Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3277)
З потоку життя (6514)
Душі криниця (3530)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1679)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧОМУ МИ НЕ МОЖЕМО В╤ДКЛАДАТИ ПИТАННЯ ПОВЕРНЕННЯ КРИМУ ДО БЕЗК╤НЕЧНОСТ╤
Рятуючи Крим, Укра╖на насамперед повинна рятувати людей в╕д рабсько╖ психолог╕╖, яка дозволя╓...


РОДИЧ╤ ЗАТРИМАНИХ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ ТАТАР ЗМУШЕН╤ САМ╤ ШУКАТИ ГРОШ╤ НА АДВОКАТ╤В
Уповноважена Верховно╖ Ради з прав людини Людмила Ден╕сова заявила, що питання оплати прац╕...


ОКУПАНТИ ПОДВО╥ЛИ К╤ЛЬК╤СТЬ ОБШУК╤В ╤ РЕЙД╤В ПРОТИ КРИМСЬКИХ ТАТАР
Про це заявила на пресконферец╕╖ голова Мон╕торингово╖ м╕с╕╖ ООН з прав людини в Укра╖н╕ Матильда...


«ЗАБОРОНЕНИЙ»
8 вересня в ╤нформац╕йно-виставковому центр╕ Музею Майдану в Ки╓в╕ в╕дбулася зустр╕ч з...


ДОЧКА КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО АКТИВ╤СТА БЕК╤РОВА ЗАКЛИКА╢ БОРОТИСЯ ЗА ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ВС╤Х НЕЗАКОННО ЗАТРИМАНИХ У КРИМУ
Бек╕рова роздала список, що склада╓ться з 86 пр╕звищ людей, як╕ зазнали пол╕тичних репрес╕й у...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 21.07.2017 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 21.07.2017
В╕ктор Суворов: ТОГО, ХТО СИЛЬНО НЕНАВИДИТЬ АБО ОБОЖНЮ╢, ЛЕГКО ЗАВЕРБУВАТИ

В╕ктор Суворов, ╕сторик, автор книг «Криголам», «Радянська в╕йськова розв╕дка»: ТОГО, ХТО СИЛЬНО НЕНАВИДИТЬ АБО ОБОЖНЮ╢, ЛЕГКО ЗАВЕРБУВАТИ

Вбивства сп╕вроб╕тник╕в укра╖нських спецслужб ╕ во╖н╕в АТО викликали безл╕ч дискус╕й, р╕зких випад╕в на адресу правоохоронних структур ╕ розмов про те, якими ╖м треба бути. Ми вир╕шили поговорити про загострення г╕бридно╖ в╕йни з ╕сториком ╕ колишн╕м розв╕дником В╕ктором Суворовим.

- Володимире Богдановичу, в Укра╖н╕ в╕дбулася ц╕ла низка замах╕в ╕ вбивств: Вороненков, замах на Осма╓ва, п╕дрив Максима Шаповала. Паралельно проходять як╕сь теракти, п╕др╕зають наших во╖н╕в АТО. Ви вважа╓те це випадковим? Що це, це демонстрац╕я сили, наступ, в╕дпов╕дь на як╕сь наш╕ дипломатичн╕ перемоги?
- Я б не хот╕в коментувати все це з етичних м╕ркувань. Я перебуваю в безпечн╕й далечин╕, як мен╕ зда╓ться, а Укра╖на в цей час веде в╕йну. ╤ мен╕ тут бути таким якимось дуже розумним дуже б не хот╕лося. Я т╕льки хочу сказати про те, що № 1: якщо зб╕г╕в б╕льше 2, то це вже не зб╕г, це система. Кожному зрозум╕ло, що щось таке в╕дбува╓ться. Хто це робить, чому це робить, я не знаю. Проте, на самому початку, ще 3 роки тому Укра╖на стояла на пороз╕ люстрац╕╖, ╕ розумн╕ люди говорили, що потр╕бно чистити зверху. Якщо не буде очищення зверху, то н╕чого не буде. Ось ц╕ останн╕ под╕╖, на м╕й погляд, п╕дтверджують правильн╕сть т╕╓╖ думки. Якщо не буде люстрац╕╖, то н╕чого не буде. Ну хоча б п╕зно щось треба робити.
- П╕сля вбивств ми висловили в «Укр╕нформ╕» думку про те, як повинна зм╕нюватися наша служба. Ми припустили, що вона не повинна ловити корупц╕онер╕в, вона не повинна боротися з орган╕зованою злочинн╕стю, вона не повинна вести сл╕дство, займатися гастролерами ╕ нав╕ть не повинна займатися держта╓мницею. Це справа М╕н'юсту. ╤ не повинна вести к╕берв╕йну. ╢дине, що вона повинна робити – розвивати, розвивати, ╕ ще розвивати агентурну контррозв╕дувальну д╕яльн╕сть. Тобто, ви згодн╕ з тим, що агенти СБУ, якщо у нас ст╕льки шпигун╕в, повинн╕ бути скр╕зь: в державних органах, органах м╕сцевого самоврядування, Кабм╕н╕, Адм╕н╕страц╕╖ Президента, у Верховному Суд╕, на телебаченн╕, в Генштаб╕, в ГУР╕ ╕ у п╕дрозд╕лах само╖ СБУ. Ви под╕ля╓те цю думку чи н╕?
- Це гранично складне питання, ╕ однозначно╖ в╕дпов╕д╕ у мене нема╓. Не один раз Рос╕я, Радянський Союз на ц╕ грабл╕ наступала, коли все було пронизане агентурою, ╕ це призвело до всевладдя каральних орган╕в. З ╕ншого боку, як казав товариш Лен╕н, будь-яка революц╕я варта чогось, якщо вона вм╕╓ захищатися.
Ворог – не один. Зовн╕шн╕й ворог, внутр╕шн╕й – ворог усередин╕ нас самих, ворог у наш╕й св╕домост╕ – в╕д ус╕╓╖ нашо╖ совково╖ закваски
Тому, ось м╕ркую разом з вами. Сидить цар ╤ван Васильович, заводить опричник╕в, ╕ починають т╕ опричники наводити порядок у держав╕. Чим це зак╕нчиться – ми вс╕ зна╓мо. Або сидить товариш Стал╕н ╕ вводить агентуру скр╕зь, скр╕зь, скр╕зь. Ми теж зна╓мо, чим ця справа ск╕нчилася. З ╕ншого боку держава ма╓ знати, що д╕╓ться в держав╕.
З третього боку, я в╕рю у вплив здорового громадянського сусп╕льства, якщо люди не будуть боятися висловлювати свою думку, якщо д╕йсно буде працювати преса, якщо будуть докопуватися до вс╕х: ╕ до Президента, до Верховно╖ Ради, до пол╕ц╕╖, до контррозв╕дки, щоб не давати н╕кому зажратися ╕ зазнатися...
Наполеон Бонапарт свого часу придумав дуже ц╕каву систему – коли у нього була жандармер╕я ╕ пол╕ц╕я. ╤ людина, яка, припустимо, звернулася до пол╕ц╕╖, а пол╕ц╕я ╖й не допомогла, вона йде в жандармер╕ю. ╤ жандармер╕я перекрива╓. Тобто, як би нема╓ строго обмежених рамок д╕й р╕зних пол╕цейських орган╕зац╕й, ╕ м╕ж ними йде конкуренц╕я, здорова конкуренц╕я. ╤ тод╕ одна служба контролю╓ ╕ншу, а ╕нша служба контролю╓ першу. Якось так.
Тому так, у нас ╓ ворог. ╤ ворог не один. Зовн╕шн╕й ворог, внутр╕шн╕й – ворог усередин╕ нас самих, ворог у наш╕й св╕домост╕, коли ми не можемо в╕дмовитися в╕д старих метод╕в роботи, в╕д ус╕╓╖ нашо╖ совково╖ закваски. Ми народилися, ми вже у 4-му, 5-му покол╕нн╕ совки. Найкращих людей знищували. Залишилися не найкращ╕, ╕ вони народили потомство. Так ось, найкращ╕ з другого покол╕ння загинули на в╕йн╕, загинули п╕д час Голодомору, загинули п╕д час Великого терору. Негативний йде такий в╕дс╕в. ╤ ось вже у тих, хто залишився, народилося нове покол╕ння, ╕ його тиснули, крутили ╕ ламали, ╕ саджали. Вибивали з народу в╕льнодумство. Прищеплювали як╕сь безглузд╕ уявлення про життя. Зараз Укра╖на прокинулася, ╕ я спод╕ваюся, що все буде нормально.
- У вас у книжц╕ «Радянська в╕йськова розв╕дка» ╓ такий ц╕кавий момент, де ви говорите про вербування. Якщо у людини проблеми нашаровуються, якщо ╖й ╖х ускладнюють, вона ста╓ податливим матер╕алом для вербування. Ми дуже захища╓мо парламентську молодь, яка прийшла в пол╕тикум, актив╕ст╕в, але коли вони виступають проти влади ╕ починають говорити, що зараз г╕рше, н╕ж при Янукович╕, коли з'являються все б╕льше у пророс╕йських кремл╕вських виданнях, склада╓ться враження, що вони стають матер╕алом для вербування, ╕ можливо, що ╖х вже вербують. Тому що слоган, що зараз г╕рше, н╕ж при Янукович╕ – це чисто кремл╕вський меседж. Ось ви под╕ля╓те наш╕ спостереження чи н╕? Ми не згаду╓мо н╕кого по╕менно, але у нас склалася така думка.
- Р╕ч у тому, що, як я пишу у сво╖й книз╕, найголовн╕ший мотив вербування – це звичайно ╕деолог╕чний. Людина у щось в╕рить, ╕ якщо я вербую цю людину, я п╕длаштовуюсь п╕д не╖. Людина бореться, людина ненавидить. Не я один, а вся орган╕зац╕я та вс╕ ╕нш╕ орган╕зац╕╖, ми п╕длаштовувалися п╕д цю людину. ╤ я даю приклад, що якщо араб ненавидить ╓врея, то я в╕дразу кажу: ох, як я ╖х ненавиджу. А якщо ╓врей ненавидить араб╕в, то я теж кажу, що я ось такий. Якщо хтось ненавидить, то я повинен п╕д цю справу п╕длаштуватися ╕ розвивати, просто п╕дштовхувати людину до подальших д╕й.
- Тобто, сол╕даризуючись у ╖╖ ненавист╕ – в нашому випадку, до президента Укра╖ни, таку людину можуть робити сво╖м другом ╕ подальшим матер╕алом?
- Звичайно. У будь-якому випадку у нас борються, у нас вирують, ми згора╓мо в як╕сь почуттях, нас переповнюють як╕сь емоц╕╖, ми любимо ╕ ненавидимо – ╕ це добре. Ось коли це переповню╓, ось це обожнювання або ненависть, то воно може нас завести не туди.
- А що б робила мудра влада в таких випадках? Спостер╕гала б за цим чи все ж таки спробувала видерти ╖╖ з об╕йм╕в Рос╕╖ в даному випадку. Чи це просто процес, який не зупинити?
- Мен╕ зда╓ться, що тут кожна людина ма╓ в╕дпов╕дати за сво╖ д╕╖. Кожна людина повинна з╕ставляти сво╖ думки, нам╕ри, сво╖ д╕╖ з ситуац╕╓ю, яка склада╓ться. Якщо людина не ско╖ла злочину, то влада не ма╓ права з нею н╕чого робити.
Але утримувати ╖╖ в╕д необачних вчинк╕в повинен вихователь дитячого саду, а не влада. Людина повинна сама себе стримувати – №1, а №2 – влада повинна бути б╕льш в╕дкритою, влада повинна пояснювати сво╖ д╕╖ народу. Влада повинна перевербовувати народ на св╕й б╕к, повинна пояснювати: хлопц╕, ось зараз важко, важко, важко, це ось тому, тому, тому, а шляхи виходу ось так╕ – п╕дтримайте нас, п╕дтримайте владу. Тобто влада повинна пост╕йно боротися за п╕дтримку народу, на те вона ╕ влада народна. А якщо це влада не народна, то ╖й н╕коли не ухилитися в╕д народно╖ ненавист╕.
- Скаж╕ть, а ск╕льки, по-вашому, у нас може бути рос╕йських сплячих агент╕в, нелегал╕в – ╖х сотн╕, ╖х тисяч╕? Ми зна╓мо, що вони ╓, ╕накше хто б вбивав наших розв╕дник╕в.
- Мен╕ здалеку дуже важко про це судити, але один дуже гарний агент ╕нод╕ варту╓ сотень ╕нших агент╕в, розум╕╓те. Приклади так╕ ось, припустимо: я не знаю, хто вбив президента Кеннед╕, але це одна людина, яка розвернула ╕стор╕ю в ╕нший б╕к, тобто це був президент, який в╕в – правильно чи не правильно, але в одному напрямку Америку, один постр╕л або два-три постр╕ли одн╕╓╖ людини або тих, хто йому допомагав, – ╕ ╕стор╕я планети, не т╕льки ╕стор╕я Америки, розвернулася в якийсь ╕нший напрямок.
Тому давайте не рахувати агентуру по головах. Давайте вважати, що одна людина в агентурн╕й розв╕дц╕ може створити так╕ справи, як╕ не п╕д силу сотням ╕ тисячам людей. Приклади, ну знову ж таки – з ╕стор╕╖, ╕стор╕╖ радянсько╖ в╕йськово╖ розв╕дки: коли ╓ к╕лька агент╕в – завербованих американц╕в, як╕ передають Радянському Союзу ядерну технолог╕ю. Не йдеться про сотн╕ й не йдеться про тисяч╕ – ╕ сотн╕ ╕ тисяч╕, десятки тисяч не могли б зробити того, що зробили к╕лька людей – зовс╕м невелика група людей, як╕ передали ядерн╕ секрети Радянському Союзу ╕ тим самим розвернули ╕стор╕ю 20-го стол╕ття, знову ж таки, в ╕нший б╕к.
Тобто один агент, який трима╓ ситуац╕ю, який знаходиться в дуже правильному м╕сц╕, який ма╓ доступ до секретно╖ та дуже важливо╖ ╕нформац╕╖, важлив╕ше сотень ╕ тисяч ╕нших агент╕в. Тобто в агентурн╕й розв╕дц╕ ми в жодному раз╕ не говоримо про к╕льк╕сть.
- У нас був заарештований глава пророс╕йського видання, яке утриму╓ться на кремл╕вськ╕ грош╕. Нац╕онально ор╕╓нтован╕ журнал╕сти припускали, що в╕н завжди був агентом ФСБ, але його взяли за те, що в╕н наших пол╕тик╕в намагався шантажувати якимось компроматом, а т╕ написали заяву. Чи повинна журнал╕стика та громадянське сусп╕льство сол╕даризуватися з╕ сво╓ю державою, знаючи, що цей редактор шантажував укра╖нський пол╕тикум?
Шантаж – надто небезпечна гра для розв╕дки. В╕н р╕вносильний з╜валтуванню – галасу багато, задоволення мало
- Р╕ч у тому, що якщо людина шантажу╓ когось, то повинн╕ бути вжит╕ заходи проти не╖ – ╕ адм╕н╕стративн╕ заходи, ╕ журнал╕стськ╕ тощо. А у сво╖й книз╕, якщо ви пам'ята╓те, я говорив про те, що в ГРУ шантаж не застосовувався.
М╕й начальник пор╕вняв, що шантаж р╕вносильний з╜валтуванню – галасу багато, задоволення мало. Тобто шантаж – це дуже небезпечна гра для розв╕дки. Т╕льки нерозумн╕ люди ц╕╓ю справою займаються – шантажують. Якби нарвалися на сильну людину, шантажем ми ╖╖ не в╕зьмемо н╕коли. Якщо люди, яких шантажують, знайшли в соб╕ мужн╕сть сказати: так, я винен, я зробив помилку, мене шантажують. Ми повинн╕ це в╕тати, таких людей ╕ повинн╕ показати всьому сусп╕льству, що кожен, хто зробив помилку ╕ потрапля╓ п╕д контакт, – будь ласка, не б╕йтеся пов╕домити про вашу помилку, ми пробачимо.
До реч╕, якщо ви в╕дкри╓те Крим╕нальний кодекс РРФСР: тому що не було Крим╕нального кодексу СРСР, а був Крим╕нальний кодекс УРСР, Рос╕╖ тощо. Я не знаю, чому так було, але так було. Крим╕нальний кодекс РСФСР, стаття 65 розд╕л «Особливо небезпечн╕ державн╕ злочини», там ╕ шпигунство. ╤ там написано, що от якщо тебе завербували, ╕ ти прийшов ╕ допов╕в про це, то не п╕дляга╓ покаранню. По-мо╓му, це дуже мудро було. Тобто, за шпигунство 15 рок╕в м╕н╕мум або розстр╕л – тому що б╕льше 15 рок╕в не давали. Так от, не п╕дляга╓ крим╕нальному покаранню той, хто прийшов ╕ з╕знався.
- Це до того, що за шантаж пробачати можна, але за шпигунство н╕?
- Н╕. За шантаж пробачати не можна. Пробачати треба тих людей, як╕ припустилися помилки, яких шантажують, ╕ вони з╕зналися. Вони кажуть: хлопц╕, я зробив таку помилку, я винен. Ось це, це, це. Пробачте мен╕, але мене зараз шантажують. ╤ ось ╖╖ за будь-як╕ злочини сл╕д у цьому випадку, я думаю, пробачати.
- Скаж╕ть, ви пишете у сво╖й книз╕, що легше вербувати ╕дейних людей. Але виходить, що щир╕, чесн╕ люди – вони як би дурн╕ перед шпигунами?
- Н╕, вони не дурн╕. Але людина переконана раптом зустр╕ча╓ таку ж переконану людину. Ось н╕хто ╖╖ не розум╕╓ в цьому св╕т╕. У не╖ ╕дея, велика ╕дея. ╤ раптом зустр╕ча╓ на сво╓му житт╓вому шляху когось, хто раптом з нею повн╕стю погоджу╓ться. Р╕ч у тому, що переконана людина под╕бна до флюсу, вона одностороння. У не╖ одна щока роздута, болить ось цей зуб. Вона дума╓ про якусь ╕дею день ╕ н╕ч. Ось ╕ несе цю ╕дею св╕ту, ╕ н╕хто ╖╖ не розум╕╓. ╤ раптом ╖╖ зустр╕ча╓ людина ╕ каже: ах так, у цьому щось ╓. Це завжди дуже п╕дтриму╓. Я по натур╕ опов╕дач, знаю, як я ц╕ную увагу слухача свого. Ус╕ кажуть – ти дурень. А раптом один розвернувся до мене, ╕ вушка у нього на мак╕вц╕, ╕ в╕н каже: ух ти, ╕ справд╕ Стал╕н готував напад, ух ти. Ось хто мен╕ таке каже – вони мо╖ друз╕, я ╖х люблю.
- Ну, тут вам вся Укра╖на таке говорить.
- Спасиб╕.
- А шпигуни повинн╕ бути трохи аморальними, так?
- Н╕. Якщо шпигун, у даному випадку розв╕дник (ви розум╕╓те р╕зницю м╕ж шпигуном ╕ розв╕дником?), якщо розв╕дник, прикидаючись поганим, залазячи в чиюсь шкуру, корчить когось ╕з себе, якщо в╕н робить це для блага людства, для блага сво╓╖ кра╖ни, то н╕чого поганого у цьому нема╓. Це сторожовий пес. Якщо цей сторожовий пес охороня╓ концтаб╕р, то це поганий пес. А якщо в╕н або д╕дка охороня╓, або переводить сл╕пого через вулицю, то вони хорош╕. Зна╓те, у розв╕дника – це дивлячись на яку систему в╕н працю╓. ╤ артист гра╓ лиход╕╖в. Це не означа╓, що якщо в╕н гра╓, то погана людина.
- Останн╓ питання. Ми все ж таки дуже бол╕сно переживали те, що вбили нашого розв╕дника – Шаповала. Ви дума╓те, це була якась супер-крута операц╕я, чи це наша необережн╕сть, чи що? ╤ ще, може, якесь напуття скажете нам?
- З приводу загибел╕ Шаповала не скажу, тому що обставини мен╕ не в╕дом╕. Ну, в╕домо те, що було в прес╕. Ну, звичайно, люди, як╕ близько стикалися з ус╕м тим, знають набагато б╕льше. ╤ мен╕ б не хот╕лося коментувати це. Це просто непрофес╕йно, коли людина, не знаючи ус╕х подробиць, робить висновки.
А що стосу╓ться напуття. М╕ж розв╕дкою та контррозв╕дкою повинна бути здорова конкуренц╕я. Але обидв╕ служби – ╕ розв╕дка, ╕ контррозв╕дка – повинн╕ вбол╕вати за ╕нтереси держави. Не повинно бути яко╖сь тако╖ боротьби, як у ГРУ ╕ першого головного управл╕ння КДБ. Цього не повинно бути. Я у Британ╕╖ просто бачив як д╕╓ М╤-5, це контррозв╕дка, М╤-6 – це розв╕дка. ╤ вони один одного називають «с╕стер серв╕с», тобто сестра. ╤ ось, мабуть, ось така вза╓мод╕я ма╓ бути прикладом для нин╕шн╕х спецслужб Укра╖ни. Тобто, коли ╕снують як╕сь проблеми, то збираються кер╕вники двох орган╕зац╕й ╕ з'ясовують в╕дносини. ╤ нема╓ н╕якого горлохватства, нема╓ якихось спроб п╕дставити. Я не знаю, як це влаштовано, але н╕яко╖ ворожнеч╕ м╕ж цими орган╕зац╕ями нема╓. Тобто, ╓ сп╕льна робота, ╓ здорова конкуренц╕я, ╓ розум╕ння, що одна орган╕зац╕я працю╓ – ось це ваше поле, а це наше поле. Безсумн╕вно, ц╕ ╕нтереси десь перетинаються, але завжди вони знаходять як╕сь компром╕си, як╕ допомагають не т╕льки обом орган╕зац╕ям, але ╕ держав╕, ╕ сусп╕льству в ц╕лому.
- Над чим ви працю╓те зараз?
- Я здав видавцев╕ книгу, яку назвав «Дивна ╕стор╕я», спод╕ваюся, що вона восени вийде. Якщо говорити коротко, то книга склада╓ться з трьох розд╕л╕в. Вона про те, як у державах-колишн╕х республ╕ках Радянського Союзу шматують ╕стор╕ю. Серед ╕нших – ╕стор╕я про ╕стор╕ю мемуар╕в Жукова. Виходить перше видання мемуар╕в Жукова, в╕н помира╓ у 1974 роц╕, у 1975 роц╕ виходить друге видання мемуар╕в Жукова, яке спростову╓ перше видання. П╕зн╕ше виходить трет╓ видання, яке спростову╓ перших два, ╕ через 25 рок╕в виходить дев'ять видань Жукова, як╕ поступово розростаються з одного тома до двох том╕в...
П╕сля того, я написав, що все це н╕сен╕тниця ╕ брехня, що такого ╕ такого, ╕ такого бути не могло. У результат╕ виходить десяте видання, яке спростову╓ достов╕рн╕сть перших дев'яти видань на р╕вн╕ Адм╕н╕страц╕╖ президента Рос╕╖.
Тобто, перш╕ дев'ять видань, як╕ друкувалися перш╕ 25 рок╕в ╕ вийшли м╕льйонними тиражами, а також перекладен╕ ус╕ма мислимими та немислимими мовами, – виходить, неправдив╕. Журнал "Родина", що вида╓ться Адм╕н╕страц╕╓ю Президента, заявив, що ус╕ попередн╕ видання – н╕сен╕тниця. ╤ цього не можна ч╕пати. (Я продовжую посилатися на перше видання, оск╕льки воно вийшло при живому Жуков╕, в╕н в╕дпов╕да╓ саме за це видання).
Не м╕г Жуков посилатися на книги, написан╕ п╕сля його смерт╕
Вони знайшли виправдання – мовляв, останн╓ видання знайшла дочка Жукова. Я кажу: ну як же так. Жуков м╕г би попередити доньку – ось настануть гарн╕ часи, опубл╕куй. Але в╕н не попередив. Але ╕ п╕сля цього вийшло ще ш╕сть видань, загалом 15 за 45 рок╕в.
╤ я тод╕ кажу: перш╕ 9 видань - повна н╕сен╕тниця – це визнано на р╕вн╕ Адм╕н╕страц╕╖ президента Рос╕╖. Давайте подивимося останн╕ ш╕сть видань. Тут ось, в нових виданнях, Жуков посила╓ться на Радянську енциклопед╕ю, на ╕стор╕ю Друго╖ св╕тово╖ в╕йни – це все здорово. Але ус╕ ц╕ книги написан╕ п╕сля в╕йни – через 30-35 рок╕в. Люди не воювали, Стал╕на живого не бачили, чому мемуарист повинен на них посилатися?
Жуков пише мемуари, нав╕що мемуаристов╕ цитувати людей, як╕ не були на в╕йн╕? Але якщо до вас не доходить, то скажу, що Радянська в╕йськова енциклопед╕я, на яку Жуков посила╓ться, була написала п╕сля його смерт╕. Дванадцята «╤стор╕я Друго╖ св╕тово╖ в╕йни» вийшла через 9 рок╕в п╕сля його смерт╕, при цьому Жуков на не╖ посила╓ться у т╕й книз╕, яку н╕бито знайшла донька! Тобто, перш╕ видання оф╕ц╕йно спростован╕, а останн╕ ш╕сть рок╕в – це повний абсурд. Не м╕г Жуков посилатися на книги, написан╕ п╕сля його смерт╕.
╢вген Якунов, Лана Самохвалова

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 21.07.2017 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18809

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков