Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3269)
З потоку життя (6506)
Душі криниця (3527)
Українці мої... (1470)
Резонанс (1508)
Урок української (992)
"Білі плями" історії (1677)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УРОКИ КРИМУ
Часом виника╓ враження, що про Крим в Укра╖н╕ потроху забувають. Не лише перес╕чн╕ громадяни....


РОЗЧАРУВАННЯ. ЩО З НИМ РОБИТИ?
Перебування тут, на самому кра╓чку мого укра╖нного Криму, не да╓ можливост╕ активно╖ участ╕ в...


НЕ ВТРАТИТИ ШАНС!
ел╕та ма╓ об’╓днатися, очистити себе в╕д полови пустомель ╕ лжепатр╕от╕в та зайняти сво╓...


П’ЯТЬ ФАЗ ╤ ОДНА
Взагал╕ само╕дентиф╕кац╕я – процес непростий ╕... болючий. Це – виб╕р на довгий час...


ВИБ╤Р БЕЗ ВИБОРУ
Натом╕сть, п’ята колона йде на вибори досить згуртованою, впевнено набираючи немалу...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 24.05.2019 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 24.05.2019
КОМПРОМ╤СИ, РЕФЕРЕНДУМИ: ЩО ДАЛ╤?

«Ми змушен╕ шукати компром╕си. ╢дине, Володимир Зеленський сказав, що ми не торгу╓мо нашими територ╕ями ╕ нашими людьми»
Андр╕й Богдан

Нещодавн╕ заяви новопризначеного оч╕льника АП про необх╕дн╕сть пошуку компром╕с╕в задля припинення протистояння з Москов╕╓ю, про ймов╕рн╕сть проведення референдуму щодо можливост╕ мирних угод з нею, навряд чи можна назвати неоч╕куваними, зважаючи на передвиборчу риторику нин╕шнього Президента. А все ж вони викликали досить бурхливу реакц╕ю публ╕ки.
Не варто й казати, що численн╕ приб╕чники ново╖ президентсько╖ команди гаряче застоюють доц╕льн╕сть як того, так ╕ ╕ншого. Справд╕, що поганого в компром╕сах? В житт╕ нам частенько доводиться поступатися чимось меншим задля досягнення чогось важлив╕шого.
Те ж саме з референдумом. Що не так, коли обрана народом влада хоче спитати думки свого народу, вияснити його бачення на ту чи ╕ншу проблему? Х╕ба це не зразок реального народовладдя?
Але ж у╖длива, в╕чно невдоволена яйцеголова менш╕сть – от╕ 27% ретроград╕в, як╕ не бачили пана Зеленського в якост╕ Президента, вже зд╕йняла неймов╕рний гвалт. ╤ тут ╖м не так, ╕ он там зрада!
Не нав’язуючи свого бачення н╕ тим, н╕ ╕ншим, спробуймо роз╕братися з компром╕сами та референдумом, про як╕ згадував пан Богдан.
Отже, як нам п╕дказу╓ В╤К╤, «Компром╕с (грец. compromissum — угода, згода) — згода з ким-небудь у чомусь, що досяга╓ться вза╓мними поступками; поступка заради досягнення мети». Оск╕льки наше протистояння Москов╕╖ обумовлене зовс╕м не якимись другорядними меркантильними ╕нтересами, нав╕ть не ст╕льки ╕деолог╕╓ю, але ╓ екз╕стенц╕йним, таким, в╕д результату якого напряму залежить ╕снування самост╕йно╖ Укра╖ни, то хот╕лося б спитати, а чи не вс╕ угоди в час╕ в╕йни з нею ╓ вельми сумн╕вними, а то й неприйнятними?
Чого бажа╓ в╕д Укра╖ни Кремль? В ╕деал╕, в к╕нечному результат╕, аби вона знову стала частиною Московсько╖ ╕мпер╕╖. Якимось ╖╖ рег╕оном. Скаж╕мо, Малорос╕╓ю. В цьому раз╕ не так кидалася б у в╕ч╕ ╕ привласнена назва кра╖ни, ╕ ╖╖ сфальшована ╕стор╕я. Можна було б ╕ дал╕, тепер вже не надто побоюючись в╕дкоша, називати ки╖вських княз╕в «сво╖ми», Ки╖в «матерью городов русских», чи заперечувати ╕снування укра╖нсько╖ мови. Я вже не мовлю про оте, вистраждане ще з 90-х, коли по Москв╕ носили плакати з закликом «Ельцин, заставь хохлов кормить Россию!».
Проте, як компром╕с на пром╕жному етап╕, Кремль ц╕лком влаштувала б федерал╕зац╕я Краю. А ще - надання вс╕х можливостей для поширення ╕ процв╕тання на наших теренах московсько╖ мови. А ще - в╕дмова в╕д входження в НАТО, в ЕЕС, входження, натом╕сть, до Митно╖ сп╕лки. ╤ дал╕, ╕ под╕бне.
Найближчими ж поступками, яких на раз╕ чекають в╕д нас в Б╕локам’ян╕й, ╓ виконання нав’язаних нам свого часу М╕нських угод. Найпевн╕ше, саме про ц╕ компром╕си ╕ мовить новий оч╕льник АП. Але ж х╕ба не означало б те фактичного визнання, лег╕тим╕зац╕ю укра╖нською владою мар╕онеткових формувань на окупованих територ╕ях Лугансько╖ та Донецько╖ областей? Х╕ба не означало б те, що, ув╕йшовши в укра╖нський парламент та об’╓днавшись з нашою незнищенною п’ятою колоною в ньому, донецьк╕ ставленики Кремля отримали б ц╕лком реальний шанс перекреслити проевропейськ╕ устремл╕ння Укра╖ни, знову перетворити ╖╖ на тотально контрольованого сател╕та Москов╕╖?
Про це ж, власне, ╕ мова. Кремль недвозначно вимага╓ в╕д нас с╕сти за ст╕л переговор╕в саме з його мар╕онетками, визнавши тим самим, що в╕н до «укра╖нсько╖ кризи» не ма╓ жодного стосунку, що вс╕ ц╕ роки в╕н те лише й робив, що докладав титан╕чних зусиль для припинення «на Украине» братовбивства, розв’язаного кривавою ки╖вською хунтою.
В такому розклад╕ референдум, згаданий паном Богданом, ╓ зовс╕м невипадковим. З одного боку, це така соб╕ зваба для простолюду, чи╓ю думкою не ц╕кавилися вже десятки рок╕в – щось на кшталт наживки, на яку ловлять велемудрих п╕чкурят. По-перше, п╕чкурцев╕ лестить, що його питають про як╕сь важлив╕ реч╕. Ось же воно – справжн╓ рибо… чи то пак – народовладдя! Не все ж щупакам самим вир╕шувати! По-друге, мета й справд╕ шляхетна – встановлення довгооч╕куваного миру. Вже ж ст╕льки загинуло у т╕й в╕йн╕, яку нав╕ть сво╖ в╕йною оф╕ц╕йно не визнають! А ск╕льки покал╕чено, ск╕льки потрапило в полон, ск╕льки постраждало в╕д не╖, клято╖! Посирот╕л╕ д╕ти, невт╕шн╕ вдови, батьки, сотн╕ с╕мей, що чекають повернення з полону сво╖х син╕в, чолов╕к╕в… Горе те важко описати, а ще важче пережити.
Тим б╕льше гн╕ву викликають спроби ман╕пулювання нашими людськими втратами в ход╕ бойових д╕й, вимоги йти на БУДЬ-ЯК╤ поступки заради зв╕льнення наших в╕йськовополонених, заради припинення в╕йни.
Не хот╕лося б виглядати цин╕ком, але нагадаю, що всяка в╕йна с╕╓ смерть ╕ руйнац╕ю. У всяк╕й в╕йн╕ потрапляють в полон. В╕йна, нав’язана нам Москов╕╓ю, тут н╕який не виняток. Але ж – на Бога! – будьмо об’╓ктивними: попри вс╕ справедлив╕ докори попередникам, ма╓мо визнати, що ╖х зусиллями, в тому числ╕ наших дипломат╕в ╕ особисто Президента Порошенка, наш╕ бойов╕ втрати вдалося значною м╕рою м╕н╕м╕зувати. Не в останню чергу, п╕дписанням таких непопулярних М╕нських угод та зусиллями наших досв╕дчених перемовник╕в в тому формат╕. Це завдяки ╖м бойов╕ втрати за п’ять рок╕в лише на к╕лькасот перевищують щор╕чну данину людськими життями, яку ми сплачу╓мо на наших дорогах (3 500 за 2014-2019 ╕ 3 350 за 2018).
Це я до того, що хоча осягнення миру ╕ повернення полонених ╓ справою надзвичайно важливою, але ж нав╕ть цей пр╕оритет не ма╓ руйнувати основ держави, позбавляти майбутнього нац╕ю. Адже основою усп╕шно╖ держави ╓ ╖╖ правосуб’╓ктн╕сть, незалежн╕сть в м╕жнародних стосунках, самост╕йн╕сть у визначенн╕ свого сьогодення ╕ майбутнього. Якщо умовою миру та повернення полонених буде повернення Укра╖ни в ст╕йло залежност╕ в╕д Москов╕╖, п╕д ╖╖ великодержавну руку, то який сенс в такому мир╕? Який сенс був у втрат╕ тих, кого вже не повернути жодними референдумами, хто поклав сво╖ життя аж н╕як не за те, щоб ╖х нащадк╕в було обернено на п╕дн╕жки Кремля?
Зважаючи на к╕льк╕сть (╕ як╕сть!) тих, хто п╕дсадили пана Зеленського у президентське кр╕сло, результати такого рехверендуму були б ц╕лком прогнозованими. Х╕ба н╕? Он вже ц╕ла арм╕я пол╕ттехнолог╕в змокр╕ла в╕д нетерплячого тупцяння на ще ледь позначен╕й л╕н╕╖ старту, пуска╓ слину, аби дог╕дливо забезпечити будь-який замовлений результат. А вже закони, укази та постанови, освячен╕ тим народним волевиявленням, матимуть нев╕дпорну силу. Кажуть, за почином д╕ло ста╓. Там, дивись, ╕ про щось ╕нше можна спитати народ. Скаж╕мо, чи не зм╕няти нам отой «скацаплений», за висловом одного модного письменника, Крим на наш Донбас, бо ж ╕ корихвей той, за його ж визнанням, н╕коли не почувався там сво╖м, ╕ перспективи його укра╖н╕зац╕╖ надто непевн╕.
Скажете, не проголосують за таке? Я не був би таким впевненим. Знаю принаймн╕ к╕лькох в╕домих пол╕тик╕в з причепленою репутац╕╓ю безумовних патр╕от╕в, як╕ в 2014 роц╕ радили «зрадливим» кримчанам «пинзлювати» соб╕ до Пут╕на. Так то все ж як╕-не-як╕ пол╕тики. Сьогодн╕ питати про те хочуть семидесятитрьохв╕дсоткового, як правило, далекого в╕д пол╕тики Васю Пупк╕на. Ма╓ хтось сумн╕в, що в цьому питанн╕ в╕н буде не менш категоричним? А ще досв╕дчен╕ пол╕ттехнологи скажуть вам, що результат тут на 90% залежатиме в╕д того, як те питання подати. Не забуваймо й про поблажлив╕сть тих, хто буде т╕ голоси рахувати.
Завершуючи цей коротенький допис, я хот╕в би звернути увагу читача на к╕лька момент╕в. Урядування ╓ дуже специф╕чною сферою людсько╖ д╕яльност╕, яка потребу╓ ╕ спец╕альних, вельми глибоких знань, ╕ тонкого розум╕ння м╕нливого св╕ту, ╕ багато ще чого ╕ншого, де фахов╕сть, патр╕отизм ╕ порядн╕сть на першому м╕сц╕. Власне, цив╕л╕зован╕ нац╕╖ владу обирають саме за такими принципами. Бо ж який сенс ставити на чол╕ кра╖ни барана, який за будь-яко╖ потреби буде питати поради, як йому д╕яти, у тих самих "мудрих" овець, як╕ й обрали його сво╖м проводирем? Без жодних натяк╕в. З над╕╓ю на те, що в Укра╖н╕ стане розуму не довершити кримського «обр╕зання» ще одним рехверендумом, тепер вже всеукра╖нським.

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 24.05.2019 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=21169

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков