Версiя для друку Обговорити в форумi

На останній перед виборами дев`ятій сесії ВР АРК вирішила одночасно із загальноукраїнськими виборами 26 березня провести ще й місцевий консультативний референдум щодо надання російській мові статусу другої  державної. Це рішення після понад двогодинних бурхливих дебатів було прийнято 53 голосами з 62 присутніх в залі депутатів, замість 100. Тринадцяте в порядку денному "мовне" питання, ініційоване представниками партії "Союз", стало чільним за активної підтримки заступника голови ВР АРК - "регіонала" Василя Кисельова, який через хворобу спікера виконував його функції, і надовго відсунуло навіть прийняття бюджету автономії на цей рік.
Спершу проект референдуму прибічники прагнули провести без обговорення й поставити на поіменне голосування. Не вийшло, бо чимало опонентів, зокрема кримські татари, урядовці, "нашоукраїнці", "бютівці", а також з блоку Куницина і навіть комуністи пропонували вилучити його зовсім, як "спекулятивний, дестабілізаційний, передвиборний піар, трюк, популізм, провокацію, лжеідею, яка не має ні правового, ні конституційного сенсу".
Ґвалту й крику вистачало, ледь до бійки не дійшло.
Глава Бахчисарайської райдержадміністрації Ільмі Умеров назвав проведення референдуму "водою на млин Росії", "маніпуляцією думкою виборців" і теж запропонував "не обдурювати виборців, а, нарешті, визнати, що російська мова ніколи не отримає в Україні статусу державної", і що "вимагають захисту українська і кримськотатарська мови!".
Міністр Ради міністрів депутат Василь Ганиш заявив: "Референдум - це чиста піар-акція. Ганьба Кисельову!"
Як зауважив нардеп Рефат Чубаров, таке відчуття, що він повернувся в кримський парламент десяти-дванадцятирічної давності, у часи пріснопам'ятної "мєшковщини". Лунали й пропозиції розширити питання референдуму, запропонувати три державні мови у країні: до української долучити російську і кримськотатарську. Прем'єр-міністр автономії Анатолій Бурдюгов нагадав, що ці ж політичні сили в грудні 2004 року закликали до створення Південно-Східної автономії. Сьогодні вони затіяли наступну подібну акцію, тепер вже щодо російської мови. Абсолютно очевидно - Партія регіонів хоче зробити Крим частиною Донецької області.
А порушене питання - "популізм чистої води", і ніхто з тих, хто виступає за мовний референдум, не збирається повертатися до цього питання після 26 березня. "Лжеполітики" в черговий раз хочуть ввести людей в оману. Сьогодні у них мета одна - політична реклама. Але політика - це не гра, а відповідальність перед людьми. Глава уряду АРК підкреслив: "Сьогодні Василь Кисельов поставив на кін бюджет АРК - на догоду реалізації  проекту статусу мови, у такий спосіб свої особисті політичні преференції він визначив вище інтересів кримчан і загальноукраїнських. Прем'єр переконаний, що двомовність на півострові реально існує, і ніхто не ущемляє прав російськомовних жителів. Однак громадяни держави Україна повинні знати й українську мову. Це ж питання елементарної освіченості.
Не вгамувала пристрасті й категорична заява прокурора Криму В. Шемчука, що сьогодні ж у ВР надійдуть документи прокурорського реагування, а саме: протест на прийняте рішення. Адже питання, що стосуються конституційного ладу і державного устрою України, а мова належить саме до цієї сфери, до повноважень депутатів автономії не належать. Тож рішення незаконне, референдум із загальнодержавних питань в окремому регіоні нелегітимний і проводити його недоцільно. Аналогічний висновок Головного управління юстиції в АРК та Постійного Представника Президента України в Криму В. Куліша, який рекомендує В. Ющенку призупинити дію філологічних повноважень кримських депутатів. Їхнє рішення прокурор автономії вже оскаржив. До ВР АРК внесено подання з вимогою скасувати незаконну постанову про призначення республіканського референдуму про надання російській мові статусу другої державної.
За всіма цими політичними баталіями ледь не забули про економіку. Врешті обговорили й затвердили Програму економічного й соціального розвитку, Концепцію пріоритетного розвитку села й бюджет-2006, який виріс у порівнянні з перевиконаним минулорічним по всіх параметрах.
За референдум має платити держава, депутати зобов'язали уряд автономії профінансувати витрати на мовний плебісцит, а функцію його проведення доручили місцевому Центрвиборчкому. Як реалізовуватимуться результати цього волевиявлення невідомо, бо офіційний статус російська мова вже має в Криму, разом з українською і кримськотатарською.

На фото: Ільмі Умеров (ліворуч) - за мову...Василь Кисельов - за "язык"...

ПРЕМ'ЄР-МІНІСТР України Юрій Єхануров вважає, що прийняте Верховною Радою АРК рішення про проведення місцевого консультативного референдуму щодо статусу російської мови є передвиборною акцією. "Це виключно передвиборна акція, яка не має ніяких наслідків, тому немає про що говорити", - заявив він 23 лютого у розмові з журналістами, коментуючи постанову кримського парламенту.
Юрій Єхануров зазначив, що у Криму "немає ніяких проблем з російською мовою", і він особисто неодноразово мав нагоду у цьому пересвідчитись під час своїх робочих поїздок в автономію. "У чому дійсно є проблема, то це проблема української мови в Криму, і це питання треба ставити", - підкреслив він.

ТЕМА ДВОМОВНОСТІ стає актуальною напередодні кожних виборів, свідчать соціологи. За результатами опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова, за надання російській мові статусу державної висловлюється трохи більше третини українських громадян.
Поряд із тридцятьма сімома відсотками прихильників двомовності, за українську мову як єдину державну в Україні, висловилося 35 відсотків опитаних. При цьому кожен п'ятий опитаний не проти, аби російська була офіційною в деяких регіонах України. Повідомляючи ці дані, директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко зазначив, що за усталеною традицією прихильники російської мови зосереджені на Сході та Півдні України. За словами соціолога, саме питання співіснування української та російської мов в Україні "дуже активно використовується під час виборів". Цей феномен експерт пояснив тим, що в мовній проблематиці існує значний конфліктний потенціал. Одразу після виборів, як сказав Биченко, політики зазвичай починають віддавати перевагу іншим проблемам, і мовне питання виходить із зони суспільної та політичної уваги.

коментує Поет

БИТА КАРТА
Чи ми добро з двовладдя мали?
Де з двох царів було пуття?
Царі два трони руйнували,
Чи навпіл царства розривали,
Чи билися не на життя...
Двовладдя мов -
теж не для слави,
Тим паче що одна із мов -
З харчів імперських,
наддержави...
Враз мова ця, хитнувши право,
Самодержавна буде знов!..
Меншини мова й зарубіжна,
А між держав - і світова...
Три статуси - живи успішно!
Та мало все! Потрібна спішно
Їй в Україні й "булава".
Не тільки Пушкіна це мова,
А й заборон для Кобзаря,
Це мова шаблі Муравйова...
Нам пудрять мізки
прахом слова,
Віншують другого царя...
Та в тих краях, звідкіль ця мова,
Де стільки мов, чи хто б посмів
На трон підняти й другу мову?
...Орел двоглавий -
не двомовний, -
І болю - в жодній із голів...
Василь ВАСИЛАШКО.
м. Київ.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #9 за 24.02.2006 > Тема "З потоку життя"