Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4456)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4134)
Українці мої... (1667)
Резонанс (2128)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1064)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (331)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (210)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 01.09.2017 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#35 за 01.09.2017
«РОС╤Я ПРОГРА╢. МАСШТАБ ЗМ╤Н БУДЕ, ЯК П╤СЛЯ ДРУГО╥ СВ╤ТОВО╥»

В╕йни не було б, якби ми мали балт╕йську систему територ╕ально╖ оборони, – вважа╓ б╕олог ╕ громадський актив╕ст ╢вген Дикий.
***
╢вген ДИКИЙ, 44 роки, б╕олог, громадський актив╕ст, ветеран ”Айдару”. Народився в Ки╓в╕ 28 серпня 1973 року. З 1989-го – член Укра╖нсько╖ Гельс╕нсько╖ сп╕лки ╕ член-засновник Сп╕лки незалежно╖ укра╖нсько╖ молод╕. 1990 року – учасник Революц╕╖ на гран╕т╕, у с╕чн╕ 1991-го – командир Укра╖нського добровольчого загону в Литв╕ п╕д час под╕й у В╕льнюс╕. Тод╕ радянське кер╕вництво силою спробувало повернути республ╕ку, яка вийшла з╕ складу СРСР. 1995-го зак╕нчив Нац╕ональний ун╕верситет ╕мен╕ Тараса Шевченка. Того ж року брав участь у перш╕й рос╕йсько-чеченськ╕й в╕йн╕ як кер╕вник гуман╕тарно╖ м╕с╕╖. Кандидат б╕олог╕чних наук. Викладав у Ки╓во-Могилянськ╕й академ╕╖, був на досл╕дницьк╕й робот╕ у Нац╕ональн╕й академ╕╖ наук та у Нац╕ональному педагог╕чному ун╕верситет╕ ╕мен╕ Михайла Драгоманова. Учасник помаранчево╖ революц╕╖ та Революц╕╖ г╕дност╕. У травн╕ 2014-го п╕шов добровольцем на в╕йну на Донбас╕. Був виконувачем обов’язк╕в командира роти батальйону ”Айдар”. Позатор╕к на замовлення Литовсько╖ в╕йськово╖ академ╕╖ ╕мен╕ генерала Йонаса Жемайт╕са написав книжку ”Гибридная война России: опыт Украины для стран Балтии”. Вийшла трьома мовами. За нею навчають оф╕цер╕в кра╖н Балт╕╖. П╕сля демоб╕л╕зац╕╖ за ╕нвал╕дн╕стю з весни 2015 року знову працю╓ за фахом, тепер у Одес╕ – заступник директора Укра╖нського наукового центру еколог╕╖ моря, з березня 2016-го – виконувач обов’язк╕в директора Укра╖нського науково-досл╕дного протичумного ╕нституту ╕мен╕ ╤лл╕ Мечникова. Продовжу╓ громадську роботу – як експерт М╕жнародного ╕нституту демократ╕й з м╕жетн╕чних конфл╕кт╕в ╕ локальних в╕йн у колишньому СРСР, та як член правл╕ння Товариства ветеран╕в АТО
***
- Чи в╕дбулися за три роки п╕сля Революц╕╖ г╕дност╕ незворотн╕ зм╕ни?
- Так. Ми перейшли в╕д авторитарно-крим╕нально╖ диктатури до феодально-ол╕гарх╕чно╖ республ╕ки. Це не те, що ми хочемо, але вже принципово краще, пор╕вняно з тим, що було. Вир╕шилося геопол╕тичне питання – хай ╕ пов╕льно, але повземо на Зах╕д. Точкою неповернення можна вважати надання Укра╖н╕ безв╕зу. Все б╕льшу роль гратиме покол╕ння, яке звикне, що змотатися до Праги – те саме, що до Одеси. Укра╖нц╕ вважатимуть ╢вропу домашн╕м простором. В╕двернути з цього шляху може лише програш у в╕йн╕ Рос╕╖ та окупац╕я вс╕╓╖ нашо╖ територ╕╖. А це вже майже неймов╕рно.
– Чи здатн╕ розвернути Укра╖ну ╕з зах╕дного курсу внутр╕шн╕ под╕╖?
- На наступних парламентських виборах можемо обрати повне лайно. В "Опозиц╕йного блоку" програма-м╕н╕мум – подво╖ти фракц╕ю. Максимум – стати парт╕╓ю влади ╕ сформувати уряд. У друге не в╕рю, перше – реальне. Але б╕льшу небезпеку становлять н╕бито проукра╖нськ╕ сили на зразок "Батьк╕вщини". У Кремл╕ зрозум╕ли, що привести сюди в╕дверто пророс╕йську владу не вдасться. Основна ╖хня ставка – на Юл╕ю Тимошенко. Якщо переможе, буде, як за Януковича: то кроки в б╕к Рос╕╖, то до ╢С. Збер╕гатиметься про╓вропейська риторика, щоб не роз╕рвали Угоду про асоц╕ац╕ю, бо б╕знес почав адаптовуватися до ╖╖ умов – але подальшого просування не буде.
- Ухвалили закон про Конституц╕йний суд. Кажуть, президент контролюватиме його.
- Порошенко набрав повноважень б╕льше, н╕ж мав Янукович. Контролю╓ парламент, уряд, силов╕ структури ╕ де-факто суди й прокуратуру. Лише Антикорупц╕йне бюро не повн╕стю п╕д його контролем.
– Це – узурпац╕я влади?
- Порошенко – людина б╕знесу. Нав'язу╓ корпоративний стиль управл╕ння в масштабах держави. В╕д нас залежить, до яко╖ м╕ри дозволимо. Трет╕й Майдан – крайн╕сть. Якщо влада зробить щось з╕ставне до "диктаторських закон╕в" 16 с╕чня 2014го, то у нас не залишиться виходу. Однак до цього далеко.
– Зараз можна д╕яти значно м'якше. Приклади: справи Романа Нас╕рова (голову ф╕скально╖ служби звинувачують у зловживанн╕ службовим становищем, що завдало держав╕ 2 млрд грн збитк╕в) ╕ Михайла Добк╕на (народного депутата п╕дозрюють в аферах ╕з землею. 13 липня парламент зняв ╕з нього недоторканн╕сть). Громадяни блокують суд або Верховну Раду, поки винесуть законне р╕шення. Так напрацьову╓мо прецеденти. Перебува╓мо в точц╕ хитко╖ р╕вноваги. Скоро або скотимося назад до Януковича, або прорвемося до ╓вропейських практик, коли бути корупц╕онером надто ризиковано. В позиц╕╖ глядач╕в ми цю в╕йну програ╓мо. Необх╕дна активн╕сть громадян.
- На якому етап╕ боротьба з корупц╕╓ю?
- З'явилися Антикорупц╕йне бюро ╕ Спец╕ал╕зована прокуратура. Остання танцю╓ п╕д президента, але в╕н дав команду "фас" на др╕бну та середню ланки чиновник╕в, не пов'язаних напряму з Банковою. Бути корупц╕онером ста╓ все менш комфортно.
– Сл╕дч╕ НАБУ все б╕льше демонструють самост╕йн╕сть та отримують дан╕ з м╕нф╕ну США. Завдяки електронним декларац╕ям з'явився механ╕зм боротьби у правовому пол╕, а не погромами – зам╕сть абстрактного "вони вс╕ крадуть!" добре видно, хто саме ╕ ск╕льки.
- Порошенко усп╕шн╕ший на м╕жнародн╕й арен╕?
- Його л╕так с╕дав у аеропорту Кеннед╕, а зустр╕ч ╕з президентом США була ще не гарантована. Однак американський ╕стебл╕шмент змусив Трампа зустр╕тися з Порошенком, перш н╕ж ╕з Пут╕ним. Це був сигнал св╕ту, що укра╖нське питання залиша╓ться у топ-3 глобально╖ пол╕тики. ╤ це усп╕х Порошенка.
Миритися з Рос╕╓ю Трампу не дозволять. Нов╕ санкц╕╖ засв╕дчили: американська система його перемолола. Ц╕ заходи нав╕ть жорстк╕ш╕ за т╕, що були в╕дносно СРСР перед розвалом. Б'ють не лише по рос╕янах, а й по вс╕й п╕дкуплен╕й Газпромом ╓вробюрократ╕╖ – через санкц╕╖ проти компан╕й ╕з трет╕х кра╖н за сп╕впрацю з РФ. Штати роблять таке вперше.
Також 100 топ-л╕дер╕в рос╕йсько╖ пол╕тики й економ╕ки мають доводити, що ╖хн╕ кошти в зах╕дних банках отриман╕ законно. Додати один рядок – ╕ це можна поширити й на наших можновладц╕в. На Януковича ╕ його людей, на велик╕ групи компан╕й – прив╕т Р╕нату Ахметову. Достатньо НАБУ передати Америц╕ доказову базу для застосування санкц╕й. За р╕к-два це дуже ╕мов╕рно.
- Як╕ реформи в Укра╖н╕ в╕дбулися?
- Патрульно╖ пол╕ц╕╖. Це вже не менти, а копи. Але за спиною нового вуличного патруля переатестац╕ю пройшли 89 в╕дсотк╕в старо╖ м╕л╕цейсько╖ верх╕вки. Треба "вгору" продовжити д╕яти, як робили з патрульними – вигнати вс╕х ╕ набрати з нуля.?–
- Яка реформа нин╕ найважлив╕ша?
Судова. Вона прискорить зм╕ни в кра╖н╕. Але не бачу нав╕ть ╖╖ початку. ╢ великий ризик консервац╕╖ судово╖ системи. Особливо, п╕сля н╕бито прозорого в╕дбору до Верховного суду. 85 в╕дсотк╕в – це т╕, що вже там працювали. Якщо ми це проковтнемо, зусилля НАБУ та ╕нших будуть марн╕.?–
За роки незалежност╕ вс╕х судд╕в, як╕ в╕дмовлялися грати за правилами системи, вичистили. Треба зв╕льняти тих, хто працював останн╕ 10 рок╕в. Нових можна набрати з чесних адвокат╕в.
- Ви називали медичну реформу св╕тоглядною.
╥╖ можна вт╕лити вже зараз. Але даю лише 15 в╕дсотк╕в, що восени у парламент╕ набереться 226 голос╕в "за" – ╕ то п╕д тиском президента ╕ прем'╓ра. Тут вони виступають як сили прогресу. По-перше, ╖хн╕ б╕знеси не пов'язан╕ з охороною здоров'я. По-друге, це яскрава системна зм╕на, яку можна показати Заходу. Однак Рада, швидше за все, заблоку╓ реформу – вона надто принципова, може створити прецедент зм╕н для ╕нших галузей, зач╕па╓ забагато ╕нтерес╕в.?
– Як╕ риси ментальност╕ допомагають нам ╕ як╕ шкодять?
- Уперт╕сть допомага╓. А пров╕нц╕ал╕зм гальму╓ розвиток. М╕ж нами й ╕ншими ╓вропейцями нема╓ принципових в╕дм╕нностей. Ус╕ дуже р╕зн╕, ╕ ми ц╕лком впису╓мося в це р╕зноман╕ття.
– Кажуть, за лояльн╕стю до корупц╕╖ укра╖нц╕ ближч╕ до ╕тал╕йц╕в, грек╕в.
Р╕ч не в ментальност╕. Кра╖ни з повн╕стю подоланою корупц╕╓ю – утоп╕я. Майже вдалося скандинавам, хоч колись ╕ в них були з цим проблеми. У результат╕ вони мають здорове сусп╕льство, в я кому бути корупц╕онером невиг╕дно та некомфортно.
Пам'ятаю культурний шок, коли 1994 року вперше опинився в Дан╕╖. Сус╕ди – вчитель Юхансон ╕ банк╕р Свенсон – вранц╕ поливають кв╕точки ╕ ручкаються. ╥хн╕ доходи р╕зняться в десятки раз╕в, але вони живуть в однакових котеджах. Якщо банк╕р ╕ захоче випендритися, то в╕дремонту╓ сво╖м коштом стару церкву. Нав╕ть Штатам до цього ще рок╕в 100 рости. Ми ж здатн╕ подолати цей шлях за два-три покол╕ння. У нас на очах пада╓ колись тотальна толерантн╕сть до корупц╕╖.
- По чому це бачимо?
- Леон╕д Кучма – ╓диний президент, який протримався два терм╕ни. Бо сформував сусп╕льний догов╕р: крадеш сам – дай ╕ншим. Нас не пресували за др╕бн╕ крад╕жки, але й ми були терпим╕ до великого дерибану. Дяка Януковичу ╕ "донецьким", що поламали цей гидкий консенсус. Вони вир╕шили, що не вс╕м дозволено красти пропорц╕йно до м╕сця, а лише ╖м – знахабн╕лому крим╕налу.
До мене як до кер╕вника ╕нституту п╕дходили з натяками: чи не м╕г би "науково пояснити", що з деяких кра╖н корабл╕ й л╕таки не можна пускати в Укра╖ну без огляду сан╕тарного л╕каря. До Майдану, може б, погодився. Чого б не подо╖ти багат╕╖в-судновласник╕в ╕ для ╕нституту м╕кроскопи купити. Але п╕сля того, як на ╤нститутськ╕й постр╕ляли людей, прийшло сприйняття корупц╕╖ як абсолютного злочину. Будь-яке ╕нше ╖╖ розум╕ння знову зак╕нчиться Януковичем. У критично╖ к╕лькост╕ укра╖нц╕в з'явилася нульова толерантн╕сть до корупц╕╖.
- Чи повернемо Донбас ╕ Крим?
Однозначно. Питання часу. Ми б хот╕ли якнайшвидше, а США – головного гравця – ц╕лком влаштову╓, що ця в╕йна триватиме 5–10 рок╕в. РФ неминуче програ╓ ╖╖. ╤ дуже ймов╕рно, що розпадеться, як СРСР. Масштаб зм╕н буде, як п╕сля Друго╖ св╕тово╖.
Нам треба запастися терп╕нням ╕ тримати фронт. У Рос╕╖ думали, що ми сприйма╓мо в╕йну, як вони чеченську – не потр╕бну н╕кому, кр╕м вищого кер╕вництва. Вважали, якщо буде багато жертв, то домовлятимемося з Пут╕ним за мир будь-якою ц╕ною. Не спрацювало. Розум╕╓мо, що це – боротьба не за Донбас, а за незалежн╕сть. Тому переживемо ╕ п'ять рок╕в в╕йни.
Ми вже дуже далеко в╕д РФ, але ще чимала в╕дстань ╕ до зах╕дно╖ демократ╕╖. Кожна реформа й удар по корупц╕╖ в тилу – це велика перемога ╕ на передов╕й. Що б╕льша р╕зниця м╕ж нами й ними, то б╕льше шанс╕в здолати Рос╕ю.
- Чи зм╕нилися ╖╖ ц╕л╕?
- Стратег╕чна – н╕. Москва вважа╓, що може розколоти ╢вросоюз, розвалити НАТО й в╕дновити б╕полярний св╕т. Однак це – неможливо. Зах╕дн╕ ел╕ти час в╕д часу впадають у спокусу продати ц╕нност╕ заради тепер╕шн╕х ф╕нансових ╕нтерес╕в. Але цив╕л╕зац╕йна ╓дн╕сть лиша╓ться.?–
У каб╕нет╕ м╕н╕стра закордонних справ Литви на ст╕н╕ висить шк╕льна рос╕йська карта. Кордон колишнього СРСР позначений жирною л╕н╕╓ю, всередин╕ – тоненьк╕ м╕ж 15 державами. ╤ заголовок великими л╕терами "Россия" та ледь пом╕тним шрифтом: "и сопредельные страны". Д╕тям утовкмачують, що вся ця територ╕я – ╖хня.
- Десь ╕ще в ╢вроп╕ може спалахнути в╕йна?
- Балкани – на меж╕. Тор╕к була спроба насильницького повалення влади в Чорногор╕╖. Заарештували путчист╕в ╕ провели чистку вс╕х орган╕в влади. Зараз на судовому процес╕ наводять докази прямого ф╕нансування з Москви цього путчу. Чорногор╕я вступа╓ в НАТО. А у раз╕ усп╕ху перевороту, зайняла б пророс╕йську позиц╕ю – разом ╕з Серб╕╓ю.
Активно розхитують Босн╕ю. Вона – приклад того, що було б у нас, якби погодились на автоном╕ю ДНР ╕ ЛНР. ╤ виконали М╕нськ╕ угоди, як це бачить Москва.
Босн╕йцям напарили сербську автоном╕ю як умову зак╕нчення в╕йни. ╤ в них, формально, – мир ╕з 1995 року. Але реально сторони так ╕ не примирилися. Що для половини кра╖ни ╕ всього св╕ту ╓ в╕йськовими злочинами, то для босн╕йських серб╕в дос╕ – предмет гордост╕. У Сребрениц╕ збираються поставити пам'ятник рос╕йському дипломату В╕тал╕ю Чурк╕ну (п╕д час в╕йни в Босн╕╖ був спецпредставником президента Рос╕╖ на Балканах). Тут убили в╕с╕м тисяч босн╕йських мусульман. Також хочуть на сво╖й територ╕╖ розм╕стити в╕йськову базу РФ.
Чому Босн╕я дос╕ не в ╢вросоюз╕ ╕ не в НАТО? Тому що сербська меншина блоку╓ кроки центрального уряду.
- Чи ╓ рос╕йська загроза для кра╖н Балт╕╖?
- Значно менша, н╕ж у 2014–2015 роках. Литва, Латв╕я, Естон╕я серйозно поставилися до наших урок╕в. Регулярно в╕дпрацьовують сп╕льн╕ д╕╖ ус╕х – в╕д пол╕ц╕╖ ╕ пожежник╕в до арм╕╖ – на випадок рос╕йсько╖ г╕бридно╖ агрес╕╖.
╤де шалена моб╕л╕зац╕я територ╕ально╖ оборони, добровольчих п╕дрозд╕л╕в. Вони проходять навчання, мають легальний статус ╕ зброю. А для арм╕╖ Литва вперше за 25 рок╕в закупила важку артилер╕ю.
Якби ми мали балт╕йську систему тероборони, в╕йни б не було. За перший тиждень окупац╕╖ Криму 140 тисяч добровольц╕в записалися до в╕йськкомат╕в. ╥х ус╕х роз╕гнали по дом╕вках чекати на пов╕стки. Дехто дос╕ не дочекався. 22 тисяч╕ виявилися такими нарваними, що все одно по╖хали воювати. ╤ цього вистачило, щоб спинити в╕йну в межах Донбасу. Уявля╓те, що було б, якби моб╕л╕зували та озбро╖ли тод╕ вс╕х добровольц╕в?
- Масштабна агрес╕я Рос╕╖ проти Укра╖ни ще можлива?
Це малоймов╕рно. Бо тод╕ Зах╕д вимкне Swift (м╕жнародна м╕жбанк╕вська система передач╕ ╕нформац╕╖ та платеж╕в. – Кра╖на) ╕ конф╕ску╓ рос╕йське майно за кордоном.
Але внутр╕шн╕й розклад у РФ може стати таким, що ╖м попри все буде потр╕бна велика в╕йна. Рос╕йська в╕йськово-пол╕тична ел╕та н╕коли не пов╕рить, що наш╕ збройн╕ сили здатн╕ ╖х спинити чи розбити.
- А здатн╕?
Це буде б╕й р╕вноц╕нних арм╕й. Але рос╕яни в це не в╕рять – вони ж судять про наше в╕йсько за нашим генерал╕тетом, а в╕н ╖м д╕йсно не суперник.
Натом╕сть у рос╕йських генерал╕в сидять психотравми попередн╕х во╓н. Пам'ятають, що Чечню розм╕ром ╕з Ки╖вську область ╕ населенням у п╕втора м╕льйона завойовували 10 рок╕в. Тому бояться не так нашо╖ арм╕╖, як масового народного опору. К╕лька батальйон╕в м╕сцево╖ тероборони в кожн╕й област╕ – оце буде серйозним фактором стримування. Отримати Чечню з населенням 40 м╕льйон╕в вони не готов╕.
- А яка роль наших психотравм?
- У нас була меншина укра╖номисляча й б╕льш╕сть – совкових малорос╕в. Багатьох ╕з них в╕йна вил╕кувала. Нарешт╕ в╕дповза╓мо в╕д Рос╕╖ ментально ╕ культурно. Але треба ще рок╕в 5–10.
Через ╤ловайськ багато хто не дов╕ря╓ держав╕, однак готовий покладатися на власн╕ сили. Це створю╓ ризик анарх╕╖, але й переконання: якщо держапарат знову не впора╓ться – д╕ятимемо самотужки, розгубленост╕ не буде. Влад╕ доведеться це очолити або в╕д╕йти вб╕к.
- У вас було б╕льше оптим╕зму на початку незалежност╕ чи тепер?
- Зараз. Весною 1991-го ми, юн╕, в╕дводили Радянському Союзу три-п'ять рок╕в. А старш╕ – не менше 10. Через п'ять м╕сяц╕в усе тр╕снуло. Яка ейфор╕я була! Всього за р╕к вона перейшла в депрес╕ю. Герб ╕ прапор пом╕няли, а т╕ сам╕ сов╓цьк╕ комун╕сти й гебешники оголосили себе ел╕тою незалежно╖ Укра╖ни ╕ рулять.
Трохи зарано був путч (спроба перевороту у серпн╕ 1991 року, коли самопроголошений Держком╕тет ╕з надзвичайного стану намагався усунути в╕д влади президента СРСР Михайла Горбачова. Результатом стала л╕кв╕дац╕я Радянського Союзу). Нам треба було ще рок╕в зо два боротьби. Наздогнали б у розвитку ╕ сусп╕льн╕й св╕домост╕ Балт╕ю.
Для революц╕╖ достатньо активно╖ меншост╕. А дал╕ на виборах голосу╓ ╕ пасивна маса. 92 в╕дсотки на референдум╕ п╕дтримали незалежн╕сть. А реально готових до не╖ було процент╕в 25. Ст╕льки в╕ддали голоси за президента В'ячеслава Чорновола, який боротьбу за не╖ очолював. Б╕льше половини проголосували за секретаря ЦК Компарт╕╖ Укра╖ни Леон╕да Кравчука.
А 1994-го обрали заводського парторга Кучму. Такий президент засв╕дчував середн╕й р╕вень нашого громадянина. Але не влаштовував нац╕ональну ел╕ту. Тод╕ почалася перша хвиля масово╖ ем╕грац╕╖. ╥хали вс╕, хто з м╕зками – науковц╕, ╕нженери, студенти, п╕дпри╓мц╕.
Зараз под╕бна ситуац╕я. Розчарування п╕сля Майдану – ╕ нова хвиля ем╕грац╕╖. Спод╕валися на швидк╕ зм╕ни, а ╖х не в╕дбулося.
- Як ця хвиля ем╕грац╕╖ зм╕нить Укра╖ну?
- Короткостроков╕ насл╕дки близьк╕ до катастроф╕чних. ╥дуть найкращ╕ – профес╕онали у б╕знес╕, науц╕, технолог╕ях. Хочуть чесно працювати й платити податки. Цим людям гидко п╕сля всього, що було, знову вбудовуватись у корупц╕йн╕ вертикал╕.?–
Але в частини людей спрацьову╓ психолог╕я, яку найкраще сформулював Михайло Жванецький: "Это ж как надо ненавидеть эту страну, чтобы уехать после такого ремонта". Я вже доф╕га вклав у ремонт ц╕╓╖ кра╖ни. До Майдану серйозно думав про ем╕грац╕ю. Якби обрали Януковича на другий терм╕н – звалив би. Але наш народ перейшов критичну межу. Вже достатньо справжн╕х укра╖нц╕в, громадян. Тепер цю кра╖ну втратити – себе не поважати.
Боротьба трива╓. Щойно в╕дбудеться злам, повернуться наш╕ зв╕дти. Ма╓ бути сигнал, що отриман╕ на Заход╕ знання потр╕бн╕ тут, ╕ можете працювати на чесних умовах, де все визнача╓ профес╕йн╕сть, а не блат. Якщо повернуться бодай 10 в╕дсотк╕в тих, що ви╖хали – переваги в╕д ем╕грац╕╖ для кра╖ни будуть б╕льш╕ за недол╕ки. Вони привезуть здобут╕ там знання та навички.
- Ск╕льки укра╖нц╕в готов╕ до незалежност╕ тепер?
- Ус╕ парт╕╖, як╕ йшли як майдан╕вськ╕ ╕ прозах╕дн╕ на останн╕х парламентських виборах, сумарно набрали 90 в╕дсотк╕в. Це – приблизна цифра з поправкою на постмайдан╕вську ейфор╕ю.
– Чи ма╓мо реальну незалежн╕сть?
- Ми виграли в╕йну за незалежн╕сть 93 в╕дсотк╕в нашо╖ територ╕╖. Поки що втратили 7 процент╕в. Те, що лишилося – це таки Укра╖на. Зараз лама╓мо голови, як нормальну владу обрати. Але для нас уже базовий р╕вень, що кого ми сам╕ оберемо – т╕ й будуть.
– Демократ╕я в Укра╖н╕ в╕дбулася?
- Поки що боротьба ол╕гарх╕чних клан╕в ╕м╕ту╓ демократичний процес. Але ╕ створю╓ в╕кна можливостей. Нема╓ мед╕а з багатом╕льйонною аудитор╕╓ю чи серйозно╖ парт╕╖, яка б не залежала в╕д жодно╖ ф╕нансово-промислово╖ групи. Але вони конкурують м╕ж собою. Обливають один одного лайном, видаючи купу ╕нформац╕╖. Тому можна роз╕братися, хто чий ╕ за що.
Зрозум╕ло, що ма╓мо робити дал╕. Проблема номер один – правосуддя. Пот╕м для перезавантаження пол╕тично╖ системи потр╕бн╕ два нов╕ закони: про вибори ╕ про пол╕тичн╕ парт╕╖. Коли р╕к вони пропрацюють – обирати Верховну Раду.
Категорично неприйнятна система непрозорих закритих парт╕йних списк╕в. Це забезпечу╓ контроль ол╕гарх╕в над парт╕ями. У списку виставив десятку розкручених персон, а дал╕ стоять ус╕ тво╖ кнопкодави. Повинн╕ бути в╕дкрит╕ списки.
Парт╕╖ не мають отримувати б╕льше 5 в╕дсотк╕в ф╕нансування з одного джерела. Члени на м╕сцях, виборц╕ мусять внесками утримувати свою пол╕тсилу. Треба обнулити ре╓страц╕ю вс╕х близько 200 парт╕й. Дати п╕вроку на створення первинних ланок нових. Як╕ наберуть належну к╕льк╕сть член╕в, отримують ре╓страц╕ю в М╕н'юст╕ ╕ вийдуть на наступн╕ вибори.
- Як вт╕лити ц╕ закони?
- Перший шлях – прямий тиск на нин╕шню Раду. К╕лька депутат╕в вносять такий законопроект, а п╕д парламентом тисяч 40 небайдужих громадян кажуть: панове, не вийдете – поки не проголосу╓те.?–
Другий вар╕ант – на вибори 2019 року готувати одноразову пол╕тичну парт╕ю. Таку, як був Народний рух. Об'╓днував ус╕х – в╕д правих до л╕вих, в╕д трошки червоних до зелених чи ультрапатр╕от╕в. Але сходились на необх╕дност╕ двох речей: незалежн╕сть в╕д СРСР ╕ розг╕н Компарт╕╖. Таким об'╓днанням був Майдан. Тод╕ сп╕льне було: хочемо свободи й г╕дност╕. Тепер потр╕бне те ж, т╕льки не з шинами, а з виборчими бюлетенями. Сп╕льн╕ вимоги – перезапуск пол╕тично╖ ╕ судово╖ систем.
Така парт╕я ма╓ зайти у Верховну Раду, ухвалити наперед узгоджений пакет ключових закон╕в ╕ – розпуститись, оголосити перевибори.
- Що заважа╓ створити таку силу?
- Монопол╕я ол╕гарх╕в на телеящик. Можемо формувати ╖╖ знизу по соцмережах. Коли ця сила покаже у соцопитуваннях хоча б 10 в╕дсотк╕в п╕дтримки – тод╕ з нами почнуть рахуватись.
Л╕л╕я ДВОРЕЦЬКА, Серг╕й ДЕМЧУК
https://gazeta.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 01.09.2017 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18976

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков