Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 24.02.2012 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 24.02.2012
«ХТО КИЦЬКУ ОБРАЗИТЬ, В╤К ЩАСТЯ НЕ ПОБАЧИТЬ...»

Отак живемо...

Такими словами почина╓ться загов╕р, що став ╓диною збро╓ю для багатьох шанувальник╕в цих чотирилапих у боротьб╕ з ╖хн╕ми двоногими (чи то дволапими?) ворогами. Бо не може щоразу втручатися ╕ноземна принцеса для врегулювання стосунк╕в пом╕ж людьми ╕ домашн╕ми тваринами. Але, зда╓ться, н╕кого не обходить, що ситуац╕╓ю з нашими «молодшими братами» оп╕куються саме за кордоном, задля порятунку ╖хнього життя нав╕ть погрожуючи з╕рвати «╢вро двадцять — дванадцять».
Вт╕м, я дещо про ╕нше. У гуртожитку М╕н╕стерства оборони Укра╖ни в С╕мферопол╕ мешка╓ с╕м’я Петренк╕в. Обо╓ — ╕нтел╕генти, вчител╕. Оксана виклада╓ у школ╕ психолог╕ю, тож розум╕╓ться на душевних тонкощах, а ╖╖ чолов╕к Антон навча╓ школяр╕в основам православно╖ культури Криму. ╤ не просто навча╓, а нав╕ть дуже усп╕шно, бо вже став переможцем першого етапу конкурсу «Вчитель року». Тож ╕ сам ма╓ бути не лише культурною людиною, але й зразковим християнином. Бо, якщо не в╕н, то хто ж? ╤ якби в╕н викладав працю або ф╕зкультуру, я, можливо б, ╕ не взялася за перо з приводу наступних под╕й. Оск╕льки Бож╕ запов╕д╕ знати нашим «ф╕зрукам» зовс╕м не обов’язково, ╖хня справа — гартувати т╕ло, а не дух, задля чого потр╕бне не спортивне знаряддя, а значно тонший ╕нструментар╕й.
...Сталося це близько десято╖ вечора, коли вс╕ вже були вдома ╕ ще мало хто спав. Не спала нав╕ть донечка Петренк╕в ╤ринка, на очах яко╖ татко вловив у коридор╕ сус╕дську к╕шку, в╕дчинив в╕кно ╕ жбурнув ╖╖ з четвертого поверху. Кицька гучно вдарилася спочатку об козирок над в╕кном, а пот╕м гепнулася на цемент. ╤ сталося це не лише в присутност╕ ╤ринки, котра, вихована в дус╕ любов╕ до ближнього, голосно засм╕ялася, але й на той момент, коли ╤ллюша Литовченко йшов чистити зуби. Цей в╕с╕мнадцятир╕чний юнак уже був геро╓м наших публ╕кац╕й — ще дитиною його збив автомоб╕л╕ст, який пот╕м ухилився в╕д виконання вироку суду, що зобов’язав вод╕я в╕дшкодувати тяжко травмованому хлопцю моральн╕ та матер╕альн╕ збитки. З того часу минуло понад в╕с╕м рок╕в. Школяр став студентом Кримського державного аграрного ун╕верситету факультету ветеринарно╖ медицини. Тож ╤лля навчався рятувати тих, кого задля власного задоволення вчитель православ’я нищив. Бо, як зауважили його сус╕ди, вони вже спостер╕гали под╕бний випадок.
Антон Серг╕йович ╕ ран╕ше недолюблював цього юнака — р╕зним вони дихали пов╕трям, по-р╕зному ставилися до ключових житт╓вих питань. Тому коли ╤лля, перечекавши, поки п╕шла д╕вчинка, постукав у двер╕, вчитель, що частувався на той час з друзями оковитою, одразу ж сповнився агрес╕╓ю. Юнак теж не приховував, що розмова буде не компл╕ментарною. Та яка там розмова! Педагог в╕дкинув ╤ллю до ст╕ни, об яку той ударився головою, ╕ почав молотити юнака все по т╕й же ще ушкоджен╕й п╕д час авар╕╖ голов╕.
За ╕рон╕╓ю дол╕, у ╤лл╕ був на той час за поясом нетравматичний спортивний п╕столет без барабана, який в╕н щойно чистив, тож нап╕всв╕домо в╕н схопився за цю нестрашну зброю, спод╕ваючись налякати нападника чи нападник╕в, бо поруч з господарем були вже ╕ його хм╕льн╕ гост╕. Та не злякав. А ╕грашковий п╕столет послужив п╕дставою для виклику м╕л╕ц╕╖ ╕ подач╕ заяви на ╤ллю в правоохоронн╕ органи.
У результат╕ — юнак в нейрох╕рург╕чному в╕дд╕ленн╕ л╕карн╕ ╕м. Семашка з╕ струсом мозку ╕ забиттям м’яких тканин, ╕ лежати йому ще к╕лька тижн╕в, а вчитель року, живий-здоровий, — у при╓мному передчутт╕ того, як покаже хлопцю небо в кл╕тинку.
В╕дв╕дала ╤ллю у л╕карн╕. В╕н перепов╕в мен╕ те, що я вже чула, хоча в пам’ят╕ у хлопця, який перебував у стресовому стан╕, заф╕ксувалося небагато: це глухий удар при пад╕нн╕ кицьки п╕д см╕х школярки ╕ те, як Антон, в╕дт╕сняючи його до в╕кна, об╕цяв, що зараз ╤лля полетить сл╕дом за тваринкою. Ц╕ слова запам’яталися ус╕м (а сус╕д╕в з╕бралося на шум чимало). То х╕ба ж це не погроза, значно реальн╕ша, н╕ж травма в╕д нетравматичного незарядженого п╕столета?
Ось як змальову╓ конфл╕кт св╕док — сус╕д ╕ товариш ╤лл╕ В╕льгельм-Едгар Науманн:
— ╤лля — людина чуйна ╕ дуже вразлива. П╕сля того, як цей монстр викинув кицьку, ╤лля, який, зда╓ться, був трохи не в соб╕, постукав у двер╕. З’явився Антон. Мого товариша били по голов╕, по обличчю. А ще запам’ятався нелюдський крик тьот╕ Вал╕, котра доглядала за кицькою. Вона перехилилася з в╕кна ╕ ледь не полет╕ла у п╕тьму.
Валентина Васил╕вна Байшева — д╕йсно рел╕г╕йна людина, бо хоче догодити Господу не лише молитвою, але й власним життям. Вона оп╕ку╓ться бездомними кицьками усього м╕крорайону. А це — к╕лька десятк╕в тварин. Щоденно ╖м готу╓ пшеничну кашу, додаючи трохи риби. Такою ж кашею, але без риби, харчу╓ться ╕ сама. Це, зокрема, вона бореться з ворогами сво╖х п╕доп╕чних за допомогою заговору. Та х╕ба ж наляка╓ш ним лиху людину! А ось пан Антон, який, з ╖╖ сл╕в, почав називати ж╕нку чаклункою, зда╓ться, не проти був помститися.
— Коли я дов╕далась, що сталося, у мене розпочалася ╕стерика, — розпов╕да╓ Валентина Васил╕вна. — Сама не знаю, що я кричала. Одразу ж чолов╕к взяв л╕хтарик, ╕ ми п╕шли шукати Мурку. Вона не давала до себе доторкнутися, так ╖й було боляче. Та ми забрали ╖╖ жити до себе в к╕мнату, бо ран╕ше я ╖╖ просто годувала ╕ обер╕гала.
Мурка стала у Валентини Васил╕вни не першою, але про це не знав майже н╕хто. Ж╕нка бо╖ться, що через любов до тварин «доброзичливц╕» можуть позбавити ╖х з чолов╕ком даху над головою. Хоча т╕, кому вона дов╕ря╓, кажуть, що у не╖ в к╕мнат╕ ╕деальна чистота. Ретельно ми╓ вона ╕ запльовану п’яницями сп╕льну кухню та вбиральню. Така вже за вдачею. Але чи виживе кицька — нев╕домо, бо в╕д дотику рук вона куса╓ться ╕ кричить.
У розмов╕ ж╕нка згаду╓:
— П╕д час вибор╕в я була аг╕татором на користь Парт╕╖ рег╕он╕в ╕ у побажаннях в╕д громади до майбутнього мера завжди вписувала: побудувати притулок для бездомних тварин. Пот╕м мен╕ заборонили це робити. До реч╕, дружина Антона його вчинок виправдову╓, бо у Мурки «нема╓ дов╕дки про щеплення ╕, можливо, вона скажена».
Про те, як вт╕шив ж╕нку п╕сля ско╓ного Антон Серг╕йович, вона чомусь не згадала. Розпов╕ла про це Тетяна Михайл╕вна Литовченко, мати ╤лл╕.
— В╕н н╕бито лаг╕дно взяв ╖╖ за плеч╕ ╕ п╕сля м╕цного сл╕вця сказав: «╤ ти будеш там, де к╕шка». А мене штовхнув у груди так, що я в╕длет╕ла на к╕лька метр╕в. Болить ╕ зараз. Взагал╕, ми дуже винн╕ перед сво╖ми д╕тьми, бо н╕чого ╖м не дали, жодно╖ перспективи. А вони ще не з╕псован╕ життям, щир╕ш╕, чесн╕ш╕ за нас. Ось ╕ страждають. ╤ жити серед нас вони не хочуть. ╤лля збира╓ться пере╖хати до села, ╕ я його розум╕ю.
Щодо останнього, я пов╕рила ╕ не пов╕рила пан╕ Тетян╕. Н╕ для кого не секрет: молодь прагне жити у великому м╕ст╕, де ╕ розваг б╕льше, ╕ шанс╕в заробити грош╕. Та не вся. Коли ми заговорили з ╤ллею про майбутн╓, в╕н з╕знався:
— У мене з одинадцяти рок╕в ╓ мр╕я: побудуватися десь у л╕с╕ ╕ вести безв╕дходне господарство. Розрахував нав╕ть, ск╕льки яких св╕йських тварин матиму. Мене не приваблюють грош╕, не приваблюють ╕ люди. Бо вже знаю, як╕ вони нещир╕ та п╕дступн╕.
— А як же твоя профес╕я?
— Звичайно, я в╕дпрацюю п’ять рок╕в ветеринаром, оск╕льки держава витрачала на мене бюджетн╕ кошти. А пот╕м буду л╕кувати тварин у найближчих селах.
— А чи знають в ун╕верситет╕ про тв╕й вчинок? Як його оц╕нюють, ╕ чи ти не шкоду╓ш про нього сам?
— Викладач з анатом╕╖ св╕йських тварин професор Володимир Володимирович Лемешко висловився афористично: «Ти вчинив, як хлопчисько, а взяв на себе в╕дпов╕дальн╕сть, як зр╕лий мужчина». Можливо, треба було д╕яти обачн╕ше, але не мовчати...
Ц╕каво, а як оц╕нять вчинок ╤лл╕ наш╕ читач╕ ╕ яко╖ залишаться вони думки про д╕╖ вчителя з православно╖ культури?
На останн╓ запитання спробу╓мо одержати коментар у кер╕вництва ╓парх╕╖ Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Московського патр╕архату, оск╕льки це з ╖╖ благословення було запроваджено в школах Криму новий предмет.
Хот╕лося б також д╕знатися думку директора школи, де виклада╓ Антон Серг╕йович, ╕ дуже б хот╕лося — м╕н╕стра осв╕ти ╕ науки, молод╕ та спорту Криму В╕тал╕ни Дзоз.
╤ д╕йсно, чи варто вт╕кати в╕д людей, чи краще все ж таки спробувати переробити цей св╕т — нав╕ть дорогою ц╕ною?
Нещодавно один ╕з м╕ських гол╕в заявив журнал╕стам новин телеканалу «╤нтер» приблизно таке: «На утримання тварини в притулку ми ма╓мо вид╕ляти чотири гривн╕ на день. Ми не витрача╓мо ст╕льки ╕ на дитину!» Тобто — зась! М╕й вар╕ант в╕дпов╕д╕ наступний: «Панове, треба менше красти, тод╕ вистачить ╕ на дитину, ╕ на тварину». Бо щастя таки д╕йсно не буде, якщо ви брутально ображатимете тих, хто в╕д вас залежить...

Тамара СОЛОВЕЙ

* * *

P. S. Доки ця публ╕кац╕я готувалася до друку, учасники конфл╕кту помирилися. Антон Петренко (до реч╕, ╕мена антигеро╖в зм╕нен╕) пояснив св╕й вчинок так: «Эти кошки меня достали!» Не дуже переконливо. Але цим людям ╕ надал╕ залишатися сус╕дами. А ось Мурчино╖ думки не спитали...

У Кита╖ собака та ╖╖ господар знайшли одне одного п╕сля семи рок╕в розлуки

Собаки, як ╕ люди, здатн╕ кр╕зь роки пронести у серц╕ любов до друга. Це довели китайський юнак та дворняга, як╕ зустр╕лися п╕сля семи рок╕в розлуки.
21-р╕чний пек╕нець Чень ╤ян повертався додому на велосипед╕, коли побачив песика, який скрутився на узб╕чч╕. Чень зупинився, свиснув ╕ назвав собаку по ╕мен╕. «Песик був таким самим, як той, що у мене зник 7 рок╕в тому... В╕н завмер ╕ дивився на мене протягом 3 секунд, п╕сля чого швидко закрутився навколо мене», — розпов╕в хлопець газет╕ China Daily ╕ над╕слав зроблену ним у той момент моб╕льним телефоном фотограф╕ю, на як╕й плакав ╕ см╕явся одночасно.
Чень прин╕с м╕сячну Беньбень додому в 2002 роц╕, коли сам ще навчався у школ╕. Коли песику було 3 роки, в╕н зник п╕д час прогулянки у парку. Хлопчик довго намагався розшукати свого улюбленця, але марно. П╕сля того, як його знайшли, Беньбень сам н╕ на крок не в╕дходить в╕д свого нового господаря, ╖сть все, що той дасть, забувши про колишню привередлив╕сть у ╖ж╕, ╕ бо╖ться ус╕х людей, кр╕м член╕в родини Чень.
Дивовижне та чудове возз’╓днання в╕дбулося 6 лютого, у Свято Л╕хтарик╕в, коли родина збира╓ться разом, дода╓ газета.

Злод╕╖ у Франц╕╖ вкрали з собачо╖ могили ошийник з алмазами

У Французьк╕й Республ╕ц╕ розсл╕ду╓ться крад╕жка прикрашеного алмазами ошийника собаки, похованого на Паризькому кладовищ╕ домашн╕х тварин. Про це пов╕домила пол╕ц╕я кра╖ни, ╕нформу╓ Б╕-Б╕-С╕.
Пудель на пр╕звисько Т╕пси помер к╕лька рок╕в тому. Його заможн╕ власники поховали домашнього улюбленця разом з ошийником, прикрашеним коштовностями варт╕стю к╕лька десятк╕в тисяч долар╕в. Адм╕н╕страц╕я кладовища ран╕ше спростовувала факт, що п╕д мармуровою надгробною плитою заритий ц╕лий статок.

Вихователь ╕нтернату на Терноп╕льщин╕ вдарив дитину праскою

Як пов╕домили кореспонденту УН╤АН у прес-служб╕ обласно╖ прокуратури, п╕сля звернення депутат╕в Терноп╕льсько╖ обласно╖ ради прокуратура Борщ╕вського району провела перев╕рку щодо н╕бито запод╕яння вихователем Мельниц╕-Под╕льського обласного комунального дитячого будинку-╕нтернату оп╕к╕в вихованцю даного закладу. Було встановлено, що 22-23 грудня 2011 року вихованцю ╕нтернату д╕йсно запод╕яно т╕лесн╕ ушкодження у вигляд╕ садна на прав╕й щоц╕, як╕ за сво╖ми морфолог╕чними властивостями могли виникнути в╕д механ╕чно╖ д╕╖ тупого предмета та в╕дносяться до легких т╕лесних ушкоджень. В╕дтак прокуратурою Борщ╕вського району порушено крим╕нальну справу за ст. 125 ч.1 КК Укра╖ни (умисне легке т╕лесне ушкодження). Справу передано в Борщ╕вський райв╕дд╕л м╕л╕ц╕╖ для проведення досудового сл╕дства.
Як пов╕домлялося ран╕ше, 6 с╕чня 2012 року депутати обласно╖ ради п╕дтримали депутатський запит свого колеги Ярослава Галяса до прокурора Терноп╕льсько╖ област╕ ╤вана Мельничука з проханням провести перев╕рку у Мельниц╕-Под╕льському обласному комунальному дитячому будинку-╕нтернат╕ з приводу травмування дитини.
П╕д час розгляду цього питання голова облради Олекс╕й Кайда висловив обурення з того приводу, що правоохоронц╕ так ╕ не в╕дреагували на ╕нцидент, хоча п╕д час сес╕╖ наприк╕нц╕ 2011 року у присутност╕ представник╕в м╕л╕ц╕╖ та прокуратури на мон╕торах було продемонстровано результати травмування дитини, в яко╖ на обличч╕ залишився сл╕д в╕д праски.

НА Полтавщин╕ вчителька початкових клас╕в вкрала моб╕льний телефон у сво╓╖ учениц╕

Як переда╓ кореспондент УН╤АН, ╕нспектор Миргородського м╕ськв╕дд╕лу УМВС Полтавсько╖ област╕ Лариса Петренко розпов╕ла журнал╕стам, що 15 лютого до м╕л╕ц╕╖ ╕з заявою про крад╕жку моб╕льного телефону звернувся 37-р╕чний батько учениц╕ 2-го класу одн╕╓╖ з╕ шк╕л Миргорода.
Сл╕дчо-оперативна група, яка в╕дразу ж ви╖хала на м╕сце злочину, встановила — н╕хто з╕ сторонн╕х доступу до класу не мав, тому злод╕я сл╕д шукати серед учн╕в школи.
«Яке ж було здивування м╕л╕ц╕онер╕в, коли п╕д час проведення досл╕дчо╖ перев╕рки було встановлено, що причетною до крад╕жки моб╕льного телефону виявилася 20-р╕чна вчителька початкових клас╕в. Викрадений телефон зловмисниця того ж дня здала в ломбард, одержавши за нього 250 грн. Св╕й вчинок поясню╓ просто — «тяжке матер╕альне становище», — сказала Л. Петренко.
Вир╕шу╓ться питання про порушення крим╕нально╖ справи за частиною 1 статт╕ 185 Крим╕нального кодексу Укра╖ни (крад╕жка). Зг╕дно з ц╕╓ю статтею вчительц╕ загрожу╓ покарання в╕д штрафу до 3-х рок╕в ув’язнення.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 24.02.2012 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9991

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков