Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3197)
З потоку життя (6418)
Душі криниця (3506)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1503)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1672)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЩОДЕННИК З ДВОХ ВО╢Н
Нещодавно в м╕ст╕ Житомир╕ вийшла друком книга Миколи Н╕кола╓ва «Щоденник непрофес╕йного...


У РОС╤╥ ВИСУНУЛИ ОСТАТОЧН╤ ЗВИНУВАЧЕННЯ ВС╤М 24 В╤ЙСЬКОВОПОЛОНЕНИМ МОРЯКАМ
Про це в Facebook пов╕домив координатор групи адвокат╕в в╕йськовополонених моряк╕в Микола Полозов.


У КРИМУ КАРАЮТЬ ЗА «ЗЛОВЖИВАННЯ СВОБОДОЮ СЛОВА»
за згадку ряду орган╕зац╕й без прим╕тки про те, що вони заборонен╕ в Рос╕╖, проте вживання мови...


СПЛИВ ТЕРМ╤Н ЗАБОРОНИ ЧУБАРОВУ НА В'╥ЗД ДО КРИМУ
Однак за цей час окупанти заочно "засудили" його до арешту за як╕сь "злочини" проти основ...


ПРЕЗЕНТОВАНО РЕЗУЛЬТАТИ СОЦ╤ОЛОГ╤ЧНИХ ДОСЛ╤ДЖЕНЬ ЩОДО СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТ╤ ДО ВСТУПУ УКРА╥НИ ДО ╢С ╤ НАТО
Сьогодн╕ за вступ Укра╖ни до НАТО проголосувало б 62 % укра╖нц╕в, 21% - проти.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 18.05.2018 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#20 за 18.05.2018
НЕЗАБУТН╤Й ТАРАС

15-16 травня в╕дбулася восьма науково-практична конференц╕я «Тарас Шевченко ╕ сьогодення». Як ╕ в попередн╕ роки, вона була приурочена до р╕чниц╕ в╕д дня перепоховання нашого ген╕я на Чернеч╕й гор╕ в Канев╕ – цього разу 157-╖. Орган╕заторами проведення виступили кафедра ф╕лолог╕чного факультету Кримського ╕нженерно-педагог╕чного ун╕верситету (К╤ПУ), кафедра укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ факультету слов’янсько╖ ф╕лолог╕╖ та журнал╕стики Кримського федерального ун╕верситету ╕мен╕ Володимира Вернадського ╕ б╕бл╕отека-ф╕л╕я №7 ╕мен╕ Тараса Шевченка, на баз╕ яко╖ й в╕дбувся зах╕д. В╕дкриваючи конференц╕ю, кандидат ф╕лолог╕чних наук, зав╕дувач кафедри укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ К╤ПУ Н╕на Грозян сказала, що досл╕дження творчо╖ спадщини Тараса Шевченка продовжуватиметься й надал╕.
╤ розпочалося це з╕брання декламуванням в╕рша «Запов╕т» студентами першого курсу ф╕лолог╕чного факультету К╤ПУ укра╖нською, кримськотатарською ╕ рос╕йською мовами. Цим самим було п╕дкреслено, наск╕льки популярн╕ твори Кобзаря в Криму.
З в╕тальним словом до присутн╕х звернувся учасник ус╕х попередн╕х Шевченк╕вських конференц╕й, пом╕чник ректора Кримського республ╕канського ╕нституту постдипломно╖ педагог╕чно╖ осв╕ти Павло Власенко. Зокрема, в╕н також нагадав про значення творчост╕ Тараса Шевченка не т╕льки для Укра╖ни, а й ус╕╓╖ цив╕л╕зац╕╖. Його твори перекладен╕ на десятки мов на вс╕х континентах. Його вшановують так, як н╕кого на планет╕. Понад 1200 пам’ятник╕в – саме ст╕льки монумент╕в на честь Великого Укра╖нця. ╤ все це за те, що в╕н у сво╖х поетичних ╕ прозових творах, на художн╕х полотнах возвеличував простий люд, закликав його боротися за волю ╕ справедлив╕сть.
Зав╕дувач б╕бл╕отеки-ф╕л╕╖ Наталя Каржав╕на у сво╖й допов╕д╕ сказала, що творч╕сть Тараса Шевченка й до цих п╕р актуальна. Коли чита╓ш твори поета, склада╓ться враження, що його словами говорить укра╖нський народ, а також т╕, хто в╕дстою╓ сво╓ право на краще життя у кра╖нах св╕ту.
Ц╕каву програму на конференц╕╖ представила вчитель укра╖нсько╖ мови вищо╖ категор╕╖ с╕мферопольсько╖ школи № 29 Любов Алун╕на. Зокрема, ╖╖ вихованц╕, учн╕ четвертого класу, продекламували уривок з поеми Тараса Шевченка «Причинна» («Реве та стогне Дн╕пр широкий») укра╖нською, кримськотатарською, англ╕йською, грецькою ╕ рос╕йською мовами. А в сво╖й допов╕д╕ про Тараса Шевченка як художника в╕дзначила, що на його рахунку понад 400 картин ╕ сеп╕й, на яких зображен╕ життя та побут укра╖нц╕в ╕ як╕ в╕н готував для альбому офорт╕в «Живописна Укра╖на». Ще й п╕дкреслила, що ним намальовано художн╕х полотен значно б╕льше, н╕ж написано поетичних твор╕в. При цьому для присутн╕х продемонструвала в╕деоф╕льм про Тараса Шевченка як митця.
На питаннях формування св╕тогляду Тараса Шевченка як борця за ╕нтереси народу акцентував увагу письменник В╕ктор Стус. Зокрема, коротко ознайомив з╕ сво╓ю пов╕стю «Вольному – воля», що присвячена перебуванню Кобзаря в Миргород╕ на Полтавщин╕ у 1845 роц╕, той р╕к став чи не найпл╕дн╕шим у житт╕ поета. Тут же нагадав, що Тарас Шевченко в╕дв╕дав чимало м╕сць, пов’язаних з козацтвом та Запорозькою С╕ччю, що теж мало значний вплив на його св╕дом╕сть ╕ творч╕сть. ╤ представив свою комед╕ю «П╕д знаком Хортиц╕», в як╕й у сатиричн╕й форм╕ розпов╕да╓ться, як нин╕шн╕ ол╕гархи намагають звести на остров╕ козацько╖ слави сво╖ хороми ╕ тим самим знищити пам’ять про наших геро╖чних пращур╕в.
Досить розлогою ╕ дискус╕йною була допов╕дь кандидата ф╕лолог╕чних наук, доцента кафедри рос╕йського, слов’янського ╕ загального мовознавства ун╕верситету ╕мен╕ Володимира Вернадського Л╕д╕╖ Щербачук про формування духовного коду культури укра╖нського народу через призму молитви в поетичн╕й картин╕ св╕ту Тараса Шевченка. Було наведено чимало приклад╕в ╕з його твор╕в, як╕ нагадують молитву. А учасники конференц╕╖ нав╕ть зауважили, що ╕ славнозв╕сний «Запов╕т» - не що ╕нше, як молитва, звернена до сучасник╕в ╕ нащадк╕в.
Наступного дня конференц╕я продовжила свою роботу в секц╕ях. Була розглянута творч╕сть Тараса Шевченка в р╕зних аспектах – ╕сторичних, л╕нгв╕стичних, л╕тературознавчих, а також ╖╖ вплив на виховання п╕дростаючого покол╕ння.

В╕ктор ╤ВАНЕНКО
м. С╕мферополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 18.05.2018 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=19979

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков