Версiя для друку Обговорити в форумi

28 березня знамените для "Кримської світлиці" не лише тим, що цього дня відсвяткував своє 80-ліття Лицар української пісні і щирий прихильник нашої газети Дмитро Михайлович Гнатюк. Треба ж такому статися - рівно ТРИ РОКИ тому того ж 28 березня було підписане історичне Доручення Президента України Л. Кучми "Про створення належних умов діяльності Всеукраїнської громадсько-політичної та літературної газети "Кримська світлиця". Почитайте його текст. Кримчани мають ще пам`ятати, що пан Горбатов був тоді головою кримського уряду, пан Кремінь - міністром освіти й науки України, а пан Чиж й досі лишається головою Держтелерадіо України.

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ
Д О Р У Ч Е Н Н Я
З  метою  створення належних умов діяльності  Всеукраїнської громадсько-політичної та літературної газети "Кримська світлиця"
        В.ГОРБАТОВУ
1. Вирішити питання щодо забезпечення приміщенням, телефонним зв'язком, необхідною комп'ютерною технікою, транспортом редакції газети "Кримська світлиця".
Термін - до 1 травня 2002 року
        В. ГОРБАТОВУ
        В. КРЕМЕНЮ
2. Вжити заходів щодо зміцнення редакції журналістськими кадрами, в тому числі направлення молодих спеціалістів для роботи в газеті та створення для них належних побутових умов.
Термін - з квітня 2002 року
        І.ЧИЖУ
3. Здійснювати постійне фінансування газети "Кримська світлиця" відповідно до обсягів, визначених Державним бюджетом України.
Термін - постійно
Л.КУЧМА
28 березня 2002 року
Вих. № 1-1/418

Як ви думаєте, шановні читачі, якби бодай пів цього Доручення було виконано, опинилася б сьогодні "Кримська світлиця" у тому принизливому, ганебному становищі, що не робить честі ні колишній, ні нинішній як кримській, так і київській владі? "І нащо ти спитав, ти ж сам те добре знаєш..." - писав один поет. Напевне, як нам - писати, так і нашим читачам роками читати і взагалі чути про біди єдиної української газети в Криму уже добряче набридло. Земляки наші дорогі, та якби ж проблема полягала (даруйте, що знову це повторюємо) у відновленні фінансування якоїсь окремо взятої газети чи працевлаштуванні купки журналістів, ми давно уже припинили б цю виснажливу боротьбу і зайнялися б чимось більш вдячним і прибутковим, ніж цей сізіфів кримськосвітличний труд! Але що поробиш, коли "Кримській світлиці" на роду було написано стати одним із тих найпоказовіших прикладів (яким, на жаль, несть числа в нашій стражденній Вітчизні), що віддзеркалюють істинність, моральність, українськість нашої влади. Як старої, так і нової... Бо надто високі ставки. Бо надто довго чекали. Бо "Світлиця" - це не лише "окремо взята газета", це - сподівання людей, наших простих, добрих, щирих, правдивих, чесних, хороших, рідних (і не лише українськомовних!) кримчан, харків`ян, черкащан, донеччан, киян, волинян (де тільки нас не читають!). Це - їхня віра й надія (якби ж ми могли надрукувати всі читацькі листи!), їхні мрії про те, що, нарешті, щось уже почне мінятися довкола, очищатися, світлішати...
Тому "Світлиця" і наша українська кримсько-інформаційна проблема, це, вважайте, своєрідний лакмусовий папірець для влади. Але від сьогодні пішов уже 4-й місяць, як редакція працює в борг. Тільки із телефонних розмов з Києвом (жодних офіційних документів!) в останні дні ми довідалися, що фінансова підтримка газети нібито має здійснюватися за рахунок коштів, які виділяються з Держбюджету "Просвіті". Коли, в яких обсягах і якою буде ситуація через півроку, рік, чи оголошувати передплату, чи шукати й запрошувати на роботу фахівців, відновлювати випуск додатків, реанімувати українознавчі газетні конкурси, акції - невідомо.
Зате відомо уже на весь світ, що "Кримська світлиця"... злісна порушниця закону. Днями редакції з Київського райвиконкому Сімферополя передали телефонограму (копію відповідного документа для публікації його в газеті надати чомусь категорично відмовилися) про те, що головному редактору згідно з розпорядженням голови Ради міністрів Криму С. Куницина необхідно негайно подати графік... погашення заборгованості із заробітної платні. Ми розуміємо, що це розпорядження стосується не однієї "Кримської світлиці", а усіх підприємств, які з тих чи інших причин мають такі борги. Але ж причину "Світличного" боргу пан Куницин, який так і не спонукав очолюваний ним уряд до виконання хоча б однієї коми у президентському Дорученні, ой як добре знає! То що, заваливши Доручення, так і не створивши за ці три роки умов для роботи "світличанам", будете тепер їх добивати штрафами? Оце вона і є твоя моральність, владо? Та тобі ж той "Світличний" борг погасити - одним пальцем досить кивнути! Ви ж виділяєте цього року на наш дитячий додаток "Джерельце" 30 тис. грн. з кримського бюджету - невже така велика проблема дати "Світлиці" саме зараз, коли вона тоне в боргах, хоча б половину від цієї суми, щоб ми без усяких ваших графіків погасили хоч частину зарплатних боргів та налагодили нормальну роботу? Ні, "не положено"...
Втім, чи варто на щось сподіватися від влади, яка іде? Давайте на прикладі однієї дискусії, що відбулася наприкінці березня на популярному київському Інтернет-сайті "Телекритика", спробуємо спрогнозувати, чого нам чекати від влади, яка прийшла. "Кримській світлиці" довелося взяти безпосередню участь в дискусії. Чому? Читайте роздруківку із сайту...

24.03.2005 http://www.telekritika.kiev.ua

Уряд невдовзі знайде механізм, як допомогти "Кримській світлиці"?

"Телекритика" отримала статтю кореспондента журналу "Україна" Людмили Пустельник щодо ситуації з газетою "Кримська світлиця", яка під загрозою зникнення з кримського інформаційного ландшафту через хронічні проблеми з фінансуванням.
Ми публікуємо текст Людмили Пустельник, а також коментар до нього віце-прем'єра з гуманітарних питань Миколи Томенка, який той дав на прохання "ТК".
Обіцяне віце-прем'єром Миколою Томенком роздержавлення преси ще не розпочалося, а перша жертва вже є. Йдеться про єдину українськомовну газету в Криму, "Кримську світлицю", що ось-ось закриється.
Видання, що послідовно відстоює на півострові українську ідею, намагається виконувати віце-прем'єрове побажання про альтернативу бюджетному фінансуванню - виживати самим. У кримчан це виходить так: газета ще якось друкується і навіть підтримує свій інтернет-сайт, а її працівники не бачили зарплати з листопада минулого року. Журналісти, було, сподівалися: якщо ми підтримували політичну команду, коли та ще була опозицією, то, ставши владою, вона від нас принаймні не відмахуватиметься. Сподівання не виправдалися: попередній владі "Кримська світлиця" була непотрібною з відомих міркувань, новій - не до сентиментів на тему самотнього українського видання у російськомовному кримському морі.
Віктор Качула, головний редактор "Кримської світлиці", розповідає, що звертався з листом до віце-прем'єра з гуманітарних питань з проханням про державну допомогу. Не отримавши відповіді, зателефонував. "В офісі Миколи Томенка незнайомий молодий чоловік повідомив, що листа отримали, Томенко сказав, що нема законних підстав надати нам державні кошти, - каже Качула. - Минулого року ми з великими труднощами отримали незначні гроші від Держтелерадіо - відповідно до закону про підтримку молодіжної преси - на папір і поліграфічні послуги. Про оплату роботи працівників не йшлося".
"Кримську світлицю", взагалі-то, важко зарахувати до молодіжної преси. Серед засновників газети - товариство "Просвіта" і кримська філія Спілки письменників. Ці організації самі нарікають на безгрошів'я. Віктор Качула каже, що тепер редакція відмовляється від співзасновництва "Просвіти". Свого часу ця організація навіть нагородила газету медаллю "Будівничий України" - "за вагомий внесок у справу українського національного відродження, розбудову та зміцнення Української держави".
Її зміцнення виглядає доволі сумнівним на тлі фінансових сутінків видання в регіоні, де державний статус української є суто номінальним. Відтак вихід у світ лічених україномовних громадсько-політичних видань у Харкові, Запоріжжі чи Донбасі у близькій перспективі теж здається малоймовірним. Раніше хоч перепадала скупа державна копійка, тепер точно не перепаде в світлі віце-прем'єрової заяви про скорочення бюджетного фінансування преси і майбутнього її роздержавлення. Бо й справді - у якій розвиненій демократії існує така архаїка, як державні газети? Але, як не крути, у першу чергу саме державі Україні саме зараз мали б бути потрібними ті "світлиці", "вісники" чи "голоси". Часто - чи не єдині, що пропагують національну культуру в усе ще "біло-блакитних" регіонах і не бажають ставати комерційними. Тим часом механізму роздержавлення державних ЗМІ нема, а перші втрати вже є. Микола Томенко, до речі, в часи свого головування у парламент-ському комітеті з питань свободи слова та інформації переймався, було, незавидною долею нечисленної української періодики. В інтерв'ю авторові цих рядків нарікав, що її набагато менше, ніж різноманітної російськомовної. Що до скромної кількості української преси зараховують і ту, яка суцільно російськомовна, лише кілька рекламних оголошень друкує державною. І що давно варто б навести в цій галузі лад...
А "Кримська світлиця" мала зникнути ще минулого року - коли їй перекрила фінансування тогочасна влада. Бюджет-2004 й гадки не мав враховувати рекомендації парламентських слухань-2003 про статус української мови - надати фінансову допомогу "Кримській світлиці" окремим рядком з держбюджету. Редакція апелювала до громадськості, досі газета виходила у світ за рахунок доброчинних внесків, у тому числі з діаспори. Як у старі "допомаранчеві" часи.

* * *

На прохання "Телекритики" ситуацію коментує Микола Томенко, віце-прем'єр України.

"У ситуації з "Кримською світлицею" про роздержавлення не йдеться, - вважає пан Томенко, - оскільки засновниками цієї газети не є органи державної влади". "Кримська світлиця" - це газета, яка заснована Товариством "Просвіта", кримською організацією Національної спілки письменників, колективом редакції і фінансується з держбюджету. Тому цілком зрозумілими є аргументи міністерства фінансів та мінкультури, що утримувати видання мають його засновники. Тим більше, що протягом останнього періоду ця газета більше писала про діяльність керівництва "Просвіти", ніж про проблеми культури. Тому саме "Просвіта" має фінансувати своє видання в межах коштів, які виділяються з держбюджету.
На думку Миколи Томенка, інший варіант у розв'язанні проблеми "Кримської світлиці" - це коли засновником цього видання стане лише трудовий колектив, який запропонує нову формулу висвітлення на сторінках газети проблем розвитку української мови та культури в Криму. А це, в свою чергу, дасть можливість профінансувати газету з відповідних статей-видатків міністерства культури.
Микола Томенко, підсумовуючи, наголосив, що керівники громадських організацій, які з радістю готові очолити десятки оргкомітетів і заснувати десятки газет, повинні нести відповідальність за ті видання, які вони засновують.

* * *

Від редакції "Кримської світлиці":

Ми щиро вдячні колегам з "Телекритики" за увагу до проблем кримського інформаційного простору! "По-білому" заздримо вам з тієї причини, що вашому сайту вдалося "вичавити" з п. Томенка бодай якийсь коментар ситуації, хоч спершу кабмінівський куратор над ЗМІ мав би, напевне, все ж відповісти "Світлиці" на її ще лютневий лист стосовно НЕ СТІЛЬКИ проблеми самої газети, скільки проблеми державницького, українського, духовного, культурного, інформаційного ВАКУУМУ в "русскодышащей" кримській автономії. Власне, щоб не бути голослівними, наведемо текст цього листа за № 06-5 від 7.02 2005 р.:

Віце-прем`єр-міністру України з гуманітарних питань
М. В. ТОМЕНКУ.

Шановний Миколо Володимировичу!
Надсилаємо Вам останній номер "Кримської світлиці", де серед іншого повідомляється, що школярі з Красноперекопська скинулися і перерахували на порятунок газети 27 гривень...
Ми розуміємо, що спадщина новому уряду дісталася не найкраща, що після учорашніх казнокрадів дір в нашому бюджеті і без "Світлиці" вистачає. Але кримські українці - від дітей до пенсіонерів, які у цю скруту по 20-30 гривень із своїх пенсій жертвують на газету, будуть просто приголомшені тим, що за нової, вистражданої усіма нами влади, "Кримська світлиця" раптом перестане виходити.
Шановний Миколо Володимировичу, Ви ж, як ніхто, розумієте, що коли вважати "Світлицю" лише фінансовою "оскомою" для держави, а не таким необхідним нині в Криму українським державницьким інформаційним пропагандистським інструментом, то ще більшою "оскомою" (і ще надовше!) залишатиметься для держави ця зросійщено-знервована автономія.
Ми надсилаємо Вам для ілюстрації лише дещицю з того, чим вже 13-й рік місіонерськи засіває наша газета кримську духовну цілину. Невже не гріх це втрачати? Невже варто на цьому економити?
Пане Миколо, можливо, в поправках до бюджету на цей рік й будуть передбачені якісь кошти для українського друкованого слова в Криму, але це станеться не скоро, а "Світлиця" гине вже сьогодні! Просимо невідкладної допомоги - або, зрештою, ясності: потрібна "Кримська світлиця" державі, чи ні?
Хоч вибачте за це запитання - воно ж риторичне. Але наш переполовинений редакційний колектив вже просто валиться з ніг. А читачі (і, насамперед, - діти), що збирають копійки на газету, - що відповідають на це запитання вони і які роблять висновки?

З повагою - головний редактор
Віктор КАЧУЛА.

* * *

Після того, як наші українські можновладці ЦІЛИЙ ТИЖДЕНЬ над узголів'ям помираючої Настусі Овчар дозрівали до свого благородства (Боже й Америко, порятуйте це українське янголя!), "Кримська світлиця", вибачте, просто гидує якось оцінювати те, що від імені п. Томенка записано на вашому сайті. Газета ще два місяці тому волала, що гине, а відповідальний державний муж аж сьогодні лише розумує над тим, як і хто її має колись фінансувати. До того ж, якщо кореспонденти "Телекритики" точно передали віце-прем`єрський коментар, то пан коментатор просто не володіє предметом! Бо досить було заглянути бодай у декілька номерів "Світлиці", аби переконатися, що фраза: "протягом останнього періоду ця газета більше писала про діяльність керівництва "Просвіти", ніж про проблеми культури" - просто облудна! (Може, п. Томенко переплутав "Світлицю" з якоюсь іншою газетою, де "Просвіта" також є засновником? - Ред.) До того ж, з березня голова "Просвіти" П. Мовчан більше не подається у вихідних даних "Кримської світлиці", як її шеф-редактор (справжні шефи або не допускають таких ганебних і принизливих ситуацій, у якій опинилася наша редакція, або самі подають у відставку).
Що ж стосується української мови й культури і "нової формули" висвітлення проблем їх розвитку в Криму, то дай, Боже, "Кримській світлиці" (зрозуміло, з допомогою п. Томенка) хоча б відновити найближчим часом те, що втрачено за час "фінансового голодомору". Це численні творчі, мовні, літературні, мистецькі конкурси, які з метою залучення кримчан до вивчення державної мови, нашої історії, культури, традицій, духовних надбань щороку проводила і "Кримська світлиця", і дитяча газета "Джерельце", яку також видавали "світличани". Це, зокрема, мовно-комп`ютерний конкурс для школярів "Аладдін", відзначений дипломами Всеукраїнського журналістського конкурсу "Українська мова - мова єднання" і Кримського республіканського журналістського конкурсу "Срібне перо". (Та назвіть ще одну газету в Україні, що вручила дітям майже півтора десятка комп`ютерів - це головні призи, які "Світлиця" "вибила" за останні роки у спонсорів. Ці комп'ютери пішли в кримські школи, учні отримали їх за кращі знання мови, історії, літератури, фольклору - конкурс стимулював їхнє збагачення цими знаннями: це що, не "нова формула" - до того ж не лише висвітлення проблеми розвитку української мови, але й дієвого способу її розв'язання!).
А були ще газетні конкурси духовної краси "Кримчаночка", два конкурси української авторської пісні "Львівська струна - на кримський лад" ("Світлиця", здається, вперше за всю історію Криму провела їх на півострові). А літературні - "Ми діти твої, Україно!", "Кримська плеяда", "Змагаймось за нове життя!". Конкурси в "Джерельці" на кращу розповідь про Різдво, до Шевченкового свята, про "малу Батьківщину", "Мій родовід", "Мені тринадцятий минало..." - до 13-річчя Незалежності України. Сотні листів, десятки зустрічей з читачами! Це ж не сама "Світлиця" назвала себе "духовним кримським Майданом", це - наших читачів визнання! А премії ім. Олекси Гірника та Дмитра Нитченка, якими відзначені цього року двоє наших працівників, - це ж за "Світлицю" з "Джерельцем"!
Та пан Томенко, з усього видно, не знайшов часу хоча б погортати ті матеріали про діяльність газети, які передали йому в приймальню з відчайдушною запискою редактора 19 березня ц. р.: "Шановний Миколо Володимировичу! Заклинаю - знайдіть хвилину, щоб ще раз переконатися, ЩО втрачає в Криму держава із загибеллю "Кримської світлиці"! Найстрашніше - втрачається довіра людей до нової влади - ми дуже болісно тут, в Криму, це відчуваємо. Треба зробити все можливе, щоб такі газети, як "Світлиця", були не докором українській владі, а її прапорами - особливо в таких регіонах, як Крим. Прикро, що у Вас не знайшлося часу прийняти мене і через газету заспокоїти людей, які ще стоять під прапором "Світлиці". Я дуже прошу Вас дати редакції офіційну відповідь на наш лист №06-5 за 7.02 2005 стосовно долі "Кримської світлиці" і інформаційного простору Криму. Якщо це НЕ ДЕРЖАВНІ проблеми - визнайте це відверто і не мучте людей!"
Це питання й досі висить у повітрі... Три місяці "заручники" українського слова в Криму - працівники "Кримської світлиці" - роблять свою газету в борг. Хто з нас ненормальніший, пане Томенко і "Телекритико"?

P. S. Все, шановні читачі, більше ми на цю тему тратити газетного паперу не будемо - надто дорого він нам дається. Вибачте, що на цьому місці не стоїть цікава історична, літературна, освітня або ж проблемна соціальна публікація, чиїсь перші вірші, щирий, теплий лист, репортаж з чергового фіналу мовно-комп`ютерного "Аладдіна", пісенної "Львівської струни...", духовно-прекрасної "Кримчаночки"... Колись надолужимо?

На фото: КРИМСЬКОМУ ПРЕМ`ЄРУ - від "Світлиці": графік погашення боргів... з виконання Доручення Президента про створення належних умов діяльності газети.

Тим часом...

"Кримську світлицю" фінансуватиме Москва?!

Просто сенсаційне повідомлення з`явилося в Інтернеті на офіційному сайті московської мерії www. moskov.hum.or.net. Мер Москви Юрій Лужков, довідавшись про обурливу реакцію в українських колах на його рішення фінансувати в Криму російськомовну газету "Русский мир", заявив, що готовий надати фінансову підтримку в таких самих обсягах - для збереження паритету - і якійсь кримській "бандеровско-руховской газете". Причому "без посягательств на ее направленность и содержание". Кажуть, що засновники деяких російськомовних часописів (а їх в Криму - близько трьох сотень) терміново перереєстровуються на видання українською мовою. "Кримській світлиці" цього, дякувати Богу, робити не треба, тож маємо усі шанси обігнати конкурентів. Редакція, щоправда, ще не вирішила, чи брати гроші в "підступних москалів", чи ні, чекаємо мудрої поради від наших читачів, а особливо від київських чиновників, які відповідають за інформаційну безпеку країни. Про розв`язку цієї інтригуючої ситуації ми обов`язково повідомимо нашим читачам у наступному номері "Світлиці", якщо, звичайно, він вийде...

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #14 за 01.04.2005 > Тема "Бути чи не бути?"