Лідія СТЕПКО, власний кореспондент "КС" у Севастополі.
З блискучими показниками зустрічає 12-ту річницю ВМС ЗС України, яка святкуватиметься 1 серпня корвет "Луцьк" - один з найкращих кораблів українського військового флоту. (Командир корабля - капітан третього рангу Микола Корощенко). Спущений на воду у травні 1993-го, корвет вже 16 разів побував у далеких походах. Цього року "Луцьк" двічі брав участь у міжнародних навчаннях. У квітні - біля берегів Туреччини ("Чорноморське партнерство-2004") та нещодавно, на початку липня, поблизу Болгарії ("Кооператив партнер-2004"). Липневі навчання були дещо складніші від попередніх. Тут вже без будь-яких поблажок треба було відповідати стандартам НАТО. І корвет відповідав, навіть досить впевнено. - Звичайно, участь у маневрах такого класу - це перш за все набуття досвіду співпраці,- каже заступник командира корабля з гуманітарних питань Олександр Стецюк. - Працюючи за керівними документами альянсу та порівнюючи свої результати з результатами іноземців, доходимо висновку, що українські військові моряки за деякими показниками можуть не лише бути на рівні іноземних колег, але навіть кращими. - Були приклади такої "кращості"? - Так, під час квітневих навчань "Чорноморське партнерство-2004" з усіх кораблів тільки ми "бачили" підводний човен, тобто наша гідроакустична станція біля години фіксувала його на радарі, і цей факт був відзначений керівництвом навчань. - З якими проблемами найчастіше стикаються українські моряки під час таких походів? - Як не дивно, проблема номер один - мовна, тобто незнання англійської мови. Ускладнюється вона ще й тим, що англійська у кожного народу, так би мовити, "своя", бо одна й та ж мова у греків, турків чи болгар, як і в нас, українців, набуває певного акценту. Це ускладнює сприйняття її на слух. Зараз командуванням приймаються радикальні рішення для усунення цієї проблеми шляхом організації курсів. - Виконання такого рівня завдань, мабуть, потребує абсолютної злагодженості дій команди. Як вам вдається досягти її? Та чи існує зараз серед особового складу строкової служби так звана "дідівщина"? - Над досягненням злагодженості щоденно працюємо, а про "дідівщину" вже давно забули. За радянських часів - це була чимала проблема. Тоді, керуючись ідеєю інтернаціоналізму, цілеспрямовано змішували військових різних національностей, різного віросповідання. На цьому тлі, думається, виникали суперечки. Добра половина особового складу корвета "Луцьк" - волиняни. Спорідненість традицій, мови, виховання створює клімат взаєморозуміння та підтримки. Хоч робота над покращенням морально-психологічного клімату та запобіганням нестатутних стосунків на кораблі не припиняється ніколи. Зараз існує чимало методик та тестувань, здатних виявити психологічний потенціал кожного матроса. Відчутну допомогу у виховній роботі отримуємо від листування з батьками. - Чи маєте стосунки з керівництвом Волині? - Так, і досить тісні. З мером Луцька Антоном Федоровичем Кривицьким, а також з керівництвом міськради. Нещодавно до Дня корабля ми отримали досить відчутну матеріальну допомогу, більш як на 11 тисяч гривень. Керівництво Волині не лише пишається нашими успіхами, але і в курсі усіх наших проблем. Коли б ми до них не звернулися, завжди відчуваємо підтримку і щиро за неї вдячні. - Такі навчання будуть відзначені певними висновками з боку керівництва альянсу? - Думається, що так. В усякому разі вже зараз планується та узгоджується на міждержавному рівні участь українських військових кораблів у миротворчих операціях в Середземномор'ї. Отже, Український флот сьогодні гідно репрезентує державу на будь-якому континенті, створюючи імідж потужного та надійного партнера. І неабияка заслуга у цьому корвета "Луцьк". Зі святом, Вас, лицарі Південного кордону! І сім футів під кілем!
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
