Версiя для друку Обговорити в форумi

В окупованому Криму скорочується викладання українською і кримськотатарською мовами. Про це у коментарі QHA повідомила аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко.
— Якщо казати про ситуацію у сфері освіти в Криму, то загальні тенденції, у принципі, відомі, вони не змінюються фактично з моменту анексії Криму — це кардинальне скорочення кількості викладання українською мовою. Тобто, було 6 шкіл, сьогодні декларується одна школа з українською мовою викладання. У деяких школах українська викладається як предмет, але інші предмети українською не викладають. З кримськотатарською мовою ми бачимо такі ж тенденції.
За словами Юлії Тищенко, директори шкіл в анексованому Криму пов'язують таку ситуацію не з позицією підконтрольної Кремлю влади, а зі зменшенням попиту на українську мову в Криму. Однак батьки школярів зацікавлені у відкритті українських і кримськотатарських класів. При цьому їм створюють перешкоди у відкритті національних класів, хоча були випадки, коли батьки домагалися відкриття національного класу.
— У самій РФ дещо змінена система викладання, у порівнянні з української. У Росії у вищих школах (10–11 клас) в національних класах мова викладається як предмет, а не предмети національною мовою. Наприклад, кримськотатарська для дітей визначена у якості додаткових уроків, факультативів.
Юлія Тищенко підкреслила, що у зв'язку із порушенням права на освіту рідною мовою, Україна моніторить ситуацію на півострові й доносить інформацію до міжнародних організацій.
— В України обмежені можливості впливати на ситуацію в Криму. Наша країна моніторить цю ситуацію і доносить зафіксовані порушення до міжнародних організацій, інших можливостей вплинути на ситуацію в Криму немає.
Окрім цього, є ті люди, які звертаються в українські правоохоронні структури і подають інформацію про факти порушення права на навчання рідною мовою.
— Україна може також створювати можливості для випускників кримських шкіл, щоб вчитися на материковій Україні, а саме створення освітніх центрів «Крим — Україна», «Донбас — Україна». Плюс необхідний розвиток дистанційної освіти. Ці напрямки потрібно розвивати.
Нагадаємо, постійний представник Президента України в Криму Борис Бабін заявив, що в українських вузах збільшиться кількість абітурієнтів з Криму, оскільки у минулому році жителів Криму недостатньо інформували про вступну кампанію «Крим —Україна». Він зазначив, що на сьогодні створено до 20 роликів, які транслюють на півострові у навчальних закладах, охоплених кампанією «Крим — Україна».
QHA

УКРАЇНСЬКА МОВА МАЄ ЗАЛИШАТИСЯ ЄДИНОЮ ДЕРЖАВНОЮ МОВОЮ В УКРАЇНІ, ВВАЖАЮТЬ ПОНАД 60% ГРОМАДЯН

Більше ніж половина українців (61%) вважає, що українська мова має бути єдиною державною, при цьому російська має вільно використовуватися у всіх сферах життя, свідчать дані опитування, проведеного соціологічною групою "Рейтинг".
Так, згідно з оприлюдненими в четвер у Києві результатами соцопитування, 17% респондентів вважають, що російській мові необхідно надати статус офіційної в окремих регіонах і зберегти при цьому державний статус української.
19% опитаних висловилися за можливість державного статусу і української, і російської мов. За даними опитування, найбільша кількість прихильників надання російській мові певного статусу - на півдні та сході України. Водночас навіть у цих регіонах кількість тих, хто виступає за збереження статус-кво державної мовної політики, -40-45%.
Соціологічне опитування було проведене соціологічною групою "Рейтинг" з 22 червня до 5 липня 2018 року. Дослідження охопило все населення України віком від 18 років, репрезентативність була представлена за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Було опитано 3,2 тис. респондентів. Похибка дослідження становить не більше ніж 1,7%.
ua.interfax.com.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #28 за 13.07.2018 > Тема "З потоку життя"