Версiя для друку Обговорити в форумi

Вчитель... Скільки доброго, щирого, світлого вміщає в собі це слово. Вчитель... Що може бути благороднішим і святішим за добру справу - навчати дітей, вчити їх не лише писати й читати, а й бути справжніми людьми, а, отже, чесними, правдивими, працьовитими, сумлінними, чемними... Добрий вчитель - добра, світла пам'ять в учня на все життя.
Про своїх вчителів писали твори одинадцятикласники Нижньогірської загальноосвітньої школи № 1. Писали так, як підказувало серце. Кожен писав про свого улюбленого вчителя, а загалом вийшла колективна жива розповідь про педагогів школи. Уривки з цих творів заслуговують на те, аби їх винести на широкий читацький загал, що ми й робимо з нагоди учительського свята - Дня працівників освіти. З професійним святом вас, дорогі наші вчителі! Щастя, любові, добра вам і добрих, сумлінних учнів!

Каврайська Наталія Павлівна
Першою моєю вчителькою була Наталія Павлівна Каврайська. Вона навчила мене читати і писати, була другою матір'ю. Одного разу, коли моя мама була у від'їзді, Наталія Павлівна забрала мене до себе додому. Я добре пам'ятаю, як ми зайшли в її чепурну, затишну квартиру і вона нагодувала мене справжнім українським борщем. А коли мама прийшла мене забрати, то зовсім не хотілося залишати затишну оселю своєї вчительки.
Від неї навчився робити людям добро і допомагати іншим у скрутну хвилину.
Сергій МОРОЗОВ.

Філенко Тамара Іванівна
У кожного з нас у житті є людина, на яку ми хочемо бути схожими, з якої беремо приклад, яка дає нам іскринку майбутньої професії. Для мене такою людиною стала вчителька історії та права Тамара Іванівна Філенко. Заходячи до неї в кабінет, відразу з головою поринаєш в історичні події. Складається таке враження, ніби сам спостерігаєш за битвами та революціями збоку. Вона завжди зустрічає учнів з посмішкою.
Саме завдяки цій учительці я полюбила історію та обрала свою майбутню професію - археолог, бо це дуже цікаво - розкривати таємниці минулого, а потім розповідати про них людям.
Анна ШЕВЧЕНКО.

Найбільше мені подобалась вчителька історії та права Тамара Іванівна Філенко. Вона вродлива, працює у школі давно. Ми ніколи не бачили її сумною, вона завжди привітно посміхалася, зустрічаючи нас на урок. Свою улюблену вчительку я пам'ятатиму і через сто літ.
Олександр ГУСЄВ.

Меркулова Поліна Іванівна
На мій вибір професії вплинула вчитель географії Поліна Іванівна Меркулова. Вона досконало знає свій предмет і зуміла прищепити мені любов до нього. Разом з цією чарівною жінкою ми "мандрували" по всьому світу - були у Бразилії та Китаї, у Франції та Єгипті, Австралії та Канаді, у всіх куточках і своєї Батьківщини.
Поліна Іванівна дала мені путівку в життя. Я пишаюсь тим, що навчався в Нижньогірській школі № 1.
Сєлім МАМАДАЛІЄВ.

Кобець Ніна Миколаївна
В ту хвилину, коли я зустріла Ніну Миколаївну Кобець, в мені немов щось спалахнуло. Хотілося їй розповідати, про щось запитувати, бо відразу появилося відчуття довіри. Ця жінка була настільки цікавою, що, дивлячись на неї, не можна уявити собі, що такі люди справді бувають.
Сім років ми були разом, але я ніколи не відчувала, що моя вчителька може мене зрадити, підвести. Завжди з нею було цікаво. Вона вміла зрозуміти, підтримати. Мені навіть здається, що деякі звички, які є в неї, проявляються і в мене. Ніна Миколаївна вміє виконувати будь-яку справу з усмішкою, жартом. Я свого класного керівника дуже люблю.
Римма ГІДАЛЕВИЧ.

Багато років щоденно ми бачилися із нашою вчителькою - Ніною Миколаївною Кобець. Ця людина не тільки нас навчала російської мови, а ще й виховувала гідними людьми. Вона завжди хвилювалась за нас, усіх любила однаково...
Марія ГАЛГАНОВА.

У моєму житті є вчителька, яку сміливо можна назвати другою матір'ю. Це Ніна Миколаївна Кобець. Вона, як ніхто, може зрозуміти мене, щось порадити, бо Ніна Миколаївна дуже розумна, добра та освічена людина. Вона, мабуть, і не знає про те, як весь наш клас її любить. Своїми розповідями вона перетворює урок на жартівливу лекцію. Ніна Миколаївна навчає нас бути чесними, досягати своєї мети. Для нас висока честь називатися її учнями.
Вікторія ТІМШИНА.

Русаліна Наталія Сергіївна
Моя вчителька української мови та літератури - Наталія Сергіївна Русаліна - вродлива, емоційна, життєрадісна, артистична людина. Від неї ми почули, як мелодійно звучать твори Тараса Шевченка і Лесі Українки.
Ми, її перший випуск, вдячні за сміливість, рішучість, за доброту та повагу до старшого покоління та самих себе, ті риси, які вона виховала у нас на все життя.
Тетяна ТАРАСЕНКО.

Александрова Ірина Володимирівна
У моїй уяві педагог - це людина, яка ніколи не образить, уміє вчасно й безкорисно допомогти. Саме такою є наша вчителька інформатики Ірина Володимирівна Александрова. Це дуже чуйна людина. Їй не властиве таке поняття, як відмова у допомозі. Вона ніколи не образить учня в присутності всього класу, бо знає, що це неприємно, особливо для підлітків. Я дуже б хотіла бути схожою на Ірина Володимирівну навіть у тому, як вона досконало володіє комп'ютером.
Марія КУШТА.

Грамашов Володимир Юхимович
Для мене найкращим учителем став Володимир Юхимович Грамашов. Він виховав у мені такі риси характеру, які повинні бути притаманні чоловікам - рішучість, впевненість у своїх силах, наполегливість і дисципліну. Він турист, тому добре знає весь Крим, Україну. Володимир Юхимович багато бачив на своєму віку, а тепер, розповідаючи про побачене і пережите, навчає нас не повторювати чужих помилок. Коли ми збираємося у похід, то Володимир Юхимович каже: "Ви або полюбите цю красу і будете захоплюватись нею до кінця свого життя, або не полюбите і не будете захоплюватись". Мені здається, що я полюбив і свого вчителя-наставника, і з його допомогою свій край, і захоплюючі походи. На мою думку, коли б було більше таких учителів, як Володимир Юхимович Грамашов, то діти з більшим ентузіазмом пізнавали б свою рідну землю.
Ігор КОНДРАШОВ.

Вороніна Наталія Григорівна
Я пам'ятатиму вчительку української мови та літератури Наталію Григорівну Вороніну - чарівну жінку, берегиню. Завжди неспокійна, вся в дитячих проблемах. Навіть не знаю, коли вона встигає все робити. І коли бачиш поряд таку людину, якій не байдужий був наш останній дзвінок, те, як ми складемо іспити, з якими оцінками вийдемо зі школи, то намагаєшся зробити теж щось добре, залишити якусь пам'ять про себе, про тих, хто навчався у неї. Звісно, ніколи не забудемо, як вона співала нам пісні Дмитра Павличка, Андрія Малишка, і ми, наче в п'ятому класі, сиділи зачаровані. Ось що означає - зацікавити, зворушити учнівські душі...
Яна ТОВОЖНЯНСЬКА.

В одинадцятому класі я познайомилась з педагогом, про якого вже раніше чула багато хорошого. Це - Наталія Григорівна Вороніна.
Вона може провести урок так цікаво, що не помітиш, як пролетить час. Це тому, що вчителька любить свій предмет і присвятила своє життя навчанню інших "мови золотої".
Мене вражає чемність цієї людини, тактовність, уміння вислухати, дати пораду. Я вдячна Наталі Григорівні за все це.
Юлія ІРИНЮК.

Михайленко Лідія Петрівна
Після батьків найдорожчою людиною для дитини є вчитель. Другою матір'ю-порадницею у моєму житті стала Лідія Петрівна Михайленко. Вона завжди зі мною була доброю і лагідною. Я вдячна їй за те, що вона навчила мене найголовнішого - пробачати і поважати людину. Вона допомогла знайти правильний шлях у житті, стати хорошою людиною. Дуже важливо, коли вчитель і учень розуміють одне одного. Саме вона протягом семи років була вірним нашим товаришем. Інколи сварила, але ми розуміли, що справедливо, бо провинились.
Лідія Петрівна навчила нас переборювати труднощі, вирішувати життєві негаразди. Я завжди пам'ятатиму її як ангела-хранителя мого шкільного життя.
Катя УРДЕНКО.

Я закінчив 11-й клас, але дуже важко розлучатися зі школою, особливо зі своїм класним керівником, який суттєво вплинув на моє життя. Лідія Петрівна Михайленко - це жінка з відкритою душею. Ще недавно не уявляв собі, що робитиму після закінчення школи, куди мені поступати, де я бажаю працювати. Ця вчителька математики допомогла відкрити великі здібності в кожного учня нашого класу. Завдяки їй я полюбив математику, почав відвідувати курси при Харківському аерокосмічному університеті, які працюють на базі нашої школи. Після двох років зосередженого навчання мені вдалося успішно скласти вступні іспити в ХАІ. Лідія Петрівна розділила цю радість зі мною. Я знаю, що мої успіхи - це її перемога. Мені й зараз цікаво, як вона зуміла так захопити своєю наукою. Мабуть, мій класний керівник - особлива, творча людина. Адже кожен урок вона намагалася провести цікаво. Ця вчителька знайшла свій підхід до кожного учня: давала завдання різного рівня, деякі уроки проходили у вигляді гри або змагань. Я завжди буду їй вдячний. Такі люди рідко зустрічаються в житті, але з ними завжди приємно спілкуватися, працювати, на них хочеш бути схожим.
Михайло СМИРНОВ.

УЧИТЕЛІ МОЇ, УЧИТЕЛІ...
Учителі мої, учителі,
Як вам живеться в місті і селі?
Чи вистачає вам на хліб насущний
На заробітки ваші, ой, малі...

Чи є в що зодягтись і в що одітись,
Щоб буть не згірш, як ваші учні-діти,
Чи є на що купить пігулки-ліки
У дні, коли доводиться хворіти?

А хліб духовний... Чи у вас він є,
Чи є за що передплатить газету,
Придбать комп'ютер, відеокасету,
Щоб мати для душі хоч щось своє,

Щоб не відстать від часу, від епохи,
Щоб власний побут
 скрасити хоч трохи?
Як вам живеться сіячі добра?
Хіба б не краще жити вже пора?!

Та маємо на жаль таку ми владу,
Котра й собі не може дати ладу.
То де ж він, де,
 наш Вашингтон новітній,
Що і собі, і нам усім дасть раду?

Ждемо всі жовтня.
В жовтні може статься,
Що виборем самі собі ми щастя.
Чи ж ми не люди на своїй землі,
Учителі мої, учителі?

Тоді подяку вам складуть уклінно -
Коли Вкраїна стане Україною,
А влада з мачухи чужої й непривітної
Усім нам буде матінкою рідною.
То ж з святом вас, мої учителі,
Дитячих душ невтомні ковалі.
Данило КОНОНЕНКО.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #40 за 01.10.2004 > Тема "З потоку життя"