Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3269)
З потоку життя (6506)
Душі криниця (3527)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1677)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ДИВОВИЖН╤ ╤СТОР╤╥ КРИМУ» У МИСТЕЦЬКОМУ АРСЕНАЛ╤
26 лютого у Мистецькому арсенал╕ в╕дкри╓ться виставка «Дивовижн╕ ╕стор╕╖ Криму».


УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Поширюйте цього листа. Ма╓мо застоювати себе, св╕й Край. Хто, як не ми?


КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 08.02.2013 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 08.02.2013
ВЕЖА З МАЛИНОВИМ ДЗВОНОМ

Д╕м дружби, про створення якого в Криму багато рок╕в говорили, надсилали пропозиц╕╖ у вищ╕ державн╕ ╕нстанц╕╖, приймали сп╕льн╕ резолюц╕╖ за результатами «круглих стол╕в», громадських слухань, под╕умних дискус╕й республ╕канськ╕ нац╕онально-культурн╕ товариства сп╕льно з багатьма державними та громадськими орган╕зац╕ями, нарешт╕ ╕з словесно-паперово╖ форми набув матер╕альних обрис╕в за адресою в С╕мферопол╕: вулиця Пушк╕на, 20. У бюджет╕ цього року передбачено й кошти на утримання його апарату. Ця зв╕стка особливо порадувала Союз б╕лорус╕в Криму, який д╕╓ з 1991 року, однак дос╕ не ма╓ свого прим╕щення. ╤, мабуть, лише нин╕ слова класика б╕лорусько╖ поез╕╖ Максима Богдановича, чи╓ ╕м’я пов’язано з Кримом, — «я хот╕в би зустр╕тися з вами на вулиц╕» матимуть для них ╕стинний поетичний смисл, ╕ вони не будуть вл╕тку проводити сво╖ збори в парках на лавочках.
На виставц╕-сем╕нар╕ «Голос В╕тчизни», що в╕дбулася нещодавно у Всеукра╖нському ╕нформац╕йно-культурному центр╕, вс╕ експонати в╕д вироб╕в старожитностей з особисто╖ колекц╕╖ директора музею ╕м. М. Островського ЗОШ № 2 с. Молод╕жного С╕мферопольського району Ольги Руденко ╕ вишивок Марини Дорошевич до керам╕чних декоративних ваз ╕ ф╕гурок казкових персонаж╕в Олександра Пирогова та Юл╕╖ Андр╓╓во╖, ж╕ночих ювел╕рних ансамбл╕в та окремих коштовних прикрас – коль╓, брошок, сережок, перстн╕в, браслет╕в з мельх╕ору, перламутру, корал╕в, кримського сердол╕ку художника з Ялти Петра Якубука були проникнут╕ зм╕стом ╕ символ╕кою б╕лорусько╖ культури.
Все нац╕ональне багато рок╕в збира╓ жителька С╕мферополя Олена Кире╓нко, перетворивши сво╓ житло в музей «старо╖ хати». ╥╖ дочка Тамара створю╓ картини як майстер-декоратор. Один ╕з сво╖х експонат╕в – старовинний народний костюм О. Кире╓нко продемонструвала на соб╕. Його мотиви ╕ колористика барвистого р╕зноцв╕ту з б╕локрилими лелеками в неб╕ над л╕совими просторами мил╕ш╕ серцю б╕лоруса в╕д персидського узору ╕, за словами М. Богдановича, немов з╕рка в далечин╕, допомагають жити, любити В╕тчизну ╕ розпов╕дати про не╖ тим, для кого б╕лоруський край – незв╕дана земля. Н╕жна кв╕тка синьо╖ волошки з його поетичного образу стала земним символом Б╕лорус╕. Р╕дна сторона, як вежа з малиновим дзвоном, як сонце в дзеркалах озер, наповню╓ рад╕стю душу ╕ кожен день, прожитий у далин╕.
В╕дпочивала одного разу в Щолк╕ному Лен╕нського району художниця з Могильова Нонна Кукель з чолов╕ком. М╕сця ╖м ц╕ сподобалися ╕ через деякий час подружжя придбало тут дачний будиночок. Тепер по к╕лька м╕сяц╕в на р╕к, переважно вл╕тку, художниця ма╓ можлив╕сть малювати з натури кримськ╕ пейзаж╕, додаючи ╖х до сво╓╖ виставково╖ колекц╕╖, що нал╕чу╓ б╕льше в╕с╕мдесяти картин. Вона демонструвалася у восьми м╕стах Укра╖ни, а також на к╕лькох виставкових майданчиках С╕мферополя. На виставц╕-сем╕нар╕ нав╕ть невеличка частина ц╕╓╖ колекц╕╖ в експозиц╕╖ з тринадцяти картин наповнила зал атмосферою Б╕лорус╕. Земну чар╕вн╕сть краю л╕с╕в та озер передають пейзаж╕ «Л╕ловий зах╕д», «Грибний сезон», «Жнива», «Р╕здвян╕ кан╕кули» та ╕нш╕. Для посилення виразност╕ зображення техн╕кою темпери окрем╕ фрагменти композиц╕╖ Н. Кукель робить злегка рель╓фними. Це створю╓ в╕дчуття тривим╕рност╕. В╕д цього ╖╖ натюрморти з ранковими трояндами, жоржинами в глиняному горщику, п╕вон╕ями ╕ л╕л╕ями, букетами польових кв╕т╕в ╕ бузку на в╕кн╕ з видом на р╕ку набувають випуклих скульптурних форм на площин╕, стають фрагментами декоративного наст╕нного розпису. А один натюрморт з кв╕тами, що немов ростуть ╕з земно╖ кул╕, можна назвати картиною-плакатом.
Такими ж яскравими, р╕знокольоровими ╕люстрац╕ями оформлен╕ книги для д╕тей – загадки, опов╕дання, нариси Михайла Юрахна, доктора б╕олог╕чних наук, професора, зав╕дувача кафедри зоолог╕╖ Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. Вернадського.
— У мене п’ять внук╕в, — розпов╕да╓ Михайло Володимирович. – Обл╕плять мене, як горобц╕, а я в р╕зних ╕грових формах розпов╕даю ╖м про зв╕р╕в, птах╕в. Всю планету об╕йшов. Так ╕ були створен╕ 400 загадок ╕ фотопортрет╕в про тварин св╕ту.
Весел╕ ╕ навчальн╕, вони вийшли друком б╕льш як двадцятьма книгами. Розгадуючи ╖х, д╕ти д╕знаються багато нових факт╕в про л╕сових мешканц╕в, мохнатих, крилатих ╕ пернатих друз╕в людини. М. Юрахно наповнив св╕т дошк╕льник╕в живою азбукою, по╓днав зоолог╕чн╕ загадки з розфарбовуванням тварин Америки, Африки, Арктики. А персонаж╕ його казок живуть не лише далеко за морями, а й поряд з нами – в кримському л╕с╕. Його загадки легк╕, але ╕нод╕ ╖х не можуть розгадати нав╕ть доценти, спонукаючи до навчання ╕ пошуку в╕дпов╕дей у спец╕альн╕й чи енциклопедичн╕й л╕тератур╕.
Ще п╕д час служби в арм╕╖ в Одес╕ познайомився М. Юрахно з Данилом Кононенком, кримським укра╖нським поетом ╕ письменником, який уже тод╕ писав в╕рш╕. Два колишн╕х однополчани т╕сно сп╕впрацюють ╕ нин╕. Д. Кононенко зд╕йснив переклади укра╖нською мовою твор╕в близько ста б╕лоруських письменник╕в, як╕ видан╕ книгами, друкувалися в газет╕ «Кримська св╕тлиця», журнал╕ «Брега Тавриди». Ним п╕дготовлено до видання в сво╓му переклад╕ зб╕рку поез╕й «В╕нок» М. Богдановича. А в╕рш Д. Кононенка про джерельце, що б╕лоруською означа╓ «криничка», став ╕ п╕снею, по╓днавши в поетичному слов╕ та музиц╕ два братн╕х слов’янських народи, що в╕ками живуть поряд на земл╕, нин╕ межують державними кордонами ╕ розвивають в╕дносини на добросус╕дськ╕й вза╓мовиг╕дн╕й основ╕.
Коли перш╕ б╕лоруси поселилися в Криму, нам не в╕домо, — кажуть у товариств╕. Можливо, з час╕в Запорозько╖ С╕ч╕ чи входження Криму до складу Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖. ╢ достов╕рн╕ в╕домост╕ про те, що б╕лоруси брали участь у перш╕й ╕ друг╕й Кримських в╕йнах. На Матроському бульвар╕ в Севастопол╕ встановлено пам’ятник б╕лорусу з В╕тебщини, кап╕тану-лейтенанту Олександру Казарському, який, командуючи бригом «Меркур╕й», зд╕йснив геро╖чний вчинок у боях з турецькими в╕йськовими кораблями.
До Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни на п╕востров╕ проживало б╕льше чотирьох тисяч б╕лорус╕в. ╥хня к╕льк╕сть п╕сля в╕йни почала зростати з при╖здом на роботу в Крим б╕лорус╕в-спец╕ал╕ст╕в р╕зного проф╕лю ╕ в к╕нц╕ ХХ стол╕ття досягла 60 тисяч. Нин╕ цей процес п╕шов у зворотному напрямку ╕ заф╕ксований на позначц╕ 30 тисяч.
Люди, як╕ давно ви╖хали з б╕лоруських кра╖в у Крим ╕ в╕д╕рвалися в╕д р╕дного середовища, з утворенням нац╕онально-культурного осередку почали з ╕нтересом включатися в його д╕яльн╕сть, б╕льше сп╕лкуватися м╕ж собою. Як пам’ять про сво╖ витоки, з’явилися вокальн╕ ансамбл╕ в Севастопол╕, Ялт╕, Феодос╕╖ та ╕нших рег╕онах п╕вострова, основою репертуару яких стали б╕лоруськ╕ обрядов╕ та звича╓в╕ п╕сн╕. З нац╕ональним колоритом та орнаментац╕╓ю виготовляються вироби ткацтва, соломки, вишивки.
Наприклад, техн╕ку золотого шиття Марин╕ Дорошевич передали ╖╖ бабус╕. Пот╕м вона вдосконалювала майстерн╕сть у М╕нському монастир╕, осво╖ла вишивальне обладнання, а нин╕ навча╓ цьому народному рукотворному мистецтву студент╕в Кримського ╕нженерно-педагог╕чного ун╕верситету. Весною вироби ╖╖ вихованц╕в, створен╕ за народними мотивами, у тому числ╕ й б╕лоруськими, демонструватимуться на виставках студентсько╖ творчост╕ у Польщ╕, Туреччин╕ та Казахстан╕.
Недавно представники Союзу б╕лорус╕в Криму ╖здили в Донську ЗОШ прив╕тати групу школяр╕в, що стала переможцем у С╕мферопольському район╕ в конкурс╕ на краще знання Б╕лорус╕. Зд╕йсню╓ться мон╕торинг щодо створення груп з вивчення б╕лорусько╖ мови. Його результати, за словами заступника голови союзу Олександра Шамрука, св╕дчать, що молодь не проявля╓ до не╖ ╕нтересу, а без повсякденного використання практичн╕ навички волод╕ння нею поступово починають втрачати нав╕ть старш╕ покол╕ння. Однак для жителя Алушти В╕тал╕я Бартохова, заслуженого прац╕вника культури АРК, тако╖ мовно╖ проблеми не ╕сну╓. Забути мову йому не дають п╕сн╕, як╕ в╕н викону╓, в╕рш╕ б╕лоруських поет╕в, як╕ в╕н декламу╓ з╕ сцени. ╤ цю виставку-сем╕нар в╕д початку до к╕нця в╕н також пров╕в б╕лоруською, для розум╕ння яко╖ не потр╕бен був переклад, як ╕ для п╕сень «Р╕ченька», «Рушники», «Ви шум╕ть, берези» та ╕нших в його виконанн╕ та ансамблю «Р╕дн╕ насп╕ви».

Валентина НАСТ╤НА

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura.porhun@gmail.com

Кафедра укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ Кримського ╕нженерно-педагог╕чного ун╕верситету, С╕мферопольське в╕дд╕лення Всеукра╖нського товариства «Просв╕та» ╕мен╕ Т. Г. Шевченка, редакц╕я газети «Кримська св╕тлиця» висловлюють щире сп╕вчуття Н. Ф. Грозян та Л. Ф. Щербачук з приводу непоправно╖ втрати — смерт╕ ╖хньо╖ матер╕ Н╕ни Сидор╕вни

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 08.02.2013 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=11396

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков