Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3609)
З потоку життя (6843)
Душі криниця (3685)
Українці мої... (1500)
Резонанс (1588)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1752)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У КРИМУ ТРИР╤ЧНОГО СИНА ПОЛ╤ТВ'ЯЗНЯ СУЛЕЙМАНОВА ЗНАЙШЛИ МЕРТВИМ
У сел╕ Строгон╕вка п╕д С╕мферополем 26 липня знайшли т╕ло трир╕чного Муси Сулейманова.


ПУТ╤НУ ДОВ╤РЯ╢ ВСЕ МЕНШЕ РОС╤ЯН
у Кремл╕ заявляють, що президент Рос╕╖ Володимир Пут╕н задоволений вибудуваною в РФ пол╕тичною...


В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ НАРАХУВАЛИ ПОНАД 1,5 ТИСЯЧ╤ ХВОРИХ НА COVID-19
Про це ╕нформу╓ в Facebook Кримська правозахисна група.


ЧАС БУДУВАТИ КОРАБЛ╤
Лист Асоц╕ац╕╖ суднобуд╕вник╕в Укра╖ни


СТВОРИТИ НАЦ╤Ю З РОЗУМОМ ПЕРЕМОЖЦ╤В
Нещодавно в Ки╓в╕ вийшла друком нова книга Серг╕я Мартинюка «Маю честь бути Укра╖нцем».




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 03.07.2020 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 03.07.2020
КОНСТИТУЦ╤ЙНА Н╤Ч, ЩО НЕ ЗАК╤НЧИЛАСЯ, АБО ЯК В УКРА╥Н╤ ПРИЙМАЛИ КОНСТИТУЦ╤Ю

28 червня 1996 року Верховною Радою було прийнято ╕ введено в д╕ю Конституц╕ю Укра╖ни. Суперечки навколо не╖ точаться дос╕. Але головне – вона живе.

Той день – радше ц╕ла доба, адже окрем╕ статт╕ Основного Закону парламентар╕╖ приймали впродовж майже доби – розписаний по хвилинах. В╕дтод╕ роздано тисяч╕, мабуть, ╕нтерв’ю, залишено чимало спогад╕в. 24 роки минуло. Декого з учасник╕в того без пафосу в╕копомного зас╕дання, на жаль, вже нема╓ в живих – хтось сам в╕д╕йшов у в╕чн╕сть, хтось загинув за нез’ясованих обставин, когось убили… Тож згада╓мо, за яких умов ╕ як приймали Конституц╕ю незалежно╖ Укра╖ни.

Укра╖на в 1996-му: Броун╕вський рух забаганок, забобон╕в та ╕нтерес╕в
Станом на червень 1996 року Укра╖на залишалася ╓диною кра╖ною з колишн╕х республ╕к СРСР, що жила за старою, ще радянською, 1978 року, конституц╕╓ю. В под╕бн╕й ситуац╕╖ були х╕ба що поляки й угорц╕, в яких теж д╕яли так зван╕ «Мал╕» конституц╕╖ – стар╕, тобто, щоправда, з внесеними сутт╓вими поправками ╕ зм╕нами.
На той час Укра╖на уже була суверенною державою, визнаною св╕товим сп╕втовариством, членом багатьох ╓вропейських ╕ св╕тових м╕жнародних орган╕зац╕й. В╕дбулась ╕ трансформац╕я пол╕тично╖ системи, була заснована переважна б╕льш╕сть нових державних ╕нституц╕й, зокрема, д╕яв ╕нститут президентства. У 1994-му в╕дбулись перш╕ в незалежн╕й Укра╖н╕ вибори до Верховно╖ Ради.
Вт╕м, в╕д романтизму й патр╕отичного п╕днесення к╕нця 80-х – початку 90-х не залишилося майже й сл╕ду. Економ╕ка кра╖ни лежала в ру╖нах, ледь-ледь починала оговтуватися в╕д пад╕ння. Укра╖на знаходилася на передостанньому м╕сц╕ серед 27 кра╖н ╢вропи з перех╕дною економ╕кою за темпами пад╕ння ВВП, який, у пор╕внянн╕ з 1990 роком зменшився на 52%. Величезною була заборгован╕сть по зароб╕тн╕й плат╕. Г╕пер╕нфляц╕я 1991-1995 рок╕в зробила укра╖нц╕в б╕дними м╕льйонерами: прожитковий м╕н╕мум у 1996 роц╕ становив понад чотири м╕льйони купоно-карбованц╕в.
Ут╕м, впевнено спинався на ноги укра╖нський ол╕гархат: у грудн╕ 1995 року було засновано ╤ндустр╕альний союз Донбасу, набирала сили група «Приват». Дн╕пропетровська корпорац╕я «Укра╖нський бензин» була перейменована на ╢дин╕ енергетичн╕ системи Укра╖ни ╕ стала монопол╕стом з ╕мпорту газу в Укра╖н╕. За п’ять рок╕в незалежност╕ зм╕нилося с╕м гол╕в уряду. Останн╕м з них став Павло Лазаренко, котрий наприк╕нц╕ травня 1996 року зм╕нив на ц╕й посад╕ ╢вгена Марчука. Держава, по сут╕, непом╕тно ставала головним дистриб’ютором з розпод╕лу свобод ╕ приватно╖ власност╕.
Ну, ╕ родзинка на торт╕, про яку тут не можна не згадати – саме Леон╕да Кучму, прем’╓ра г╕пер╕нфляц╕╖ – «розумн╕ укра╖нц╕» обрали президентом у 1994-му роц╕. Результат не забарився: Леон╕д Данилович по праву вважа╓ться арх╕тектором вищезгадано╖ ╕ дос╕ не подолано╖ ол╕гарх╕чно╖ системи.

