НА ПРЕВЕЛИКИЙ жаль, нав╕ть сьогодн╕, коли незалежна Укра╖на ма╓ 16 рок╕в, ╕сну╓ й розкв╕та╓ облудний стереотип щодо «фашистських наймит╕в» ОУН, УПА, УНА, УНСО, УВО та ╕н. Якщо посл╕довн╕ та пом╕ркован╕ науковц╕ та д╕яч╕ культури закликають ставитися з порозум╕нням до «спротиву на Заход╕», то в зрусиф╕кованих рег╕онах (насамперед на Сход╕) та в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим (яка вже 53 роки входить до складу Укра╖ни!) геро╖ визвольно╖ боротьби - «фашисти», «бандьори» та вбивц╕. Зрозум╕ло, що радянському ветеранов╕ надзвичайно складно зрозум╕ти причини, чому в нього стр╕ляли рок╕в 60 з гаком тому, але настав час ламати в╕джил╕ стереотипи. Пом╕чено, що покол╕ння п╕сля 20 та 40 рок╕в б╕льш толерантно ставляться до ОУН, УПА та ╕н., вважаючи ╖х внесок ц╕нним ╕ зрозум╕лим, вид╕ляючи в╕дновлення культури та символ╕ки, нац╕онального мислення, бажання жити без сумн╕вних вказ╕вок «старшого брата» тощо. Перекручен╕ твердження щодо нацистсько╖ спрямованост╕ Зах╕дно╖ Укра╖ни (насамперед Львова) ╓ виг╕дним засобом ман╕пулювати почуттями населення. Студентка, св╕доме життя яко╖ пройшло у Львов╕, пише: «Это не преувеличение, русскоязычное население во Львове находится примерно в том же статусе, что чернокожие в США во время расцвета рассовой дискриминации... Недавно вот праздновали что-то с одногруппниками и невзначай коснулись истории... И довелось слушать их яростные тирады про то, что Гитлер был очень даже прав, и всех евреев надо если не расстрелять, то, по крайней мере, определить в одну резервацию и не выпускать за ее пределы под страхом смертной казни. А еще лучше было бы, если бы Гитлер выиграл Вторую мировую. Кстати, 9 мая во Львове - чуть ли не траурный день, и накануне этого праздника на единственном в городе мемориале «Переможцям над фашизмом», который все пытаются снести, добры молодцы тщательно вырисовывают двухметровую свастику... Украина не расколота. Нельзя расколоть то, что никогда не было единым целым. Живя во Львове, мне иногда хочется купить популярную здесь футболку с надписью «Дякую тоб╕, Боже, що я не москаль», зачеркнуть «не» и гордо ее носить хотя бы потому, что не могу напыщенно похвастаться тем, что я «не знайома з рос╕йською л╕тературою ╕ не знаю, хто такий Досто╓вський!» («Арт-мозаика», № 13, 27 березня - 2 кв╕тня 2006 р., с. 24 - 25, лист, п╕дписаний Aljаrma, г. Львов). Натом╕сть члени Сп╕лки письменник╕в Криму, як╕ збираються в Русском центр╕ (С╕мферополь, вул. Фрунзе), в╕дв╕дували Закарпаття, Льв╕в тощо й зазначають, що н╕яких прояв╕в шов╕н╕зму нав╕ть при т╕сному сп╕лкуванн╕ не пом╕тили. Це твердження ╓ дуже ц╕нним хоча б тому, що в С╕мферопол╕ акцентують увагу насамперед на рос╕йськ╕й культур╕, ╕ старше покол╕ння письменник╕в не волод╕╓ укра╖нською мовою. В╕дома передача «Куранты» («Черноморская ТРК») також зор╕╓нтована виключно на Рос╕ю. Нам дос╕ браку╓ об’╓ктивно╖ ╕нформац╕╖ про геро╖чну боротьбу ОУН, УПА та ╕нших орган╕зац╕й. Складно в╕дтворити картину жорстоких знущань енкаведист╕в у Зах╕дн╕й Укра╖н╕, оск╕льки протоколи допит╕в у НКВС не збереглися. Така позиц╕я зрозум╕ла: комун╕стам невиг╕дно лишати пам’ять про себе як про кат╕в, оск╕льки в очах населення треба було стати «визволителями». Проте заф╕ксован╕ окрем╕ факти мордування невинних людей, знущання над трупами оун╕вц╕в (наприклад, в╕др╕зання гол╕в). У 2006 роц╕ в номерах газети «Коммунист» прокотилася низка статей проти ОУН ╕ УПА; зокрема, «бандер╕вц╕в» звинувачували в тому, що буц╕мто вони скидали тисяч╕ труп╕в у криниц╕ (одна стаття так ╕ називалася - «Ой у пол╕ криниченька...»). Але факти св╕дчать про ╕нше. Солом╕я Дмитр╕вна Павличко (1958 - 1999) у «Листах з Ки╓ва» (1990 - 1991) 11 серпня 1990 р. зазначала: «Антикомун╕стичним настроям сприяють ╕ розкопки засипаних криниць з жертвами НКВС. Таких на Франк╕вщин╕ вже дек╕лька. В сел╕ Яблунов╕ на Кос╕вщин╕ «Мемор╕ал» розкопав близько сотн╕ труп╕в навколо будинку, де був НКВС. У 1945 роц╕ в цьому будинку к╕лька м╕сяц╕в в╕дсид╕в ╕ м╕й батько (знаменитий поет ╕ перекладач Дмитро Васильович Павличко (нар. 1929 р.) ╕з вересня 1945 до червня 1946 р. був ув’язнений органами НКВС за звинуваченням у перебуванн╕ в «Дитяч╕й сотн╕ УПА», яко╖ насправд╕ не було. - О. С.). Йому вдалося вижити, бо його ╕ ц╕лу групу м╕сцево╖ молод╕ направили в ╤вано-Франк╕вськ на допити ╕ суд. А десятки людей тут замордували. Я саме була в т╕й околиц╕, ╕ вся вона живе в стан╕ пост╕йного стресу. Кожен день викопують нов╕ скелети, щонед╕л╕ панахиди, горять св╕чки, безплатно працюють добровольц╕...». Таким чином, ми застер╕га╓мо в╕рити твердженням комун╕ст╕в про «мирну роботу» (у «б╕лих рукавичках») в Зах╕дн╕й Укра╖н╕. Нав╕ть сьогодн╕ не може заго╖тися ця болюча рана... Ольга СМОЛЬНИЦЬКА, студентка 3-го курсу факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства ТНУ ╕мен╕ В. ╤. Вернадського.
БАЙДЕН П╤ДПИСАВ ЗАКОН ╤З ДОПОМОГОЮ УКРА╥Н╤
СЕНАТ США УХВАЛИВ ЗАКОНОПРО╢КТ ╤З ДОПОМОГОЮ УКРА╥Н╤, ╤ЗРА╥ЛЮ Й ТАЙВАНЮ
ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
