"Кримська Свiтлиця" > #29 за 19.07.2019 > Тема "З потоку життя"
#29 за 19.07.2019
THE GUARDIAN: ПУТ╤Н РЕАБ╤Л╤ТУ╢ СТАЛ╤НА ╤ СРСР, ТОМУ ЩО НЕ БАЧИТЬ МАЙБУТНЬОГО РОС╤╥
1989-му року були притаманн╕ велик╕ оч╕кування. В Рос╕╖ рок-гурт «Кино» сп╕вав: «Мы ждем перемен!». На великих масових демонстрац╕ях на вулицях Москви м╕льйони людей вимагали свободи й демократ╕╖. Ера Горбачова принесла ц╕лу хвилю зм╕н. ╤ люди щотижнево спостер╕гали неймов╕рн╕ под╕╖: вони розбирали газети, поглинали кожне слово з телебачення, а з кожним днем почувалися все б╕льш живими й в╕льними. Багато хто також розум╕в, що для того, щоб зм╕нити гнилу радянську систему потр╕бно також знати правду про стал╕нське минуле. Того ж року була заснована правозахисна орган╕зац╕я «Мемориал», яка об’╓днала сотн╕ актив╕ст╕в з усього СРСР. Деяк╕ з них побували в ГУЛАГ. ╤нш╕ були дисидентами, як╕ щойно повернулися з трудових табор╕в чи заслання. Таким був ядерний ф╕зик Андр╕й Сахаров. «М╕с╕я була ч╕ткою: ми хот╕ли повернути пам’ять про жертв Йосипа Стал╕на ╕ зробити ╖╖ публ╕чною», - пише на стор╕нках The Guardian сп╕взасновниця орган╕зац╕╖ «Мемориал» ╤рина Щербакова. «Навесн╕ 1989 року сталося щось, що я не могла соб╕ уявити нав╕ть й найсм╕лив╕ших мр╕ях. Мене запросили в ╕нститут ╕стор╕╖ й арх╕в╕в у Москв╕ виступити з промовою перед студентами про долю колишн╕х в’язн╕в ГУЛАГ. П╕сля того один з них запитав мене, чи я зустр╕чала в реальному житт╕ прихильника Стал╕на. Мо╓ю першою реакц╕╓ю був см╕х. Але пот╕м я зробила паузу ╕ подумала: невже ми нарешт╕ досягли точки в час╕, коли 20-р╕чн╕ думають, що б╕льше не ╕сну╓ н╕яких стал╕н╕ст╕в?», - пригадала вона. Через тридцять рок╕в той момент автор згаду╓ «з г╕рким почуттям». На початку 1990-х рок╕в в╕дв╕дувач╕ приходили у невеликий будинок, де був оф╕с орган╕зац╕╖ «Мемориал». Вони приносили документи, мемуари про в’язниц╕ й трудов╕ табори, листи з ГУЛАГ, невелик╕ записки, як╕ були викинут╕ з вагон╕в ╕ лише дивом д╕сталися до сво╖х адресат╕в. ╤нш╕ об’╓кти з ГУЛАГ включали дерев’ян╕ таборов╕ вал╕зи, куртки в’язн╕в з номерами, крив╕ ложки й миски. В╕дв╕дувач╕ приносили рукописн╕ книжки й малюнки, як╕ вони змогли заховати п╕д час обшук╕в ╖хн╕х камер. В результат╕ був створений арх╕в орган╕зац╕╖ «Мемориал», колекц╕я тисяч фрагмент╕в с╕мейних спогад╕в. «На той час ми думали, що це був початок тривалого процесу ╕ що наш╕ нов╕ пол╕тичн╕ л╕дери усв╕домили, що роз╕братися з минулим – це ключове завдання. Але реформаторам бракувало ╕нтересу до ╕стор╕╖. Вони посп╕хом кинулися будувати ринкову економ╕ку. Вони не бачили зв’язку м╕ж усп╕шними економ╕чними реформами й потребою зародження активного громадянського сусп╕льства. Уряд Бориса ╢льцина згадував про радянськ╕ пол╕тичн╕ репрес╕╖ лише перед виборами, щоб в╕дбитися в╕д комун╕ст╕в», - йдеться в статт╕. Досить скоро через жорстку економ╕чну кризу «демократ╕я» стало лайливим словом для рос╕ян. Вони були розчарован╕ й в╕дчували, що реформи насправд╕ не проводилися. Рос╕йське сусп╕льство загрузло у втом╕ й байдужост╕. Злочини Стал╕на виявилися наст╕льки страшними, що люди не хот╕ли витрачати час на те, щоб думати про них. В середин╕ 1990-х рок╕в почала з’являтися ностальг╕я за радянським минулим. С╕р╕сть ери Леон╕да Брежн╓ва з ╖╖ порожн╕ми полицями крамниць почала асоц╕юватися з мирними часами достатку. ╤ поступово в╕дбулося дещо, що здавалося неможливим в часи «перебудови»: т╕нь Стал╕на знову нависла над кра╖ною. Прих╕д Володимира Пут╕на до влади в╕дбувався на тл╕ ново╖ верс╕╖ патр╕отизму, заснованого на «геро╖чних» ╕ «св╕тлих» аспектах радянського минулого. ╤м╕дж Стал╕на як сильного л╕дера, який здобув перемогу в Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ й прив╕в СРСР до статусу супердержави, знову в╕дродився. Телев╕з╕йна пропаганда працювала з ус╕х сил, щоб створити цей ╕м╕дж. М╕льйони загиблих в╕д пол╕тичних репрес╕й були вит╕снен╕ на марг╕нес колективно╖ св╕домост╕. Сьогодн╕ визволення Сх╕дно╖ ╢вропи, яке в╕дбулося в 1989 роц╕, пад╕ння Берл╕нсько╖ ст╕ни й к╕нець Холодно╖ в╕йни рос╕яни розглядають як поразку чи й нав╕ть катастрофу. ╤ це не дивно, зважаючи на те, що Пут╕н назвав розпад СРСР «найб╕льшою геопол╕тичною катастрофою» 20-го стол╕ття. Сьогодн╕ обличчя Стал╕на на б╕лбордах, на ст╕нах в метро, у в╕тринах книгарень. Десятки пам’ятник╕в йому знову з’явилися по вс╕й Рос╕╖. Справа не в тому, що рос╕яни забули про прямий зв’язок м╕ж ╕м’ям Стал╕на ╕ пол╕тичними репрес╕ями, в╕д яких постраждала майже кожна с╕м’я. Вони швидше не хочуть замислюватися над терором, над тим, хто його влаштував чи яка лог╕ка стояла за ним. Вони не готов╕ визнати, що на цьому була заснована вся система. «Нин╕шня глориф╕кац╕я наших перемог ╕ в╕дмивання Стал╕на стало можливим тому, що сучасна Рос╕я, насправд╕, не ма╓ жодно╖ концепц╕╖ щодо свого майбутнього. В як╕й кра╖н╕ ми хочемо жити? В кра╖н╕, яка «встала з кол╕н» ╕ йде сво╖м особливим шляхом? Але що це за шлях такий? ╤деологи Кремля не змогли н╕чого з цього ч╕тко прописати», - йдеться в статт╕. Автор дода╓, що сьогодн╕ не вда╓ться згадувати 1989 р╕к без глибокого в╕дчуття втрачено╖ можливост╕ й розбитий над╕й. В перш╕ роки Пут╕на мовчазна б╕льш╕сть пром╕няла можлив╕сть отримати свободу на об╕цянки «стаб╕льност╕», а згодом – на нац╕ональну горд╕сть «великою Рос╕╓ю», силою, яка перекреслю╓ кордони навколо себе ╕ почува╓ться фортецею в облоз╕. «З кожним днем наша свобода скорочу╓ться так само швидко, як вона розширювалася 30 рок╕в тому. «Мемориал» став ╓диною орган╕зац╕╓ю, яка десятил╕ттями невтомно ╕ без урядово╖ п╕дтримки працювала над збереженням пам’ят╕. У 2016 роц╕ влада назвала ╖╖ «╕ноземним агентом», як й ╕нш╕ неурядов╕ орган╕зац╕╖. Один з наших ╕сторик╕в з Карел╕╖ – Юр╕й Дмитр╕╓в – пров╕в у в’язниц╕ майже три роки через сфабрикован╕ звинувачення. А правозахисник Оюб Т╕т╕╓в був засуджений за його роботу в Чечн╕», - пише Щербакова. Вона дода╓, що повн╕стю переписати ╕стор╕ю не вдасться. Пут╕н може бути в центр╕ уваги в усьому св╕т╕. Але для багатьох в Рос╕╖ очевидно, що кра╖на не зможе повернутися до демократ╕╖, якщо вона не засудить Стал╕на ╕ ту систему, яку в╕н створив. www.unian.ua
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 19.07.2019 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21336
|