Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БАЙДЕН П╤ДПИСАВ ЗАКОН ╤З ДОПОМОГОЮ УКРА╥Н╤
В╕н п╕дкреслив, що це посилить безпеку Америки ╕ св╕ту, а також п╕дтвердить глобальне л╕дерство...


СЕНАТ США УХВАЛИВ ЗАКОНОПРО╢КТ ╤З ДОПОМОГОЮ УКРА╥Н╤, ╤ЗРА╥ЛЮ Й ТАЙВАНЮ
Документ п╕дтримала переважна б╕льш╕сть американських законодавц╕в…


ПАР╢ ВИЗНАЛА НЕЛЕГ╤ТИМНИМ ПРЕЗИДЕНТА РФ ПУТ╤НА, А РПЦ – ╤НСТРУМЕНТОМ ПРОПАГАНДИ
Асамблея вкотре п╕дтвердила, що за пут╕на рф перетворилася на фактичну диктатуру…


ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
За резолюц╕ю ПАР╢ проголосували 134 учасники зас╕дання, проти – жоден…


ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 04.11.2016 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 04.11.2016
МИ – Р╤ДН╤, МИ – Р╤ЗН╤, НЕВЖЕ – ВОРОГИ?

Ця фраза, схожа на рядок ненаписаного в╕рша, вже к╕лька дн╕в крутиться у мене в голов╕, з тих самих п╕р, як я прочитала ╕нтерв’ю, що дав «Крим.Реал╕ям» колишн╕й активний кримський укра╖нець, а тепер генеральний директор державного Нац╕онального газетно-журнального видавництва Андр╕й Щекун…
Працювати до «Кримсько╖ св╕тлиц╕» я прийшла на етап╕ ╖╖ становлення – 8 лютого 1993 року, коли Андр╕й, зда╓ться, був ще школярем-випускником ╕ мешкав десь на Льв╕вщин╕. Почула про нього значно п╕зн╕ше ╕ одразу ж - як про начальство – кер╕вника громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Укра╖нський д╕м» в Бахчисара╖, а також редактора газети «Думка». Чи «жив» ще хтось у тому «Дом╕», окр╕м с╕м'╖ Щекун╕в, не знаю, у всякому раз╕, н╕хто б╕льше не став публ╕чною людиною.
Для укра╖нського Криму тут нема╓ н╕чого дивного, знаю Кримське в╕дд╕лення одн╕╓╖ з укра╖нських парт╕й, до якого, за чутками, входили лише той, хто його заре╓стрував, з дружиною та сус╕дом. Таким чином створювалося в╕дчуття масовост╕, що було на руку ╕ Кримському реском╕тету з ╕нформац╕╖, коли доводилося зв╕тувати перед Ки╓вом, наголошуючи на певному баланс╕ пом╕ж укра╖номовними ╕ рос╕йськомовними ЗМ╤ на п╕востров╕. Тод╕ ком╕тетом називалися як самост╕йн╕ друкован╕ органи нав╕ть восьмистор╕нков╕ додатки до «Кримсько╖ св╕тлиц╕», що з'являлися раз на м╕сяць: «Джерельце», «Будьмо!» ╕ «Кримспорт».
╤нод╕ згадували й «Думку», яка видавалася лише до певних под╕й ╕ поширювалася безкоштовно – про реал╕зац╕ю в к╕осках та передплату взагал╕ не йшлося. В╕дкрит╕ ж вороги Укра╖нсько╖ держави навпаки – наголошували на м╕зерному наклад╕ «КС»: це мало п╕дкреслювати, що все укра╖нське для Криму ╓ чужор╕дним ╕ незатребуваним.
Але нав╕ть вони, котр╕ в╕дпрацьовували св╕й хл╕б, не доходили до такого абсурду, як наш колишн╕й земляк у сво╓му ╕нтерв'ю «Крим.Реал╕ям», де в╕н пов╕домля╓, що, поки не в╕д╕брав у нас газету, ╖╖ передплачувало усього 18 ос╕б – а яка ж може взагал╕ бути передплата, якщо вже два роки вона, з милост╕ НГЖВ, з'являлася т╕льки на сайт╕?! В свою чергу, кер╕вник ц╕╓╖ орган╕зац╕╖ об╕ця╓ до Нового року завоювати серця аж… 500–700 передплатник╕в, пафосно вигукуючи: «╤ це можливо!». «Не приховуючи гордост╕ через сво╖ здобутки» - так коментують його настр╕й «Крим.Реал╕╖». «Здобутки» ╕ насправд╕ неабияк╕, особливо якщо врахувати, що новоспечений кер╕вник збира╓ться досягнути ╖х з допомогою використання адм╕нресурсу, чого ╕ не прихову╓: «Ми сьогодн╕ над╕слали листи практично вс╕м головам с╕льських рад, м╕ських, обласних – до кожного д╕йшли…» А ще ран╕ше Щекун у тих же «Крим.Реал╕ях» пов╕домляв про свою запеклу боротьбу з «Укрзал╕зницею», яку в╕н, використовуючи нав╕ть «адм╕нресурсного» в╕це-прем'╓ра Кириленка, хот╕в «ос╕длати» для реал╕зац╕╖ сво╓╖ «Ки╖всько-кримсько╖ св╕тлиц╕». Проте – не склалося…
А ми таких лист╕в не розсилали, бо не мали за плечима н╕ грошей, н╕ влади, але максимальний тираж газети сягав 7000 прим╕рник╕в, а м╕н╕мальний не був нижчим 2000, з яких нав╕ть не 700 омр╕яних прим╕рник╕в, а чи не вдв╕ч╕ б╕льше надходили тим самим передплатникам. ╤ це були переважно кримчани, як╕ п╕д час так звано╖ «кримсько╖ весни» показали, чим насправд╕ дихають, а пан Андр╕й ма╓ нам╕р поширювати газету в укра╖нськ╕й Укра╖н╕…
У цьому зв'язку мен╕ пригадався в╕рш про нейлонове серце, якщо не помиляюся, Гарольда Рег╕стана, який зауважу╓, що з таким серцем «можно жить бесконечно», ╕ насамк╕нець запиту╓: «А для чего?» ╤ направд╕, не лише ж для того видаватиметься «КС» та ще й «великим» тиражем, щоб ╖╖ новий штат мав де одержувати зарплату, вона мусить виконувати ╕ як╕сь позаматер╕альн╕ функц╕╖! Але чи варто популяризувати укра╖нську мову в Укра╖нськ╕й держав╕, як це ми робили в Криму, та виховувати укра╖нський патр╕отизм, особливо, якщо врахувати, що про це «потурбувалася» сама Рос╕я, зд╕йснивши т╕ д╕╖, про як╕ ми вс╕ зна╓мо?! ╤ яку вагу може мати «Кримська св╕тлиця» без Криму, де ╕ сам оч╕льник НГЖВ не був понад два роки, як╕ вона виконуватиме функц╕╖?
З таким самим усп╕хом в Ки╓в╕ можна було б видавати який-небудь «Канадський в╕сник» чи «Австрал╕йське слово» - в цих кра╖нах теж ╓ потужна укра╖нська д╕аспора, ╕, хоч вони й далекувато, доставляти туди ╕ поширювати укра╖нську пресу було б нав╕ть прост╕ше, н╕ж робити це в Криму, де вона або буде визнана екстрем╕стською, або не знайде ран╕ше згаданих й 18 читач╕в. Бо кому тут ц╕каво ╕ важливо д╕знатися, як╕ виставки ╕ спектакл╕ в╕дбулися в укра╖нськ╕й столиц╕, якщо ╖х все одно не побачити?
А т╕, хто мав таку можлив╕сть, вже давно покинули Крим. За розпорядженням пана Щекуна мусив ви╖хати «на материк» ╕ колектив «Кримсько╖ св╕тлиц╕», але зробила це лише одна пан╕ з нетворчого складу, як╕й дозволили житт╓в╕ обставини, решту наш колишн╕й земляк, що так вбол╕ва╓ за повернення Криму в Укра╖ну, зв╕льнив «за прогули». ╤ зробив це якось не по-людськи ╕ нав╕ть не по закону (про що св╕дчить, зокрема, р╕шення Голос╕╖вського районного суду, яким зв╕льнення головного редактора «КС» В. Качули визнане незаконним), бо минуло вже п╕вроку, а НГЖВ з людьми так ╕ не розрахувалося. К╕лька раз╕в впродовж цього року просила видати мен╕ зароб╕тну плату за дов╕рен╕стю, бо ╕ сама вже 18 рок╕в на ╕нвал╕дност╕, та й 98-р╕чну мат╕р не можу залишити нав╕ть на к╕лька годин – вийшовши на подв╕р'я, вона вже не може знайти дорогу до хати, але, за ╕нформац╕╓ю того ж Щекуна, мушу ╖хати на тиждень чи й б╕льше до Ки╓ва, аби оформити картку, ╕ це н╕бито ╓ ╓диною можлив╕стю отримати вже зароблене. Та нашому колишньому побратиму воно байдуже, як ╕ те, що для мене, зв╕льнено╖ ним з роботи, картка, зроблена такою виключно дорогою ц╕ною, вже, напевне, н╕коли не знадобиться…
Проте у сво╓му ╕нтерв'ю н╕ про що таке в╕н не згаду╓, хоча насправд╕ в його особ╕ нас н╕би «здали» вдруге. Дивно було дов╕датись, що зроблено це було ╕з «найгуманн╕ших» м╕ркувань, бо «з╕ свого боку видавництво в особ╕ директора б╕льше не може гарантувати сп╕вроб╕тникам безпечну роботу в окупац╕╖». Це звучить так, н╕бито ран╕ше – могло, тобто, впродовж попередн╕х двох рок╕в ми мали гарант╕╖ у вигляд╕ домовленост╕ з кримською владою чи Москвою, були акредитован╕ в державн╕ органи чи то хоча б НГЖВ оплачувало нам оф╕с, чи до нас дол╕тало слово турботи ╕ п╕дтримки!
Наша безпека н╕чим не в╕др╕знялася в╕д т╕╓╖, що мав Микола Семена, який працював на «Крим.Реал╕╖» ╕ проти якого Рос╕╓ю було порушено карну справу з перспективою позбавлення його вол╕ на 7 рок╕в (про це багато говорили у ЗМ╤, смакуючи ситуац╕ю).
Тим не менше, працювати в Криму можна ╕ потр╕бно, розпов╕даючи про реал╕╖ тутешнього життя, хоч ╕ без надм╕рного полем╕чного пафосу ╕ звинувачень, але показувати д╕йсн╕сть, не прикрашену «стразами» рос╕йсько╖ пропаганди, ╕ н╕ з ким не воювати, бо сили не р╕вн╕, треба домовлятися. А тут живуть т╕ ж сам╕ люди, що ╕ ран╕ше, ╕ вони – не зв╕р╕, просто обрали соб╕ ╕ншу долю, яка здавалася кращою, хоч вже далеко не вс╕ рад╕, що так сталося. ╤ не вони сьогодн╕ «розстр╕ляли» колектив «Кримсько╖ св╕тлиц╕», хоча й добре знають про наше д╕йсно не зовс╕м лег╕тимне, з точки зору тепер╕шнього м╕сцевого законодавства, ╕снування, але кул╕ прилет╕ли з Ки╓ва, в╕д нашого побратима ╕ «затятого законника», якому муляло, що оплачу╓ться праця людям з окуповано╖ територ╕╖, а цього ж робити не можна, треба якомога швидше зачистити Крим в╕д отаких порушник╕в укра╖нського законодавства! Та ╕ вже нараховане краще списати, н╕ж в╕ддати…
А ще в одному з документ╕в пан генеральний директор висловлю╓ стурбован╕сть з приводу того, що я одержую ╕ зарплату (це приблизно половина рос╕йсько╖ м╕н╕мально╖), ╕ рос╕йську пенс╕ю (аналог╕чну 1200 гривням, заробленим в Укра╖н╕), у той час, як в Укра╖н╕ працюючим пенс╕я не виплачу╓ться повн╕стю. ╤ пану Андр╕ю байдуже, що йдеться про економ╕ю за екстремальних умов укра╖нського, а не рос╕йського бюджету, ╕ треба було б лише порад╕ти, що «вдаривши» по останньому мо╓ю пенс╕╓ю, можна лише прискорити «крах ╕мпер╕╖», натом╕сть в╕н натяка╓ на протиправн╕сть такого мого «надм╕рного збагачення». До под╕бного б жоден Аксьонов не додумався!
Ц╕каво, що при всьому цьому пан Щекун пов╕домля╓ «Крим.Реал╕ям», що якби залишився на п╕востров╕, «зайнявся б культуролог╕чними, осв╕тн╕ми проектами, орган╕зував би осередки виживання з метою допомоги укра╖нцям зберегти мову, культуру, видавав би свою газету».
А чому ж тод╕ знищив «Кримську св╕тлицю» з м╕сцевою пропискою, яка ╕ виконувала вс╕ ц╕ функц╕╖, чому в╕дмовив ╖й у прав╕ на ╕снування? Недостатньо осв╕тянська ╕ культуролог╕чна? Так в Криму вже пок╕нчено ╕ з укра╖нською осв╕тою, ╕ з культурою, а говорити про це вголос - вже означа╓ ставати учасником пол╕тичного процесу. Та ╕ з власними «осередками ╕ проектами» тут не розженешся, бо це вже не той Крим, де укра╖нська тема була хоч ╕ не у фавор╕, але й не п╕д забороною.
В укра╖нському Криму Андр╕ю Щекуну вдалося покерувати не лише власноруч «побудованим» «Укра╖нським домом», але й державним видавництвом «Тавр╕я», де за радянських час╕в я 13 рок╕в пропрацювала редактором художньо╖ л╕тератури, починаючи в╕д молодшого ╕ зак╕нчуючи старшим - ╕з функц╕╓ю керування редакц╕╓ю. А пан Щекун одразу ж прийшов ╕ очолив усе видавництво, без будь-якого досв╕ду ╕ уявлення про редакц╕йну роботу. Щоправда, це вже була зовс╕м ╕нша «Тавр╕я», так╕ тепер ╓ чи не у кожному райцентр╕, але з державною п╕дтримкою, ╕ якщо я за роки прац╕ п╕дготувала до друку не одну сотню книг, то п╕д кер╕вництвом Щекуна все видавництво не випустило ╕ десято╖ частини, тим не менше, цей видавничий «досв╕д» допом╕г його директору опинитися на сво╖й нин╕шн╕й, вже реально кер╕вн╕й посад╕, де д╕йсно можна вершити людськ╕ дол╕. А ще – повчати з висоти пташиного польоту: «Якщо мене там чують, я б не рекомендував займатися пол╕тичними проектами. Для цього тут ╓ ми, укра╖нц╕ в екзил╕, для пол╕тично╖ боротьби, щоб прискорити повернення Криму».
╢ у мене один знайомий, людина сол╕дна ╕ ц╕лком притомна, в╕н переконаний: прокинувшись одного разу, ми раптом дов╕да╓мось, що повернулися в Укра╖ну, так само зненацька, як опинилися за ╖╖ межами. Фантазер! А пом╕ж тим, чим б╕льше минатиме часу з траг╕чно╖ для мо╓╖ Батьк╕вщини под╕╖, чим довше ╕ ретельн╕ше обидв╕ сторони конфл╕кту вичищатимуть Крим в╕д всього укра╖нського ╕ чим активн╕ше «обростатимуть» «укра╖нц╕ в екзил╕» посадами ╕ портфелями, тим менше над╕╖, що це взагал╕ коли-небудь станеться.
Важко мен╕ було все це винести на люди. Важко, бо ми з Андр╕╓м хоч ╕ р╕зн╕, але таки спор╕днен╕ – у нас одна мати, яку ми любимо, хто як може ╕ хто як ум╕╓. ╤ хоч в╕н – молодий, пом╕ж нами б╕льше двадцяти рок╕в р╕зниц╕, я завжди зверталася до нього як до старшого. Бо – в╕дчайдух (принаймн╕, таким здавався), вм╕╓ бути першим, нав╕ть якщо ╕ ╓диним, чого не вм╕ю я. У всякому раз╕, таким в╕н запам'ятався. То невже ж можемо ми бути ворогами, невже ж рос╕йське втручання може отак роз╕рвати навп╕л укра╖нське серце Криму?!

Тамара СОЛОВЕЙ
м. С╕мферополь

P.S. Можна лише здогадуватися, нав╕що знадобилося те самопохвальне ╕нтерв’ю пану гендиректору перед зас╕данням Апеляц╕йного суду, яке призначене на 10 листопада: напевне, вир╕шив «самоп╕дпертися» (з допомогою «Крим.Реал╕й»), аби, на випадок чого, н╕кчемн╕сть чиновницька й людська не так впадали у в╕ч╕. Та на здоров’я – як нема за що, то хто ж похвалить, якщо не сам! Але нас у Криму оббр╕хувати нав╕що?! «П╤СЛЯ АНЕКС╤╥ П╤ВОСТРОВА В ГАЗЕТ╤ В╤ДБУВСЯ КОНФЛ╤КТ, 9 М╤СЯЦ╤В ВИДАННЯ ПРАКТИЧНО НЕ ПРАЦЮВАЛО…» Який конфл╕кт?! Яких це 9 м╕сяц╕в не працювали? Ось наш «Св╕тличний» сайт - http://svitlytsia.crimea.ua/ - пошукайте у ньому «д╕рку» розм╕ром аж у 9 м╕сяц╕в!
Але про що говорити, якщо та д╕рка – у сов╕ст╕. Н╕коли не виникло б тако╖ абсурдно╖ ситуац╕╖ у наш╕й «Св╕тличн╕й» дол╕, якби справд╕ в╕д самого початку вир╕шувалась вона – вже вкотре повторимося – по сов╕ст╕, по-людськи ╕ по закону.
╤ як же ви, каб╕нетно-паперов╕ борц╕ за повернення Криму, збира╓теся аг╕тувати за це повернення «неукра╖нських» кримчан, якщо не можете порозум╕тися нав╕ть з кримськими укра╖нцями?
«Св╕тличани»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 04.11.2016 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17599

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков