Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4611)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4302)
Українці мої... (1722)
Резонанс (2382)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1874)
Крим - наш дім (1512)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (259)
Бути чи не бути? (487)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (289)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗНАМЕНО ВОЛ╤!
Укра╖нський календар


У ЦЕНТР╤ НЬЮ-ЙОРКА П╤ДНЯЛИ УКРА╥НСЬКИЙ ПРАПОР ДО Р╤ЧНИЦ╤ НЕЗАЛЕЖНОСТ╤
М╕сто Нью-Йорк завжди п╕дтриму╓ громаду укра╖нц╕в ╕ стоятиме з ними до завершення ц╕╓╖...


СОЛ╤ДАРН╤ З УКРА╥НОЮ
Пошти св╕ту презентують поштов╕ випуски, зокрема благод╕йн╕, на п╕дтримку укра╖нц╕в…


СЕРЕД ПОВЕРНЕНИХ ╤З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ ЗАХИСНИК╤В МАР╤УПОЛЯ ╢ ДВО╢ КРИМЧАН
Серед захисник╕в, яких внасл╕док обм╕ну повернули з рос╕йського полону, ╓ дво╓ кримчан.


УКРА╥НА ПОВЕРНУЛА З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ 215 ЛЮДЕЙ, ЗОКРЕМА Й ЗАХИСНИК╤В «АЗОВСТАЛ╤»
«Це найпотужн╕ший результат у питанн╕ зв╕льнення полонених за весь час повномасштабного...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 29.07.2005 > Тема ""Будьмо!""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#31 за 29.07.2005
Cвіт очима митця
Оксана Лоїк, Оксана Тимчук.

Ми всі починаємо жити однаково. Народжуємось, хворіємо, радіємо або сумуємо, працюємо або лінуємось. В житті все буває. Але хтось іде на дно, захлинаючись життям, когось навпаки - життя поглинає, і лише декому вдається втримати віжки життя у своїх руках. Як ось у цьому випадку...
Учасник війни, інвалід армії, заслужений архітектор України, художник-аматор (як він сам себе називає, хоч заслужив вже всеукраїнське визнання) - це далеко неповний, перелік титулів, які присвоєні цій талановитій кримській особистості, Пилипу Васильовичу Шпильовому.
Але мова не про це. Думаю, його ім'я достатньо відоме кримчанам та й жителям інших регіонів, адже  матеріали про нього неодноразово друкувалися у кримських та всеукраїнських виданнях. Його праці можна побачити в багатьох навчальних закладах різних куточків України. Тож реклама не потрібна.
Як відомо, кожен митець відтворює власний світ. Пилип Васильович - яскравий приклад цього. Але на відміну від інших постатей, які для того, щоб виділитися, створюють щось таке, щоб відрізнялося від загальноприйнятого, Шпильовий - навпаки. Все зводить в рамки існуючих в нашій ментальності орієнтирів і навіть, деякою мірою, ідеалізує їх.
Перший принцип життя: "Я - українець, живу на українській землі, я не є складовою народу України, я - частинка українського народу". І це не лише слова. Його  душу надихає історія України. Він майстер свого духовного "я". Це дає йому творчу енергію, силу витримувати інколи складні й непередбачувані негоди сучасного життя.
Іван Огієнко казав, що знання рідної мови - це перша ознака інтелігентної людини. Пан Пилип її не лише знає, розмовляє - він нею думає, свято береже її національний колорит, живу іскру, не дозволяючи проникати в неї жодному чужизмові. Потрібна неабияка сила волі і стійкість духу, щоб не скоритися вороже настроєним співмешканцям, не втратити цілісності своїх поглядів, не розлюбити свою Батьківщину чи хоча б не розчаруватись у гідності її народу. Він досі закоханий в свою рідну землю, її мову, народ, культуру, навіть віру. Сам митець любить казати: "Якщо ти українець, то живи культурою, релігією свого прапрадіда. Ми не маємо права бути манкуртами, бо тільки наш український національний розум, наш дух, наша праця збудують гідну Українську державу, яку будуть шанувати не тільки за "велике" минуле, а й за "велике" сучасне".
Боюсь, щоб у когось не склалося враження, що це просто гарна ода, або ще гірше: що Пилип Шпильовий - запеклий націоналіст. Це зовсім не так. Насправді він надзвичайно толерантна людина, по відношенню до всіх і у всьому. Куди б не заводила його життєва стежина, завжди вивчав бодай кілька висловів мовою тієї держави, на теренах якої знаходився. Пам'ятаю його пораду: "Любіть своє рідне, але не нав'язуйте його іншим. Хибна думка, що тільки ми єдино правильні. Не може все людство мати одне вчення. Бог дав різні, кожне базується на своїй основі і досвіді. Вони збагачують світ. Але все це відносно, існують основні спільні критерії. Це, так би мовити, стрижень життя - справедливість, миролюбство, принциповість, порядність, праця".
Що ж, звучить переконливо. Ця людина трудилася не для того, щоб нав'язати комусь свої філософські вчення. Єдине, чого прагне душа художника, - щоб його картини торкнулися людського серця, допомогли людям ще більше любити Батьківщину, розбудили в них почуття національної гідності, аби ми, українці, жили дружно і підтримували один одного, щоб його гасло: "Усі працюють на користь Україні" стало спільним для усіх співвітчизників.
Пилип Шпильовий показав гідний приклад. Віддав праці себе всього і віддає до сьогодні, незважаючи на свій поважний вік. Трудиться, бо роботи, як вважає, легкої не буває, є її легке виконання. А він не дилетант, не плагіатор. Усі шляхи пройшов власними ногами. І все траплялося у житті, не було єдиного - фальші.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 29.07.2005 > Тема ""Будьмо!""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3229

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков