29 с╕чня С╕мферопольське м╕ське товариство «Коло друз╕в С╕мферополь - Хайдельберг» запросило журнал╕ст╕в до С╕мферопольського профес╕йного буд╕вельного л╕цею, де в╕дбулася зустр╕ч пом╕ж учнями ╕ представником м╕жнародно╖ орган╕зац╕╖ «Бауорден» (буд╕вельний орден) М╕хаелем Шнатцем. Г╕сть з н╕мецького м╕ста Людв╕гсхафен розпов╕в учням ╕ журнал╕стам про д╕яльн╕сть ц╕╓╖ орган╕зац╕╖, осередки яко╖ ╓ в р╕зних кра╖нах ╕ яка була заснована в Бельг╕╖ у 1953 роц╕. Зараз орган╕зац╕я нарахову╓ 350 тис. волонтер╕в, котр╕, працюючи в р╕зних кра╖нах на громадських засадах, споруджують там соц╕альн╕ об’╓кти. Серед них – студенти буд╕вельних та арх╕тектурних ВНЗ, школяр╕. «Ми не дискуту╓мо з приводу пол╕тики, ми просто допомага╓мо людям», - зауважив пан М╕хаель. Товариство «Коло друз╕в С╕мферополь - Хайдельберг», якому вже доводилось працювати з н╕мецькими волонтерами (в рамках акц╕╖ «Служба справ╕ миру» до столиц╕ Криму щор╕чно при╖здить по 25 волонтер╕в, як╕ допомагають у побутових справах колишн╕м ув’язненим в Н╕меччин╕), у 2007 роц╕ сконтактувалося з «Бауорденом». Це стало можливим завдяки невтомн╕й подвижниц╕, фундатору стосунк╕в пом╕ж Хайдельбергом ╕ С╕мферополем Ханнелоре Йохум та колишньому кер╕вников╕ товариства «Коло друз╕в Хайдельберг - С╕мферополь» Францу Х╕беру. На той час товариство «Коло друз╕в С╕мферополь - Хайдельберг» вже к╕лька рок╕в сп╕впрацювало ╕з С╕мферопольським буд╕вельним л╕це╓м. Л╕це╖сти ремонтували квартири колишн╕х в’язн╕в – жертв фашизму, сприяли благоустрою Хайдельберг-центру, а його прац╕вники, у свою чергу, дбали про одержання гуман╕тарно╖ допомоги малозабезпеченими учнями. Тож, у ст╕нах Центру ╕ народився сп╕льний проект пом╕ж л╕це╓м ╕ «Бауорденом», а минулого року група студент╕в л╕цею разом ╕з заступником директора з науково-виробничо╖ роботи Миколою Миколайовичем Нас╓дк╕ним та ╕ншими педагогами вирушила до Н╕меччини. Понад м╕сяць вони брали участь у буд╕вельних роботах, а водночас оглядали видатн╕ м╕сця ц╕╓╖ держави. Для гостей було орган╕зовано чудову культурну програму, вони мали можлив╕сть ознайомитися з системою осв╕ти Н╕меччини, яка сутт╓во в╕др╕зня╓ться в╕д в╕тчизняно╖. Мовний бар’╓р долали власними силами – знадобилися знання з н╕мецько╖ самого Миколи Миколайовича, а його сина – з англ╕йсько╖. Взагал╕ ╕ноземн╕ мови в училищ╕ викладаються на г╕дному р╕вн╕, ╕ л╕це╖сти швидко почали ор╕╓нтуватися в чужому мовному простор╕. Настав час «в╕ддати в╕зит» укра╖нським партнерам. Аби обговорити це питання, до л╕цею зав╕тав М╕хаель Шнатц. В╕н висловив бажання н╕мецько╖ сторони сп╕впрацювати у проектах з благоустрою школи № 21, ремонту притулку для старих, зокрема, створення майданчика для в╕дпочинку молодих ╕нвал╕д╕в-колясочник╕в тощо. Ц╕ пропозиц╕╖, зрозум╕ло, знайшли палку п╕дтримку мера С╕мферополя Геннад╕я Бабенка. У сво╓му виступ╕ заступник голови кола друз╕в «С╕мферополь - Хайдельберг» Любов ╢гор╕вна Зиско зауважила, що товариство «Коло друз╕в Хайдельберг - С╕мферополь» складають люди л╕тн╕ - «в╕д 60 до 90 рок╕в», а кримчанам потр╕бна молодь – це ╕ сприяло посередництву пом╕ж «Бауорденом» ╕ буд╕вельним л╕це╓м. А голова товариства «Коло друз╕в С╕мферополь - Хайдельберг» ╤ван Володимирович Лейсле, генеральний директор одн╕╓╖ з н╕мецьких буд╕вельних компан╕й, зауважив, що в майбутн╕х планах с╕мферопольц╕в – ремонт к╕рхи, до того ж охоплення волонтерським рухом ╕нших училищ Криму, ну ╕, звичайно, забезпечення житт╓д╕яльност╕ н╕мецьких пом╕чник╕в. А в перспективних – проходження кримськими л╕це╖стами стажування у навчальних закладах Н╕меччини. Ця ╕дея, за його словами, дуже сподобалась ╕ заступнику м╕н╕стра осв╕ти та науки АРК Микол╕ Миколайовичу Веселову. Та й чи могла вона не сподобатися? Побудувати майданчик для в╕дпочинку ╕нвал╕д╕в мер╕я могла б ╕ власними силами, а ось прокласти м╕сточок щиро╖ дружби ╕ порозум╕ння над т╕╓ю пр╕рвою, яку утворив колись пом╕ж нами фашизм, можливо т╕льки сп╕льними зусиллями, до яких готове молоде покол╕ння обох держав. Тамара СОЛОВЕЙ.
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
