Версiя для друку Обговорити в форумi

Отже, сталося. Не статися не могло після того, як в 2014 моя влада дозволила ворогові думати, що й далі здаватиме Україну, як Крим. Гібридна відповідь на гібридну війну - з ганебними везкримами, принизливою торгівлею на крові, зі всією іншою колаборацією, з униканням визнання війни на офіційному рівні - було неправильним вибором.
Сьогоднішнє рішення Президента про запровадження воєнного стану - дія належна і абсолютно необхідна в цій ситуації.
Що трапилося?
24 лютого, о 4:30 ранку Московія завдала по Україні ракетно-артилерійських ударів. Повідомлення про обстріли надходили з Харкова Дніпра та Київа, з самого ранку чути потужні вибухи в Одесі. Цілі - центри керування військами, військові бази, військові склади, склади паливо-мастильних матеріалів, аеропорти. Наразі ворог намагається захопити Гостомель, Суми. Власне, повідомлення про канонаду/вибухи ракет чи бомб надходять чи не з усього периметру північно-східного, східного кордонів та з боку Криму. У всьому Північному та Північно-Західному Криму до дев'ятої ранку було чути артилерійську канонаду - можливо, бомбові вибухи з боку Перекопу. За пізнішими повідомленнями, московійські війська вийшли з півострова на материк і намагаються пробитися на Херсон, Мелітополь та Каховку.
Повідомляють про певне, начебто незначне, просування ворога в Чернігівській та Сумській областях. В Конотопі, Шостці наразі тихо. Проте, з офіційних джерел, знаємо, що московитам вдалося майже впритул наблизитися до Харкова. За останніми повідомленнями вони всього в п'яти кілометрах від стін міста, танки на окружній дорозі. Їх обстрілює наша артилерія.
Непохитно стоять наші війська на лінії розмежування з раніше окупованими територіями Донеччини та Луганщини. Тут ворог зіткнувся з рішучим спротивом, поніс важкі втрати у живій силі, бронетехніці та авіації.
Коментувати ситуацію, яка змінюється щогодини - невдячна річ для тижневика. Тож обмежимося констатацією того, що нічого насправді несподіваного не відбулося. Автор в своїх статтях неодноразово попереджав, що війна в нашому протистоянні з захланним зазіханням путінської імперії неминуча. Мали час і можливості готуватися до неї. Як приготувалися, покажуть бої.
Сьогодні час істини. Маємо встояти, не похитнутися, як би тяжко не було. Маємо всіма можливими силами підперти своє військо. Воно цілком спроможне не лише зупинити ворога, а й вибити його з окупованих територій. Проте, не варто розраховувати на легку і скору перемогу, адже нашим ворогом є найбільша армія Европи. Варто знати, що, зрештою, ми застоїмо своє і своїх. Для того треба, аби кожен на своєму місці робив для того все можливе. В цьому сенсі дивне повідомлення прийшло з Білопілля, Сумської області, де ті, що прийшли до військкомату, знайшли його закритим. Дуже сподіваюся, що то якесь непорозуміння.
Не можу не висловити своє здивування запевненнями пана Антона Геращенка про те, що в України не було й НЕМАЄ планів по силовому захопленню окупованих територій. Безперечно, їх не було до вчора, але дуже сумно, якщо геращенки не збираються повертати окуповані території навіть після того, як агресор взявся захоплювати нові. Його звернення до мешканців Московії чинити спротив агресії вражає своєю наївністю, якщо не сказати дурістю. Таке може говорити людина геть далека від реалій, адже опозиційне поле Московії ретельно зачищене. Рідкісні дисиденти або по закордонню, або в мережах, або на кухнях. Нечисленна після солов'їно-скарабєєвських обробок співчуваюча публіка принишкла. Оживлення тут можливе, але лише після того, як московійському війську буде завдано неприйнятних втрат.
Ще паскудніше виглядає геращенкове нагадування про те, що ми, мовляв, народи-брати і нам й надалі жити поряд. Ця його сентенція звучить жалюгідно. Так, географію не змінити. Нам і далі жити з таким сусідом. Але він точно не брат, бо мій брат не приходить у мій дім з війною.
Борімося - поборемо, нам Бог помагає.

15:00, 24 лютого 2022 р.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #8 за 25.02.2022 > Тема "Резонанс"