Версiя для друку Обговорити в форумi

31 грудня 2018 року завершується одна з наймасштабніших медіареформ в Україні — друкованих державних і комунальних ЗМІ. Парламентська Асамблея Ради Європи ще у 2005 році закликала органи влади України розпочати роздержавлення друкованих ЗМІ, заснованих органами державної влади та місцевого самоврядування. Основна мета Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» — поширення об'єктивної інформації в інтересах громадян України. Втілення закону має встановити нові правила співпраці органів державної влади та місцевого самоврядування й заснованими ними друкованими ЗМІ. Це мають бути рівноправні відносини, а не «господар — підданий».
Закон, що набув чинності 1 січня 2016 року, запланував на здійснення цієї реформи три роки. Протягом першого року Держкомтелерадіо не встиг у визначений законом строк провести перший етап реформування друкованих ЗМІ. Сталося це передусім через саботаж місцевих органів самоврядування. Наприкінці другого року реформи стало зрозуміло, що низка редакторів (і редакційних колективів) комунальних газет не схвалюють цієї реформи, бо бояться через зміни втратити роботу.
Держкомтелерадіо продовжував здійснювати заходи з реалізації реформи. Відповідно до закону, вся інформація, що надходила в Держкомтелерадіо від засновників державних і комунальних ЗМІ, була представлена у Зведеному переліку об'єктів реформування. Також Комітет моніторив процес реформування друкованих ЗМІ та редакцій, контролюючи, щоб реформовані видання зберігали свої назви, цільове призначення, мову видання й тематичну спрямованість.
Зі статистики Держкомтелерадіо видно, що вдалося реформуватися трохи більше, ніж половині видань. Станом на 11 грудня 2018 року реформовано 336 друкованих ЗМІ та редакцій, а саме: 316 комунальних (що становить близько 52 % від загальної кількості видань, що реально виходять), 20 державних (що становить близько 25 % від загальної кількості видань, що реально виходять). Нагадаю, що до Зведеного переліку було внесено 760 державних і комунальних друкованих ЗМІ (663 комунальних, 97 державних), із яких наразі, ще до закінчення процесу реформування, припинили виходити 67 видань. Очевидно, що до кінця року ще частина видань встигне вскочити в останній вагон реформи.
Із вини співзасновників, які з різних причин не ухвалили рішень і тим самим перешкодили процесу реформування, не роздержавилося лише приблизно 6,7 % від загальної кількості працюючих редакцій. У більшості випадків процес реформування загальмували самі редакційні колективи, сподіваючись, зокрема, на пролонгацію процесу роздержавлення, а також розраховуючи на фінансову підтримку з боку місцевої влади. Були й такі, які несерйозно поставилися до реформи.
Лідерами процесу реформування є Вінницька, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Черкаська, Чернігівська області. Відповідно аутсайдерами залишились Київська, Львівська, Дніпропетровська, Івано-Франківська. Лише одне друковане ЗМІ реформовано в Закарпатській області та місті Києві. На жаль, не скрізь усі суб'єкти реформування діяли відповідно до закону.
Раніше медіаексперти критикували Держком за те, що він не наголошує місцевим органам влади про важливість цієї реформи. У другому півріччі 2018-го, на останньому етапі реформи, Держкомтелерадіо неодноразово звертався до місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування із проханням активізувати свою участь у процесі реформування комунальних друкованих ЗМІ та вжити заходи з метою усунення перешкод на шляху реформи. За словами голови Держкомтелерадіо Олега Наливайка, на засіданнях колегії Комітету, які відбуваються щомісяця, постійно розглядалися проблемні питання, що виникали у процесі реалізації закону, систематично заслуховувалися звіти про стан реформування в регіонах, які зазвичай представляють керівники інформаційних управлінь, а інколи заступники глав обласних державних адміністрацій. Зокрема, у другому півріччі звітували Запорізька, Дніпропетровська, Закарпатська й Київська області. «За результатами цих обговорень місцевим органам влади було рекомендовано спільно з керівниками органів місцевого самоврядування знайти шляхи вирішення проблемних питань із проведення реформування комунальних друкованих ЗМІ та неухильно дотримуватися вимог закону», — сказав Олег Наливайко.
Паралельно з цією діяльністю Держкомтелерадіо продовжував надавати методичну та юридичну допомогу редакційним колективам газет, що реформувалися. Зокрема, Держком брав участь у реалізації проекту «Свобода медіа в Україні», який реалізується за сприяння Ради Європи та Європейського Союзу. В рамках цього проекту протягом 2017-2018 років у Харкові, Дніпрі, Львові, Чернівцях, Чернігові проведено тренінги на тему: «Юридичні та практичні аспекти реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації» за участю фахівців громадської організації «Платформа прав людини».
Олег Наливайко схвально відгукується про реформу і вважає, що три роки цілком достатній термін для здійснення всіх необхідних процедур: «Реформа відбулась. Ми виконали зобов'язання перед Радою Європи, що понад десять років брали на себе, коли Україну прийняли в європейську родину. Ми скасували радянську систему виходу бойових листків місцевої та державної влади. Видання, що реформувались, на очах змінюють свою редакційну політику: відмовляючись від провладної джинси і повної залежності від телефонного права можновладців. Цю реформу, безумовно, треба було робити ще в 2005–2008 роках, коли брали на себе зобов'язання. Були інші наклади, доходи від реклами, споживчі настрої… Але й зараз є багато прикладів видань, які успішно пройшли реформування, і їхня кількість зростає, незважаючи на економічні проблеми. Серед них хочу виділити “Обрії Ізюмщини”, кременчуцький “Діалог”, корсунь-шевченківське “Надросся”, “Пологівські вісті”, городенківський “Край”, “Голос Посулля”, бахмуцьке видання “Вперед”».
У Держкомі головним ворогом реформи вважають складний економічний стан галузі: зростання ціни на папір, дискримінаційна тарифна політика «Укрпошти», низький рівень доходів населення, об'єктивний перехід багатьох читачів на електронні носії.
Комітет, так само як і всі, хто вболівав за реформу, сподівалися на ухвалення законопроекту № 8441, який давав можливість виданням, яким місцеві органи влади ставили палки в колеса (близько 50 редакцій), перереєструватися протягом першого півріччя 2019-го. Законопроект пропонував надати колективами пріоритетне право на використання назви друкованого ЗМІ, оренди майна. Також давав змогу залишити пільгову оренду майна, землі, приміщень, щоби ЗМІ, які пройшли процес реформування, могли надалі функціонувати. Та парламент 2 жовтня провалив ухвалення цього закону.
Наразі невідомо, як без змін до закону можна допомогти виданням, яким місцева влада блокує реформування. За словами Наливайка, неподання засновником друкованого ЗМІ у строк до 31 грудня 2018 року Міністерству юстиції України заяви про перереєстрацію є підставою для визнання свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ недійсним. Держком відпрацьовує алгоритм спільних дій з Мін'юстом щодо мінімізації можливих негативних наслідків для редакцій.
На останній у 2018 році колегії Держкому, що відбулася 18 грудня, присутні закликали Мін'юст терміново підготувати й оприлюднити на сайті міністерства офіційне роз'яснення для тих видань, які можуть втратити з 1 січня 2019 року реєстрацію. Начальник управління реєстрації громадських формувань, друкованих ЗМІ та інформаційних агентств Юрій Юрчук запевнив, що Мін'юст буде дуже уважно підходити до припинення реєстрації, розглядаючи індивідуально причини кожного медіа. Головне для всіх редакцій, які хочуть завершити реформування, подати до Мін'юста заяву до 31 грудня 2018 року. За словами представника Мін'юста, частина ЗМІ, які не встигли реформуватися, але хочуть продовжити випускати газету, мають право зареєструвати під такою ж назвою нове видання.
Але вже зрозуміло, що частина газет втратить реєстрацію і закриється. Як ішлося вище, протягом останніх трьох років уже закрилися 67 видань.
Але для тих видань, які й місцева влада не хоче відпускати, й самі редакційні колективи не вітають реформування, знайшлися інші шляхи виживання. Подекуди органи влади, щоб не втрачати напередодні виборів «свої» ЗМІ, переоформлюють їх в інформаційні агенції, які не регулюються законом про роздержавлення, або залишають у вигляді сайтів, які взагалі не є з правової точки зору засобами масової інформації. Або створюють комунальні підприємства, які й стають засновниками газет. Таким шляхом пішла Київська столична влада. Ще деякі органи влади створюють так звані інформаційні бюлетені, які мають формальні ознаки ЗМІ. Тобто друкують не лише проекти документів / документи, а й піарні статті про керівників місцевої влади.
Державної фінансової підтримки реформованим друкованим ЗМІ місцевої сфери розповсюдження Комітету не вдалося домогтися у 2018 році.
Держкомтелерадіо тепер варто було б активніше працювати з урядом загалом і Мін'юстом зокрема щодо максимального збереження місцевих газет, які не змогли реформуватися не з власної вини…
https://detector.media

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #52 за 28.12.2018 > Тема "З потоку життя"