Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4286)
З потоку життя (7291)
Душі криниця (3940)
Українці мої... (1582)
Резонанс (1872)
Урок української (1002)
"Білі плями" історії (1808)
Крим - наш дім (612)
"Будьмо!" (270)
Ми єсть народ? (239)
Бути чи не бути? (129)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (125)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КРИМЧАНАМ СЛ╤Д ПОВ╤ДОМЛЯТИ ПРО ВИПАДКИ МОБ╤Л╤ЗАЦ╤╥ НА ГАРЯЧУ Л╤Н╤Ю
Про примусову моб╕л╕зац╕ю в Криму сл╕д пов╕домляти на гарячу л╕н╕ю в Укра╖н╕.


У В╤ЙН╤ ПРОТИ УКРА╥НИ ЗАГИНУЛИ 139 КРИМЧАН, ЩЕ 22 ПОТРАПИЛИ В ПОЛОН
Частина з цих в╕йськовослужбовц╕в була зрадниками ЗСУ у 2014 роц╕…


ЗА ВСЮ ╤СТОР╤Ю РФ ЛИШЕ ДВ╤Ч╤ ОГОЛОШУВАЛА МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю, ЦЕ БАГАТО ПРО ЩО ГОВОРИТЬ…
Оч╕ку╓ться, що Рос╕я може з╕ткнутися з багатьма проблемами п╕д час моб╕л╕зац╕╖ тако╖ к╕лькост╕...


«НЕ МАТИМЕ ЖОДНО╥ ЮРИДИЧНО╥ СИЛИ ╤ ЗАСЛУГОВУ╢ НА ЗАСУДЖЕННЯ»
Генсек ООН засудив нам╕ри Кремля анексувати укра╖нськ╕ територ╕╖ п╕сля "референдум╕в".


НА КОРДОНАХ РФ РОЗГОРТАЮТЬСЯ ТРАГЕД╤╥ КРИМЧАН, ЯК╤ Т╤КАЮТЬ В╤Д МОБ╤Л╤ЗАЦ╤╥
Катастроф╕чна ситуац╕я склалася на рос╕йсько-грузинському кордон╕, де оч╕кують переходу десятки...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 23.09.2022 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 23.09.2022
Михайло Забродський: ЧАСТКОВА МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Я В РОС╤ЙСЬК╤Й ФЕДЕРАЦ╤╥: ВСЕ НЕ ТАК ПРОСТО

В╕йна, яка трива╓, зачепила кожного з нас. ╤ в кожного ╓ св╕й погляд на под╕╖ та переб╕г ц╕╓╖ в╕йни. Але безумовно й те, що для перемоги насамперед потр╕бна фахова розмова профес╕онал╕в. Таку розмову на нин╕шньому етап╕ в╕йни ми розпочали резонансною статтею бойових генерал╕в В. Залужного та М. Забродського «Перспективи забезпечення во╓нно╖ кампан╕╖ 2023 року: укра╖нський погляд», продовжили ╖╖ публ╕кац╕╓ю академ╕ка В.Горбул╕на та в╕йськовго експерта В.Бадрака «Пекельний серпень: чи усе вир╕шить битва за п╕вдень?». Сьогодн╕ на прохання Укр╕нформу перший заступник Голови Ком╕тету Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань нац╕онально╖ безпеки, оборони ╕ розв╕дки, генерал-лейтенант Михайло Забродський анал╕зу╓ надважливу под╕ю - озвучене минуло╖ доби р╕шення глави РФ про часткову моб╕л╕зац╕ю.

Отже, 21 вересня  рос╕йсько-укра╖нська в╕йна отримала нову в╕ху:  оголошення частково╖ моб╕л╕зац╕╖ в РФ. “Моб╕л╕зац╕йне” звернення кремл╕вського вождя мало стати сво╓р╕дним зв╕том про х╕д под╕й на територ╕╖ Укра╖ни на фон╕ загальних полупан╕чних пов╕домлень про контрнаступ ЗС Укра╖ни, що трива╓. Як у будь-як╕й тотал╕тарн╕й держав╕, в Рос╕╖ збер╕га╓ться потреба в сусп╕льств╕ час в╕д часу почути думку ╕ оц╕нки ситуац╕╖ керманичом ╕з перших вуст, тим б╕льше – з такого надзвичайного питання.

Формою для виступу був обраний зовс╕м нетиповий дует. Пафосне ╕ наскр╕зь брехливе за зм╕стом звернення кремл╕вського оч╕льника доповнювалося вив╕реним виступом м╕н╕стра оборони. Первинна лог╕ка досить проста – проф╕льний м╕н╕стр поясню╓ нац╕╖ суть справи ╕ необх╕дн╕сть прийнятих р╕шень. Однак на тонк╕й мов╕ рос╕йсько╖ пол╕тики це може ще й демонструвати сво╓р╕дний заздалег╕дь спланований розпод╕л в╕дпов╕дальност╕. Такий розпод╕л зазвичай ма╓ джерелом лише невпевнен╕сть в усп╕шному завершенн╕ тако╖ проблемно╖ справи. Спробу╓мо коротко оглянути ╕мов╕рн╕ причини тако╖ невпевненост╕ ╕ окреслити деяк╕ особливост╕, пов’язан╕ ╕з запланованими в РФ заходами.

В╕йна проти Укра╖ни чи проти «колективного Заходу»?

Чи не ╓диним правдивим елементом в звернен╕ ╓ визнання в╕йни як в╕йни ╕з “колективним Заходом”. На перший погляд воно демонстру╓ зневажлив╕сть до Укра╖ни як держави, мов би “вже суто Укра╖ну ми би точно п╕дкорили”. Вт╕м таке згадування ма╓ певний конструктив. “Колективний Зах╕д” зараз може лунати як компл╕ментарне поняття з огляду на необх╕дн╕сть п╕дтримання ╓дност╕ серед партнер╕в Укра╖ни. Б╕льше того, ця пут╕нська фраза по Фройду ще раз нагадала, що з Укра╖ною зараз весь прогресивний св╕т, а разом з нами означа╓, щонайменше – проти РФ.

Сором’язливе визнання м╕н╕стром оборони рос╕йських втрат в ход╕ так звано╖ “спец╕ально╖ операц╕╖” ╕ згадування про тисяч╕ к╕лометр╕в фронту мали б п╕дкреслювати всю складн╕сть процесу широкомасштабного вторгнення на територ╕ю сус╕дньо╖ держави. Вт╕м визнан╕ ш╕сть тисяч вбитих окупант╕в якось незрозум╕ло сп╕вв╕дносяться ╕з необх╕дн╕стю призову 300 тисяч в╕йськовозобов’язаних ╕з запасу.

Не можна об╕йтись ╕ без ╕сторичних аналог╕й. Такий рос╕йський внутр╕шньопол╕тичний х╕д, розрахований в тому числ╕ ╕ на зовн╕шню аудитор╕ю, дуже нагаду╓ оголошення “тотально╖ в╕йни” в 1944 роц╕ одним ╕з найкривав╕ших диктатор╕в минулого стор╕ччя.

Тепер розглянемо р╕зн╕ аспекти власне само╖ моб╕л╕зац╕╖.

Ск╕льки «гарматного м'яса» потр╕бно Рос╕╖?

Ма╓мо в╕дзначити докор╕нну в╕дм╕нн╕сть сут╕ самого процесу рос╕йсько╖ моб╕л╕зац╕╖. На в╕дм╕ну в╕д абсолютно в╕рних ╕ природних р╕шень укра╖нського кер╕вництва про моб╕л╕зац╕ю навесн╕ цього року, як╕ були продиктован╕ суворою дилемою “битися або гинути”, його рос╕йська верс╕я розроблялася зовс╕м в ╕нш╕й ╕нформац╕йн╕й обстановц╕. Над ╖╖ створенням рос╕йськ╕ пропагандистськ╕ структури напружено працювали не один р╕к, а з початком вторгнення ╖х активн╕сть набула неймов╕рних масштаб╕в. Особливо потужного ╕мпульсу ╖й надавали пер╕одичн╕ заяви рос╕йського кер╕вництва про незм╕нн╕сть ц╕лей “спец╕ально╖ операц╕╖” ╕ ╖╖ розвитку “суворо за планом”. Нав╕ть далек╕ в╕д в╕йськово╖ справи ╕ нез╕псован╕ вищою осв╕тою рос╕йськ╕ громадяни вправ╕ спитати щонайменше самих себе: що за така соб╕ операц╕я, яка ╕де “за планом”, але в той же час потребу╓ призову майже третини м╕льйона в╕йськовозобов’язаних? Чи можливо таким ╕ був план?...

Оголошення хоча б частково╖ моб╕л╕зац╕╖, як це не парадоксально, одночасно може слугувати ╕ ознакою слабкост╕. Як вже зазначалося, навряд чи можна розраховувати на стр╕мке поповнення ЗС РФ саме висококвал╕ф╕кованими з в╕йськово╖ точки зору людськими ресурсами. Малоймов╕рно, що втрати, як╕ понесли окупац╕йн╕ в╕йська в основному в╕дносяться до особового складу тилових ╕ техн╕чних або “високотехнолог╕чних”  п╕дрозд╕л╕в. Це може означати лише одне. Пут╕нськ╕й арм╕╖ ╕з запасу потр╕бн╕ не оператори БПЛА, не ╤Т-фах╕вц╕ ╕ не номери бойових обслуг ОТРК “╤скандер”. Головну потребу складають поширен╕, не занадто складн╕ для опанування, загальнов╕йськов╕ спец╕альност╕ типу “стр╕лець” або “кулеметник”. Говорячи простою мовою, в ЗС РФ потреба ╕сну╓, скор╕ш за все, в гарматному м’яс╕. Це в╕дносно дешево, не дуже проблемно, ╕ пор╕вняльно швидко.

Сл╕д зупинитися на моральному стан╕ потенц╕йних майбутн╕х захисник╕в ╕нтерес╕в держави-агресора. Зрозум╕ло, що через закрит╕сть ╕нформац╕╖ оц╕нити реальний поточний стан моб╕л╕зац╕йно╖ роботи в РФ може лише обмежене коло в╕тчизняних фах╕вц╕в. Але залиша╓ться фактом, що оголошена часткова моб╕л╕зац╕я ╓ першою у нов╕тн╕й ╕стор╕╖ Рос╕╖. ╤ перспектива загинути поза межами сво╓╖ кра╖ни за примарн╕ ╕деали стала бентежити уяву вже зовс╕м ╕ншого рос╕йського покол╕ння. Його сприймання в╕йни з Укра╖ною у кращому випадку склада╓ться ╕з пропагандистських ролик╕в ╕ переможних реляц╕й в рос╕йських ЗМ╤, к╕нематограф╕чн╕ лубочн╕ картинки про Другу св╕тову або в╕йну в Афган╕стан╕ можна нав╕ть не брати в розрахунок. Под╕бно до того, як для профес╕йних в╕йськових ╓ ч╕тка р╕зниця м╕ж поняттями “служити” ╕ “воювати”, так ╕ для абсолютно╖ б╕льшост╕ поки що цив╕льних громадян РФ ╓ сутт╓ва в╕дм╕нн╕сть м╕ж “п╕дтримувати” ╕ “брати участь”.

Зрозум╕ло, необачно виключати ╕з розрахунку поширену категор╕ю невиправних рос╕йських “в╕йськових романтик╕в”, яким байдуже з ким воювати, де ╕ за що. Не можна забути ╕ про типових в╕йськових зароб╕тчан. Однак ╓ п╕дстави вважати, що б╕льш╕сть з них вже в╕дправилась з Укра╖ни в зворотному напрямку в пол╕етиленов╕й упаковц╕. Сам факт прийняття рос╕йським кер╕вництвом непопулярного р╕шення про моб╕л╕зац╕ю ╓ найкращим тому п╕дтвердженням. Адже ╓дине, що могло спонукати до такого р╕шення, – саме нестача хай там як мотивованого особового складу.

Говорячи про мотивац╕йний чинник, не можна не згадати “поголовн╕” моб╕л╕зац╕╖, як╕ дек╕лькома хвилями проводилися окупантами на тимчасово окупованих територ╕ях Лугансько╖ ╕ Донецько╖ областей. Здавалося б з певних причин р╕вень мотивац╕╖ призваних в╕йськовозобов’язаних мав би бути як м╕н╕мум не нижче в╕д моб╕л╕зованих до ЗС Укра╖ни. Але реальн╕сть виявилася зовс╕м ╕ншою. Вс╕ кра╖на пам’ята╓ жалюг╕дний вигляд на в╕део вчорашн╕х “вчител╕в” ╕ “шахтар╕в” з 1 ╕ 2 Арм╕йських корпус╕в так званих “ЛНР” ╕ “ДНР”, яких насильно “примусили-в╕дправили” воювати проти Укра╖ни за вих╕д до адм╕нкордону, а можливо – ╕ дал╕. Важко оч╕кувати чогось ╕ншого ╕ в╕д переповнених патр╕отизмом рос╕йських резерв╕ст╕в, наприклад, з Далекосх╕дного рег╕ону.

╤ншою мотивац╕йною складовою процесу моб╕л╕зац╕╖ справедливо можна розглядати суто матер╕альну зац╕кавлен╕сть. ╤ в цьому випадку можна поставити просте запитання. Якщо ╕снуюча система матер╕ального заохочення, включно з ус╕ма надбавками/прем╕ями/╕потеками ╕ соц╕альним пакетом з лютого 2022 року виявилася не занадто привабливою для рос╕йських в╕йськовослужбовц╕в за контрактом, то на що мають розраховувати сотн╕ тисяч моб╕л╕зованих?...

Що дасть Рос╕╖ запланована моб╕л╕зац╕я?

Триста тисяч особового складу - це зовс╕м не мала оперативно-стратег╕чна величина. Не будемо заглиблюватись у в╕дпов╕дн╕ розрахунки ╕ оперувати “розрахунковими див╕з╕ями”. Але нам не об╕йтись без прост╕шо╖, але суворо╖, в╕йськово╖ арифметики. Така к╕льк╕сть в╕йськовослужбовц╕в склада╓ приблизно в╕д 60 до 100 загальнов╕йськових бригад. Все, як в╕домо, залежить в╕д завдання за призначенням ╕ штатно╖ чисельност╕. Не станемо лякати самих себе перспективами створення таких неймов╕рних ╕ одночасно нереальних нав╕ть для можливостей РФ, угруповань в╕йськ. Призван╕ за моб╕л╕зац╕╓ю будуть розпод╕лен╕ для поповнення втрат ╕ некомплекту особового складу вже ╕снуючих в╕йськових частин ╕ з’╓днань. Частина з них може бути направлена для формування нових. Нам нев╕дом╕ достеменно замисли рос╕йського Генерального штабу, тому для в╕дносно╖ об’╓ктивност╕, умовно розпод╕лимо зазначен╕ триста тисяч навп╕л. В цьому випадку к╕льк╕сть потенц╕йно можливих для формування бригад скорочу╓ться, в╕д 30 до 50. В╕зьмемо за основу середню ╖х к╕льк╕сть  - 40.

Але ╕ таке ефемерне угруповання – зовс╕м не др╕бниця. Воно да╓ рос╕йському командуванню можлив╕сть додатково сформувати в╕д 80 до 120 БТГр. Така к╕льк╕сть в╕йськ – сп╕вп╕дставна ╕з чисельн╕стю рос╕йсько╖ арм╕╖ вторгнення навесн╕ цього року! Вт╕м, тисяч╕ людей, одягнутих у в╕йськову форму, це ще не бригади ╕ не батальйони. Головним питанням поста╓, як не дивно, наступне. Чотири десятки загальнов╕йськових бригад – це приблизно до 1200 танк╕в, до 4000 БМП або БТР, близько 1600 гармат ╕ РСЗВ. Питання розширю╓ться до двох. Зв╕дки вони з’являться? Як╕ саме це будуть зразки ╕ в якому техн╕чному стан╕?...

Перша в╕дпов╕дь начебто проста. Бази, склади ╕ арсенали на територ╕╖ РФ. Оц╕ночн╕ к╕льк╕сн╕ показники начебто дозволяють РФ оснастити ╕ б╕льшу к╕льк╕сть загальнов╕йськових з’╓днань. Друга – значно складн╕ша. Нов╕тн╕ або не дуже стар╕ БМП-3 ╕ Т-72Б2 почали стр╕мко зникати ще в кв╕тн╕. З початку л╕та основне поповнення рос╕йських окупац╕йних в╕йськ танками ╕ бойовими машинами п╕хоти – за рахунок Т-62, БМП-1 ╕ МТЛБ. ╥х комплектн╕сть, техн╕чний стан ╕ придатн╕сть до застосування п╕сля “надтривалого” збер╕гання ╓ окремою темою. Вочевидь, рос╕йськ╕ запаси в╕йськово╖ техн╕ки, нав╕ть зразка середини минулого стор╕ччя, все ж таки не безмежн╕ ╕ сво╖ бажання рос╕йському командуванню доведеться стримувати.

Найб╕льш небезпечним для нас ╕, безумовно, виправданим для противника ╓ лише один, з поки що потенц╕йних, результат╕в рос╕йсько╖ частково╖ моб╕л╕зац╕╖. Застосування на територ╕╖ Укра╖ни буд- яко╖ додатково╖ к╕лькост╕ поповнених або новосформованих з’╓днань ╕ в╕йськових частин дасть рос╕йському командуванню розширену можлив╕сть застосовувати св╕й улюблений з принцип╕в в╕йськового стратег╕╖ Клаузев╕ца – концентрац╕ю сил в обран╕й точц╕*. Така масован╕сть здатна в╕дсунути да другий план питання мотивац╕╖, р╕вня п╕дготовки ╕ оснащення рос╕йських в╕йськ. ╤мов╕рн╕ насл╕дки цього можуть бути надзвичайно руйн╕вними для ЗС Укра╖ни. Зда╓ться, продовження ведення в╕йни рос╕йським командуванням плану╓ться все ж таки за рахунок числа, а не вм╕ння. Тож ц╕лком доц╕льним буде вжиття нами превентивних заход╕в вже сьогодн╕.

Коли ми в╕дчу╓мо це на фронт╕?

Часовий чинник, як завжди, ма╓ св╕й неабиякий вплив. Моб╕л╕зац╕я, як будь-який процес державного р╕вня потребу╓ перш за все затрат часу. М╕н╕мальний досв╕д, орган╕зац╕йн╕ зусилля, корумпован╕сть на м╕сцях мають з╕грати свою роль. Вочевидь, нещодавн╕ пропозиц╕╖ щодо посилення крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕ за ухилення в╕д призову у во╓нний час внесен╕ на розгляд Державно╖ думи РФ зовс╕м невипадково. Оск╕льки п╕дозрювати рос╕йських резерв╕ст╕в в надм╕рному ентуз╕азм╕ нема╓ н╕яких п╕дстав, то процедура опов╕щення, збору ╕ направлення у в╕йськов╕ частини може потребувати щонайменше одного-двох м╕сяц╕в. За умови впровадження м╕н╕мально необх╕дно╖ до п╕дготовки моб╕л╕зованих буде потр╕бен ще як м╕н╕мум один м╕сяць. В загально оперативному план╕ це означа╓, що на практичн╕ результати моб╕л╕зац╕╖ рос╕йське командування може розраховувати не ран╕ше грудня цього року. Безумовно, що надзвичайними заходами ╕ нехтуванням п╕дготовкою цей терм╕н може бути скорочений, але абсолютно зрозум╕ло, що часткова моб╕л╕зац╕я в найближчому майбутньому навряд чи вплине на обстановку на л╕н╕╖ з╕ткнення.

Глибинним зм╕стом р╕шення рос╕йського кер╕вництва про моб╕л╕зац╕ю може бути законний доступ фактично до необмежених людських ресурс╕в. В рос╕йських умовах п╕д приводом традиц╕йно╖ секретност╕ зовс╕м не важко приховувати д╕йсний масштаб моб╕л╕зац╕йних заход╕в. Рахунок моб╕л╕зованих може достатньо просто ╕ зовс╕м непом╕тно вийти за меж╕ оголошених трьохсот тисяч. А надавати через оф╕ц╕йн╕ джерела потр╕бну ╕ зручну ╕нформац╕ю можна наст╕льки ж просто, як ╕ занижувати реальну к╕льк╕сть власних втрат.

Кр╕м об’╓ктивних показник╕в, необх╕дно зазначити ╕ певний в╕йськово-пол╕тичний ризик, на який наража╓ рос╕йське кер╕вництво оголошена моб╕л╕зац╕я. В ╖╖ результат╕ лави збройних сил кра╖ни-агресора мають додатково поповнити дек╕лька сотень тисяч вчорашн╕х цив╕льних людей. Якась частина з них мають власне уявлення про життя ╕, зокрема, про напрямок розвитку кра╖ни. Зовс╕м не ╓ фактом, що ц╕ погляди повн╕стю зб╕гаються ╕з оф╕ц╕йно оголошеними рос╕йським кер╕вництвом. Незважаючи на загально визнаний низький р╕вень протестних настро╖в в рос╕йському сусп╕льств╕, передбачати щось визначене в таких умовах досить складно. На початку минулого стор╕ччя в╕йська, як╕ не бажали опинитися на фронт╕ Першо╖ св╕тово╖ в╕йни, дв╕ч╕ вже з╕грали пров╕дну роль в рос╕йськ╕й ╕стор╕╖.

Зам╕сть п╕слямови

Все сказане жодним чином не да╓ нам права заспоко╖тися чи зневажливо поставитися до чергового рос╕йського нап╕вавантюрного р╕шення. Нам протисто╖ть сильний, п╕дступний ╕ ц╕леспрямований в досягненн╕ сво╓╖ мети ворог. На його боц╕ ресурсна перевага, величезний економ╕чний потенц╕ал ╕ неабияке ╕деолог╕чне об╜рунтування для власних д╕й. В пошуку шлях╕в реал╕зац╕╖ сво╖х загарбницьких замисл╕в в╕н не визна╓, а можливо – ╕ не зна╓, меж. Проте, ми в зазначен╕й обстановц╕ ма╓мо керуватися одн╕╓ю ╕з настанов китайського стратега ╕ мислителя Сунь-Цзи, який навчав: “правило ведення в╕йни поляга╓ не в тому, щоб спод╕ватися, що противник не прийде, а покладатися на те, з чим я зможу його зустр╕ти”*.

Михайло Забродський,

перший заступник Голови Ком╕тету Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань нац╕онально╖ безпеки, оборони ╕ розв╕дки, генерал-лейтенант

* Карл фон Клаузев╕ц. Природа в╕йни. пер. Руслан Герасимов — Харк╕в: Vivat, 2018.

*Сунь-Цзи. Мистецтво В╕йни. пер: Ганна Литвиненко. — Харк╕в : КСД, 2016)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 23.09.2022 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24512

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков