У Сполучених Штатах Америки викликають занепоко╓ння в╕дверт╕ прояви експорту рос╕йського нац╕онал╕зму, що його насаджують верхн╕ ешелони влади Рос╕╖, зокрема, мер Москви Юр╕й Лужков. Американц╕в турбу╓ посилена активн╕сть нац╕онал╕стичних сил Рос╕╖ у так званому «ближньому заруб╕жж╕», тобто на територ╕ях колишньо╖ радянсько╖ ╕мпер╕╖. Причому робиться це не завжди оф╕ц╕йно ╕ в╕дверто, бо ж, як в╕домо, п╕дрив незалежних уряд╕в ╕ втручання у внутр╕шн╕ справи сус╕дн╕х держав суперечать не лише правилам дипломат╕╖, а й м╕жнародним правовим нормам, як╕ забороняють п╕дтримку сепаратист╕в. Але, як зазнача╓ «Нью-Йорк Таймз», «Прем’╓р-м╕н╕стр (Володимир) Пут╕н, фактичний правитель Рос╕╖, прагне п╕дважити нов╕ прозах╕дн╕ уряди (на кордонах Рос╕╖), що прийшли до влади внасл╕док так званих кольорових революц╕й». Отож, Пут╕н користу╓ться послугами Юр╕я Лужкова, мера Москви, щоб завжди можна було послатися на його буц╕мто самост╕йн╕ д╕╖ у царин╕ експорту нац╕онал╕зму. Лужков, колишн╕й радянський апаратник, мр╕╓ в╕дновити рос╕йську рег╕ональну гегемон╕ю шляхом п╕дтримки рос╕йсько╖ етн╕чно╖ меншини ╕ заохочення сепаратизму в сус╕дн╕х кра╖нах. М╕ж тим, Кремль, як стверджу╓ «Нью-Йорк Таймз», п╕дтриму╓ н╕бито самост╕йну зовн╕шню пол╕тику Лужкова – мовляв, той д╕╓ з ф╕лантроп╕чних переконань. Впродовж останнього десятир╕ччя Лужков витратив у «ближньому заруб╕жж╕» сотн╕ м╕льйон╕в долар╕в з╕ столичного бюджету. В╕н п╕дтриму╓ пророс╕йських сепаратист╕в у Молдов╕, проклада╓ автостради в Абхаз╕╖ та П╕вденн╕й Осет╕╖, сепаратистських рег╕онах Груз╕╖, споруджу╓ рос╕йськ╕ храми й багатоквартирн╕ будинки для рос╕йських в╕йськових у Криму, що ╓ частиною Укра╖ни, ╕ вимага╓ повернення Криму Рос╕╖. Коли ж уряди цих кра╖н протестують, Лужков стверджу╓, що в╕н просто розширю╓ зв’язки Москви з м╕стами-побратимами. «Нью-Йорк Таймз», яка розм╕стила на перш╕й стор╕нц╕ великий матер╕ал про м╕жнародну д╕яльн╕сть Лужкова, пише, зокрема: «У зовн╕шн╕й пол╕тиц╕ такого (╕мперського) типу хтось мусить виступати з агресивними закликами, ╕ Лужков для цього нада╓ться ╕деально». До заз╕хань Рос╕╖ на Крим в Америц╕ ставляться вельми негативно. Сенатор Джозеф Байден, голова ком╕с╕╖ ╕з закордонних справ Сенату ╕ кандидат на м╕сце в╕це-президента в╕д Демократично╖ парт╕╖, заявив, що вважа╓ неприпустимими плани Кремля щодо Криму. Та все ж Лужков продовжу╓ будувати у Криму тисяч╕ помешкань для рос╕йських моряк╕в. В╕н в╕дкрив у Севастопол╕ ф╕л╕ю Московського державного ун╕верситету ╕ об╕ця╓ подальше ф╕нансування рос╕йського буд╕вництва там в обсяз╕ двох м╕льярд╕в долар╕в. «Нью-Йорк Таймз» зауважу╓, що хоча Пут╕н заявля╓, що Рос╕я поважа╓ територ╕альну ц╕л╕сн╕сть Укра╖ни, в╕н не засуджу╓ ан╕ кримських сепаратист╕в, ан╕ активн╕сть Лужкова. А коли Укра╖на в травн╕ у в╕дпов╕дь на чергов╕ заклики мера Москви повернути Крим Рос╕╖ заборонила Лужкову в’╖зд на ╖╖ територ╕ю, рос╕йське м╕н╕стерство закордонних справ заявило, що погляди Лужкова «зб╕гаються з поглядами б╕льшост╕ рос╕ян, як╕ боляче сприйняли розвал СРСР». http://www.radiosvoboda.org/content/Article/1332995.html
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
