|
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 25.05.2007 > Тема "Резонанс"
#21 за 25.05.2007
ПРО ТАКИЙ ПРИМ╤ТИВ НЕСИЛА МОВЧАТИ
Н╤ В ТИН, Н╤ В ВОРОТА
Як у житт╕ часом бува╓, почува╓шся принизливо, коли мусиш в╕дпов╕дати на н╕сен╕тниц╕ неосв╕чено╖ людини, яка городить несусв╕тну маячню, що купи не трима╓ться. Йдеться про Колю Левченка, того, що з Донецька випустили.
Ви т╕льки послухайте, що простор╕ку╓ такий соб╕ нев╕глас. Укра╖нську мову в Укра╖нськ╕й держав╕ треба л╕кв╕дувати як державну, а ввести рос╕йську. Укра╖нську можна залишити для розваги. Бачите, яка щедра рос╕йська душа! Воно, видно, не вм╕╓ читати, бо якби вм╕ло, то, може, запам’ятало б, що Укра╖на ╓ незалежною державою, а в ц╕лому св╕т╕, де живуть нормальн╕ люди, у нормальних державах працюють державн╕ службовц╕, то т╕ розмовляють державною мовою ╕ шанують ╖╖.
Яка причина його пропозиц╕й? В╕н не здатен (не хоче, бо л╕нивий!) вивчити укра╖нську мову, ╕ не бажа╓ вчитися нею, бо вона для його «╕нтелекту» не годиться. Б╕льше того, в╕н не зна╓ жодного рос╕йсько-укра╖нського техн╕чного словника, бо якщо знав би, то видав би його сво╖м власним коштом.
Сумн╕ваюся у його щедрост╕, але нашим чесним громадянам нагадаю, що укра╖нськ╕й лексикограф╕╖ виповнилося понад 400 рок╕в (перший укра╖нський словник вийшов друком 1596 р., рос╕яни дос╕ пишуть, що то також ╖хн╕й перший словник); що церковнослов’янсько-укра╖нський словник Памви Беринди, який родом з Галичини (Ки╖в, 1627, два видання), обслуговував майже весь кирилично-слов’янський св╕т; що в часи рос╕йських заборон укра╖нсько╖ мови (а ╖х було б╕льш як сто) вийшло лише у друг╕й половин╕ XIX — на початку XX ст. понад 160 лексикограф╕чних праць; що укра╖нськ╕ терм╕нолог╕чн╕ словники з’явилися у середин╕ XIX ст., тод╕ ж, як у ╢вроп╕, ╕ ран╕ше, н╕ж рос╕йськ╕; що ц╕ словники видавали за радянського тотал╕таризму, хоч укра╖нська мова, в основному, в╕дсунена радянськими функц╕онерами в╕д пров╕дних сфер використання (науки, осв╕ти, пол╕тики, в╕йськово╖ справи); що лише за роки укра╖нсько╖ незалежност╕ (15 рок╕в) вийшло, на основ╕ пов╕домлень Книжково╖ палати, понад 550 терм╕нолог╕чних словник╕в, а вс╕х — понад 1 000, в тому числ╕ з медицини видано 63 словники, з економ╕ки та юриспруденц╕╖ — по 34, ╕нформатики, комп’ютерно╖ техн╕ки — 32, х╕м╕╖ — 21, д╕лового сп╕лкування — 20. По
14 словник╕в опубл╕ковано з програмування, математики, техн╕ки ╕ буд╕вництва, по 12 — з еколог╕╖, машинознав-ства, по 9 — ╕з с╕льського господарства, пол╕толог╕╖, по 8 — з б╕олог╕╖, педагог╕ки, 7 — з мовознавства, по 6 — з в╕йськово╖ справи, електрон╕ки, ав╕ац╕╖, ракетно-косм╕чно╖ техн╕ки, з автошляхово╖ справи, електротехн╕ки, землеробства, музики, геодез╕╖ ╕ так дал╕.
╤ чого б ще навчити цього нещасного? Х╕ба за професором ╤. Ог╕╓нком додати те, що цар Петро ╤, який 1720 р. видав перший указ про заборону друкувати укра╖нськ╕ книжки, посилав московських священик╕в вчитися читати до Ки╓ва; що в Ки╓во-Могилянськ╕й академ╕╖ навчався сам М. Ломоносов; що там, наприклад, з 1736 року засвоювали глибини знань 127 студент╕в з-за кордону; що майже в кожному сел╕ в Укра╖н╕ була школа, а на початку XIX ст. ╖х майже не стало; що рос╕йський академ╕к О. Пип╕н писав: у XVI—XVII ст. «Москва долго не хотела сознаваться в недостатке своих образовательных средств», а «Киевская наука была в Москве делом неслыханным», ╕ тому укра╖нських учених примусово вивозили до Москви навчати царських д╕тей; що вплив укра╖нц╕в позначався на культур╕, мов╕; що до Москви ╖здили наш╕ маляр╕, ковал╕, гончар╕, каретники, шевц╕; що в 1649 роц╕ укра╖нц╕ заснували в Москв╕ першу школу; що московська церква використовувала не лише укра╖нський церковний мелос, а й укра╖нськ╕ книжки; що рос╕йська мовознавча терм╕нолог╕я була започаткована укра╖нцем М. Смотрицьким; що на Московщин╕ запанувала укра╖нська вимова; що нав╕ть на початку XIX ст. критик ╕ монарх╕ст В. Б╓л╕нський обурювався: «Почему же нам необходимо сообразоваться в нашем правописании с выговором только малороссиян» (Сочинения, 1860, т. 9, с. 195), не знаючи, що весь цей правопис завезли ╖м ц╕ ж укра╖нц╕. Про залежн╕сть у той час рос╕йсько╖ мови та культури в╕д укра╖нсько╖ можуть св╕дчити ╕ досл╕дження П. Цимбал╕стого, який у книжц╕ «Укра╖нськ╕ мовн╕ елементи в рос╕йськ╕й 1680 - 1760 рр.» (Лондон, 1991, англ╕йською мовою) на основ╕ арх╕вних ╕ наукових досл╕джень дов╕в, що Укра╖на була в той час ╓вропейською державою, що в Рос╕╖ на зразок Ки╓во-Могилянсько╖ була створена «Слов’яно-греко-латинська академ╕я», де працювало 27 укра╖нських префект╕в, 22 ректори, а також там було 11 представник╕в Високого Синоду, 10 представник╕в ╕ншомовних справ, 3 академ╕ки, а також 43 укра╖нськ╕ сп╕ваки та музиканти, 5 бандурист╕в Катерини II. Вище ми навели лише марг╕нальну ╕нформац╕ю.
Так, укра╖нська мова — мова багатющого фольклору (нею записано понад 100 тисяч народних п╕сень). Цього пана, бачите, ╕ це пече. Укра╖нц╕ мають неперевершений талант створювати см╕ховинки. Згадаймо тих двох селян з╕ сп╕вомовки С. Руданського, як╕ ходили по крамницях Петербурга дьоготь купувати. Або в╕зьм╕мо за приклад нашого неперевершеного
М. Гоголя, який з убивчою ╕рон╕╓ю насм╕хався над недолугими московитами. В╕н нав╕ть в ╤тал╕╖ розмовляв укра╖нською з ╤. Айвазовським (батько Айвазовського народився у Львов╕). Нехай соб╕ запам’ята╓ той жовтодзьобий юнга, що народ, який здатен см╕ятися, непереможний! А ще треба сказати цьому «пацанов╕» з Донецька (хоча сумн╕ваюся, чи в╕н з того краю, бо знаю там багатьох чесних, розумних ╕ розважних людей), у к╕нц╕ XVIII стол╕ття в Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖ не було нав╕ть справжн╕х народних п╕сень, а ╖х передруковували з укра╖нських зб╕рник╕в. Нав╕ть «д╕дусь» Лен╕н ╕ його соратники сп╕вали укра╖нську п╕сню «Шал╕йте, шал╕йте, скажен╕ кати!»
А ще Левченко простоф╕лить, що треба л╕кв╕дувати укра╖нську державну мову, бо по-рос╕йському писав Т. Шевченко. Кожна людина, хоч тр╕шки осв╕чена, зна╓ причини цього. Але наведу тут ще ╕ слова самого Ген╕я Укра╖ни: «Аж землячок, Спасиб╕, признався, З циновими ╜удзиками: — Де ти здесь узялся? — З Укра╖ни. — Так як же ти й говорить не вм╕╓ш по-здешнему? — Ба н╕, - кажу, - Говорить ум╕ю, Та не хочу. — Экой чудак!» Це з поеми «Сон», за яку поет з «ласки» рос╕йського царя 10 рок╕в пробув у невол╕-солдатчин╕.
Зрозум╕ло, що ця круговерть Левченка зат╕яна «рег╕оналами» як чергова акц╕я, щоб в╕двернути увагу укра╖нсько╖ громадськост╕ в╕д економ╕чних труднощ╕в, яких ПР чимраз дал╕ неспроможна подолати, ╕ вс╕ д╕рки в економ╕ц╕ намага╓ться залатати новими позиками, затягаючи зашморг на ши╖ укра╖нських платник╕в податк╕в.
Диву╓ мене ще одне, що н╕хто з╕ справжн╕х рос╕ян не в╕дреагував на так╕ н╕сен╕тниц╕, як╕, перш за все, ображають рос╕йську нац╕ю ╕ культуру, не висловили сво╓╖ реакц╕╖ титулован╕ представники ПР, ╕ з╕ свого середовища випихають отаке опудало. Правда, «рег╕онали» випустили з╕ свого табору пару пернатих — п╕вника Т. Чорновола та курочку Г. Герман, щоб посокотали.
Ми не заз╕ха╓мо на рос╕йську мову. Кожна мова по-сво╓му гарна, багата ╕ заслугову╓ на пошану. Кожна мова ╕сну╓ ╕ живе т╕льки завдяки тому, що ма╓ глибоке народне кор╕ння ╕ нею можна сп╕лкуватися з ╕ншими народами. У цьому ╖╖ житт╓дайна сила. Пишучи ц╕ слова, мимовол╕ дума╓ш: ск╕льки може тривати оця жорстока ╕ така ганебна, суто ╕мперська з п╕ною на устах балаканина проти мови великого народу суверенно╖ Укра╖нсько╖ держави, ск╕льки цей народ може терп╕ти? Ми щедро д╕лилися ╕ д╕лимося сво╖ми нац╕ональними надбаннями, ми н╕коли не були загарбниками, не асим╕лювали чужих мов, але ╕ не можемо миритися, щоб нев╕гласи влаштовували бенкет на наш╕й р╕дн╕й земл╕, до того ж ще й крадучи в наших пращур╕в так╕ чар╕вн╕ укра╖нськ╕ пр╕звища, як Левченки, Симоненки, Голубченки. Ск╕льки треба мати ненавист╕ до земл╕, на як╕й вони живуть, до народу, який ╖х году╓, до хл╕ба народного, який живить отаких покруч╕в, напевно, славних колись прад╕д╕в великих Левк╕в, Симон╕в, Голуб╕в, нащадки яких, навчившись цвенькати по-московськи, переродилися у таких соб╕ Левченк╕в, С╕мон╓нк╕в. Вони мусять усв╕домити, запам’ятати ╕ пов╕рити, що «Я ╓сть народ, якого правди сила Н╕ким звойована ще не була» (П. Тичина).
Левко ПОЛЮГА,
доктор ф╕лолог╕чних наук, професор кафедри укра╖нсько╖ мови Нац╕онального ун╕верситету «Льв╕вська пол╕техн╕ка».
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 25.05.2007 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4793
|
БАЙДЕН П╤ДПИСАВ ЗАКОН ╤З ДОПОМОГОЮ УКРА╥Н╤
СЕНАТ США УХВАЛИВ ЗАКОНОПРО╢КТ ╤З ДОПОМОГОЮ УКРА╥Н╤, ╤ЗРА╥ЛЮ Й ТАЙВАНЮ
ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