П╕дготовчий пер╕од: лише 5680 пропозиц╕й та поправок
Конституц╕йна епопея почалася в Укра╖н╕ майже одразу п╕сля внесення зм╕н до старо╖, радянсько╖ Конституц╕╖, в жовтн╕ 1990. Тод╕ ж створили ╕ Конституц╕йну ком╕с╕ю. Впродовж 1990-1996 рок╕в було запропоновано 15 проект╕в Конституц╕╖ Укра╖ни – як в╕д Конституц╕йно╖ ком╕с╕╖, так ╕ в╕д р╕зних пол╕тичних парт╕й, ╕н╕ц╕ативних груп, науковц╕в. Але жоден ╕з них не знайшов п╕дтримки. Майбутня Конституц╕я стала сво╓р╕дним «яблуком розбрату» м╕ж президентом Леон╕дом Кучмою, Верховною Радою в особ╕ ╖╖ Голови, соц╕ал╕ста Олександра Мороза ╕ сусп╕льством. Президент домагався для себе якомога ширших повноважень, натом╕сть народн╕ обранц╕ не мали нам╕р╕в йому ╖х надавати.
У червн╕ 1995 року конституц╕йна криза сягнула свого апогею, тому м╕ж Верховною Радою ╕ президентом було п╕дписано Конституц╕йний догов╕р – сво╓р╕дний пакт про ненапад, який би дав змогу зак╕нчити розробку ╕ прийняття ново╖ Конституц╕╖ Укра╖ни.
Конфл╕ктна ситуац╕я не вщухала, ╕ 26 червня 1996 року президент Кучма, за день до прийняття Основного Закону, п╕дписав Указ «Про проведення всеукра╖нського референдуму з питання ново╖ Конституц╕╖ Укра╖ни», який мав би в╕дбутися 25 вересня 1996 року.
Однак, попри жорстке протистояння парламенту ╕ президента, робота над проектом Конституц╕╖ все ж тривала. В березн╕ 1996 року Конституц╕йною ком╕с╕╓ю був запропонований вар╕ант проекту Конституц╕╖ (президентський), в якому проглядалась надзвичайно сильна президентська влада ╕ слабка – Верховно╖ Ради. Народним обранцям стало зрозум╕ло, що потр╕бно сп╕льними зусиллями доопрацьовувати проект Основного Закону. Для цього була створена робоча група з представник╕в десяти фракц╕й Верховно╖ Ради (кр╕м комун╕ст╕в ╕ соц╕ал╕ст╕в, але останн╕ все ж таки згодом ненадовго при╓днаються), яку невдовз╕ перетворили на Тимчасову спец╕альну ком╕с╕ю, яку очолив Михайло Сирота. Перше ╖╖ оф╕ц╕йне зас╕дання в╕дбулося 6 травня 1996 року. Саме ця ком╕с╕я й п╕дготувала остаточний проект документа, який стане д╕ючою нин╕ Конституц╕╓ю Укра╖ни.
П╕д час п╕дготовки проекту Основного Закону над╕йшло в ц╕лому 5680 пропозиц╕й, заяв ╕ поправок. 19 червня розпочався розгляд проекту Конституц╕╖ Укра╖ни у другому читанн╕.
До 27 червня, практично було узгоджено чверть статей, зокрема, стосовно прав людини та виборчо╖ системи. Найб╕льш дискус╕йн╕ – щодо розпод╕лу повноважень м╕ж г╕лками влади, державно╖ символ╕ки, приватно╖ власност╕, статусу Республ╕ки Крим та мови – залишили й узгоджували вже п╕д час в╕копомно╖ конституц╕йно╖ ноч╕.
Як писав в пол╕тично-публ╕цистичному нарис╕ «Як приймалася Конституц╕я Укра╖ни. Нотатки учасника розробки Основного Закону Укра╖ни» безпосередн╕й учасник тих под╕й Вадим Гетьман, сп╕льна позиц╕я досягалася шляхом переконань ╕ дискус╕й. Наприклад, В’ячеслав Чорнов╕л ╕ «Народний Рух» були приб╕чниками дуже сильно╖ президентсько╖ влади. ╤гор Юхновський, ╤ван За╓ць в╕дстоювали ╕дею двопалатного парламенту, але ╖х змогли переконати в помилковост╕ таких погляд╕в. Серг╕й Собол╓в запропонував, щоб силов╕ м╕н╕стри п╕дпорядковувались президентов╕. Фраза в Преамбул╕: «Усв╕домлюючи в╕дпов╕дальн╕сть перед Богом, колишн╕ми, нин╕шн╕м ╕ прийдешн╕ми поклон╕ннями…» – ╕н╕ц╕атива ╤вана Попеску, Михайла Ратушного, Володимира Стретовича, Василя Костицького, Серг╕я Кириченка ╕ В╕ктора Шишк╕на.
Л╕в╕ фракц╕╖, особливо комун╕сти – вс╕ляко блокували конституц╕йний процес. Така повед╕нка була ц╕лком зрозум╕лою, адже в Рос╕╖, на тл╕ рос╕йсько-чеченсько╖ в╕йни, в╕дбувались президентськ╕ вибори м╕ж ╢льциним ╕ Зюгановим. В раз╕ перемоги останнього «укра╖нськ╕», а насправд╕ радянськ╕ ще комун╕сти теж спод╕валися на реванш.
За св╕дченням учасник╕в конституц╕йного процесу, Основний закон Укра╖ни укладався буквально по крихтах. Голосували не т╕льки по статтях, але й по частинах, абзацах, ╕нколи реченнях, ╕ нав╕ть – словах. Тимчасова спец╕альна ком╕с╕я зд╕йснила велетенську п╕дготовчу роботу задля ухвалення 28 червня Конституц╕╖ Укра╖ни.

Драма з оптим╕стичним к╕нцем: як погоджували непогоджуване…
Про ту конституц╕йну добу з н╕чним зас╕данням, коли «кожен грав свою парт╕ю, ╕ часто фальшиву», в╕домо майже все.
Каменем спотикання стали: мова, державна символ╕ка ╕ статус Криму. Саме за ц╕ статт╕ розгорнулися найб╕льш запекл╕ суперечки м╕ж нац╕онально-демократичною групою депутат╕в, борц╕в за незалежн╕сть Укра╖ни ╕ затятими комун╕стами. Уяв╕ть лишень д╕апазон пол╕тичного спектру: Степан Хмара ╕ Петро Симоненко, або Микола Поровський ╕ Микола Азаров.
╤нколи, коли розглядали конфл╕ктну статтю, щоби д╕йти ╓дино прийнятного вар╕анту, голосували по 10 раз╕в. Так, комун╕сти Криму зрештою проголосували за синьо-жовтий прапор, а фракц╕я «Народний Рух Укра╖ни» – за визнання Автономно╖ Республ╕ки Крим в ч╕тко визначеному Конституц╕╓ю правовому пол╕ Укра╖ни.
Але драматизм часом був неймов╕рний ╕ репл╕ки нагадували цитати з «Гайдамак╕в» Тараса Шевченка:
Михайло Сирота: «Що ви робите? Схамен╕ться, люди добр╕, укра╖нц╕!»; «Ми погодимося на нормативно-правов╕ акти Верховно╖ Ради Криму. Ми погодимося на Автономну Республ╕ку Крим… Ми погодимося на вс╕ вимоги кримчан…»
Тим часом група депутат╕в-нац╕онал╕ст╕в у зал╕ скандувала: «Область! Область! Область!»
Сирота з трибуни, звертаючись до Степана Хмари: «То якби ж т╕льки в╕д вас залежало це Степане ╤льковичу ╕ в╕д мене…»
Голос ╕з залу: «У дим перетвориться, в н╕що…»
Сирота: «Так ╕ Укра╖на, не дай Боже, може перетворитися в н╕що».
Хмара: «Не пан╕куй, не пан╕куй…»
Частина комун╕ст╕в виступила з примирливими промовами щодо укра╖нсько╖ символ╕ки, хоча й були в╕дверто шов╕н╕стичн╕, провокац╕йн╕ виступи, як-от у поборника «русского мира» депутата Володимира Алекс╓╓ва.
Голова Тимчасово╖ спец╕ально╖ ком╕с╕╖ Михайло Сирота впродовж усього цього часу, поки йшли дебати, обговорення ╕ голосування, простояв за трибуною Верховно╖ Ради. ╤ не просто простояв, а важко пропрацював. ╤нколи доходило до абсурдного. Особливо ж «старалися» комун╕сти, котр╕ вс╕ляко затягували процес.
Наприклад, обговорюють статтю щодо тексту присяги народного депутата.
Павло Кузн╓цов (Краматорський виборчий округ, Донецька область): «…Я хотел бы обратить ваше внимание на мою поправку 104. Предлагаю после слов: «виконувати сво╖ обов’язки в ╕нтересах ус╕х сп╕вв╕тчизник╕в» записати: «╕ сво╖х виборц╕в». ╤ поставити крапку».
Михайло Сирота: «А вони що, не сп╕вв╕тчизники?»
Кузн╓цов: «╤ сво╖х виборц╕в.»
Сирота: «Так вони ж ╕ ╓ сп╕вв╕тчизниками…»
Або таке.
Голова (Олександр Мороз): «Давайте зам╕сть Рахункова запишемо Контрольна…»
Сирота: «Ну, нав╕що, нав╕що?»
Мороз: «Ну, а чим г╕рше?»
Сирота: «Якщо записати Контрольна, то ця палата буде т╕льки контролем займатися, а ╖╖ ж основне завдання не контроль…»
Ось так, долаючи статтю за статтею, переголосовуючи, сварячись, доводячи, переконуючи, вперто просувалися до конституц╕йного ф╕н╕шу.
Д╕алог м╕ж Морозом ╕ Сиротою:
Мороз: «Михайле Дмитровичу, ми з вами драту╓мо людей. Я буду називати номер статт╕, не читаючи текст, а ви не говор╕ть, що п╕дтриму╓те».
Сирота: «Але ж ╕ люди дратують нас, Олександре Олександровичу…»
Голова: «Так».
Олександр Мороз утихомирював депутат╕в, ╕нколи з властивою йому ╕рон╕╓ю жартував: «Шановн╕ друз╕, та ви зна╓те, що Народна Рада сидить у Рогачах, а Верховна – у держав╕ таки повинна бути. Тому треба назвати – «Верховна Рада» – ╕ не соромитися ц╕╓╖ назви!» (депутати лише з третього разу проголосували за цю назву); «Депутате Радько, ми ж не повинн╕ думати, що противага – це означа╓: прийде Президент, ╕ ми з нього будемо штани тут зн╕мати…»; «Ну см╕шно депутату Зайцю, як завжди…»; «Депутат За╓ць, та сядьте ж врешт╕-решт хоч раз за добу. Невже можна говорити ще б╕льше, н╕ж я говорю?»; «Депутате Хмара, ╕д╕ть сюди, бо ви здалеку так люто дивитеся…»; «Я ще раз звертаюся до вс╕х вас: що ви робите по кутках? Ну сядьте, будь ласка, на м╕сця!». А про цей жарт, певно вс╕ вже знають: «Шановн╕ депутати, заспокойтеся. Вих╕д ми обов’язково знайдемо. Як сказав Саахов ╕з в╕домого к╕ноф╕льму, у нас ╕з вами зв╕дси лише два шляхи: «или в прокуратуру, или в ЗАГС».
Найб╕льш непосидючим був ╤ван За╓ць – отримав в╕д Мороза найб╕льше зауважень.
В╕домо, що т╕╓╖ конституц╕йно╖ ноч╕ був день народження у В╕ктора Мус╕яки – тод╕шньому Пост╕йному представнику Президента Укра╖ни у Верховн╕й Рад╕ виповнилося 28 червня 50 рок╕в – харк╕вськ╕ колеги-депутати в╕дкоркували оп╕вноч╕ пляшку шампанського, а сам Мус╕яка, розчулений, просив, аби прийняли нарешт╕ Конституц╕ю – це було б для нього найб╕льшим ╕ найбажан╕шим подарунком.
В╕домо, як неймов╕рно довго ст╕кав час – друга, третя, ноч╕, п’ята, шоста ранку… Як близько дев’ято╖ в сес╕йн╕й зал╕, незадовго до прийняття Конституц╕╖, з’явився президентський штандарт, а пот╕м ╕ сам Леон╕д Кучма – теж п╕сля безсонно╖ ноч╕… Як його в╕тали оплесками, а в╕н в╕тав навза╓м депутат╕в – щиро, на р╕вних… Як о 9 годин╕ 18 хвилин п╕сля 24 годин безперервно╖ роботи Верховна Рада Укра╖ни прийняла ╕ ввела в д╕ю Конституц╕ю Укра╖ни («за» проголосували 315 народних депутат╕в). Яким щасливим виглядав ╕ сп╕кер, ╕ президент, ╕ депутати…
╤ як о 9.30 п╕д скляним куполом велично пливла мелод╕я Михайла Вербицького, яка дек╕лька годин тому, вже консти­туц╕йно, набула статусу Державного Г╕мну Укра╖ни. Були сльози радост╕, об╕йми, поц╕лунки, фотографування. Ось так незалежна Укра╖на отримала св╕й «новий ╕ праведний закон».

Еп╕лог: Дал╕ буде
Томас Джефферсон, автор про╓кту Декларац╕╖ Незалежност╕, трет╕й президент США, назвав тих, хто укладав конституц╕ю США «асамбле╓ю майже – бог╕в». А ким були наш╕ тод╕шн╕ законотворц╕? Вони були звичайними людьми – кожен з╕ сво╖м св╕тоглядом, осв╕тою, переконаннями.
Михайло Сирота – один з найперспективн╕ших пол╕тик╕в Укра╖ни – загинув через к╕лька рок╕в в автомоб╕льн╕й катастрофи. Банк╕р ╕ пол╕тик Вадим Гетьман – був убитий к╕ллером. В╕ктор Мус╕яка – помер к╕лька рок╕в тому. Нема з нами В’ячеслава Чорновола, загиблого при дивних обставинах, та Левка Лук’яненка, який дожив до 90-та... Олександр Мороз – в╕д╕йшов, точн╕ше, його давно уже «в╕д╕йшли» в╕д пол╕тично╖ д╕яльност╕. Багато хто взагал╕ забутий, давно випав з пол╕тичного контексту… ╤ лише Леон╕д Кучма, якому вже 80 «з гаком» – дос╕ на виду: в╕н ╕ переговорами ТКГ в М╕нську «рулить» ╕ взагал╕ визнаний ледве не найусп╕шн╕шим з ус╕х наявних укра╖нських президент╕в. Останн╓, до реч╕, сумно.
А вт╕м. Кожен ╕з згаданих вище був пол╕тиком, що затято в╕дстоював ╕нтереси власно╖ пол╕тично╖ сили. Але головним було те, що в процес╕ творення укра╖нсько╖ Конституц╕╖, вони змогли подолати розб╕жност╕, амб╕ц╕╖, п╕днятися над тимчасовим, вузькопол╕тичним, поставивши ╕нтереси держави вище за власн╕. Для цього ╖м вистачило розуму, мужност╕ та далекоглядност╕. То була яскрава, промовиста под╕я, спрямована у майбутн╓ – без звичного боязкого озирання на «старшого брата», за дек╕лька дн╕в до вир╕шальних президентських вибор╕в у Рос╕╖.
Цьогор╕ч укра╖нськ╕й Конституц╕╖ – без року 25. Навколо не╖ ще не раз схрещувалися ╕нтереси р╕зних сил. У 2004-му, у 2010-му, у 2014-му… Нин╕ ворог намага╓ться «продавати» в укра╖нський Основний Закон виг╕дн╕ йому правки. Але ми – трима╓мося. ╤ так тепер буде завжди.
Позаду ╕стор╕я, попереду – життя. Чогось укра╖нц╕в вже не треба вчити, а чомусь-таки доведеться повчитися. Правила ж прост╕: права ╕ свободу виборюють. Власну г╕дн╕сть, так само як ╕ незалежн╕сть держави – захищають. Владу – будь-яку – обмежують ╕ контролюють. А за Законом – живуть.
Св╕тлана Шевцова
www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 03.07.2020 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22464

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков