"Кримська Свiтлиця" > #42 за 20.10.2017 > Тема "Душі криниця"
#42 за 20.10.2017
ПРОЩАННЯ З ОС╤ННЮ
Наш╕ традиц╕╖
22 жовтня у церквах сх╕дного обряду вшановують Святого апостола Якова Алфе╓вого, який по батьков╕й л╕н╕╖ доводився плем╕нником Святому Йосифу Обручнику. Святий Як╕в прожив 86 рок╕в, пропов╕дував Христову науку у ╢русалим╕. Зак╕нчив сво╓ життя мученицькою смертю. Коли одного дня в╕н з даху святин╕ навчав людей, що ╤сус Христос ╓ ╕стинним Богом, завзят╕ книжки та фарисе╖ скинули його на землю, оп╕сля закидали кам╕нням ╕ добили палицею. У народ╕ вважають, що з цього дня зима ста╓ на ноги, можна спод╕ватися ╕ на сн╕жну крупу. Тому кажуть: - П╕сля Якова ос╕нь вже заплакала. - На Якова ос╕нь н╕якова, а зими ще нема. - П╕сля Якова тепла н╕якого. - Якщо на свято Якова на неб╕ з'явився повний м╕сяць — жди сн╕жно╖ зими, але без м╕цних мороз╕в. - Якщо на Якова засн╕жить, то на Михайла (21 листопада) може випасти щ╕льний сн╕г. До дня Якова господар╕ намагалися утеплити хати загатами, у як╕ набивали опале листя, обкладали дом╕вки снопами кукурудзи. Деяк╕ господин╕ пекли обрядове печиво, яке називали “передзимниками” ╕ в такий сво╓р╕дний спос╕б “поминали” чи то проводжали ос╕нь.
НА ЗАХИСТ╤ СВЯТИХ ╤КОН
23 жовтня церкви сх╕дного обряду вшановують пам'ять Святих Отц╕в VII Вселенського Собору, як╕ засудили ╓ресь ╕коноборства. Вона виникла на початку VIII стол╕ття, коли в╕зант╕йський ╕мператор Лев ╤савр (╤саврянин) видав указ про вилучення з церков, монастир╕в, приватних будинк╕в ус╕х ╕кон, розп'ять ╕ привселюдне ╖х спалювання на площ╕, мотивуючи р╕шення тим, що вшанування ╕кон ╓ н╕бито ╕долопоклоноством. Але тут же зустр╕в шалений оп╕р багатьох представник╕в духовенства (в т.ч. ╕ вищого), мирян, як╕ навпаки ревно молилися до ╕кон ╕ вшановували ╖х (а, отже, тих, хто зображений на них). За непослух ╕мператор наказав нещадно карати таких смертю. Кров полилася р╕кою... Однак супротивн╕ д╕╖ проти ╕мператорського указу тривали. На захист ╕кон виступили у сво╖х посланнях видатн╕ богослови того часу: ╤ван Дамаскин, Папа Римський Григор╕й II та ╕нш╕. Деяк╕ джерела стверджують, що поширився пол╕тичний анекдот: “А чому ╕мператор не з╕тре на монетах, як╕ карбу╓, свого обличчя?.. Невже в╕н свят╕ший в╕д святих?..”. П╕сля смерт╕ Лева ╤савра ╕мператорський трон успадкував його син Костянтин Копрон╕м, продовжуючи розвивати ╕коноборчу ╓ресь, але д╕яв трохи ╕нкаше. В╕н скликав псевдособор ╕з представник╕в духовенства, прихильного до нього; ╕нших — просто залякав. На псевдособор╕ засудили вшанування святих ╕кон. Це, як кажуть, “розв'язало руки” Костянтину Копрон╕му. В результат╕ було знищено безл╕ч ╕кон, розп'ять, фресок — шедевр╕в малярства, сакрального мистецтва. Збереглося, вц╕л╕ло те, що люди, ризикуючи сво╖м життям, потайки переховували, витягували ледь не з попелищ. Тому ╕кони ставали дорожчими не лише в ц╕н╕ (грошовий екв╕валент), а й в духовному розум╕нн╕. Нав╕ть монастир╕ перетворювали на казарми. Ус╕х непок╕рних паддавали тортурам, продовжували карати смертю. За такими стратами (╖х ╕нколи перетворювали на велелюдн╕ видовища) любив спостер╕гати ╕ сам вельможа. Дал╕ Костянтин Копрон╕м вир╕шив л╕кв╕довувати мощ╕ святих ╕ достойник╕в, що потерп╕ли, в╕ддали сво╓ життя за Христову В╕ру. А, з-пом╕ж ╕ншого, б╕ля цих мощей зц╕лювалися в╕д недуг люди, ставалися р╕зноман╕тн╕ дива... ╤коноборча ╓ресь тривала протягом майже всього VIII стол╕ття. ╥╖ припинила ╕мператриця ╤рина. У 787 роц╕ за настановою Константинопольського Патр╕арха Тарас╕я (згодом проголошеного церквою святим) та за п╕дтримки ╕мператриц╕ ╤рини був скликаний VII Вселенський Собор, який повн╕стю засудив ╕коноборчу ╓ресь. Хоча, заради правди, не обходилось без багатьох непорозум╕нь, звол╕кань, нав╕ть залякувань з боку ╕коноборц╕в, та й сам╕ зас╕дання доводилось не раз в╕дкладати. Все ж Собор також скасував ус╕ р╕шення псевдособору, скликаного Костянтином Копрон╕мом. Сьомий Собор остаточно затвердив, що “╕кони ╓ особлива форма одкровення Божественно╖ реальност╕ й через Богослуж╕ння та ╕кону Божественне одкровення ста╓ надбанням в╕рних Христово╖ Церкви”. Поклоняючись ╕конам, ми поклоня╓мося тим, хто на них зображений, просимо у Святих ласки ╕ заступництва. Тарас ЛЕХМАН, журнал╕ст
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 20.10.2017 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19171
|