|
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 29.07.2005 > Тема ""Будьмо!""
#31 за 29.07.2005
Дім, де живуть ангели...
Марта Стадник.
Українці мої...
Допоки море солоне і в домі затишок, доти життя буде називатись казкою. А все інше - це деталі, без яких, проте, чомусь дуже важко дихати і за які треба відверто боротись. Такою казкою я назву життя керченської сім'ї українців Петра та Валентини Лісогорів. А деталі - це та їхня самобутня віра у свою націю.
І ще героїзм: бути українцем на землі, де все рідне коріння наглухо зацементоване проросійськими "рабами".
Петро Кузьмич - людина, яка народилася одразу із морем в серці, хоча родом із Чернігівщини, де морем і не пахло. Пройшовши школу науки "як це було прийнято": сім класів, механізація сільського господарства, все ж вивчився на "чого душа бажає": учень матроса, матрос, помічник капітана, і врешті капітан дальнього плавання, лоцман.
А Валентина Федорівна - "безкрая невтома", чарівна жінка, з якої можна писати книжки. Познайомились вони 1954 року у Керчі. І з того часу стали один для одного долею. Будь-який чоловік досягне висот, якщо поряд буде мудра жінка, і кожна жінка буде справді щасливою, якщо її чоловік буде зустрічати новий день, як перше побачення. Саме така гармонія у цій сім'ї. Гіркоти додає тільки середовище, у якому вони живуть. Як каже пані Валентина: "Ми з дідом українці. І я цього не соромлюсь. І, мабуть, саме через це переконання нам не раз доводилось сперечатися, аби відстояти свою національну позицію".
Бабусі Лісогор 80 років. І у її випадку це звучить гордо. Адже не кожен похвалиться величезною бібліотекою вдома, якою він і досі зачитується. Книги - це найбільше джерело розв'язання проблем для Валентини Федорівни. Їх вона читає не для того, щоб згодом забути, робить особисті замітки та зауваження, і з часом книга перетворюється на речовий доказ. Кожне питання вона вивчає з словниками в руках, починаючи з етимологічного. А історичні відомості... Історики позаздрили б. Вона орієнтується у всіх суспільно-політичних сферах країни, має на все свої коментарі і не тільки... А коли робиться зовсім сумно і начебто опускаються руки, на аркуші паперу з'являється вірш.
За часів передвиборних перегонів Валентину Федорівну дуже вразив опублікований мізерний відсоток українців у Криму. Але і тут вона знайшла вихід. Взявши телефонний довідник Керчі та книгу "Походження прізвища", вона дослідила, що тільки у Керчі живе близько шістдесяти відсотків людей з українськими прізвищами. То що говорити про Сімферополь та інші міста Криму? Людей обманюють, і люди у це вірять. Ми живемо по команді: "Смирно! Ни шагу вперёд!"
Хочу підкреслити, що дитячі роки вона прожила не на Заході України, а на Сході, у Донецьку. "У школі нам викладали українську та російську мови і літератури, а також був предмет "Рідна мова", і нею була українська.
У театрі ставили "Доки сонце зійде, роса очі виїсть", "Наталка Полтавка", "Вій", "Запорожець за Дунаєм". То чому Донецьк раптом після війни став "русским городом?" - роздумує Валентина Федорівна.
Петро Кузьмич, або "Помаранчевий лоцман", "Бандерівець" сповідує ті ж погляди, що і його дружина. Через те часто-густо з'являються прізвиська, але делікатно, поважають... Зі слів пана Петра, у його робочому колективі на пальцях однієї руки можна порахувати тих, що можуть спілкуватися українською і розуміють її. Загалом українізацію сприйняли дуже негативно. "Двомовність - це коли одна людина хоче всидіти на двох стільцях. Вона суперечить національним інтересам", - говорить Петро Кузьмич.
Отак в щасті і в турботах живе сім'я. Неначе все добре, а боротись за щось треба. Не для себе, для дітей. Велику шану треба віддавати тим людям, які прожили ледь не століття, були свідками того, про що зараз читаємо тільки в книжках, і зуміли залишитись із світлим чесним розумом і сьогодні замість нас воюють за наше ж майбутнє. Кажуть, що людина - це ангел з одним крилом, а щоб повноцінно жити - потрібно два. Це, мабуть, про Лісогорів. Ще й досі дідусь любляче називає свою бабусю Маківкою. У них один погляд, спільне серце і єдина Україна.
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 29.07.2005 > Тема ""Будьмо!""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3228
|
У ЦЕНТР╤ НЬЮ-ЙОРКА П╤ДНЯЛИ УКРА╥НСЬКИЙ ПРАПОР ДО Р╤ЧНИЦ╤ НЕЗАЛЕЖНОСТ╤
СОЛ╤ДАРН╤ З УКРА╥НОЮ
СЕРЕД ПОВЕРНЕНИХ ╤З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ ЗАХИСНИК╤В МАР╤УПОЛЯ ╢ ДВО╢ КРИМЧАН
УКРА╥НА ПОВЕРНУЛА З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ 215 ЛЮДЕЙ, ЗОКРЕМА Й ЗАХИСНИК╤В «АЗОВСТАЛ╤»
