Версiя для друку Обговорити в форумi

Соціологи з’ясовували, як мешканці півострова ставляться до НАТО і ЄС, до Росії та її флоту, до російської мови, подвійного громадянства... Дослідження «Суспільно-політичні, міжнаціональні та міжконфесійні відносини в АР Крим: стан, проблеми, шляхи вирішення» проводилося Центром Разумкова спільно з Інститутом Європи Університету м. Базеля за підтримки Державного секретаріату з питань освіти і досліджень Швейцарської Конфедерації. Методом особистого інтерв’ю в АР Крим і Севастополі було опитано 6891 осіб віком старше 18 років. Теоретична похибка опитування становить 1,2%.

МАЙЖЕ ПОЛОВИНА - НЕ ПАТРІОТИ УКРАЇНИ
За даними Центру Разумкова, у 2006 році переважна більшість (74%) жителів Криму сприймала Україну як свою Батьківщину, не сприймала - 22,2%. Однак тих, хто обрав би її Батьківщиною, якби мав можливість вибору, було значно менше - 57,1%; число тих, хто не зробив би вибору на користь України становило 31%.
До 2008 р. позиції кримчан змінилися. На цей час сприймають Україну як Батьківщину 40,1% жителів автономії, не сприймають - 32,9%.
- Частка тих, хто її сприймає в такій якості, так само, як і частка кримчан, які вважають себе патріотами України, за останні роки зменшилася. За даними опитування, на цей час сприймають Україну як Батьківщину 40,1% жителів автономії, не сприймають - 32,9%. Патріотами України у 2008 році визнали себе тією чи іншою мірою лише 28,6% жителів Криму, не визнали себе такими - майже половина (49,3%), - зазначив директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.

БІЛЬШІСТЬ ВВАЖАЮТЬ РІДНОЮ МОВОЮ РОСІЙСЬКУ
70% кримчан підтримали б запровадження інституту подвійного громадянства. Найбільш привабливим у цій якості виявилося громадянство Росії. При цьому більшість жителів Криму не вбачають у наданні Росією свого громадянства загрози національній безпеці і територіальній цілісності України.
Як показало опитування, 55,5% жителів Криму відносять себе до російської культурної традиції. Це стосується як переважної більшості росіян, так і українців - послідовником цієї традиції визнав себе кожен п’ятий українець у Криму.
Більшість жителів Криму вважають найбільш близькими собі за характером, звичаями і традиціями насамперед жителів Росії, які за цим показником виявляються ближчими, ніж Україна в цілому, та окремі її регіони. Водночас, на сприйняття соціокультурної близькості значною мірою впливають національний і конфесійний чинники. Зокрема, на відміну від українців і росіян, кримські татари вважають ближчими собі жителів Південної України, України в цілому і Туреччини, ніж Росії.
Досить помітна частка кримчан (переважно росіяни і українці) віднесли себе до радянської культурної традиції. Серед кримських татар лише незначна частка визнала належність до інших культурних традицій, ніж традиція їх народу. Разом із цим представниками загальноєвропейської традиції вважають себе 7,4% кримчан.
За даними дослідження, переважна більшість жителів Криму вважають рідною мовою російську і спілкуються нею вдома. При цьому українською мовою вільно або в обсязі, достатньому для спілкування, володіє більше половини кримчан.
З твердженням про «насильницьку українізацію» Криму повністю чи частково погодилася переважна більшість (75,2%) кримчан, не згодні з ним (повністю або частково) - 18,5%. Серед кримчан, які погодилися з тим, що населення Криму зазнає «насильницької українізації», переважна більшість (81%) особисто не зустрічалася з фактами дискримінації за національною ознакою.
43,5% кримчан вважають, що їхня потреба в отриманні освіти рідною мовою не задоволена чи скоріше задоволена; водночас, протилежної думки дотримуються не набагато менше жителів Криму - 41,2%.
Більшість кримчан вважають, що задоволена чи скоріше не задоволена їхня потреба в читанні книг (71,9%), а також газет і журналів (69,6%) рідною мовою. Водночас, так само на думку більшості не задоволена або скоріше задоволена їхня потреба у перегляді телевізійних передач (63,3%), художніх фільмів (52,6%), у слуханні радіо (51,2%) рідною мовою.

МЕНШЕ ТРЕТИНИ СХИЛЬНІ ДО СЕПАРАТИЗМУ
32,4% жителів АР Крим демонструють сепаратистські настрої. Водночас частка тих, хто готовий особисто домагатися реалізації сепаратистських варіантів, є меншою і не перевищує чверті.
Директор політико-правових програм Центру Разумкова зауважив, що питання бажаного статусу Криму для його жителів залишається відкритим.
- У підходах до його вирішення громадяни демонструють певну дезорієнтованість, подекуди підтримуючи взаємовиключні альтернативи, - сказав Якименко.

БІЛЬШІСТЬ ЗА ПРИЄДНАННЯ ДО СОЮЗУ РФ І БІЛОРУСІ
За даними опитування, 69% жителів Криму вважають, що пріоритетним напрямком зовнішньої політики України повинні бути відносини з Росією, 9% надавали перевагу країнам ЄС, 6,7% - іншим країнам СНД, 2,2% - США. Відносини з Росією вважають пріоритетними переважна більшість росіян і більшість українців.
Переважна більшість - 78,6% - жителів Криму вважають за потрібне приєднання України до Союзу Росії та Білорусі. Підтримка вступу України до ЄС серед жителів Криму є відчутно нижчою - 25,9%. Вступ до ЄС підтримують близько половини (48,3%) кримських татар, 30,6% українців і 19,5% росіян.

ПРОТИ НАТО ТА ЗА РОСІЙСЬКИЙ ФЛОТ
Вступ України в НАТО у 2008 році підтримали б 7,6% кримчан, не підтримали б - 77,7%. При цьому проти вступу до НАТО голосувала б абсолютна більшість росіян, переважна більшість українців та відносна більшість кримських татар.
У питанні ставлення до перспектив перебування російського Чорноморського флоту у Севастополі 69,9% кримчан зазначили, що термін дії угоди про базування флоту необхідно подовжити. 5,9% виступають за те, що після 2017 року слід вимагати виведення флоту, 2,4% - за дострокове скасування угоди.
- За подовження терміну перебування ЧФ на території України висловилася абсолютна більшість росіян і українців. Серед кримських татар немає домінуючої точки зору стосовно цього питання, - зазначають аналітики Центру Разумкова.
http://crimea.unian.net/ukr/detail/8169

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #52 за 26.12.2008 > Тема "З потоку життя"