Посол Російської Федерації в Україні Віктор Черномирдін під час візиту до Львова 20 квітня заявив, що Росія не має наміру просити пробачення за голодомор і геноцид українського народу в 1930-1940-х роках. Як сказав пан посол, з вини Йосифа Сталіна росіяни зазнали не менше горя, ніж українці. "Якщо ви хочете висунути комусь претензії, висувайте їх Грузії. Батько народів був звідти. Ми, Росія, не будемо ні перед ким просити пробачення. За кого ми будемо просити пробачення і для чого! У нас загиблих більше", - сказав він журналістам на прес-конференції у Львові. Поки що на офіційному рівні Україна не вимагала від Росії визнання чи вибачень за голодомор чи окупацію. Як заявив Президент України Віктор Ющенко, він не хотів би з цього питання починати діалог з Росією. Сучасна міждержавна практика має приклади вибачень за злочини однієї держави перед іншою. Так, Німеччина вибачилась за геноцид щодо євреїв (не наводячи такого ж, як у Черномирдіна аргументу, як скажімо, що з вини Адольфа Гітлера німці зазнали не менше горя, ніж євреї, а тому всі претензії у зв'язку з цим треба висувати до Австрії), прем'єр Японії Коідзумі вибачився перед народами Азії за злочини імперської Японії у роки Другої світової війни, зокрема - перед китайцями. Зрозуміло, що Росія не має наміру вибачатись, хай і за злочини свого, рідного, доморощеного тоталітаризму. Але невідпорні факти свідчать про те, що навмисне створений Кремлем голодомор 1932 - 1933 років відібрав життя у 10 мільйонів українців, серед яких було 4 млн. дітей. Верховна Рада України щодо цього злочину прийняла 16 травня 2003 року спеціальну декларацію. Багато країн світу визнали голодомор в Україні трагедією, яка була викликана саме діями тоталітарного комуністичного режиму. Та відмова хоча б вибачитись за злочини попередників - адже Російська Федерація є правонаступницею СССР - завжди буде перепоною для Росії на шляху до цивілізованих стосунків із своїми сусідами.