|
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 29.07.2005 > Тема ""Будьмо!""
#31 за 29.07.2005
МАНДРІВКА ЯЛТОЮ
Оксана ЛОЇК, Марта ЧОРНА.
Відрядження в Ялту - приємна несподіванка випала мені та ще трьом моїм друзям. Це захоплююче, цікаво та, після малопривітного Сімферополя, трохи лячно. Але ж не відмовлятися нам від чудової нагоди ознайомитися з найбільшим туристичним центром Криму через якісь там незрозумілі побоювання. Зрештою, вражень щодо подиву через нашу українську мову ми вже набралися і навіть навчилися спокійно реагувати на такі курйозні запитання: "А вы, девушки, что, из Украины приехали?" В пам'яті викарбовуються слова Бернарда Шоу: "Я не люблю почувати себе як удома, коли перебуваю за кордоном". Мені ж кортить сказати навпаки: "Боляче у себе на батьківщині почуватися чужинкою". Хоч всім відомо, що якою б мовою ми не говорили, все одно нам не вдасться сказати нічого іншого, ніж те, ким ми є насправді, та про всяк випадок ми навчилися "мовчати" українською. Хоч даремно. Тут воля. Я побачила її крізь туманність віконного скла, їдучи тролейбусом до місця призначення. Ні, швидше відчула. Багато сонця, усмішок, щирих поглядів, розмаїття барв, колорит настрою. Кожен живе так, як хоче, кожен думає так, як знає. Парадоксально: сучасна цивілізація на тлі дикої природи. Гори дали підкорити себе людині для того, щоб вона могла милуватися їхньою красою. Ледь встигаю переводити дух на кожному повороті, на кожному спуску і підйомі. У вікні мелькають перед очима то якась споруда, то лісочок. Ось таке собі місто-мозаїка. Закінчується моє турне ялтинськими вуличками-лабіринтами. Далі - екскурсія по Набережній. Сонце. Море. Дівчата. Це як велетенський подіум. Кожен демонструє щось унікальне: екзотичний вигляд, делікатну манеру, пишне вбрання, загадкову усмішку чи просто гарний відпочинковий настрій. Величне дійство серед розкішних декорацій, які створила сама кримська природа. Легкою граційною ходою рухаємося і ми під музику якихось гуртків-аматорів. Мандруємо, наче казкові герої сторінками книг. Тут все, що забажаєш. Якийсь чудернацький ринок, де все до твоїх послуг. Хочеш знати свою долю? Будь ласка! Ось жіночка пропонує "гадание". Чогось не знаєш? Он тітка продає "советы". Дивно, тут навіть негри на продаж. Хочеш увічнити цю мить тропічної насолоди? Африканські аборигени якраз те, що тобі потрібно. Немає де заночувати? І це не клопіт. На кожному кроці табличка "Квартира". І, дивно, всім байдуже, якою мовою ти розмовляєш, з тобою хоч німецькою белькотатимуть, аби тільки ти погодився вийняти копійчину. Серед яскравих величезних вивісок губиться лише одна, найважливіша - туалет. Кілька кроків південніше ти бачиш безмежну водну далечінь, вловлюєш вухом ніжну мелодію плюскоту морських хвиль. Тут теж людно - хаотичність людського потоку грає з безмежністю гір, і теж не без курйозів. Он "спраглі до сонця" панянки вилежуються і на очах червоніють, наче раки в окропі. А там мужчина переодягається в купальний костюм, заслонившись парео. Смішно. Так, ніби крізь прозору тканину його ніхто не побачить. Така вона Ялта - місто краси, відпочинку, з неповторними краєвидами і привітними мешканцями.
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 29.07.2005 > Тема ""Будьмо!""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3216
|