Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БАЙДЕН П╤ДПИСАВ ЗАКОН ╤З ДОПОМОГОЮ УКРА╥Н╤
В╕н п╕дкреслив, що це посилить безпеку Америки ╕ св╕ту, а також п╕дтвердить глобальне л╕дерство...


СЕНАТ США УХВАЛИВ ЗАКОНОПРО╢КТ ╤З ДОПОМОГОЮ УКРА╥Н╤, ╤ЗРА╥ЛЮ Й ТАЙВАНЮ
Документ п╕дтримала переважна б╕льш╕сть американських законодавц╕в…


ПАР╢ ВИЗНАЛА НЕЛЕГ╤ТИМНИМ ПРЕЗИДЕНТА РФ ПУТ╤НА, А РПЦ – ╤НСТРУМЕНТОМ ПРОПАГАНДИ
Асамблея вкотре п╕дтвердила, що за пут╕на рф перетворилася на фактичну диктатуру…


ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
За резолюц╕ю ПАР╢ проголосували 134 учасники зас╕дання, проти – жоден…


ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 23.02.2007 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 23.02.2007
ЩО В╤ЩУ╢ П╤СНЯ ГРАКА?
Валентин БУТ.


МИНУЛО╥ п'ятниц╕ в прямому еф╕р╕ в╕домо╖ телепрограми "Свобода слова" на ╤СТV голова кримських комун╕ст╕в ╕ певно ж комусь-таки товариш Грач видав таке, в╕д чого протверез╕ли не лише от╕ "не дуже св╕дом╕", а й багато ╕з зазомбованих товаришами граками зяблик╕в.
Було заявлено про те, що коли Укра╖ну потягнуть до НАТО, Крим в╕дмежу╓ться в╕д не╖. Те ж саме було повторене в програм╕ "Час" на 5 канал╕ в понед╕лок - в чому-в чому, а в посл╕довност╕ товаришу Грачу не в╕дмовиш. Заява, що й казати, - серйозна. Та чи розумна? По-перше, щодо того, кого й куди тягнуть ╕ чи тягнуть взагал╕.
Мудр╕ латиняни казали: "Volentem ducunt fata, nolentem trahun" - "Бажаючих доля веде, небажаючих тягне". Укра╖на зовс╕м не сьогодн╕ проголосила про св╕й св╕домий нам╕р при╓днатися до ╢вроатлантично╖ сп╕льноти. В╕дбулося це також не вчора ╕ нав╕ть не за помаранчевих, на яких нин╕ вважа╓ться хорошим тоном в╕шати вс╕х собак. Р╕шення це було ухвалене народними депутатами, себто повноважними представниками укра╖нського народу, ще за правл╕ння пана Кучми, ╕ в ц╕лком законний, зазначимо, спос╕б.
Б╕льш╕сть з тих, хто проголосував "за", зробили це ц╕лком св╕домо, хоча можна припустити, що дехто зробив це в╕д неможливост╕ аргументовано заперечити лог╕чн╕сть та доц╕льн╕сть того кроку. Серед останн╕х, можливо, були певн╕ депутати з Парт╕╖ рег╕он╕в, як╕ нин╕ не те щоб в╕дхрещуються в╕д того свого р╕шення, але кажуть, що мали на уваз╕ дещо ╕нше. Сам л╕дер парт╕╖ чи не п╕д час першого ж в╕зиту до ╢вропи як прем'╓р заявив про неготовн╕сть Укра╖ни при╓днатися до НАТО. Треба сказати, така заява вразила ╢вропу, адже до останнього часу Укра╖на досить активно просувалася в обраному напрямку. Таке р╕зноголосся, очевидно ж, не додало авторитету Укра╖н╕. Принаг╕дно зазначимо, що за демократ╕╖, якщо вона таки демократ╕я, неможливо, аби один урядовець, нав╕ть з найвищими повноваженнями виконавчо╖ влади, перекреслив р╕шення парламенту - законодавчого органу, який, додамо, за нашою Конституц╕╓ю, ╓диний, хто може визначати основи зовн╕шнього курсу кра╖ни (ч. 5, ст. 85).
Аби знайти правдопод╕бне пояснення таким пасажам, згадали про референдум. Аякже - воля народу священна. Маг╕чне це слово миттю оволод╕ло умами достойник╕в, як╕ сплять ╕ бачать Укра╖ну в лон╕ "матушки Рассеи".
Не бентежачи пана прем'╓ра, бо, хоч ╕ професор, але з ╕ншо╖ спец╕альност╕, хот╕лося б поц╕кавитися в товариша Грача, як знаного ╕сторика, а чи проводився який-не-який референдумець перед сов╓тизац╕╓ю Укра╖ни в 1917 роц╕ (Всеукра╖нський з'╖зд Рад 12.12.1917 не раху╓ться, оск╕льки 82 Ради представляли лише Донецьк, Кривор╕жжя та П╕вденно-Зах╕дний край)? Чи ц╕кавились комун╕сти думкою народу перед створенням Варшавського пакту чи, скаж╕мо, перед початком в╕йськово╖ агрес╕╖ до Афган╕стану? Невже н╕?! То чого ж тод╕ сьогодн╕ комун╕сти чи не найактивн╕ш╕ горлопани за негайне проведення референдуму щодо вступу до НАТО? Чи не тому, що "поборники прав" народу намагаються скористатися тим, що ще, на превеликий жаль, не вив╕трився з гол╕в обивател╕в ядучий чад стал╕нсько-сусловсько╖ пропаганди ╕ вони просто бояться м╕н╕мальних просв╕тницьких заход╕в, як╕ б дали об'╓ктивну картину перед прийняттям р╕шення "за" чи "проти" вступу до блоку? Гра явно нечесна, нав╕ть коли не брати до уваги явн╕ порушення, допущен╕ п╕д час збирання п╕дпис╕в за проведення референдуму.
Насправд╕ саму тенденц╕ю питати хоч вряди-годи думку народу можна б в╕тати, хоча для небагато╖ кра╖ни таке задоволення не з дешевих. ╤нша р╕ч, коли т╕╓ю думкою намагаються ман╕пулювати.
Пот╕м, не зрозум╕ло, який шлях до в╕д'╓днання товариш пропону╓, адже питання про зм╕ну територ╕ального устрою Укра╖ни вир╕шу╓ться виключно всеукра╖нським референдумом (ст. 73 Конституц╕╖). З ╕ншого боку, за наявност╕ при влад╕ кризово╖, чи то пак - антикризово╖ коал╕ц╕╖, тако╖ можливост╕ просто не виникне, а отже, слова товариша Грача можна трактувати як просте фантазерство, браваду та бажання п╕д╕грати господам затул╕ним.
Справа ж з╕ вступом до НАТО й справд╕ ма╓ б╕льш н╕ж один вар╕ант вир╕шення. Можна вступити й мати реальних союзник╕в проти безпардонност╕ "великого старшого брата", а не робити гарну м╕ну при поган╕й гр╕, як у випадку тузлинського протистояння, спонтанних висадок десанту на суверенну територ╕ю (яку старший брат очевидно не вважа╓ такою), впертого небажання несамовитого "родича" повертати неналежну йому систему нав╕гац╕йного забезпечення мореплавства чи що там ще?
Можна, з ╕ншого боку, залишитися нейтральними, але тод╕ треба проводити саме пол╕тику нейтрал╕тету, а не п╕д╕гравати весь час одн╕й сторон╕, тягнучи назад в ту саму багнюку, з яко╖ намага╓мось вибратись. При цьому не сл╕д забувати, особливо ╕сторикам-законотворцям, що статус нейтрально╖ держави не передбача╓ знаходження на ╖╖ суверенн╕й територ╕╖ будь-яких в╕йськових баз ╕ноземних держав.
Безумовно, можна говорити й про участь у в╕дновленн╕ нового-старого Союзу нерушимого з╕ вс╕ма його сумн╕вними вигодами, як-от: корумпована командно-адм╕н╕стративна система з перманентним тяж╕нням як не до абсолютизму, то до "просв╕чено╖" диктатури з в╕дносинами типу:
"Я начальник - ти блазнюк", з╕ смердючим блювотинням шов╕н╕зму, де вс╕ косоок╕, чорнодуп╕ та ╕нш╕ хохли мають знати сво╓ м╕сце, а чукч╕ сприймаються лише в деб╕льних анекдотах, бо ж Рос╕я - для рос╕ян! Це там, в╕д п╕вн╕чно╖ столиц╕ ╕ до пров╕нц╕йного Воронежа ╕ Далекого Сходу бритоголов╕ фашисти вбивають на вулицях лише за те, що ти ╕ноземець, що в тебе неналежного кольору шк╕ра чи нев╕дпов╕дний акцент. Це там геро╖зу╓ться крим╕нал, бо ж традиц╕╖ - велика р╕ч. Перел╕к можна продовжувати, та чи варто витрачати час?
Аргументуючи небажання вступати до НАТО, противники цього крають вразлив╕ серця обивател╕в, вбол╕ваючи за вояк╕в, яким, можливо, доведеться брати участь у в╕йськових д╕ях Орган╕зац╕╖. Що ж, як ╕ кожен порядний сп╕льник, у раз╕ входження, Укра╖на й справд╕ мала б виступати проти сп╕льного ворога, але ж, з ╕ншого боку, ╕ вона буде захищена вс╕╓ю потугою Альянсу. Кр╕м того, мова ведеться в цьому раз╕ про профес╕йну арм╕ю - в╕йсько на контракт╕, а не про безвусих новобранц╕в, яких старший брат, не роздумуючи, кинув у пекло чеченсько╖ кампан╕╖.
Йдеться, за великим рахунком, нав╕ть не про вступ чи не вступ та русоф╕л╕в. Перш╕ доводять необх╕дн╕сть сприйняття ╓вропейських ц╕нностей - тих самих, що лягли в основу усп╕шност╕ ╓вропейських народ╕в, привели ╖х до добробуту, процв╕тання. Друг╕ (правду кажуть про незбагненн╕сть слов'янсько╖ душ╕!) - продовжують ор╕╓нтуватися на збанкрут╕лого старшого брата, чи то пак, пахана, який лише за пер╕од в╕д 1917 по 1991 р╕к трич╕ влаштував лют╕ голодомори, безжально нищив найменш╕ прояви, паростки самосв╕домост╕.
На думку автора, найб╕льша б╕да укра╖нського народу поляга╓ сьогодн╕ в тому, що в╕н сам ╓ неймов╕рною сум╕шшю вчорашн╕х мешканц╕в то╖ велико╖ Зони, що звалася Радянська Укра╖на - таб╕рник╕в та ╖хн╕х мучител╕в-кат╕в, а ще ╖хн╕х нащадк╕в. Чи можна уявити, щоб ц╕ люди сприймали св╕т однаково? Тож не варто дивуватися протистоянню, що в╕дбува╓ться нин╕.
На жаль (╕ зрозум╕ло чому!), Укра╖на не пройшла через люстрац╕ю, яка, не будучи насправд╕ панаце╓ю, все ж зняла б найсутт╓в╕ш╕ проблеми, розчистила б шляхи до прогресу.
На жаль, перш╕ два Президенти були аж н╕як не укра╖нськими.
На жаль, Президент, який за довг╕ роки зм╕г вперше викликати дов╕ру, за чи╖ ╕де╖ люди ладн╕ були в╕ддати нав╕ть життя, фактично зрадив ╖х. Зрадив ╖хню дов╕ру, ╖х над╕╖ ╕ прагнення. Не будучи досв╕дченим пол╕тиком (радше харизматичною особою, чи не вперше в наш╕й пол╕тичн╕й кунсткамер╕ - чесною та патр╕отичною), не в╕дчуваючи тако╖ тонкоплинно╖ в пол╕тиц╕ субстанц╕╖, як час (пам'ята╓те сакраментальне: "...промедление смерти подобно"!) в╕н, а разом з ним ╕ ми втратили реальну можлив╕сть кардинальних як╕сних зм╕н ще сьогодн╕. Сказане не потребу╓ пояснень, оск╕льки причини та ╖х насл╕дки очевидн╕. Тут варто п╕дкреслити, що, незважаючи на зазначен╕ ╕ незазначен╕ претенз╕╖, це перший справд╕ укра╖нський Президент, ╕ вс╕ його недол╕ки разом взят╕ не переважать на терезах дол╕ того в╕дчуття пробудження, в╕дродження, якого не знали давно.
╤нша проблема - мовна. Точн╕ше - мовно-культурна. В╕домо, що в Укра╖н╕, окр╕м титульно╖ нац╕╖ - укра╖нц╕в, мешкають представники б╕льш н╕ж ста етнос╕в. Хоч ╖х в╕дсоток серед загального числа не такий вже й значний, треба визнати, що мало хто з них мав хоч як╕сь п╕дстави для вивчення укра╖нсько╖ мови. Ба, б╕льше того, сам╕ укра╖нц╕, завдяки добре продуман╕й пол╕тиц╕ колон╕зац╕╖, у великому сво╓му числ╕ в╕дцуралися р╕дно╖ мови.
А оск╕льки мова - не лише зас╕б сп╕лкування, а й ╓диний нос╕й неповторних традиц╕й, звича╖в, цього р╕знобарв'я культури, не кажучи вже про л╕тературу, театр, к╕но, Укра╖на поступово перетворилася на запов╕дник яничарства та клонування манкурт╕в. Кажуть, в природ╕ клони нездатн╕ до самов╕дтворення. На жаль, пол╕тичн╕ клони-манкурти навчилися усп╕шно в╕дтворювати себе. ╤ разом з "п'ятою колоною" "радетелей за отечество чужое" проникли в ус╕ сфери життя. Заповнили не те що коридори - верхн╕ щабл╕ влади.
Не дивно, що сьогодн╕ багатьох влаштову╓ така ситуац╕я. Зв╕дси намагання законодавчо закр╕пити статус державно╖ за мовою колон╕затора. Зв╕дси розмова про дв╕ окрем╕ Укра╖ни. Зв╕дси погрози в ранз╕ прогнозу в╕д Грача.
Дума╓ться, треба бути дуже на╖вним, аби не зрозум╕ти, що Укра╖на нин╕ ╓ ареною запекло╖ боротьби м╕ж вчорашн╕м днем ╕ майбутн╕м. В╕йна насправд╕ йде за душ╕ укра╖нц╕в - за наш╕ з вами душ╕. Тиснучи на нас за допомогою добре в╕дпрацьованих важел╕в - психолог╕чних, економ╕чних (перманентн╕ м'ясо-молочн╕ в╕йни, паливн╕ конфл╕кти, газовий шантаж), пол╕тичних (все та ж "маячня в╕йна", провокац╕╖ на кордонах, затягування з дел╕м╕тац╕╓ю ╕ водночас пряме втручання рос╕йських високопосадовц╕в та пол╕тик╕в у внутр╕шн╕ справи суверенно╖ Укра╖ни у С╓веродонецьку, Феодос╕╖). Та найб╕льш д╕╓вими з-пом╕ж тих важел╕в сл╕д визнати саме мовно-культурний. Засилля рос╕йсько╖ книги, рос╕йсько╖ попси, рос╕йськомовного к╕но вже стало "притчею во язицех".
Природа не терпить пустоти. Коли вирубано сад, на його м╕сц╕ земля родить бур'ян, непотр╕б. Витиснувши р╕дну, чужа культура займа╓ ╖╖ м╕сце, розширю╓ св╕й житт╓вий прост╕р, сприйма╓ться на п╕дсв╕домому
р╕вн╕ вже як щось сво╓.
Природа не терпить пустоти. Держава, яка не году╓ власну арм╕ю, буде годувати чужу. Держава, яка не лел╕╓ р╕дн╕ мову, культуру, втрача╓ ╕ те, ╕ ╕нше, втрача╓ самобутн╕сть, самост╕йн╕сть, врешт╕ зника╓, розчиня╓ться в т╕й, котр╕й п╕ддалась. То чи не це в╕щу╓ нам лютнева п╕сня кримського грака?
Сьогодн╕шн╕й св╕т - жорстко╖ конкуренц╕╖. Реал╕зувати себе як усп╕шну держава може лише гранично сконцентрувавшись на ц╕й мет╕ та докладаючи величезних зусиль. Безумовною необх╕дн╕стю ╓ ч╕ткий план прориву. Не ч╕пляння за минуле, не думка про одн╕ лише чорноземи а чи металург╕йн╕ г╕ганти, як╕, начебто, одн╕ здатн╕ вивести нас в люди. А пошук нових горизонт╕в, нових сфер, пропозиц╕я нових технолог╕й, нов╕ ╕де╖ мають стати об'╓ктом якнайпильн╕шо╖ уваги кер╕вництва кра╖ни, стати амб╕ц╕╓ю промисловц╕в, п╕дпри╓мц╕в. А для цього треба негайно п╕дн╕мати з кол╕н науку, не звол╕каючи прощатися з в╕джилими енергозатратними технолог╕ями, ╕ плекати, плекати сво╓, укра╖нське. В╕ри ╕ натхнення вам у цьому, мо╖ укра╖нц╕!

с. М╕жводне Чорноморського
району АРК.

ТИМ ЧАСОМ...

Фракц╕я Укра╖нсько╖ народно╖ парт╕╖ у Льв╕вськ╕й обласн╕й рад╕ заклика╓ Генеральну прокуратуру Укра╖ни порушити крим╕нальну справу проти народного депутата Укра╖ни - комун╕ста Л. Грача. Нещодавно в еф╕р╕ телеканалу ICTV народний депутат Укра╖ни в╕д КПУ Леон╕д Грач заявив що: "Крым поставит вопрос о выходе из состава Украины", чим фактично закликав до порушення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни.
Фракц╕я УНП у Льв╕вськ╕й обласн╕й рад╕ заклика╓ Генеральну прокуратру Укра╖ни детально досл╕дити заяви п. Грача та порушити проти нього крим╕нальну справу.
(Прес-служба Укра╖нсько╖ народно╖ парт╕╖).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 23.02.2007 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4515

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков