На сьогодні до Верховної Ради України подано 12 законопроектів, що стосуються мовного питання. Умовно їх можна поділити на 4 групи. Одні з депутатів хотіли б мати державною мовою в Україні російську, інші згодні, щоб поряд з російською була державною ще й українська мова. Треті заклопотані становищем національних меншин (звичайно ж, російська меншина у нас найвизначніша) і пропонують, аби їхні мови мали особливий статус. І лише автори двох законопроектів вважають, що захисту в Україні потребує саме мова титульної нації, як би не здавалося на перший погляд парадоксально. Це та інші навколомовні питання і були запропоновані для обговорення та висновків головою Кримської організації Української Народної Партії Олегом Фомушкіним та головою Всекримського товариства "Просвіта" Сергієм Савченком під час прес-конференції 13 квітня. О. Фомушкін пояснив, що партія, яку він представляє (голова Юрій Костенко), тому і не увійшла до об'єднання "Народний союз - Наша Україна"), що й надалі має на меті залишатися правофланговою стосовно питань української мови, культури, духовності і не хоче втрачати цього свого статусу, влившись в досить різнобарвну спільноту. Основними проблемами, що були в полі уваги, стало забезпечення конституційних прав 200 тисяч українців Криму, що визнали під час перепису своєю рідною мовою - українську, для дітей яких створено (з боями!) в Криму лише 6 шкіл. Бо україномовні класи в російськомовному оточенні (їх біля 200) швидше псують дитину, сприяючи розвитку почуття меншовартості, ніж виховують її як гордого і гідного громадянина своєї держави. Занепадає український музичний театр, що стоїть на порозі свого ювілею. Достатньо ознайомитися з його репертуаром - українського в ньому не лишилося вже нічого. Не виділила кримська влада у цьому році поки що жодної копійки з передбачених 30 тис. грн. на фінансування українського дитячого кольорового додатку до "Кримської світлиці" "Джерельце". А на вдвічі менший за обсягом і зовсім не кольоровий додаток "Кримський діалог" до "Крымских известий" гроші знаходяться (110 тис. на рік). У своєму слові Сергій Савченко зауважив, що, відвідуючи Україну, головний комісар ОБСЄ Ван дер Стул визнав, що національні меншини мають тут виняткові умови. І, певне, цим спровокував журналіста Володимира Притулу на напівсерйозну-напівжартівливу пропозицію: чому б не порушити питання про надання в Криму українцям статусу національної меншини, оскільки це, схоже, єдиний шлях для забезпечення їхніх елементарних прав? І дійсно, в оглядах преси на ТБ "Кримська світлиця" фігурує під рубрикою "Етнічна преса" (ну, зустрічаються в Криму серед папуасів ще й українці!), а ось під один з нових законів, що забезпечує етнічній пресі державну підтримку, вона чомусь не підпадає. І хоча наші кримські діячі висловили надію, що невдовзі в лавах кримської влади відбудуться позитивні зміни, оваціями ці слова присутні на прес-конференції журналісти чомусь не зустріли...
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
