Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3788)
З потоку життя (6993)
Душі криниця (3758)
Українці мої... (1519)
Резонанс (1639)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1771)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: УКРА╥НСЬКЕ НЕБО
Укра╖нцям потр╕бно в╕дчувати п╕д ногами укра╖нську землю ╕ мати над собою укра╖нське небо. Тод╕...


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: АРХЕОЛОГ╤Я МОВИ
Мене т╕шать мовн╕ суперечки щодо вживання ╕ написання сл╕в, бо коли вс╕ мовчать, то не знати якою...


ВАЛЕНТИН БУТ: КАП╤ТАНИ УКРА╥НСЬКОГО КОРАБЛЯ
Не знаю, як кому, а мен╕ наша влада нагаду╓ вирядженого в стильний, шитий вензелями клубний...


ВАЛЕНТИН БУТ: В╤ДПОВ╤ДАЛЬН╤СТЬ
З наближенням чергово╖ р╕чниц╕ загарбання Криму думки чимало╖ к╕лькост╕ укра╖нц╕в мимовол╕...


З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: АТЛАНТИДА. ВРАЖЕННЯ.
На початку в╕йни, власне, вона ще т╕льки починалась, мен╕ наснились безкра╖ поля пшениц╕ на...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:
















Click for Simferopol, Ukraine Forecast
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 19.02.2021 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 19.02.2021
ВАЛЕНТИН БУТ: ДОЛЯ УКРА╥НСЬКО╥ МАРИНАРКИ НА ФОН╤ ╤СТОРИЧНИХ ПАРАЛЕЛЕЙ

Наприк╕нц╕ червня 1940 року, п╕сля кап╕туляц╕╖ Франц╕╖, Велика Британ╕я залишилася наодинц╕ перед Н╕меччиною та ╤тал╕╓ю. Ситуац╕я була надзвичайно загрозливою. Ще в травн╕ Ком╕тет оч╕льник╕в штабу визнав, що в раз╕ поразки Франц╕╖ "… ми не дума╓мо, що зможемо продовжувати в╕йну, маючи хоч як╕сь шанси на перемогу". ╤ ось це сталося. Критичн╕сть ситуац╕╖ полягала в тому, що як остр╕вна кра╖на, Британ╕я величезною м╕рою залежала в╕д поставок товар╕в морем. Втрата союзниц╕ сама по соб╕ несла серйозн╕ загрози, але баланс сил на мор╕ м╕г зм╕нитися ще драматичн╕ше у раз╕, якби французька маринарка опинилася в руках ворога. Саме тому французьк╕ бойов╕ корабл╕, що стояли в портах Британ╕╖, були прибран╕ Адм╕ралтейством до рук, т╕, що стояли в Александр╕╖, за домовлен╕стю з ╖х командирами, були роззбро╓н╕, а ескадру, що стояла в Мерс-эль-Кеб╕р╕ (Алжир), командування яко╖ в╕дмовилося роззброюватися, довелося знищити. Та найпотужн╕ш╕ сили французько╖ маринарки базувалися не десь-╕нде, а у сам╕й Франц╕╖, в Тулон╕, практично, п╕д рукою у н╕мц╕в ╕ могли бути захоплен╕ ними у будь-який момент. А все ж, коли через два роки той момент настав, ╖хн╓ командування, попри п╕дпорядкування колаборац╕йному уряду В╕ш╕, виявилось, на щастя, достатньо порядним ╕ в╕дпов╕дальним, пустивши корабл╕ на дно, аби ворог не зм╕г скористатися ними.
Але те сталося п╕зн╕ше. Тод╕ ж, в 1940-му, драматичний розвиток под╕й п╕дштовхнув уряди Сполучених Штат╕в та Велико╖ Британ╕╖ до укладення угоди, в результат╕ яко╖ маринарка ╥╖ Величност╕ безоплатно отримала п'ятдесят не нових, але бо╓здатних есм╕нц╕в типу Caldwell, Wickes та Clemson, водом╕стк╕стю в╕д 1200 до 1600 тонн, з ц╕лком пристойними, як на той час, характеристиками (швидк╕сть до 35 вузл╕в), в обм╕н на право створення на британських заморських територ╕ях (Ньюфаундленд, Багами, Ямайка, Сент-Люс╕я, Тр╕н╕дад, Ат╕гуа) американських в╕йськово-пов╕тряних та в╕йськово-морських баз з правом безоплатного користування ними упродовж 99 рок╕в.
Сама угода була результатом непростого процесу. Ще наприк╕нц╕ травня 1940 року, спостер╕гаючи, як н╕мецьк╕ в╕йська швидко просуваються вглиб Франц╕╖, США запропонували Лондону передати в л╕зинг в╕йськов╕ аеродроми на Бермудах, Ньюфаундленд╕ та Тр╕н╕дад╕. Британський прем'╓р У╕нстон Чьорч╕л в╕дпов╕в в╕дмовою, наголосивши, проте, що л╕зинг був би прийнятним, коли б ╕ Британ╕я щось отримала навзам╕н.
Першого червня, вже п╕сля кап╕туляц╕╖ Франц╕╖, президент Ф.Д. Рузвельт розпорядився передати Велик╕й Британ╕╖ значну к╕льк╕сть бо╓припас╕в та стр╕лецько╖ збро╖. Через д╕ю Акту про Нейтрал╕тет йому довелося оголосити ╖х "надлишковими" та "застар╕лими". Водночас, в╕н в╕дхилив прохання Чьорч╕ла щодо надання есм╕нц╕в, вкрай необх╕дних для британсько╖ маринарки.
Тим часом, вже в серпн╕ Британ╕я опинилася в наст╕льки складному становищ╕, що амбасадор США пов╕домляв з Лондона, що ╖╖ поразка неминуча, а Чьорч╕л, в останн╕й над╕╖ переконати Рузвельта надати есм╕нц╕, попередив його, що в раз╕ поразки Британ╕╖, ╖╖ заморськ╕ територ╕╖, розташован╕ п╕д боком у Америки, опиняться в руках Н╕меччини. Лише п╕сля цього, увечер╕ 30 серпня, президент Рузвельт затвердив угоду. Другого вересня державний секретар проголосив про згоду уряду США на передачу п'ятдесяти есм╕нц╕в (сорока семи для Корол╕вського в╕йськового флоту ╕ трьох для канад╕йсько╖ маринарки) ╕ вже наступного дня адм╕рал Гарольд Старк засв╕дчив, що т╕ есм╕нц╕ не мають житт╓во важливого значення для безпеки США.
До чого я згадую тут ц╕ давн╕ под╕╖? Мудр╕ латиняни звали ╕стор╕ю навчителькою життя (Historia est magistra vitae). То може й нам би не заплющувати оч╕ на ╖╖ уроки?
На що саме? Скаж╕мо, на критичну необх╕дн╕сть маринарки. Укра╖на, зв╕сно, не остр╕вна держава, не залежить житт╓во в╕д поставок морем. Тим не менш, маючи тягл╕сть берегово╖ л╕н╕╖ в 1502 морськ╕ мил╕ ╕ практично не маючи чим ╖╖ прикрити з моря в умовах дивно╖ в╕йни, що тягнеться вже с╕м рок╕в, ми повинн╕ ясно усв╕домлювати, що в╕дторгнення незахищених прибережних територ╕й з ус╕ма ╖х портами, м╕стами, з ус╕╓ю ╕нфраструктурою, з частковою, а чи й повною втратою виходу до моря не ╓ питанням в╕рог╕дност╕ - лише питанням часу.
Як же ми витрача╓мо безц╕нний час, куплений тисячами житт╕в ╕ приниженням М╕нських угод? Може ми перезаснували державу, скрутивши в'язи розжир╕лому на нашому безволл╕ маф╕йному монстров╕ та створивши ╕нститути влади, ╓дина функц╕я яких - забезпечення ╕нтерес╕в нац╕╖, безпекових у першу чергу? Може ми, бодай, зробили вкрай необх╕дн╕ кроки для реан╕мац╕╖ в╕тчизняно╖ економ╕ки - очистили в╕д корупц╕╖ суди, прокуратуру, пол╕ц╕ю, службу безпеки, податкову та митну служби - без чого та реан╕мац╕я, а отже й зм╕цнення обороноздатност╕ ╓ не б╕льше, н╕ж рожевою утоп╕╓ю?
Ситуац╕я з укра╖нською маринаркою дуже показово засв╕дчу╓, що ми не спромоглися н╕ на те, н╕ на ╕нше.
Як результат, корвет-довгобуд проекту 58250, закладений ще за президентства пана Ющенка, ма╓ вс╕ шанси повторити сумну долю багатостраждального крейсера "Укра╖на", а вт╕лення в стал╕, електрон╕ц╕ та потужн╕й збро╖ моск╕тного флоту прогресу╓, як мокре горить.
Причин тому чимало. Як внутр╕шн╕х, так ╕ зовн╕шн╕х. Щодо зовн╕шн╕х причин, то навряд чи треба пояснювати, що Москов╕я робила, робить ╕ робитиме все можливе, аби Укра╖на не мала сильно╖ маринарки. Т╕ ╖╖ примхи були б нам як танц╕ мавпи з бубном, якби наш╕ продажн╕ псевдоел╕ти не танцювали п╕д той бубон. Ми ж не забули, за сприяння яких "патр╕от╕в" мажоритарним власником Чорноморського суднобуд╕вного заводу стали москов╕йськ╕ б╕знесмени брати Чурк╕ни - т╕ сам╕, що в╕дразу кинулися кромсати ун╕кальне обладнання на металобрухт. Пам'ята╓мо, за чийого сприяння ╕ за яку ц╕ну в╕н перекочував до рук ще одного громадянина Москов╕╖ пана Нов╕нського, власника Херсонського суднобуд╕вного заводу?
Н╕чого не зм╕нила тут нав╕ть в╕йна. Х╕ба що висв╕тила справжню сутн╕сть тих, кого багато хто ще й дос╕ мають ледь не за ╕деал державництва та патр╕отизму. Так, зам╕сть того, щоб за прикладом Чьорч╕ла, п╕дпершись Будапештським меморандумом, переконувати гарантор╕в його п╕дписання надати реальну допомогу Укра╖н╕, зокрема, у створенн╕ маринарки та в╕йськово╖ ав╕ац╕╖, Верховний головнокомандувач ЗС Укра╖ни кида╓ чимал╕ кошти державного бюджету на побудову маломорех╕дних самотоп╕в з прим╕тивним артилер╕йським озбро╓нням, з╕ швидк╕сними характеристиками позаминулого стор╕ччя. При тому, розм╕щення того замовлення на сво╓му власному суднобуд╕вному завод╕ неминуче тягне за собою п╕дозри, щонайменше, у використанн╕ посадового становища для просування свого б╕знесу.
А х╕ба мало питань викликала гумово-довга ╕стор╕я з "Island(ами)"? Попри те, що потребу╓мо саме бойових корабл╕в/катер╕в, на нашому флотському безриб'╖, не мали б крутити носом, затягуючи з отриманням цих морех╕дних патрульних катер╕в. Тим б╕льше, що дядько Сем передавав ╖х практично безкоштовно. Оплат╕ п╕длягало лише навчання ек╕паж╕в та транспортування через океан. Укра╖на, де нав╕ть др╕бн╕ чинуш╕ гребують ви╖жджати на застар╕лих "мерсах", не мала др╕бно╖ коп╕йки на те?
Не хот╕лося б, аби щось под╕бне сталося ╕ з буд╕вництвом восьми ракетних катер╕в, гучно проанонсованим в рамках п╕дписаного у жовтн╕ минулого року Меморандумом про сп╕впрацю у в╕йськов╕й ╕ в╕йськово-техн╕чн╕й сферах м╕ж Укра╖ною та Великою Британ╕╓ю. Може проект цей усп╕шно просува╓ться ╕ перш╕ катери, чи то пак, мал╕ корвети, вже на стапел╕, а в╕дсутн╕сть новин поясню╓ться лише похвальною в справ╕ в╕йськового буд╕вництва небагатосл╕вн╕стю англо-сакс╕в? Дуже хот╕лося б в╕рити в це, бо ж он вже хтось глухо говорить про можливий зрив ц╕╓╖ казково виг╕дно╖ пропозиц╕╖. ╤ зрив той не з британсько╖ ╕н╕ц╕ативи.
Але нав╕ть якщо з цим проектом все гаразд, "закрити" п╕втори тисяч╕ миль узбережжя в╕сьмома катерами неможливо. Потр╕бно чимало ╕нших корабл╕в - тих, що в раз╕ необх╕дност╕ зможуть оперативно зам╕нувати чи, навпаки, очистити в╕д м╕н певн╕ акватор╕╖, ╕ то не лише в себе п╕д носом, тих, що зможуть перекинути серйозний десант, тих, що прикриватимуть його, тих, що протид╕ятимуть десанту супротивника ╕ т.п.
Десь тут ц╕лком м╕г би бути ╕ наш довгобуд, з вже причепленим до нього ╕м'ям хрестителя Рус╕. В усякому раз╕, пор╕внюючи ТТД проекту 58250 ╕ турецьких корвет╕в, угоду про буд╕вництво яких якось навдивовиж швидко "п╕дмахнули" наш╕ "во╓нспеци", бачимо, що "турки" явно програють нашому. Може Туреччина будуватиме нам за рахунок якогось п╕льгового кредиту? Аж н╕як! В угод╕ передбачено, що платимо за те з╕ свого худореброго бюджету. Що подвигло нас на те? Що змушу╓ пригальмовувати з доправленням ще к╕лькох катер╕в "Island", див╕з╕ону катер╕в Mark VI? Хтось не зробив "в╕дкат╕в"? Якого д╕дька ставимо на т╕ "Island(и)", що вже в склад╕ ВМСУ, трухляво-трафлене сов╓цьке озбро╓ння? Справа свинарчук╕в живе ╕ процв╕та╓?
Зг╕дно перспективного плану поповнення корабельного складу, розробленого в 2014 роц╕, на початок 2021-го року ВМС Укра╖ни, повинн╕ були мати 1 фрегат, 2 розв╕дувальних корабл╕, 3 багатоц╕льових корвети, 3 ракетних, 3 протидесантних, 9 десантних ╕ 18 артилер╕йських катер╕в та 2 малих п╕дводних човни. Разом - 41 корабель.
Насправд╕, все, що ма╓мо на сьогодн╕, то 1 втомлений фрегат, 1 розв╕дувальний корабель, 1 протидесантний, 1 протим╕нний, 1 ракетний, 2 десантних катери та 4 МБАКи.
Чи ма╓мо сумувати з того, що перспективний план наших стратег╕в-2014 провалився? Навряд чи. Бо воювати з допотопним крейсером "Москва", восьмитонн╕ ракети якого летять на 800 к╕лометр╕в, МБАКами Петра Олекс╕йовича, БТР╕вськ╕ гармати яких б'ють аж на чотири к╕лометри, то справа вочевидь безперспективна.
З огляду на це, дуже хот╕лося б, щоб створення концепц╕╖ сучасно╖ укра╖нсько╖ маринарки було дов╕рено фах╕вцям, а не вес╕льним, тим б╕льше, не рядженим адм╕ралам. Те ж саме ╕ з буд╕вництвом. Укра╖на ма╓ будувати сво╖ власн╕ корабл╕ на сво╖х власних корабельнях - ╕ це не п╕дляга╓ сумн╕ву. ╤нша р╕ч, що в наш╕й сьогодн╕шн╕й скрут╕ ми не можемо легковажити допомогою союзник╕в. Б╕льше того, ма╓мо докладати вс╕х можливих зусиль, аби та допомога була достатньою, аби в╕дбити у неприятеля саме бажання вдатися до ескалац╕╖ бойових д╕й, до спроб нових територ╕альних загарбань.
Тож чи могли б ╕ ми, як ото легендарний прем'╓р Чьорч╕л, отримати в╕д Сполучених Штат╕в щось серйозн╕ше за патрульн╕ катери Mark VI? Гадаю, що так. Але це може статися за ц╕лком певних умов, головною з яких була б впевнен╕сть уряду США у серйозност╕ наших нам╕р╕в будувати демократичну державу на фундамент╕ европейських ц╕нностей. На жаль, попри велик╕ над╕╖, що з'явилися було в час╕ Майдану, в подальшому ми не давали п╕дстав для тако╖ впевненост╕. Н╕хто не стане давати вам до рук серйозну зброю, маючи, бодай, найменш╕ побоювання, що завтра вона може опинитися в руках ворога. Чи треба пояснювати, що ганебна здача укра╖нсько╖ маринарки в 2014 роц╕ да╓ чимало п╕дстав для таких обав?
Попри ц╕лком резонн╕ питання до тих, кому ми дов╕ря╓мо командування бойовими кораблями - до ╖хньо╖ фаховост╕, порядност╕, в╕дпов╕дальност╕ перед нац╕╓ю, найб╕льше питань, насправд╕, не до них, а до тих, хто сво╓ю злочинною безд╕яльн╕стю поставив ╖х у надзвичайно складне становище, виходу з якого б╕льш╕сть не знайшла.
Щоб усв╕домити всю складн╕сть ситуац╕╖, в як╕й опинилися укра╖нськ╕ моряки наприк╕нц╕ зими - початку весни 2014 року, провед╕мо умовну паралель з╕ спробою н╕мецьких в╕йськ захопити головну в╕йськово-морську базу Франц╕╖ в Тулон╕. Тод╕, в листопад╕ 1942 року, д╕знавшись про нам╕ри Г╕тлера, нав╕ть колаборанти В╕ш╕йського уряду дали розпорядження не допустити захоплення в╕йськово-морсько╖ бази та бойових корабл╕в, прориватися з бази в море, а за неможливост╕ того, затопити корабл╕. Отримавши такий наказ, французьк╕ командири не мали сумн╕в╕в щодо того, як мають чинити. П╕д час силово╖ спроби захоплення бази 27 листопада 1942 року, французи, п╕д прикриттям вогню на ураження, затопили сво╖ корабл╕.
Ще один приклад. Зг╕дно умов перемир'я, 74 бойових корабл╕в Kriegsmarine - 11 л╕нкор╕в, 5 л╕н╕йних та 8 легких крейсер╕в, а також 50 есм╕нц╕в та м╕ноносц╕в були ╕нтернован╕ в бухт╕ Скапа-Флоу, п╕д боком головно╖ в╕йськово-морсько╖ бази Велико╖ Британ╕╖. Проте Антант╕ не судилося заволод╕ти могутн╕ми кораблями Н╕меччини. В день оголошення кап╕туляц╕╖, 21 червня 1919 року, н╕мецьк╕ моряки, за наказом командування, затопили св╕й флот.
В обох наведених прикладах бачимо пол╕тичне р╕шення кер╕вник╕в держави. Натом╕сть, укра╖нське головнокомандування зам╕сть вчасних ч╕тких наказ╕в  спершу дезор╕╓нтувало сво╖х вояк╕в неадекватними призначеннями на ч╕льн╕ пости в╕двертих зрадник╕в, а в подальшому не спромоглося на щось р╕шуч╕ше, ан╕ж заклики триматися.
Роб╕мо ж висновки, товариство.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 19.02.2021 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23019

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков