|
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 29.07.2005 > Тема ""Будьмо!""
#31 за 29.07.2005
MEIN HERZ BRENNT (МОЄ СЕРЦЕ ПАЛАЄ)
Алла БІДЮК.
Сьогодні дорога привела мене до стін української гімназії. Саме те, що вона українська (що є унікальним), заінтригувало і дало підстави обов'язково її відвідати. VIVAT CRESCAT FLOREAT (ЖИТИ, РОЗВИВАТИСЬ, ПРОЦВІТАТИ) - таким влучним і золотим девізом пишається єдина українська гімназія в Сімферополі. Вражаюча будівля неперевершеної архітектури, інтригуючий задум - все це втілилося в одному навчальному закладі. За дев'ять місяців на пустирі виріс оазис для спраглих до української мови дітей. А чи в тому є хоча б частина правди? Що насправді приваблює дітей? Престижність навчання в елітному закладі чи намагання отримати часточку українського духу, якого так потребує населення АР Крим. Це питання залишається загадкою. Ідеальні умови для навчання, найкращі вчителі, професійне викладання. В гімназії все найкраще. Все найкраще віддаємо дітям, нашому майбутньому. Згодом вони вирішать, чи потрібно їм підкорити ту "землю необітовану", а, можливо, вони наче ті метелики, які злітаються на яскраве полум'я лампи, обпалять собі крила. Щоб відкрити щось вартісне, треба хотіти його відкрити. А ця нелегка справа варта таких зусиль. Хоча це маленький крок, але крок вперед. За ним буде інший, і не один. І цей нелегкий шлях розпочала Руденко Наталя Іванівна - директор української гімназії. Саме завдяки їй спраглий на українську мову Сімферополь отримав "кухоль прохолодної води". Як кажуть: "Крапля води камінь точить". Цією горою і є російська мова. Крапля води - це ми з вами. Важливо підтримати, зрозуміти, з вдячністю поставитися до цих людей, які намагаються зберегти красу рідної материнської мови. І хоч не всі діти розмовляють між собою українською мовою, важливим є те, що вони її вивчають, прагнуть її знати, принаймні намагаються це зробити. І за це їм велика подяка. Українська нація у кожного з нас в крові, потрібно тільки глибоко, в підсвідомості, віднайти цю рису. Є дві важливі умовності, через які ми ніколи не зможемо переступити - це Бог і Україна. Це потрібно знати і пам'ятати, відкрити своє велике серце Батьківщині і українському народові. Мало вірити, потрібно діяти. Таким діянням і є НВК "Українська школа-гімназія" м. Сімферополя. І на закінчення хочу подякувати за таку приємну несподіванку, якою стала ця дивовижна гімназія. Від щирого серця бажаю їй процвітання, успіхів у подальшій роботі, наснаги і терпіння працівникам навчального закладу, які підтримують полум'я українського духу в серцях дітей. Дякую вам за те, що ви є. Ви - молодці... "Щоб навчитися плавати, треба кинутися у воду", - говорить одне прислів'я. Може, дехто й навчився, але багато втопилося. Висновки з усього вищесказаного робити вам, і тільки вам. Тримайтеся, мої любі. Я у вас вірю. Моє серце палає!
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 29.07.2005 > Тема ""Будьмо!""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3227
|