Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3855)
З потоку життя (7032)
Душі криниця (3784)
Українці мої... (1521)
Резонанс (1649)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1774)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НА ╤ ТУРЕЧЧИНА П╤ДПИСАЛИ УГОДУ ПРО БУД╤ВНИЦТВО ЖИТЛА ДЛЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР
За п╕дсумками переговор╕в було п╕дписано низку двосторонн╕х документ╕в.


СУД ОКУПАНТ╤В ПОНОВИВ СЛУХАННЯ У «СПРАВ╤ ДЖЕМ╤Л╢ВА» ╤ ДОСЛ╤ДИВ НОВ╤ «В╤ДЕОДОКАЗИ»
За словами адвоката, на наданих обвинуваченням в╕деофайлах Джем╕л╓в н╕яких протиправних д╕й не...


СОЦМЕРЕЖ╤ ╤... СУ╥ЦИД
Одн╕╓ю з найгостр╕ших та найб╕льш обговорюваних тем в Укра╖н╕ стало самогубство п╕дл╕тк╕в.


РОС╤ЙСЬК╤ КАТЕРИ ВЛАШТУВАЛИ ПРОВОКАЦ╤Ю В АЗОВСЬКОМУ МОР╤
Катери ФСБ РФ в Азовському мор╕ вчергове зд╕йснили спробу перешкоджання законним д╕ям катерно╖...


КОЛИШН╤Й ПОСТПРЕД ПУТ╤НА СКУПИВ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ НЕРУХОМОСТ╤ НА $13 М╤ЛЬЙОН╤В
Вся нерухом╕сть, «будинки, готел╕, пам'ятки арх╕тектури» та ╕нше придбан╕ п╕сля 2014...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 15.02.2019 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 15.02.2019
ПАН ПУТ╤Н НЕ В╤ДПОЧИВА╢, ТО Я ТЕЖ НЕ МОЖУ В╤ДПОЧИВАТИ

Андр╕й Добрянський, представник Укра╖нського конгресового ком╕тету Америки
ПАН ПУТ╤Н НЕ В╤ДПОЧИВА╢, ТО Я ТЕЖ НЕ МОЖУ В╤ДПОЧИВАТИ

Укра╖нська громада у Сполучених Штатах Америки в╕д╕гравала вир╕шальну роль у багатьох под╕ях укра╖нсько╖ ╕стор╕╖. Чого вартий лише доленосний 1991-й р╕к. ╤сторик Серг╕й Плох╕й у книжц╕ “Остання ╕мпер╕я: розпад Радянського союзу” доводить, що саме вплив укра╖нсько╖ д╕аспори схилив тод╕шнього президента США Джорджа Буша-старшого визнати результати референдуму про незалежн╕сть Укра╖ни 1-го грудня 1991 року.
Р╕шення не видавалося очевидним. Всього чотири м╕сяц╕ перед тим, виголошуючи промову у Верховн╕й рад╕, американський президент закликав укра╖нц╕в триматися Москви, не проголошувати незалежн╕сть, пам’ятати про загрозу “самовбивчого нац╕онал╕зму”. Що ж зм╕нилося у ц╕ чотири м╕сяц╕? За св╕дченнями, з╕браними Плох╕╓м, радники переконали Буша-старшого, що йому вкрай необх╕дн╕ симпат╕╖ м╕льйонно╖ укра╖нсько╖ д╕аспори - традиц╕йних республ╕канських прихильник╕в - аби переобратися на президентских виборах, як╕ насувалися вже наступного року.
Доленосного 1991-го юний ньюйоркець з в╕домо╖ ╕ шляхетно╖ укра╖нсько╖ с╕м’╖ Андр╕й Добрянський лише вступив до школи в ╤ст-сайд╕ на Мангеттен╕. Його батько, Андр╕й Всеволод Добрянський, був в╕домим укра╖нсько-американським оперним сп╕ваком, з╕ркою Метропол╕тен-опери. У с╕м’╖ розмовляли виключно укра╖нською.
1991-го р╕к прин╕с над╕ю, що Холодна в╕йна завершилася, Укра╖на нарешт╕ незалежна, а боротьба за виживання, у як╕й свою частку фронту трима╓ ╕ громада в Америц╕, б╕льше не потр╕бна. Оч╕кування не справдилися. Вже за 23 роки ╕сторичн╕ випробування знову випадуть на долю Укра╖ни - ╕ Андр╕╓ву також.
У час рос╕йсько╖ збройно╖ агрес╕╖ проти Укра╖ни в╕н став одним з найб╕льш вп╕знаваних публ╕чних ос╕б, як╕ представляють укра╖нську позиц╕ю в американських ╕  св╕тових ЗМ╤. На посад╕ директора з комун╕кац╕й ╕ представника найб╕льшо╖ орган╕зац╕╖ укра╖нських американц╕в, в╕н аг╕ту╓ виборц╕в укра╖нського походження ре╓струватися на американських виборах (зростання к╕лькост╕ виборц╕в певного походження приверта╓ увагу ╕ прихильн╕сть майбутн╕х конгресмен╕в), зв’язками громад з╕ сво╖ми обранцями, розробкою законопроект╕в,  що стосуються Укра╖ни, у Конгрес╕ США.
Ми зустр╕ча╓мося у прим╕щенн╕ Укра╖нського Конгресового Ком╕тету Америки в East Village (“Сх╕дне село” - англ.), одному з престижних район╕в Нью-Йорка у нижньому Мангеттан╕. ╤нод╕ його також називають “Ukrainian Village ” (“Укра╖нське село” - англ.) через велику к╕льк╕сть укра╖нц╕в, як╕ компактно мешкають у ц╕й частин╕ м╕ста вже щонайменше сто рок╕в. Тут само, на Друг╕й авеню, окр╕м УККА розташован╕ ╕сторичн╕ Укра╖нськ╕й Народний Д╕м, Укра╖нська кредит╕вка “Самопом╕ч”, Пласт, Укра╖нський спортовий клюб, рад╕о “Дом╕вка”, ресторан “Веселка”, та й сучасн╕ укра╖нськ╕ орган╕зац╕╖, так╕ як “Razom for Ukraine”.

ГОЛОС УКРА╥НСЬКО╥ ГРОМАДИ
- Укра╖нський Конгресовий Ком╕тет Америки - давня й авторитетна орган╕зац╕я. Однак передбачаю, що не вс╕ в Укра╖н╕ достатньо об╕знан╕ про не╖. Чи могли би ви розпов╕сти, чим саме вона займа╓ться?
- Найважлив╕ша мета ком╕тету - мати в Америц╕ пост╕йну орган╕зац╕ю. Довгол╕тню, як ви правильно зазначили. Аби р╕к за роком, десятил╕ття за десятил╕ттям американський уряд на федеральному, штатовому або м╕сцевому р╕вн╕ м╕г звернутися до ╓диного укра╖нського органу. Який вже сво╓ю чергою поширить ╕нформац╕ю ╕ншим.
Наша орган╕зац╕я була створена 1940-го року. Але ще з 1922-го ╕снувало Об`╓днання укра╖нських американських орган╕зац╕й. Отже, вже б╕льш-менш сто рок╕в ╕сну╓ таке пост╕йне представництво. «Репрезентанти» - як вони про себе казали 1922-го року - укра╖нц╕в в Америц╕.
Громада не схиля╓ться одноголосно в ту чи ╕ншу сторону. Але у деяких справах ми здатн╕ домовитися ╕ звертатися до американсько╖ влади, американсько╖ преси одним голосом.
До нашого складу в╕д початку ╕ донин╕ ув╕йшли велик╕, численн╕ товариства. Профес╕йн╕ - наприклад, л╕кар╕ чи укра╖нсько-американськ╕ ветерани. Об’╓днання - так╕, як Укра╖нський народний союз, Укра╖нсько-американська орган╕зац╕я католик╕в провид╕ння. Ус╕ляк╕ рел╕г╕йн╕ чи профес╕йн╕, культурн╕, науков╕ орган╕зац╕╖. Ми прагнемо, аби вс╕ вони мали змогу збиратися разом. Крайова рада збира╓ться дв╕ч╕ на р╕к. Конгрес укра╖нц╕в в Америц╕ збира╓ться щочотири роки. Там вда╓ться обговорити, що в╕дбува╓ться у р╕зних частинах кра╖ни, чим живе та чи ╕нша громада чи культурний центр, обм╕нятися ╕деями.
- Ск╕льки орган╕зац╕й нин╕ входять до УККА?
- Нин╕ до УККА входять понад двадцять крайових орган╕зац╕й. Минулор╕ч долучилися ще дв╕ орган╕зац╕╖, тобто загалом вже двадцять дв╕. До нашого найвищого органу, Крайово╖ ради, входять голови локальних д╕льниць. У Нью-Йорку сво╖ орган╕зац╕╖, у штат╕ Огайо - сво╖. Вс╕ з них можуть мати й сво╖х локальних учасник╕в. До Крайово╖ ради також входять голови найб╕льших укра╖нських в╕роспов╕дань в Америц╕, Укра╖нська католицька церква, Укра╖нська православна церква. Ми також сп╕впрацю╓мо ╕з баптистами та протестантами, ма╓мо дуже близьк╕ зв’язки ╕з кримсько-татарським об’╓днанням в Америц╕.
- А як╕ дв╕ додалися минулор╕ч?
- Центр укра╖нсько-американських в╕дносин у Вашингтон╕ долучився як наукова орган╕зац╕я. Ми з ними орган╕зу╓мо вс╕ляк╕ конференц╕╖. ╤ також одна з наших найдавн╕ших орган╕зац╕й тут в Америц╕ - Орган╕зац╕я державного в╕дродження Укра╖ни. Вона була створена у 1930-х роках п╕сля в╕зиту полковника Коновальця. Стародавня патр╕отична орган╕зац╕я, яка донин╕ ма╓, якщо не помиляюся, ш╕сть в╕дд╕л╕в у вс╕й Америц╕. Протягом довгого часу вони не входили до ком╕тету, були самост╕йною орган╕зац╕╓ю, яка лише входила до Св╕тового конгресу укра╖нц╕в, але нин╕ повернулися до складу УККА. З час╕в Майдану все б╕льше орган╕зац╕й прагнуть об’╓днуватися, аби ми могли разом звертатися до президента чи Конгресу з╕ сп╕льною думкою з низки питань.
- Кримськ╕ татари також входять до УККА?
- Н╕, у них нема╓ д╕льниць у вс╕й Америц╕, проте вони мають одну велику орган╕зац╕ю у Брукл╕н╕. Майже вс╕ кримськ╕ татари, як╕ при╖жджають до Америки, прибувають до брукл╕нського культурного центру. Там розташована ╕ ╖хня мечеть. Я щороку ходжу ╕з ними на Рамадан. Щороку у травн╕ ми сп╕льно в╕дзнача╓мо роковини геноциду кримськотатарського народу.

ЧАС НАЙБ╤ЛЬШИХ ЗМ╤Н У КОНГРЕС╤ США
- Нещодавно укра╖нський кокус (група дружби з Укра╖ною - ред.) у Конгрес╕ США обрав нового сп╕вголову. У верхн╕й палат╕ до аналог╕чно╖ групи долучився новий сенатор-республ╕канець. З точки зору п╕дтримки Укра╖ни, як╕ ваш╕ оч╕кування в╕д 116-го Конгресу?
- Загалом нин╕ час найб╕льших зм╕н. За ш╕сть рок╕в, з 2012-го до 2018-го, не було ст╕льки зм╕н у Конгрес╕, як спостер╕га╓мо нин╕. Демократи перебрали у Палат╕ представник╕в посади гол╕в ком╕тет╕в, натом╕сть ц╕ла низка багатол╕тн╕х конгресмен╕в минулор╕ч не балотувалися. Пом╕чники, як╕ працюють у ком╕тетах, здеб╕льшого залишилися, новачк╕в серед них небагато. Отже, ми нин╕ все одно зна╓мо, хто готу╓ законопроекти у кожному ком╕тет╕. Але кр╕м зустр╕чей з окремими конгресменами, ми ще не мали оф╕ц╕йних в╕зит╕в. Чи, наприклад, не зустр╕чалися поки з ком╕тетом з ╕ноземних справ. Або ж ╕з ком╕тетом з в╕йськових справ, з яким нам важливо мати гарн╕ зв’язки. Вони формують в╕йськовий бюджет, який включа╓ ╕ в╕йськову допомогу Укра╖н╕, яка з 2014-го року пост╕йно зроста╓. Америка надала Укра╖н╕ вже понад $1,5 млрд. ╕ ми не хот╕ли б, аби нин╕, доки трива╓ в╕дкрита в╕йна, ця допомога скоротилася.
Нин╕ робота Конгресу лише розпочалася. Поки не йдеться про в╕йськовий бюджет чи то ф╕нансування Держдепартаменту.
╢ р╕зний п╕дх╕д до роботи з державними органами. Деяк╕ актив╕сти, наск╕льки мен╕ в╕домо, хот╕ли би щодня мати революц╕ю, ╕ завжди чимдуж кличуть на барикади. Але для тих, хто представля╓ свою сп╕льноту день за днем, ╕нод╕ краще мати друз╕в, як╕ залишаються, а не сутт╓в╕ зм╕ни у склад╕ виборних пол╕тик╕в.
Зв╕сно, ми будемо звертатися якнайб╕льше до старих друз╕в - демократ╕в чи республ╕канц╕в - за п╕дтримкою, коли настане час. Коли укладатиметься бюджет ╕ ми побачимо, чи не зникли там грош╕. Або ж певн╕ слова на п╕дтримку Укра╖ни. Кожний законопроект проходить багато щабл╕в. В╕д п╕дком╕тет╕в до ком╕тет╕в, згодом - до Палати представник╕в, а потому - до Сенату. На вс╕х р╕внях можна вносити зм╕ни. У тому числ╕, додавати чи поправляти лексику.
- Конгресмен Б╕л Паскрелл, який цього тижня слухав промову Дональда Трампа ╕з укра╖нським прапорцем у руках, взяв його ╕з власно╖ ╕н╕ц╕ативи чи хтось п╕дказав?
- О, н╕-н╕-н╕. Цей конгресмен все зна╓. ╤ де наша громада, ╕ де наш╕ церкви, культурн╕ центри, в╕дв╕ду╓ нас. Його двер╕ завжди в╕дкрит╕, коли укра╖нц╕ приходять до Конгресу, для зустр╕ч╕. В╕н нав╕ть не завжди чека╓ нашо╖ ╕н╕ц╕ативи. ╤нод╕ конгресмен Паскрелл сам телефону╓ ╕ каже: “Я маю таку й таку ╕де╖ у Конгрес╕”. В╕н дуже гарний друг Укра╖ни та укра╖нц╕в в Америц╕. Б╕льше б таких. Щоб╕льше розмов ми матимемо з такими конгресменами, як новими членами Палати представник╕в, так ╕ новими сенаторами, то краще. Ми нин╕ працю╓мо над зустр╕чами з новими обранцями. На наш╕й стор╕нц╕ м╕ститься ╕нструкц╕я, як виборцям зустр╕тися ╕з новообраними конгресменами. Бо що два роки ╕з кожним новим Конгресом знову ╕ знов потр╕бно ставати до роботи ╕з групою п╕дтримки Укра╖ни.
- Дехто в Укра╖н╕ вважа╓, що у св╕т╕ втомилися в╕д Укра╖ни, ця “тема” вже вс╕м набридла. Чи в╕дчува╓те так╕ настро╖ тут?
- О, н╕. Нин╕ тут просто багато зм╕н ╕ з’явля╓ться багато людей, як╕ насамперед не знають про Укра╖ну. Вони не втомилися. До них просто треба звернутися, що ми ╕ робимо. Наша група п╕дтримки найб╕льше зросла п╕сля 2014-го року, до близько 60-ти член╕в. ╤ ми здатн╕ додати й б╕льше. Я не журюся за втому, а лише переймаюся тим, як додати б╕льше ╕ б╕льше член╕в до нашого кокусу.

АМЕРИКА, УКРА╥НА ╤ СВ╤Т П╤СЛЯ СЕНАТОРА МАККЕЙНА
- Минулого року Укра╖на втратила одного великого друга, сенатора Джона Маккейна. Ви його, мабуть, особисто знали?
- Так.
- Наск╕льки це велика втрата для Укра╖ни ╕ для Штат╕в?
- Для Штат╕в, та й для ц╕лого св╕ту. Для вс╕х, хто в╕рить у сильну Америку, яка нада╓ пр╕оритет сво╓му в╕йську. Аби не лише Укра╖на та ╢вропа, а ц╕лий св╕т мав, наприклад, достатньо американських корабл╕в. Щоби, серед ╕ншого, Китай не м╕г перешкодити в односторонньому порядку свобод╕ судноплавства, як це зробила Рос╕я поблизу Керч╕. Це ж може повторитися ╕ де╕нде у св╕т╕. Я особливо переймаюся тим, що минулий в╕йськовий бюджет може бути останн╕м з тих, як╕ ми бачили протягом попередн╕х десяти рок╕в. Не знаю, хто перебере роль Маккейна на себе. Ми вже зна╓мо, хто буде головою ком╕тету з в╕йськових справ. Але чи буде л╕дер, який битиметься за п╕дтримку Америки на високому в╕йськовому р╕вн╕?
Ми ╕ наш╕ друз╕, ╤зра╖ль, Британ╕я, на думку сенатора Маккейна, складали одну сп╕льну систему. Гадаю, Америц╕ не варто в╕дмовлятися в╕д такого п╕дходу, чого декотр╕, можливо, хот╕ли би.
- Натом╕сть бачимо, що у Б╕лому дом╕, навпаки, прагнуть меншого залучення до св╕тових справ. Ви гада╓те, у таких умовах в╕йськовий бюджет може бути скорочений?
- Б╕лий д╕м не вносив особливих зм╕н в останн╕ бюджети, у створенн╕ яких брав участь сенатор Маккейн. Бо в╕н дуже т╕сно сп╕впрацював з Пентагоном. Ще побачимо, що д╕ятиметься у Пентагон╕ за нового м╕н╕стра оборони. Це ще одна точка, у як╕й бачимо зм╕ни. Джеймс Метт╕с особисто в╕дв╕дував Укра╖ну. Що буде за нового кандидата, якого президент Трамп запропонував, поки не зна╓мо. У Сенат╕ до нього будуть певн╕ питання, бо в╕н н╕коли не займав державних позиц╕й ╕ походить з приватного сектору.
Американськ╕ в╕йськов╕ п╕дтримують Укра╖ну вже багато рок╕в, ╕ за час╕в Обами, ╕ за час╕в Буша. Вони бачать, що Укра╖на - це центр ╢вропи, вона ма╓ бути включеною до св╕тово╖ системи безпеки, яка не працюватиме без Укра╖ни.

ГОТУВАТИСЯ ДО В╤ЙНИ ╤ НА МОР╤, ╤ В ПОВ╤ТР╤
- Укра╖на з минулого року почала отримувати зброю з╕ США. Якими бачите подальш╕ перспективи розвитку сп╕впрац╕ в сектор╕ оборони?
- Гадаю, нав╕ть т╕ в Америц╕, хто хоче меншо╖ залученост╕ США до во╓н у св╕т╕, все-таки розум╕ють важлив╕сть продажу збро╖. Укра╖на мусить насамперед мати власн╕ фабрики, ╕ укра╖нц╕ мусять виробляти все, що можуть, самост╕йно. Це сприятиме ╕ розвитку технолог╕й та ╕нновац╕й. В╕йськов╕, як╕ брали активну участь у боях, л╕пше знають потреби укра╖нського в╕йська.
На мою думку, тренування ╓ ще важлив╕шим за продаж збро╖. Це не лише п╕двищу╓ р╕вень укра╖нського в╕йська, Нац╕онально╖ гвард╕╖, допомага╓ досягти р╕вня НАТО. Дуже ц╕нно, що прост╕ американц╕, скаж╕мо, з Теннесс╕, побувають, наприклад,  у Яворов╕. Минулого разу Укра╖ну в╕дв╕дали в╕йськов╕ з С╕ракуз (район у Нью-Йорку - ред.) та Оклахоми. Прост╕ американськ╕ хлопц╕ та д╕вчата. Вони ╖дуть, бачать Укра╖ну, закохуються у не╖. У людей, у землю, у кра╖ну, ╖╖ культуру. Декотр╕ з них згодом стануть представниками влади, мерами, конгресменами. Вкрай важливо, щоб американц╕ знайомилися з укра╖нцями, закохувалися в Укра╖ну, стали в╕рними друзями простих укра╖нц╕в. За 20-30-50 рок╕в ми побачимо, що з того вийде.
- Бо в╕йсько у США також ╓ соц╕альним л╕фтом до урядових посад?
- Так, безсумн╕вно.
- Сполучен╕ Штати вже надають Укра╖н╕ протитанков╕ ракетн╕ комплекси Javelin, морськ╕ катери класу “Айленд”. Чи йдеться нин╕ про розширення сп╕вроб╕тництва ╕ на ╕ншу, б╕льш гр╕зну зброю?
- Наприк╕нц╕ лютого у Вашингтон╕ ми матимемо ще одну конференц╕ю  з укра╖нсько-американських в╕йськових справ ╕з нашою членською орган╕зац╕╓ю, Центром укра╖нсько-американських в╕дносин. Минулор╕ч, майже за р╕к до нападу на укра╖нськ╕ корабл╕ в азовсько-чорноморському басейн╕, ми попереджали про загрозу на мор╕. Адже Рос╕я не лише будувала м╕ст, а вже почала перешкоджати укра╖нським кораблям. Цього року я хочу почути м╕ркування про те, що буде за р╕к ╕ потому. Американськ╕ в╕йськово-пов╕трян╕ сили нин╕ б╕льше ╕ б╕льше тренують укра╖нц╕в. Думаю, ми ще не бачили в╕йну у пов╕тр╕, а вона можлива. Хто м╕г подумати, що в╕йна у Донбас╕ та Криму розповсюдиться на море?
Америка ма╓ дуже багато старих корабл╕в, як╕ вони тримають у резерв╕ на випадок велико╖ в╕йни. Так само тримають стар╕ л╕таки ╕ танки, про всяк випадок.
Треба звернути першочергову увагу на розбудову укра╖нського флоту. ╤ також на можлив╕сть в╕йни у пов╕тр╕. Чи обмежиться вона дронами чи будуть справд╕ укра╖нськ╕ л╕таки воювати проти рос╕йських?

ГОЛОВНА МЕТА ПУТ╤НА - РОЗД╤ЛИТИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
- Як╕ ц╕л╕, на вашу думку, пересл╕ду╓ Рос╕я у пер╕од вибор╕в в Укра╖н╕?
- Найголовн╕ше - розд╕лити ворога. Найб╕льша стратег╕чна проблема Пут╕на поляга╓ у тому, що внасл╕док под╕й останн╕х рок╕в в╕н об’╓днав Укра╖ну. Чи то актив╕ст╕в проти корупц╕╖, чи то простих в╕йськових проти в╕йськово╖ агрес╕╖. Все б╕льше укра╖нц╕в бачать Рос╕ю ворогом, а не близьким другом.
Таких в╕дносин з Рос╕╓ю, як╕ колись були, вже не буде. Може, за два-три покол╕ння повернуться як╕сь розумн╕ розмови. Нин╕ Укра╖на об’╓днана, ╕ як Пут╕ну розд╕лити цих людей? В╕йськовим нападом? За попередн╕м досв╕дом, це лише об’╓дну╓ укра╖нц╕в. Хоча задля застрашення в╕н буде збер╕гати його можлив╕сть, проводячи в╕йськов╕ навчання або перекидаючи в╕йська до Б╕лорус╕, виробляюч╕ нов╕ ракети.
Водночас найважлив╕ше для нього - розд╕лити укра╖нський народ. Коли ж найлегше цього досягти як не у час вибор╕в?
- Це зрозум╕ло, але у чому практичний результат, якого вони прагнуть? З╕рвати ц╕ вибори в принцип╕? Спровокувати масов╕ протести?
- Безсумн╕вно, протести. Можливо, вони прагнуть п╕дсилити деяких д╕йсних борц╕в з корупц╕╓ю. Наприклад, ГРУ чи ФСБ д╕стане певну ╕нформац╕ю на якогось певного кандидата ╕ передасть ╖╖ укра╖нцям. ╤ вони б мали про це знати, але чи знатимуть? Може бути розповсюджена якась ╕нформац╕я, яка буде не брехливою, але спрямованою на те, щоб розд╕лити людей. На жаль, Укра╖на дос╕ чека╓ на мирний, спок╕йний час, коли укра╖нц╕ могли би разом працювати для реформ ╕ л╕пших законопроект╕в.
В Америц╕ - та сама поляризац╕я. Громада була найб╕льш об’╓днана за весь час (п╕сля под╕й 2014-го року - ред.) Проте коли почалася тут пропаганда за Трампа чи за Кл╕нтон, нав╕ть у наш╕й громад╕ - це можна було побачити у соц╕альних мережах - багато укра╖нц╕в в Америц╕ були розд╕лен╕. ╤ це при всьому попередньому об’╓днанн╕. Саме тому я кажу, що для нашого ворога вибори дають нагоду розд╕лити укра╖нц╕в, змусити ╖х воювати м╕ж собою.
Загалом, якщо Пут╕н прагне надал╕ втручатися у вибори у св╕т╕ - цей р╕к для нього буде знаменитим. Цьогор╕ч в╕дбудуться вибори в Укра╖н╕, ╤зра╖л╕, Канад╕, Польщ╕, Словаччин╕, вибори до ╢вропейського парламенту. В╕н буквально може вибирати, де втручатися. Це буде дуже активний р╕к.

ЯКИХ СПОСТЕР╤ГАЧ╤В НА ВИБОРАХ ОСТЕР╤ГАТИСЯ
- Коли ми опубл╕кували ваш коментар щодо 100-150-ти спостер╕гач╕в, яких УККА в╕дправить на перший тур президентських вибор╕в в Укра╖н╕, багато рос╕йських пропагандистських ЗМ╤ передрукували його з коментарями, мовляв, “Америка контролюватиме укра╖нськ╕ вибори, все вир╕шено” ╕ т. ╕н.
- Так-так-так! Ви бачите, який контроль ма╓ страх╕тлива укра╖нська д╕аспора! Ми так╕ ефективн╕! Але я гадаю, ви вже трохи познайомилися тут з громадою, ╕ бачите, що вона дуже розкидана, а ми вс╕ здеб╕льшого працю╓мо на волонтерських засадах. Якби ж то пан Сорос дав нам грошей - Богу дякувати! Та н╕коли не станеться такого. Лише укра╖нц╕ мають сам╕ себе п╕дтримувати. От ми ╕ вою╓мо за кожну коп╕йку.
Чому ми орган╕зову╓мо спостереження на виборах? Коли я вперше при╖хав до Укра╖ни 10 рок╕в тому, я за один день об’╖хав, зда╓ться, тринадцять селищ. Коли я повернувся до готелю, там були спостер╕гач╕ ОБС╢. Вони сид╕ли доп╕зна ╕ пили чай. Вони не ╖дуть повсюди, а лише центральними дорогами, найб╕льше залишаються в готелях. Це для них немов в╕дпустка. Коли ж при╖жджають американськ╕ укра╖нц╕, вони не сидять, як у в╕дпустц╕. Нам  н╕хто не платить. Ми при╖жджа╓мо на особливу роботу, ╕ працю╓мо, доки д╕льниця не завершить роботу - до друго╖, третьо╖, четверто╖ ранку.
- Багато укра╖нських високопосадовц╕в заявляли, що рос╕йських спостер╕гач╕в не допускають до роботи на укра╖нських виборах. Тим не менш, ОБС╢ все одно включило до списку двох ж╕нок-рос╕янок. Чи ви погоджу╓теся ╕з забороною рос╕йським громадянам брати участь у спостереженн╕ на укра╖нських виборах, ╕ яка ваша думка щодо р╕шення ОБС╢?
- Я зг╕дний з тим, що така заборона ма╓ бути п╕д час в╕йни. Пускати свого ворога в╕дкрито через двер╕ аби вони мали можлив╕сть створити якийсь скандал?
Декотр╕ члени ОБС╢ - це реальн╕ люди… (посм╕ха╓ться - ред.) Насправд╕, як ╕ у будь-як╕й м╕жнародн╕й орган╕зац╕╖, ╓ перманентний вплив ворога. Ми бачимо його ╕ в ООН.

ЯК РОС╤Я КОРУМПУ╢ СВ╤ТОВИЙ ЛАД
- Нещодавно у Wall Street Journal вийшла стаття про вплив Рос╕╖ на м╕жнародн╕ орган╕зац╕╖, ╕ як Кремль корумпу╓ св╕товий лад. Як гада╓те, цей вплив нин╕ м╕цн╕ша╓ чи слабне?
- В╕н сильний нин╕ й стане ще сильн╕шим. На жаль, коли зак╕нчилася Холодна в╕йна, протид╕я ставала все меншою й меншою, особливо на р╕вн╕ пропаганди. Експерти говорять останн╕ п’ять рок╕в: “Чому Америка не в╕дновлю╓ - не “Голос Америки” - але щось нове, якусь ╕нформац╕йну протид╕ю?”
Я ╕нод╕ шокований, коли в╕дв╕дую ╕нш╕ кра╖ни. Я був минулого року в Англ╕╖. Вони в╕дкрито транслюють Russia Today у кафе. Тут в Америц╕ ви такого не побачите. До нас зверта╓ться укра╖нська громада в Аргентин╕, ╕ кажуть: “Ми не можемо нав╕ть попасти на телебачення, Андр╕ю. Нас не будуть слухати. Вони все говорять за Рос╕ю”. Рос╕йський вплив - це не лише зв’язки з оф╕ц╕йними урядами у св╕т╕. Рос╕яни використовують також ус╕ ╕нш╕ можливост╕. Б╕знес, наприклад. Або неурядов╕ орган╕зац╕╖. Ви не уявля╓те, який вплив вони мають, не лише в ООН чи в ╕нших кра╖нах.
Якби ви подивилися на список неурядових орган╕зац╕й, як╕ заре╓строван╕ в ООН, ви би побачили, як мало там укра╖нських орган╕зац╕й, - та й вс╕х ╕нших кра╖н - ╕ наск╕льки багато там рос╕ян. Коли ми приходимо на форум кор╕нних народ╕в, ми бачимо ск╕льки там кор╕нних народ╕в з Рос╕╖, тувинц╕в та ╕нших. ╤ вони вс╕ приходять з “колорадськими” стр╕чками на одяз╕... Рос╕я ж нападала на вас, чому ви славите ╖╖?
Або ск╕льки Рос╕я пха╓ у м╕жнародн╕ орган╕зац╕╖ сво╖х агент╕в. Я не кажу, що вони обов’язково входять до ГРУ чи ФСБ, але, скаж╕мо так, вони мають “при╓мн╕ в╕дносини” ╕з рос╕йськими л╕дерами.
- Вас часто запрошують на велик╕ м╕жнародн╕ телеканали представляти укра╖нську точку зору. Як╕ хибн╕ уявлення доводиться чути в еф╕рах?
- Найб╕льш╕ стереотипи зазвичай полягають у тому, що люди просто не знають н╕чого про Укра╖ну. Вони могли щось вивчати про Рос╕йську ╕мпер╕ю чи Радянський союз. Але про Укра╖ну, на жаль, багато не знають. Деяк╕ журнал╕сти, як╕ запрошують мене на телебачення, чесно з╕знаються: “Я н╕чого не знаю про Укра╖ну, ╕ нав╕ть не знаю, яке питання поставити”. Коли ж питають, ╕нод╕ виника╓ дивна ситуац╕я, бо вони бачать в╕йну в Укра╖н╕ з точки зору р╕вноц╕нних “обидвох стор╕н”. Найчаст╕ше доводиться пояснювати, що Укра╖на - суверенна кра╖на, на яку Рос╕я напала ╕ залиша╓ться на ╖╖ територ╕╖ з танками, ракетами та ╕н. Яка ж тут р╕вн╕сть стор╕н? Не можна казати Укра╖н╕: “А що ви могли би зробити, щоби допомогти Рос╕╖?” Ну, збудувати готель, мабуть (посм╕ха╓ться - ред.). Таке справд╕ питали. Немовби конфл╕кт почався з обидвох стор╕н. Та ж в╕йна не йде на рос╕йськ╕й територ╕╖! Крапка.

ВИРВАТИСЯ ╤З ЗАМКНЕНОГО КОЛА ╤СТОР╤╥
- В ╕стор╕╖ Укра╖ни вже були пер╕оди, коли внасл╕док нац╕онально-визвольних змагань вона виривалася з орб╕ти Кремля. Останн╕м був, мабуть, пер╕од 1917-1920-го рок╕в. На жаль, вони завершувалися траг╕чно, у тому числ╕, поверненням до рос╕йсько╖ зони впливу. Чи не станеться так ╕ нин╕?
- Весь час може статися. Я пост╕йно в╕дв╕дую нашу сп╕льноту в Америц╕, ╕ коли нещодавно готувався до в╕дзначення стор╕ччя УНР, я д╕знався, що тод╕, коли Укра╖на намагалася стати незалежною, в Америц╕ чотири чи п’ять рок╕в посп╕ль - я це вичитував нав╕ть у конгресових газетах - вона мала дуже багато голос╕в на свою п╕дтримку. Сам президент В╕лсон мав окремий “День допомоги Укра╖н╕” 1917-го року. Були створен╕ всяк╕ ком╕тети на п╕дтримку кра╖н Балт╕╖, Польщ╕, Укра╖ни. У той час була така об’╓днана група п╕дтримки. Чотири-п’ять рок╕в посп╕ль була допомога. Вс╕ казали, що будуть п╕дтримувати Укра╖ну. ╤ все це пропало.
Тому я нагадую людям, що тод╕ теж були можливост╕, але все раптом пропало. Справа була не лише у ворогов╕. Так, радянськ╕ агенти були не лише в Укра╖н╕, але й по всьому св╕т╕. Але американська п╕дтримка зникла раптово.
Тому ми не можемо думати, що ця в╕йськова допомога, яку ми б╕льше ╕ б╕льше висила╓мо до Укра╖ни з року в р╕к, тренування, катери класу “Айленд”, - ми не можемо думати, що це надал╕ в╕дбуватиметься саме собою, без важко╖, кроп╕тко╖ прац╕. Зокрема, в╕дв╕дання кожного тижня, кожного дня конгресмен╕в та ╕нших.
Це все може розпастися, бо ворог н╕коли не в╕дпочива╓.
Я так пояснюю дружин╕, чому ми н╕куди не ╖демо: “Пан Пут╕н не в╕дпочива╓, то я теж не можу в╕дпочивати”. На жаль, доки не настане мир в Укра╖н╕, доки ворог не в╕д╕йде з Укра╖ни, ця робота не може зупинитися. Це наш обов’язок - захищати Укра╖ну.
Я не ходжу ╕з закритими очима, думаючи, що до цього не д╕йде. Я весь час переймаюся, що це може статися день за днем. Що Крим буде окупований, теж н╕хто не гадав. Впродовж рок╕в я говорив у Держдепартамент╕ про Будапештський меморандум. Вони в╕дпов╕дали: “Андр╕ю, цього н╕коли не станеться! Все п╕дписане ╕ н╕чого не зм╕ниться”. Але рос╕йський напад в╕дбувся.
Ми ма╓мо свою ╕стор╕ю тут у д╕аспор╕. Ми вже стол╕ття тут орган╕зу╓мося. Наш╕ предки походили з Укра╖нсько╖ народно╖ республ╕ки, з УПА, з “ш╕стдесятник╕в”, з п╕зн╕ших час╕в, коли до 1980-х рок╕в нападали на наших л╕дер╕в та актив╕ст╕в. Я маю дуже приязн╕ стосунки з Мустафою Джем╕левим, ╕ щасливий, що ми з ним близько познайомилися в останн╕ роки. Ми зверта╓мося до них, питаючи, як все було тод╕. Аби бути готовими нин╕.
Георг╕й Тихий, Нью-Йорк.
(Укр╕нформ)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 15.02.2019 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=20856

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков