губернатор "єдинорос" вже відмовився брати подальшу участь, тож 7 жовтня молодий комуніст зустрінеться не з ним, а з представником "Справедливой России". У другій – чинний губернатор Світлана Орлова теж не має великої популярності. І сьогодні може бути усе.
По-друге, у загальному масштабі російська влада після прорахунків «зовнішніх» 2014 року, що насправді є злочинами – анексії Криму та початку вторгнення на Донбас – почала робити помилки внутрішні. І головна з них – незграбна історія з підвищенням пенсійного віку. Саме ця обставина обвалила рейтинг правлячої партії і самого Путіна. От виборці й проголосували за кого завгодно – аби не за владу.
Ці вибори виявили існування двох Росій. Перша – сита і всім задоволена – пішла та переобрала 70-ма відсотками Сергія Собяніна мером Москви, а от друга – ображена та знедолена – хай вибірково, але сказала владі «ні». І грубе фальшування цього «ні» у відповідь виявило не смиренне мовчання – а готовність боротися за чесний вибір.
Так, альтернативою Кремлю виступають сьогодні комуністи. Але – в Росії такі умови на тлі «зачищеної» політичної системи. Відсутність справжньої демократичної (не ліберальної, а саме – демократичної) альтернативи владі спонукає виборців шукати хоч якусь віддушину. Ну, що ж – значить комуністи. А КПРФ робить висновки – і починає з висування Павла Грудініна у президенти,  продовжує лінію на «обкатку» молодих обличь – що Іщенко, що Коновалов з Хакасії – тому приклад. Є цьому і чергове конспірологічне пояснення: ніби до всіх цих новаторських кадрових ходів з боку традиційно «заскорузлих» комуністів, має відношення Михайло Ходорковський, який став знову фінансувати КПРФ під гаслами «лівого повороту».
Щоб підсумувати цей сюжет, треба звернутися до історії 100-річної давнини. Самодержавний режим Російської імперії на початку ХХ століття не бачив глибокої соціальної безодні між собою та суспільством, готовим до трансформації. Все дійшло до 1905 року, коли «вибухнуло» – і режим пішов на певні поступки – Держдума, партії, вибори. Нібито пар у свисток вийшов, але режим сам порушив свої ж закони – та 1907-го повернув ситуацію де-факто на старі рейки. Далі ж – під гаслами «нам не потрібні великі потрясіння, нам потрібна велика Росія» – Микола Другий, Столипін та інші своєю реакцією та глухотою до настроїв суспільства, фактично самі готували революцію, що й знесла самодержавство нанівець у 1917-му.
Звісно, обставини змінилися – але, чим Болотна-Сахарова 2011-2012-го – не події суспільного тиску 1905-1906-го? Тандем Путіна-Мєдвєдєва тоді зробив певні поступки, а потім – почав розправи. А потім – авантюри в Криму, на Донбасі, Сирії. Тепер – початок напруження всередині країни. Звісно, віщувати революцію на кшталт 1917-го зараз – наївно. Але тенденція до саме такого фіналу – почала вимальовуватися.
Віктор Чопа
«Укрінформ»

ТИМ ЧАСОМ…
У РОСІЇ ЗАГОВОРИЛИ ПРО ПОРАЗКУ ПУТІНА

В Росії підтримка влади досягла критично мінімального рівня.
Цілком ймовірно, що Кремль буде намагатися здійснити нову зовнішньополітичну авантюру, щоб відвернути увагу громадян. Про це заявив російський соціолог і політолог Ігор Ейдман в Facebook.
Він впевнений, що "Єдина Росія" програє чергові вибори.
"У Хабаровському краї відставання її кандидата настільки велике, що навіть підробки і приписки не допомагають. Урапатріотична, ксенофобська істерія, викликана анексією Криму, інтервенцією в Україні та Сирії, вичерпала свій ресурс. Вона більше не в змозі підтримувати високий рейтинг влади", - розповів Ейдман.
Соціолог вважає, що влада спробує відвернути увагу громадян новою зовнішньополітичною авантюрою.
"Режим приречений на нові зовнішньополітичні авантюри, що дозволяють хоч на час відвернути увагу людей від погіршення економічної ситуації, жахливої соціальної нерівності і ганебних конфузів Кремля", - попередив Ейдман.
https://gazeta.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #39 за 28.09.2018 > Тема "З потоку життя"