Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3656)
З потоку життя (6876)
Душі криниця (3699)
Українці мої... (1507)
Резонанс (1600)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1755)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТЕМА КРИМУ НЕДОСТАТНЬО ВИСВ╤ТЛЮ╢ТЬСЯ В УКРА╥НСЬКИХ ЗМ╤
Про це заявили учасники досл╕дження «Крим: поза зоною досяжност╕?» з Школи пол╕тично╖...


С╤МФЕРОПОЛЬЦ╤ ЖАЛ╤ЮТЬСЯ НА ЧОРНУ ВОДУ З КРАН╤В
У анексованому Рос╕╓ю С╕мферопол╕ у квартирах з кран╕в почала текти чорна вода.


СИТУАЦ╤Я З КОРОНАВ╤РУСОМ В УКРА╥Н╤ ТА СВ╤Т╤
Загалом з початку еп╕дем╕╖ коронав╕русу в Укра╖н╕ п╕дтвердили 188 106 випадк╕в зараження...


ПОНАД 70% УКРА╥НЦ╤В ХОЧУТЬ, ЩОБ ╥ХН╤ Д╤ТИ ТА ОНУКИ ЗАЛИШИЛИСЯ ЖИТИ В УКРА╥Н╤
Щодо проживання у сво╓му м╕ст╕ та сел╕, то 61% хот╕ли б, щоб ╖хн╕ нащадки продовжували жити в ц╕й...


ОКУПАЦ╤Я КРИМУ РОС╤╢Ю ПРИЗВЕЛА ДО ВТРАТИ 70% МОРСЬКИХ АКТИВ╤В УКРА╥НИ
За п╕дтримки м╕жнародних партнер╕в Укра╖на в╕дновлю╓ в╕йськовий флот, зокрема шляхом буд╕вництва...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 03.12.2010 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 03.12.2010
КРИМУ ЗАГРОЖУ╢ БЕЗВОДДЯ

 Постачання води на спекотний п╕востр╕в постане гранд╕озною рег╕ональною проблемою нац╕онального масштабу вже невдовз╕, заявили на останн╕й прес-конференц╕╖ кер╕вники Рескомводгоспу автоном╕╖.
 46 рок╕в тому, коли води Дн╕пра вперше напо╖ли посушливий Крим з 400-к╕лометрового рукотворного русла П╕вн╕чно-Кримського каналу, тут народилася нова галузь – зрошуване землеробство. Воно стало основою гарантованого виробництва с╕льгосппродукц╕╖ на понад 400 тисячах гектар╕в, на як╕ щороку подавалося до трьох м╕льярд╕в кубометр╕в дн╕провсько╖ води, що становило 87% загально╖ потреби п╕вострова у водних ресурсах. У м╕стах ╕ селах тод╕ розв’язали ще одну проблему надзвичайно╖ ваги – водопостачання мешканц╕в населених пункт╕в, як╕ споконв╕ку страждали без питно╖ води.
 Води Славутича не лише пробудили до життя споконв╕чн╕ солончаки, де доти не росло н╕чого, а й принесли в посушлив╕ степи значн╕ соц╕ально-економ╕чн╕ зм╕ни. Донедавна на зрошуваних землях, як╕ займають 24 в╕дсотки загально╖ площ╕ с╕льгоспуг╕дь п╕вострова, вдавалося виробляти понад половину вс╕╓╖ валово╖ продукц╕╖ с╕льського господарства Криму. З вражаючим результатом канал запрацював уже в перш╕ роки п╕сля запуску. Витрати на його спорудження сповна окупилися за п’ять рок╕в. А коштувала гранд╕озна рукотворна артер╕я разом ╕з загальною варт╕стю вс╕х споруд у ╖╖ зон╕ чимало – майже два м╕льярди карбованц╕в. Масштаби зробленого вражають ╕ дос╕: для прокладання русла каналу буд╕вельники витягли понад 1 млрд. кубометр╕в грунту, у днище ╕ численн╕ в╕дгалуження вклали 3,5 м╕льйона кубометр╕в монол╕тного бетону ╕ понад 4 млн. кубометр╕в зал╕зобетону. Найб╕льший у ╢вроп╕ П╕вн╕чно-Кримський канал залишиться ╓диним ╕ головним житт╓дайним водним джерелом ╕ в майбутньому, адже альтернативи у розв’язанн╕ ц╕╓╖ проблеми нема╓.

 Б╤ДИ – В╤Д Б╤ДНОСТ╤
 Цього року П╕вн╕чно-Кримським каналом на п╕востр╕в прийшов один м╕льярд кубометр╕в води, зам╕сть колишьо╖ звичайно╖ норми 2,5 млрд. Основним споживачем ╖╖ ╓ с╕льське господарство. З моменту припинення подач╕ води ╖╖ залишки традиц╕йно використали на заповнення наливних водосховищ, вологозарядку ╕ поливи с╕льгоспкультур.
 Усього з початку поливного сезону водогосподарськ╕ орган╕зац╕╖ Рескомводгоспу забезпечили подачу води для поливу с╕льгоспкультур в об’╓м╕ 675 м╕льйон╕в кубометр╕в (тор╕к – 718 млн. куб. м). З них 152 м╕льйони куб╕в використали для поливу зернокормових культур ╕ 506 млн. куб. м води – для вирощування рису.
 Ц╕╓╖ осен╕ канал зак╕нчив зрошувальний сезон найважче. Фах╕вц╕ визначили нин╕шн╕й стан «р╕ки життя» як катастроф╕чний, з сумом констатуючи, що задовго до свого 50-л╕тнього юв╕лею маг╕страль постар╕ла мало не до втрати працездатност╕. Прикре становище каналу непоко╖ть фах╕вц╕в уже майже двадцять рок╕в. Нин╕ складне гранд╕озне господарство продовжу╓ занепадати на очах. На деяких д╕лянках прод╕рявилося бетоне покриття, яке пада╓ у вимит╕ теч╕╓ю «пазухи». Затяжне звол╕кання з латанням промо╖н призводить до р╕зкого подорожчання реставрац╕йних роб╕т. Пост╕йн╕ ремонти старих насосно-силових агрегат╕в, електроапаратури, транспортних п╕дстанц╕й, кабел╕в, труб, сальник╕в, др╕бного устаткування щодня потребують грошей, яких нема╓. Вс╕ насосн╕ станц╕╖ давно вимагають кардинально╖ реконструкц╕╖. Н╕кудишн╓ ф╕нансування ремонтно-експлуатац╕йних роб╕т призводить до передчасного руйнування дорогого водогосподарського комплексу ╕ створю╓ нест╕йку, часом тривожну, морально-психолог╕чну ситуац╕ю чи не в ус╕х п╕дв╕домчих Рескомводгоспу автоном╕╖ орган╕зац╕ях, де працю╓ к╕лька тисяч спец╕ал╕ст╕в. Безпросв╕тне ф╕нансове становище ускладнюють ╕ значн╕ борги м╕ськводоканал╕в, потужний прес податку на землю, зайняту об’╓ктами служб каналу ╕ численними його виробничими базами, г╕дроспорудами, насосними. Тягар ста╓ все важчим, а кошти на це кримський бюджет не передбача╓, традиц╕йно скупий ╕ державний - нав╕ть на найнагальн╕ш╕ потреби д╕╓здатност╕ й житт╓забезпечення роботи каналу, водогосподарського буд╕вництва ╕ зрошуваного землеробства.
 Деф╕цит техн╕ки й матер╕ал╕в не да╓ змоги виконувати в повному обсяз╕ ремонт зрошувальних систем. Особливо розпачлива ситуац╕я у внутр╕господарськ╕й зрошувальн╕й мереж╕, яка перебува╓ на баланс╕ господарств-користувач╕в. ╢дина над╕я в них – на довгочасн╕ кредити, як╕ хоч якось дадуть змогу виправити ситуац╕ю.
 Справжньою б╕дою каналу стало масштабне розкрадання на вс╕й дистанц╕╖ його траси об’╓кт╕в зрошувальних систем. Протягом багатьох рок╕в стали буденними пов╕домлення про поцуплене устаткування, апаратуру, кабельн╕ л╕н╕╖, труби. Знев╕рившись у належн╕й допомоз╕ м╕л╕ц╕╖, прац╕вники каналу орган╕зовують власн╕ загони охоронц╕в ╕ посилюють чергування. Нав╕ть за цих умов труд╕вники головно╖ артер╕╖ Криму ц╕лодобово, за будь-яко╖ погоди працюють в степах, чергують б╕ля насосних, роблять усе можливе, щоб зберегти об’╓кти.
 У буд╕вництво останньо╖ черги каналу уже не в╕рять, бо спорудження припинено на невизначений час у зв’язку з ненаданням кошт╕в, як ╕ у прокладання грунтових водовод╕в для постачання питною водою населених пункт╕в трьох найпосушлив╕ших район╕в – Лен╕нського, Чорноморського ╕ Роздольненського, мешканц╕ яких дос╕ змушен╕ пити воду, нер╕дко зовс╕м непридатну для споживання.
 Невт╕шн╕ справи ╕ на довгобудах каналу, на трасах якого розкрадаються ╕ руйнуються об’╓кти особливо безкарно, хоча ╖х спорудження затверджено постановою Кабм╕ну Укра╖ни, ще 17 (!) рок╕в тому. Та й будувати вже, схоже, н╕кому, бо найб╕льш╕ на п╕востров╕ орган╕зац╕╖ «Кримканалбуд», «Кримводбуд», «Кримводопроект» нин╕ майже розкомплектован╕, а класн╕ спец╕ал╕сти розб╕глися, хто куди, рятуючись в╕д безгрош╕в’я.
 Але нав╕ть у так╕й складн╕й ситуац╕╖ труд╕вники водногосподарського комплексу п╕вострова у розпач не впадають: з року в р╕к планом╕рно готуються до чергових поливних сезон╕в, щоб таки гарантувати стаб╕льне забезпечення водою зрошуваного клину, кримчан ╕ курортник╕в.
 
 Без води – н╕ туди й н╕ сюди…
 Ус╕ зусилля спрямовано на заощадження електроенерг╕╖. Коли в 90-х роках ╖╖ використовували 600 млн. к╕ловат, то нин╕, переглянувши структуру пос╕в╕в та науково рекомендован╕ норми, скоротили витрати максимально. За пер╕од зрошувального сезону поточного року споживання електроенерг╕╖ водогосподарськими орган╕зац╕ями Криму склало 89 млн. кВт. годин. Заходи по економ╕╖ дозволили заощадити 10,7 млн. грн.
 Без збитк╕в для виробництва не минулося, та вони не так╕ велик╕, як за поливу. Доводиться керуватися принципом: краще недоотримати трохи врожаю, н╕ж мати надто висок╕ затрати на нього. Ран╕ше за сезон зазвичай проводили 4-5 полив╕в, нин╕ - заледве три. Головне – забезпечити два перш╕ вегетац╕йн╕ поливи, бо останн╕, хоч ╕ найдорожч╕, але ефективн╕сть мають не таку високу. Допомага╓ й те, що господарства навчилися ощадлив╕ше використовувати воду, адже платять за не╖ чимал╕ грош╕. Визначено й введено в д╕ю новий порядок подавання дн╕провсько╖ води споживачам, що ╖х дисципл╕ну╓ максимально.
 Нин╕ кожен ч╕тко усв╕домив, яке ж то багатство – вода, ╕ використову╓ ╖╖ по-господарськи. Селяни, встигнувши звикнути до колишнього дармового ╕нтенсивного зрошення з рукотворно╖ р╕ки, незчулися, як вода стала не лише платною, а й дорогою. Деяким господарствам за не╖ розрахуватися н╕чим. Разом з тим аграр╕ям болить кричуща безгосподарн╕сть державного масштабу, зокрема, те, що пон╕вечене русло каналу не бетонують роками. А землян╕ береги – то шалена втрата води. Як досягнеш ╖╖ економ╕╖, коли кр╕зь грунтов╕ д╕лянки щосезону прот╕ка╓, як кр╕зь сито, к╕лькасот м╕льйон╕в кубометр╕в дорогоц╕нно╖, справд╕ житт╓дайно╖ тут дн╕провсько╖ води?
 Тож у минулому залишився традиц╕йний двом╕льйонний валовий зб╕р кримського зерна – нин╕ в╕н зменшився р╕вно вдв╕ч╕. Наст╕льки ж скоротився з пост╕йних понад 100 тисяч тонн б╕лого зерна ╕ вал рису, отримати який без заливних чек╕в узагал╕ неможливо. Цього року його було пос╕яно на площ╕ 18 тисяч гектар╕в – на три тис. га б╕льше, н╕ж тор╕к. Фактична зрошувальна норма на один гектар пос╕в╕в нин╕ склала 28 тис. куб. м води, при тому, що тор╕к цей показник був 35 тисяч куб╕в. Таке скорочення зрошувально╖ норми в╕дбулося у зв’язку з введенням диференц╕йного п╕дходу до визначення вартост╕ подач╕ води для зрошення.
 Новий п╕дх╕д стимулював рисос╕юч╕ господарства рац╕ональн╕ше ставитись до водного ресурсу. Життя змушу╓ до максимально╖ ощадливост╕, ч╕тк╕шого виконання комплексу регламентних роб╕т: планування чек╕в, очистки канал╕в, ремонту г╕дротехн╕чних споруд, повторного використання скидних вод, що значно зменшу╓ еколог╕чне навантаження на довк╕лля.
 Геть згорнулося кормовиробництво, що в палючому Криму було ц╕лковито на зрошенн╕. Це призвело до вражаючого за масштабами скорочення тваринництва. Поменшав ╕ сам поливний клин. В╕н всиха╓ буквально на очах. 100 тис. га зрошуваних земель вже втрачено безповоротно, констату╓ остання ╕нвентаризац╕йна перев╕рка.
 «╢ можлив╕сть зб╕льшити площу зрошення на 140 тис. га й довести загальну площу зрошуваних земель до 303 тис. га (76% в╕д наявност╕ зрошуваних лан╕в за земельним кадастром) ╕з ╕снуючих оф╕ц╕йно 401 тис. га. Це можливо т╕льки за умови швидкого залучення значних кап╕таловкладень на в╕дновлення зрошувально╖ мереж╕ й придбання ново╖ дощувально╖ техн╕ки. Результати останньо╖ ╕нвентаризац╕╖ виявили також, що нин╕ внутр╕господарськ╕ зрошувальн╕ мел╕оритивн╕ системи можуть забезпечити полив с╕льгоспкультур на площ╕ в╕д сили 163 тисяч╕ гектар╕в (з колишн╕х понад 400!).
 В╕дновити ╖х самост╕йно с╕льради не в змоз╕. Необх╕дна нова спец╕альна программа в╕дродження зрошувального землеробства. Тож цього року аграр╕╖ використали всього ледь третину загально╖ площ╕ зрошуваних земель – 138 тис. га.
 «На останн╕й ном╕нальн╕й поливн╕й площ╕ без додаткових кап╕таловкладень зрошення не може бути використано з причини тривало╖ експлуатац╕╖ мереж╕ без жодних планових ремонтних ╕ в╕дновлювальних роб╕т, а також внасл╕док прямого знищення трубопровод╕в, дощувально╖ техн╕ки та вс╕х ╕нших внутр╕господарських мел╕оративних об’╓кт╕в», - констатують ╕нспектори.
 ╤ це - при тому, що кримське зрошення побудовано таким чином, що використовувати його потр╕бно саме регулярно. Невикористання мереж призводить до знищення не лише ╖х самих, а й швидко╖ деградац╕╖ грунт╕в ╕, як насл╕док, катастроф╕чного пад╕ння р╕вня плодючост╕ грунт╕в. А ╕нвентаризац╕я показала, що «внасл╕док повного зношення елемент╕в внутр╕господарських зрошувальних систем, виходу з ладу 70% внутр╕господарських трубопровод╕в, зруйнування канал╕в, г╕дротехн╕чних споруд, в╕дновлення яких економ╕чно вже недоц╕льне, п╕длягають списанню ще 30 тисяч гектар╕в земель, ще недавно придатних до зрошення». А це, у свою чергу, зумовлю╓ необх╕дн╕сть списання з балансу с╕льськогосподарських орган╕зац╕й наступних 25 к╕лометр╕в м╕жгосподарсько╖ зрошувально╖ мереж╕, 35 г╕дротехн╕чних споруд ╕ 22 зрошувальн╕ насосн╕ станц╕╖.
 Так╕ масштаби втрат вже нав╕ть фах╕вц╕в не вражають. Вони ж бо знають, що кап╕тальн╕ ремонти проведен╕ за останн╕ два десятил╕ття заледве на 4% в╕д ╖х потреби. Це вже призвело до того, що втрати води на б╕льшост╕ д╕лянок каналу досягли аж 50%. Уяв╕ть, як стр╕мко систематична половинна (!) втрата води п╕двищу╓ р╕вень грунтових вод, наст╕льки неефективно використову╓ться водний ╕ енергоресурси, ск╕льки з’явля╓ться тут повторних солончак╕в. В╕дновлювати ╖х треба з нуля, як ╕ втрачен╕ гектари поливних земель. Причина тако╖ ситуац╕╖ - прост╕й ╕ригац╕йно╖ системи, говорять спец╕ал╕сти: фермери просто не бажали платити за ╖╖ використання. При тому, що поливати виг╕дно. Роз╕бралися, що вода у соб╕вартост╕ зерна на зрошенн╕ в одному гектар╕ з╕браного зб╕жжя склада╓ менше 2%. Та нав╕ть це не п╕дштовху╓ аграр╕╖в до використання поливних систем. Бо, надто зношен╕, вони потребують кардинально╖ реконструкц╕╖. Та й дуже часто волога просто не доходить до споживача, а вит╕ка╓ в землю.
 Щоправда, коли тор╕к проплата за електроенерг╕ю, затрачену на перекачування води з каналу до кордон╕в господаря, лягла на плеч╕ фермер╕в, то нин╕ на цю мету в Держбюджет╕ передбачено 80 млн. грн. ╤ цього року аграр╕╖ за м╕жрайонн╕ перекачки не заплатили жодно╖ коп╕йки. Тор╕к фермери витратили з╕ сво╓╖ кишен╕ на це 10 млн. грн. Тепер держава поверта╓ т╕ кошти. Однак за компенсац╕ями господарники йти не посп╕шають, б╕дкаються фах╕вц╕ Кримводоканалу, адже, щоб отримати ц╕ грош╕, потр╕бно з╕брати велетенську к╕льк╕сть папер╕в, витратити масу часу на оббиття порог╕в десятк╕в каб╕нет╕в.
 А як багато людських «переселенських» трагед╕й пов’язано з п╕дтопленнями сотень будинк╕в десятк╕в с╕л, що пом╕тно знелюдн╕ли за ц╕ два десятир╕ччя неухильно╖ деградац╕╖ каналу. Саме тих простих с╕льських труд╕вник╕в, котр╕ невтомною працею в╕д зор╕ до зор╕ якраз ╕ вдихнули життя у неораний степовий Крим, яким в╕н був одв╕чно до ╖х приходу сюди разом з житт╓дайною дн╕провською водою.
 За таких умов допомага╓ вижити, в основному, вза╓мовиручка б╕ля п╕втисяч╕ господарств-водокористувач╕в, як╕, як н╕хто в╕дчувають, що без води з берег╕в Дн╕пра п╕востр╕в може всохнути й зачахнути.
 ╤ хоч лише за поливну воду, яку подають на зерно–кормов╕ с╕возм╕ни, господарства нин╕ змушен╕ платити все б╕льше грошей за кожну тисячу кубометр╕в, що за сезон вилива╓ться в астроном╕чн╕ суми, та питання про доц╕льн╕сть зрошення в Криму не ставить н╕хто, розум╕ючи, що альтернативи йому тут - на найспекотн╕шому оберегу Укра╖ни – просто нема╓.
 Проектну урожайн╕сть на хл╕бних ланах у 45 центнер╕в з гектара, як св╕дчить багатор╕чна практика, буде забезпечено скр╕зь, куди д╕йде дн╕провська вода. Спец╕ал╕сти твердять, що надал╕, нав╕ть у криз╕, зможуть вижити т╕льки т╕ галуз╕ й господарства, як╕ спиратимуться на зрошуван╕ поля. Тож дороговказом ╓ висновки вчених, перев╕рен╕ й п╕дтверджен╕ багатол╕тньою працею на поливних кримських землях с╕льськими труд╕вниками: «Масштабна мел╕орац╕я земель п╕вострова нав╕ть у нин╕шн╕й нелегкий час економ╕чно виправдана, соц╕ально необх╕дна ╕ еколог╕чно чиста. Без не╖ край рясних лан╕в, сад╕в ╕ виноградник╕в може знову перетворитися на дикий степ з кура╓м, перекотиполем ╕ ковилою». Кожен на пропеченому сонцем п╕востров╕ добре усв╕домлю╓ стару, як св╕т, ╕стину: вода – це життя.
 …Та рукотворна маг╕страль, що з року в р╕к досхочу напою╓ водою п╕востр╕в, вже сама потребу╓ сол╕дних грошових вливань для власного порятунку. Т╕льки дос╕ нев╕домо, де в╕зьмуть в╕дпов╕дн╕ м╕н╕стерства (р╕зн╕ склади яких неодноразово декларували об╕цянки розпочати, нарешт╕, кардинальне оновлення каналу й ус╕╓╖ водно╖ мереж╕ Криму) от╕ вже обрахован╕ 1,2 м╕льярда гривень, так давно ╕ гостро необх╕дних для модерн╕зац╕╖ зношених на 78% основних фонд╕в водного господарства п╕вострова та для приведення ╖х до сучасного техн╕чного р╕вня. Неважаючи на те, що держава наша нин╕ у боргах, як у шовках, треба за всяку ц╕ну негайно рятувати житт╓дайний П╕вн╕чно-Кримський канал, щоб свято його 50-л╕ття не перетворилося на розпач в╕д появи ц╕лого депресивного краю.
 Без вольового р╕шення ч╕льник╕в держави тут не об╕йтися. Та й гарант Конституц╕╖ задекларував посилену турботу й увагу до Криму, який Президент Укра╖ни пооб╕цяв зробити «не лише перлиною Укра╖ни, а й усього Причорномор’я». Але якщо не почати рятувати ситуац╕ю негайно, наступн╕ зрошувальн╕ сезони, забезпечення питною водою п╕вострова ╕ сама його доля та майбуття будуть п╕д великим питанням.

В╕ктор ХОМЕНКО.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 03.12.2010 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8531

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков