Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4611)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4302)
Українці мої... (1722)
Резонанс (2382)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1874)
Крим - наш дім (1512)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (259)
Бути чи не бути? (487)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (289)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗНАМЕНО ВОЛ╤!
Укра╖нський календар


У ЦЕНТР╤ НЬЮ-ЙОРКА П╤ДНЯЛИ УКРА╥НСЬКИЙ ПРАПОР ДО Р╤ЧНИЦ╤ НЕЗАЛЕЖНОСТ╤
М╕сто Нью-Йорк завжди п╕дтриму╓ громаду укра╖нц╕в ╕ стоятиме з ними до завершення ц╕╓╖...


СОЛ╤ДАРН╤ З УКРА╥НОЮ
Пошти св╕ту презентують поштов╕ випуски, зокрема благод╕йн╕, на п╕дтримку укра╖нц╕в…


СЕРЕД ПОВЕРНЕНИХ ╤З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ ЗАХИСНИК╤В МАР╤УПОЛЯ ╢ ДВО╢ КРИМЧАН
Серед захисник╕в, яких внасл╕док обм╕ну повернули з рос╕йського полону, ╓ дво╓ кримчан.


УКРА╥НА ПОВЕРНУЛА З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ 215 ЛЮДЕЙ, ЗОКРЕМА Й ЗАХИСНИК╤В «АЗОВСТАЛ╤»
«Це найпотужн╕ший результат у питанн╕ зв╕льнення полонених за весь час повномасштабного...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 29.07.2005 > Тема ""Будьмо!""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#31 за 29.07.2005
МЕЖА МІЖ ГРІШНИМ І СВЯТИМ
Оксана ТИМЧУК, Олена БАРЧУК.

Крізь вікно проривається промінчик сонця, який хоче долетіти  до тебе і розбудити для пригод. Саме сьогодні розпочнеться мандрівний день по Кримських горах. Побачити вперше море з вершин гір - мрія кожного туриста.
Розпочали подорожувати зі стежини Боткіна, який визначив цілющі властивості клімату Південного берегу Криму для лікування туберкульозу легень та загалом дихальних шляхів.
З перших кроків подорожі відчула легкий подих аромату гірських трав. Так легко дихати! По-іншому, ніж буває в якомусь населеному пункті, де багато транспорту. Мабуть, цей куточок природи збережений для того, щоб насолоджуватися свіжим повітрям. Чи просто втекти від цілого світу і побути наодинці зі своїми думками. Крок за кроком ми з друзями піднімалися вище і вище. Ближче до неба, до чогось світлого і єдиного. До межі, яка поєднує чисте й грішне.
Де-не-де перед провідником пробігали ящірки, ніби від чогось застерігаючи або втікаючи від людського кроку, який може знищити їхню домівку. Маленькі кольорові створіння. Спочатку можна злякатися, але, якщо оцінити їхню красу, то страх зникає. З'являється симпатія, і певною мірою стає жаль цих істот, життя яких обмежила людина своєю цивілізацією.
Дедалі важче іти. Підніматися треба ще вище. Стає помітніше, як підкрадається втома до кожного з нас. На чолі - краплинки поту, наплічник також дається взнаки. Хочеться впасти  на землю, закрити очі і потрапити  в дивовижну країну - сон. Але ні, ми не хотіли здаватися і прямували вперед. Сильніше припікало сонце, спрага сушила горло... Втім, гарна новина, ми прибули до річки Учан-Су, де, скупавшись, набралися сили і попрямували вперед. Але взуття стало дуже слизьким.
Я себе відчувала як на ковзанці.  Роззулася. Моя стопа відчула кожен камінчик. Біль. Це як проща за усі мої гріхи - промайнуло в голові. Також згадала Хресну дорогу, здолати такий шлях дуже не просто.
От і піднялися на висоту 700 метрів над рівнем моря. Краса неймовірна. Споглядаєш за всім, що відбувається внизу, слухаєш музику, що долинає звідтіля. На мить хочеться злетіти на крилах. Це хвилювання хочеться зберегти на все життя, хочеться зупинити час і сидіти на краю скелі, милуватися кримськими краєвидами.
Пора спускатися на землю, не прожити життя мріями. Треба просто зберегти цей приємний час у своєму серці. Спускатися довелося нелегко. Важче, ніж підніматися. Серце ще частіше почало битися. Стежина повела під скелі. Справляється враження, що зараз відломиться кусочок кам'яної брили і впаде поруч. Важко, але прямуємо по доріжці, а вона звивається спіраллю, не встигаєш за нею. Нарешті спустилися. Вже не пробігають ящірки, не відчувається біль від каміння. Цивілізація. Якось стало нецікаво. Ніби це був хороший короткометражний сон. Навіть втома, що так заважала, кудись зникла, наче не було.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 29.07.2005 > Тема ""Будьмо!""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3215

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков