Версiя для друку Обговорити в форумi

Рівень бідності в Україні за свідчує, що у найгіршій ситуації нині продовжують залишатися домогосподарства з дітьми. Про це напередодні Міжнародного дня боротьби із бідністю, який відзначається 17 жовтня, повідомила в коментарі для УКРІНФОРМу завідувач відділу дослідження рівня життя населення Інституту демографії і соціальних досліджень ім. М. Птухи НАН України Людмила Черенько (на фото).
«У першому кварталі 2011 року рівень бідності серед домогосподарств із дітьми хоча й знизився порівняно з попереднім періодом, проте залишився на досить високому рівні — 31,7%, що у 1,2 раза вище за середньоукраїнський рівень. Із збільшенням кількості дітей у домогосподарствах відповідно зростає й рівень бідності», — сказала експерт.
За її словами, найнижчий рівень бідності спостерігається в домогосподарствах з однією дитиною — 26,3%, з двома дітьми він становить вже 41%, а з трьома та більше — 61,4%.
«В Україні майже кожна друга сім’я з двома дітьми потрапляє до бідних. Такі родини мають більші ризики бідності, аніж домогосподарства, які складаються виключно із пенсіонерів. Окрім того, до групи ризику потрапляють пенсіонери старших вікових груп, які вже не можуть працювати, багатодітні родини та складні домогосподарства з подвійним демоекономічним навантаженням (дітьми та пенсіонерами)», — повідомила науковець.
Вона додала, якщо у домогосподарствах пенсіонерів рівень бідності знизився, то у домогосподарствах, які складаються із працюючих осіб, він дещо зріс, «що свідчить про погіршення ситуації на вітчизняному ринку праці».
Л. Черенько зазначила, що особливо невтішним є рівень життя пенсіонерів, яким за 75 років: «Вони вимушені існувати лише на ті кошти, які отримують від держави, рівень бідності серед них традиційно вищий від середньоукраїнського з року в рік».
Науковець також акцентувала увагу на іншій українській особливості — наші пенсіонери зазвичай допомагають виживати сім’ям своїх дітей. Окрім того, у пенсіонерів є специфічні потреби. Вони менше купують одягу та предметів побуту, зате більше коштів витрачають на ліки. У них вкрай застарілі товари тривалого використання, які практично не оновлюються.
Що ж до молодих пенсіонерів, які тільки досягли пенсійного віку і можуть працювати та отримувати одночасно пенсію і зарплату, то в них, на думку експерта, рівень життя навіть вищий від молодих працюючих, які ще не набули достатнього стажу роботи: «Молоді пенсіонери мають низькі ризики відносної бідності, їхні доходи дозволяють підтримувати нормальний рівень життя».
Л. Черенько розповіла, що більшість літніх людей отримують пенсію, яка є вищою за прожитковий мінімум для непрацездатних: «Але бідність — поняття відносне. І коли ми говоримо про бідність, насамперед, маємо на увазі ту частину населення, яка не може споживати на рівні середніх стандартів, що склалися у нашому суспільстві на даний момент».
У прожитковому мінімумі, за словами експерта, закладено детальний перелік продовольчих та непродовольчих товарів і послуг: «Взагалі, мінімум як межа бідності має гарантувати задоволення найнеобхідніших фізіологічних та соціальних потреб людини. Якщо навіть припустити, що сьогодні прожитковий мінімум виконує цю функцію, все одно залишається відкритою проблема низького рівня державних соціальних гарантій, які визначаються на його основі».
Насамперед, переконана науковець, це стосується мінімальної заробітної плати, яка має бути хоча б на 30% вищою від прожиткового мінімуму для працездатних осіб — як в усьому світі: «А в Україні вона ледь-ледь дотягує до прожиткового мінімуму. Адже працююча особа зазвичай має утриманців — неповнолітніх дітей».
Окрім того, вважає Л. Черенько, варто було б поставити рівень державних соціальних гарантій, насамперед мінімальної пенсії, у залежність від регіональної вартості життя.
«Купівельна спроможність пенсіонерів, які живуть на мінімальну пенсію, у регіонах з високою вартістю основних товарів, зокрема харчування та непродовольчої групи, практично в півтора-два рази нижча, аніж у регіонах з низькою вартістю життя», — сказала експерт.
На запитання кореспондента УКРІНФОРМу, як загалом виглядають показники бідності українців у «розрізі» регіонів, Людмила Черенько також послалася на дані Держкомстату за перший квартал нинішнього року.
«Процес зниження загальних показників бідності по країні характерний для половини регіонів, тоді як у тринадцяти регіонах відбулося зростання показника. Причому погіршення у багатьох регіонах є суттєвим — як за рівнем, так і за глибиною бідності», — відповіла експерт.
При цьому вона зауважила, що невтішною залишається «картина» у сільській місцевості, де рівень бідності хоча і знизився за останній період, проте все ще доволі високий. Зате помітно покращилася ситуація в малих містах.
За словами науковця, лідером щодо рівня бідності (39,7%) є Кіровоградська область, яка в 1,6 раза перевищила середній показник по країні. Понад 35% бідного населення проживає у Житомирській, Хмельницькій та Тернопільській областях. Характерний значно вищий за середньоукраїнське значення рівень бідності і для Львівської, Рівненської та Чернівецької областей.
«Найкраща ситуація за рівнем бідності, за даними першого кварталу 2011 року, традиційно спостерігалася в Києві — 9,8%, що утричі нижче за середній показник по країні. Його низький рівень є характерним і для мешканців Харківської, Полтавської, Запорізької та Миколаївської областей», — констатувала Л. Черенько.
Вона також поінформувала, що межа бідності, за останніми даними державної статистики, досягла 1025 гривень і збільшилась порівняно з відповідним періодом 2010 року на 110 гривень або на 12%. Аналогічна тенденція простежується і стосовно межі злиденності, де зростання становило 88 гривень. При цьому доходи бідного населення зростали швидше, ніж межа бідності.
«Якщо за останній рік вартісне значення межі бідності зросло на 12%, то середньодушові сукупні витрати бідного населення збільшилися на 13,4%. Отже, зростання доходів бідного населення перевищувало темпи зростання середніх доходів по країні», — підсумувала Л. Черенько.

Наталія АНДРУСЕНКО

***

В Україні показник бідності нині є найнижчим з 2001 року. На цьому наголосив Президент Віктор Янукович у зверненні з нагоди Міжнародного дня боротьби з бідністю.
«Показник бідності за 2010 рік скоротився на 2,3%, досягши найнижчого рівня з 2001 року. Це стало наслідком підвищення майже на 25% прожиткового мінімуму, більш ніж на 12% середнього розміру пенсій, на 10% реальної заробітної плати», — зазначив Глава держави.
За його словами, бідність як постійне джерело соціальної напруженості значно стримує розвиток України на шляху досягнення європейських стандартів життя, тож скорочення масштабів цього явища є пріоритетним напрямком державної політики. Завдяки вжитим заходам, зокрема у рамках Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», досягнуто суттєвих зрушень у цій сфері.
Однак, констатував Президент, залишилася високою бідність серед багатодітних сімей та жителів сільської місцевості, не втратила гостроти ця проблема для працюючого населення. Кожна четверта сім’я, до складу якої входять діти та всі дорослі, що працюють, належить до категорії бідних.
«Саме тому мною були внесені закони, спрямовані на поліпшення життєвого рівня сімей з дітьми. Парламент підтримав мої ініціативи, і завдяки спільним зусиллям вже у цьому році батьки отримали збільшений розмір допомоги при народженні дитини, а малозабезпечені сім’ї — посилену фінансову підтримку від держави», — наголосив В. Янукович.
Він підкреслив, що стабілізація розвитку української економіки, зменшення адміністративного навантаження на бізнес, встановлення чітких податкових правил стимулюватиме відкриття нових робочих місць, дасть змогу підвищити доходи працівників і як наслідок збільшити видатки державного бюджету на соціальні виплати малозабезпеченим.
«Водночас наша соціальна політика має бути спрямована на зростання середнього класу. У цьому запорука нашого успіху», — заявив Глава держави.

УКРІНФОРМ

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #27 за 21.10.2011 > Тема "З потоку життя"