Напередодні Дня незалежності на ТРК "Бриз" ВМС ЗС України пройшла презентація книги Мирослава Мамчака "Флотоводці України". Книга містить відомості про українських флотоводців древньої України та козацької доби, котрі не згадувалися раніше іншими дослідниками або згадувалися побіжно. Морська історія України до сьогодні не виокремлена в історії Збройних сил України і не є широко відомою не лише у суспільстві, а й у самих ЗСУ. Більше того, присутність протягом всіх років незалежності у Севастополі ЧФ РФ не сприяє відновленню історичної справедливості щодо Українського флоту, від чого спотвореною є й історія міста. Наприклад, всі програми екскурсій для туристів, котрі прибувають до Севастополя, й досі складені так, що нібито ці береги з стародавнім Херсонесом відкрив заново російський "колумб" - адмірал Клокачов понад 200 років тому. Таким чином, замовчуються факти появи тут козацьких "чайок" кількома століттями раніше. Про те, що Древній Київ та Запорозька Січ були в ті часи центрами кораблебудування, взагалі ніхто й ніколи не згадує. У сучасній Європі знають про звитяжні перемоги українських флотоводців, в Україні - замовчують. Вже не кажучи про те, що українські моряки ще й сьогодні почуваються принизливо, святкуючи щороку День ВМФ Російської Федерації. Нав'язаний їм знущальний формат святкування, здається, подобається нашим владоможцям. Попередня влада не хотіла з нього вислизати, сьогоднішня - не може чи не вміє, що врешті-решт, однаково нічого не змінює. На головній площі Севастополя п'ять років тому Чорноморський флот РФ відкрив пам'ятник на честь 300-річчя Чорноморського флоту Росії. Разом з тим, історично, Росія пов'язує виникнення свого ЧФ із заснуванням міста як його головної бази. Святкуючи 222-у річницю міста, ніхто не переймається тією похибкою, адже якщо місту 222, то й флоту має бути стільки ж, а не 300? Про такі невідповідності, з якими стикаються сьогодні військовослужбовці Українського військового флоту, мешканці міста та його гості, розповідав автор книги представни-кам ЗМІ, що зібралися того дня на презентацію. Досить визначною щодо цієї книги є думка кандидата філософських наук, доцента Національного університету "Києво-Могилянська академія" Ігоря Лосіва. Він нагадує про п'єсу радянського драматурга Олександра Корнійчука "Загибель ескадри", присвячену подіям на Чорноморському флоті у 1918 році. Хоч, на його думку, твір "соціалістичного реалізму" - патологічно брехливий і політично заангажований, але його назву можна вважати символічною. Загибель ескадри, втрата Україною потужного військово-морського з'єднання на півдні країни стала прологом загибелі українського "державного корабля", зникнення України з політичної карти Європи. Якби незалежна українська держава зберегла військовий флот, а відтак смугу чорноморського узбережжя, то фінал воєнних дій 1918 -1920 рр. міг би бути іншим. Втрата флоту стала втратою країни. На думку Ігоря Лосіва, ця книга покликана нагадати про страшні й криваві уроки загибелі українських ескадр як надійного гаранта національної безпеки нашої держави. Крім того, книга відновлює історичну справедливість, що дуже доречно в наш час, коли деякі, не обтяжені знаннями власного минулого, політики України "позичають" історію в сусідніх державах, святкують чужі свята, охороняють чужі пам'ятки, геть занедбавши свої. Водночас ця книга є книгою-попередженням, книгою-дзвоном, котра має змусити нас усіх прокинутися, подивитися навколо, збагнути, що відбувається. Штучне гальмування розбудови Військово-морських сил України, що стало особливо помітним в останні кілька років, постійні поступки опонентам української державності, нехтування національними оборонними інтересами України веде до трагедії, до катастрофи. Таке вже було в нашій історії, і це не повинно знову повторитися. Ми не маємо права допустити загибелі нашої ескадри, що зветься Військово-Морськими силами Збройних сил України, - вважає Ігор Лосів. Автор книги, капітан 1-го рангу Мирослав Андрійович Мамчак народився 16 грудня 1952 року в селі Княже Снятинського району Івано-Франківської області. Він - один з перших офіцерів Чорноморського флоту, які склали присягу українському народові. З 1994 року очолює ТРК "Бриз". Від себе додам - людина щира й світла, користується повагою колег-журналістів. Редакція "КС" вітає пана Мирослава з виходом у світ книги "Флотоводці України" й сподівається, що вона буде не останньою у його творчому доробку.
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
