|
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 29.07.2005 > Тема ""Будьмо!""
#31 за 29.07.2005
КРИМСЬКІ ТАТАРИ:БОРОТЬБА ЗА САМОСТВЕРДЖЕННЯ
Світлана МАЛА, Мирослава КУРУЦ, Наталя ГАВАСЬ.
1944 рік - депортація. Кримські татари змушені були покинути рідну землю. Сталінський режим порозкидав їх по чужих краях: Росії, Туреччині, Узбекистану. ...І ось через багато років вони повертаються на свою батьківщину, яка вже в складі України. І тепер, живучи поруч з українським народом, вони все-таки намагаються зберегти свої традиції і мову, відновити свій національний статус. Про їхнє теперішнє суспільно-політичне становище, проблеми, потреби і прагнення нам розповів головний редактор кримськотатарської газети, яка почала виходити після депортації, - "Къырым", викладач факультету журналістики Таврійського екологічного інституту і Таврійського національного університету - Бекір Мамутов. - Скажіть, будь ласка, скільки кримських татар нині проживає в Автономній Республіці Крим? - Цифри різні. Офіційно, за переписом населення, 244 - 245 тисяч осіб. Це дані кінця 2001 року. Хоча до цього, за даними МВС, їхня кількість була в межах 265 - 270 тисяч. Ми теж гадаємо, що кримських татар в Криму близько 270 - 280 тисяч, тому що є багато незареєстрованих, не громадян України. Хоча вже майже рік діє спрощена система набуття громадянства. І, за нашими оцінками, ще приблизно 120 - 150 тисяч кримських татар живуть в місцях депортації. Тобто, в цілому, на території СНД проживає від 400 до 500 тисяч кримських татар. Крім цього, маємо дуже велику діаспору в Туреччині. Це близько 4 - 5 млн. вихідців з Криму. Цей фактор враховується і сприяє підтримуванню дружніх стосунків між Туреччиною і Україною. - А які стосунки у кримських татар з представниками інших національностей, котрі проживають в Криму? - Цілком нормальні. Особливо на побутовому рівні. Більшість з них є нашими хорошими друзями. Особливо легко наш народ знаходить спільну мову зі справжніми українцями - патріотами. Вони завжди нас розуміють і допомагають. Найкращий цьому приклад співпраця кримськотатарської газети "Къырым" з українською газетою "Кримська світлиця", де головним редактором є мій колега Віктор Володимирович Качула. І, взагалі, ми підтримуємо добрі стосунки з усіма, хто до нас іде з відкритою душею. - Що саме, на вашу думку, зближує кримських татар з українським народом? - По-перше, всі ми знаємо, що українська мова найближча до кримськотатарської мови. У нашому менталітеті є багато спільних рис: особливе ставлення до рідного краю, ми патріоти своєї землі. І ці моменти зближують. Коли наше молоде покоління вливалося в національний рух, для них не стояло так гостро питання: як повернутись на рідну землю, як для старших поколінь. Адже Крим уже був у складі України, і ми вважали, що українці, які пережили гніт, знають, що таке бути гнаними, коли забороняють рідну мову, вони теж зазнали репресій, коли намагались відновити свою незалежність, і повинні нас зрозуміти. - Відомо, що в часи депортації кримськотатарський народ пережив значний духовний злам. Як це відбилося на його рідній мові? - Саме збереження і відновлення рідної мови для кримських татар є болючим питанням, так само як і для більшої частини українців, котрі живуть в Криму. Поки ми жили у вигнанні, у нас знизився рівень володіння рідною мовою, людей, які вільно спілкуються літературною мовою, дуже мало. Тому що у нас рідною ніхто не навчався і зараз ці проблеми лишилися. Є 15 шкіл, які вважаються кримськотатарськими, швидше тому, що в них вчиться переважна більшість кримських татар. Але там просто глибше вивчають кримськотатарську мову і літературу, а інші предмети, такі, як математика, фізика, хімія тощо, вивчаються російською мовою. Тому російська мова тут почувається досить впевнено і її не так уже легко позбутись. Саме з цієї причини ми зараз робимо все, щоб наші діти навчались в україномовних школах, гімназіях, університетах. А головне наше завдання - відродити рідну мову в школах, ЗМІ. - А яка ситуація щодо збереження і відновлення традицій кримських татар? - Саме це - одна з причин нашого повернення в Крим. Просто в кожного народу на землі є місце, що вважається його етнічною територією. Крим пережив багато нападів, загарбань, агресій, але народ - він завжди був, він нікуди не дівався. Це для нас дуже болісне питання, коли ми доводимо, що ми є люди цієї землі з притаманними нам традиціями. Їх можна поділити на дві категорії: суто національні та релігійні (іслам). Відзначаємо два великих релігійних свята. Важливими для себе вважаємо свято Хидірлез і свято Дервиза. Крім цього, ми поважаємо і українські традиції, завжди вітаємо українців з їхніми національними і релігійними святами. - Які проблеми сьогодні найбільше турбують кримських татар? - Однією із значних проблем є представництво кримських татар у владі. Їхня кількість поки що становить 5 - 6 %. Є проблема мови, проблема відродження нашої національної держави. Ми вважаємо, що наш народ багато втратив в радянські часи та під час перебування в складі Росії. І для того, щоб відновити мову, культуру, традиції, потрібно створити державне утворення в формі автономії, яка б в той же час не зашкодила чиїмось інтересам, зокрема українським. Ще однією відчутною проблемою є велике безробіття серед кримських татар. Ми поки що нині - нація ринкових продавців, водіїв маршруток, хоча наш освітній потенціал в Радянському Союзі був дуже високим. Серед нас і зараз багато людей з вищою освітою, але кандидати наук вимушені торгувати на ринку. - Після повернення кримських татар на батьківщину минуло вже досить багато часу. Які зміни відбулися за цей період? - Звичайно, зміни на краще. По-перше, на нас уже не дивляться зі страхом і з думкою про те, хто ми і чого нам треба? Ми вже достатньо самоствердилися і пристосувалися. Покращилось економічне становище. У нас склалися хороші стосунки з українською владою. Недавно ми зустрічалися з Президентом України Віктором Ющенком, який вислухав наші проблеми і обіцяв допомогти. Найважливіше те, що все-таки ми йдемо до кращого майбутнього.
На фото: Бекір Мамутов у "Кримській світлиці" Фото В. РУДЕНСЬКОГО.
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 29.07.2005 > Тема ""Будьмо!""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3212
|